Решение № 140422366, 08.10.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1313/26

Провадження № 2/692/1017/26

08.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовує тим, що 01.11.2021 ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 211781, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000,00грн.

19.04.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 568/ФК-24, згідно якого 19.04.2024 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 211781 від 01.11.2021.

Вказав, що 14.09.2023 первісний кредитор змінив найменування з ТОВ «Займер» на ТОВ «Клай Інвест».

Зазначив, що розмір заборгованості перед новим кредитором становить 10290,00грн., із яких:

- заборгованість за тілом кредиту 3000 грн.;

- заборгованість за відсотками 1890 грн.;

- заборгованість за комісіями: 450 грн.;

- заборгованість за пенею: 4950 грн.

Вказав, що позичальник не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Позивач вказав орієнтовний розрахунок судових витрат, що складається з сплаченого судового збору у розмірі 2662,40грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн. За таких умов позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, також клопотав про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 19.08.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано докази, про які клопотав позивач.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлялась належним чином, заяв та клопотань не надсилала.

08.09.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 211781 від 01.11.2021 його сторонами вказані ТОВ «Займер» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт).

Згідно п. 1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається строком на 21 день, до 21.11.2021. Строк дії договору 21 день, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

Згідно п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1110% річних від суми кредиту в розрахунку 3% на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п. 1.4 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно п. 1.5 Договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Згідно п. 2.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати за користування кредитом в порядку, встановленому Договором.

Згідно п. 4.3 Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього даного Договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом СL6461.

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 211781 є Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого дата видачі кредиту: 01.11.2021, сума кредиту: 3000,00грн., дата платежу: 21.11.2021, сума платежу за розрахунковий період, всього: 5340,00грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 3000,00грн., проценти за користування кредитом: 1890,00грн., комісія за надання кредиту (15%): 450,00грн., реальна річна процентна ставка: 3716664%, загальна вартість кредиту: 5340грн.

Додаток підписано ОСОБА_1 електронним підписом СL6461.

Згідно протоколу № 13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «Займер» від 13.09.2023 вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «Клай Інвест».

Згідно довідки ТОВ «Клай Інвест» про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026, ОСОБА_1 01.11.2021 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 211781, унікальний ідентифікатор KL6461, номер картки: НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора: 01.11.2021 о 17:34:02.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профігід» адресованого ТОВ «Клай Інвест» товариство підтверджує здійснення успішного переказу грошових коштів на рахунок отримувача: 01.11.2021 у розмірі 3000,00грн., номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 , призначення платежу: видача кредиту #211781.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 211781 від 01.11.2021, позичальник: ОСОБА_1 , дата видачі кредиту: 01.11.2021, сума виданого кредиту: 3000,00грн., картка клієнта: НОМЕР_1 . Розрахунок виконано за період з 02.11.2021 по 18.04.2024. У період з 02.11.2021 по 21.11.2021 статус - активний, у період з 22.11.2021 по 15.01.2022 статус - протермінований, у період з 16.01.2022 по 18.04.2024 статус - зупинені нарахування. Тіло кредиту є незмінним протягом всього періоду розрахунку та становить 3000,00грн. Відсотки по кредиту нараховувались щоденно за період з 02.11.2021 по 21.11.2021, з 22.11.2021 нарахування відсотків припинено. З 22.11.2021 по 15.01.2022 нараховувались відсотки на прострочці, відомості про нарахування пені: 0,00грн. комісія: 450,00грн.

Станом на дату завершення розрахунку тіло кредиту: 3000,00грн., відсотки по кредиту: 1890,00грн., відсотки на прострочці: 4950,00грн., пеня: 0,00грн., комісія: 450,00грн., інформація про оплати: 0грн., баланс: 10290,00грн.

Відповідно до договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Клай Інвест» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024 у кредитор передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного Договору. Кількість боржників: 11555.

Згідно платіжної інструкції № 8041 від 19.04.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Клай Інвест» кошти у розмірі 1278383,10грн. з призначенням платежу: оплата по договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року. без ПДВ.

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024 ПІБ боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер кредитного договору: 211781, дата кредитного договору: 01.11.2021, загальна сума заборгованості: 10290,00грн., заборгованість по тілу: 3000,00грн., заборгованість по відсотках: 1890,00грн., заборгованість по комісії: 450,00грн., заборгованість по пені: 4950,00грн.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260827/56184-БТ від 01.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (вказано номер рахунку). Згідно доданої виписки за договором б/н за період 01.11.2021-01.11.2021, складеної 01.09.2026, ОСОБА_1 , вказано операцію з надходження коштів у розмірі 3000,00грн. 01.11.2021, деталі операції: Viplata zaima Cly.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3000,00грн. та відсотками у розмірі 1890,00грн., а всього на суму 4890,00грн.

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 4950,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач просить стягнути заборгованість за пенею. Вказаний кредитний договір містить умови нарахування пені. У доданому витязі з додатку до договору факторингу вказано про наявність складової заборгованості - пені у розмірі 4950грн. У той же час з наданого розрахунку не вбачається нарахування первісним кредитором пені як складової заборгованості за кредитним договором № 211781 від 01.11.2022, а сума 4950грн. стосується вказаної у розрахунку графи «відсотки на прострочці». Оскільки такі «відсотки на прострочці» та складова «пеня» знаходяться у різних графах розрахунку, тобто нараховуються окремо, суд приходить до висновку, що такі складові не є тотожними. Графа «пеня» містить виключно нулі протягом всього періоду розрахунку, що свідчить про те, що первісний кредитор таку складову заборгованості не нараховував. Таким чином матеріалами не підтверджено нарахування саме пені у розмірі 4950грн., про стягнення якої просить позивач, тому така вимога до задоволення не підлягає.

Пунктом 1.5 кредитного договору № 211781 від 01.11.2021 передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми додаткових коштів. Згідно додатку до договору - Графіку розрахунку передбачено комісію у розмірі 450,00грн.

Згідно норм ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

Згідно ч. 5 ст. 12 вказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено номативно-правовими актами.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

У вказаному Договорі зазначено, що комісія нараховується за видачу додаткових грошових коштів, що суперечить вищевикладеним вимогам закону, які забороняють встановлювати будь-яку зустрічну оплату з боку позичальника за надання кредиту.

Тому вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 450грн. до задоволення не підлягає

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 4890,00грн., що включає заборгованість за тілом кредиту 3000,00грн. та 1890,00грн. відсотків.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 1265,22грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до Договору № 42649746/02 про надання правової допомоги він укладений 01.06.2026 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ФОП ОСОБА_2 і його предметом є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно положень Р.4 даного договору загальна вартість послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної в п. 4.8 даного договору а також гонорар, визначений у п. 4.9 Договору.

Пунктом 4.9 Договору визначено тарифи за надані послуги.

Згідно п. 4.9 Договору у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6000,00грн.

Додатковою угодою № 211781 від 21.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 розширено розділ 1 Предмет договору та доповнено розділ 4 Порядок розрахунків.

Згідно Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, за Договором про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 надано 5 послуг послуги (згідно доданого переліку) на загальну суму 6000,00грн.

Згідно Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги виконавець: ФОП ОСОБА_2 , клієнт: ТОВ «Діджи Фінанс», сторони підтверджують надання правової допомоги на суму 6000,00грн. (5 послуг згідно переліку).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2851,31грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 211781 від 01.11.2021 у розмірі 4890,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 1265,22грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2821,31грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Л.О. Левченко