Постановление суда № 140418, 20.09.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2006 Справа № 17/190

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецової І.Л.

суддів: Сизько І.А.(доповідач), Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Ткаченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеренко В.В., довіреність №730 від 20.06.06р., представник;

від відповідача: Мотов В.О., довіреність №10 від 04.02.06р., держподатінспектор сектору супроводження справ у судах юридичного відділу Нікопольської ОДПІ- присутній у судовому засіданні тільки 21.06.06р.;

Гуляєва О.В., довіреність №34 від 20.06.06р., головний держподатревізор-інспектор сектору контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД Нікопольської ОДПІ;

Багно Ю.В., довіреність №41 від 16.08.05р., завідувач сектору Нікопольської ОДПІ;

Долідзе А.О., довіреність №12 від 22.06.06р., начальник юридичного відділу;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.06р.

у справі № 17/190

за позовом Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м.Нікополь Дніпропетровської області

до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго", звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 18.07.05р. №0001482342/0/27426.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.06р. у справі №17/190 (головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Подобєд І.М., Добродняк І.Ю.) позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001482342/0/27426 від 18.07.2005р. З Нікопольської ОДПІ на користь Нікопольського комунального підприємства стягнуто 85,00грн. держмита, 118,00грн. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому господарський суд посилається на те, що позивачем, відповідно до норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, правомірно віднесено до складу валових витрат вартість теплової енергії, придбаної у ДП “Газ-тепло” для власних потреб.

Не погодившись з рішенням суду , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем в порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” було включено до складу валових витрат суми вартості теплової енергії придбаної на власні потреби; зменшенню підлягають валові витрати за 2004 рік на 453287,06грн. та за 1 квартал 2005р. на 399238,82грн.

У запереченні позивач вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Нікопольським комунальним підприємством “Нікопольтеплоенерго” за період діяльності з 01.10.2003р. по 31.03.2005р.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт від 14.07.2005р. №103/231.05472525, згідно з яким, зокрема, виявлено порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5. п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за 1 квартал 2005 року на 98834,71грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення–рішення №0001482342/0/27426 від 18.07.2005р., яким підприємству визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 118601,65грн., у тому числі 98834,71грн. - основний платіж, 19766,94грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено, що позивачем неправомірно, у порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” протягом жовтня 2004р. –березня 2005р. включено до складу валових витрат понаднормативні втрати теплової енергії у тепловій мережі.

01.10.2004р. між позивачем і ДП “Газ-тепло” був укладений договір купівлі продажу теплової енергії №17/04-545, предметом якого є продаж теплової енергії на власні потреби позивача, в межах Договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-261 від 01.10.2004р.(т.2 а.с.41-43).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору кількість та вартість теплової енергії, що продається за договором за обліковий період (календарний місяць) визначається на підставі актів прийому-передачі.

З посиланням на п. 5 Рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради №823 від 27.12.2000р. “Про узгодження тарифів на послуги тепловодопостачання у м. Нікополі” фахівцями Нікопольської ОДПІ зроблено висновок, що власні втрати позивача перевищують нормативні втрати, встановлені вказаним Рішенням, і тому вони є такими, що не відносяться до господарської діяльності позивача і не підлягають включенню до складу валових витрат.

Відповідно до п.5 зазначеного Рішення планові теплові витрати теплових мереж вирішено узгодити у розмірі 13% від кількості відпущеної теплової енергії, що підлягає реалізації (т.1 а.с.82-83).

Згідно планово-економічних показників позивача за період з 01.10.2004р. по 31.03.2005р. всього відпущено 228522 Гкал теплової енергії. Втрати теплової енергії, в тому числі нормативні 13%, становили 16877 Гкал (19,41%) за 4 квартал 2004р. та 24121 Гкал (17,04%) за 1 квартал 2005р.

Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993р. У розділах 3 і 4 Норм наводяться методики визначення втрат теплоти у теплових мережах, а також на власні потреби котельні (т.1 а.с.78-81).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 п.3 вказаних Норм втрати теплоти в теплових мережах залежать від їх протяжності та діаметрів, способу прокладки, типу та стану теплоізоляції, ґрунтових умов, строку служби, умов експлуатації та ін. і визначаються на підставі відповідних випробувань технічно-справних трубопроводів.

Згідно з п.4.1 ст.4 зазначених Норм витрати теплоти на власні потреби котельні визначаються розрахунковим чи дослідним методом диференційовано в залежності від виду спалюваного палива та обладнання опалювальної котельні.

Як вбачається з Довідки про включення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України основними видами діяльності позивача є виробництво та розподілення тепла, надання послуг з теплопостачання (т.1 а.с.96).

З розрахунків кількості виробленої та протранспортованої готової продукції за жовтень 2004р. –березень 2005р. вбачається, що власні потреби теплової енергії позивача і нормативні втрати теплової енергії у теплових мережах є різними чинниками (т.1 а.с.122-127). Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що власні потреби позивача являють собою витрати теплової енергії для опалення адміністративних і промислових приміщень, а також витрати, пов’язані з технологічним процесом роботи основного обладнання (котлів) (т.1 а.с.129-152).

З акту комплексної перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами від 21.10.2005р. № 18-5/3.21-176 вбачається, що теплові втрати теплової енергії в теплових мережах і власні потреби позивача є різними показниками (т.2 а.с.11-21).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вартість витраченої теплової енергії на власні потреби та вартість втрат позивач вправі відносити до складу валових витрат, оскільки до складу власних потреб відносяться витрати, пов’язані з технологічним процесом роботи основного обладнання (котлів) та нормативні втрати теплової енергії, затверджені рішенням виконкому.

Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що: по-перше, норма планових втрат що затверджена рішенням виконкому та витрати на власні потреби не порівнюються, тому як втрати не можуть бути у вигляді витрат на власні потреби, що підтверджується і технічними нормами; по-друге: без витрат на власні потреби неможливо відпускати теплову енергію; по-третє, витрати теплової енергії на власні потреби позивача є необхідними для нормального процесу виробництва теплової енергії (потреби котлів, необхідність опалення адміністративних і промислових приміщень), що відповідає вимогам п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.06р. у справі № 17/190 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Л.Кузнецова

Суддя І.А.Сизько

Суддя І.В.Тищик

З оригіналом згідно.

Помічник судді О.В.Кравець