Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 603/481/26
Провадження №2/603/361/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
08 жовтня 2026 рокум. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
при секретарі судового засідання Бащин М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», в інтересах якого діє представник Ткаченко Ю.О. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АХ № 1363629 від 11 травня 2026 року та довіреності у порядку передоручення, яка сформована в системі «Електронний суд» від 04 вересня 2025 року, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договорами позики № 45283473 в розмірі 13 199,20 грн й № 6293718 в розмірі 12 111,00 грн, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог представник зазначив про те, що 26.12.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит № 45283473, який відповідач підписав з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 13331. За умовами зазначеного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн, строком на 30 днів (з 26.12.2025 по 21.01.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,466 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісією за надання кредиту у розмірі 16,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 640 грн. Договором також передбачена нарахування 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Ідентифікація відповідача здійснювалась за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від «privatbank» за згодою відповідача його персональні дані, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 45283473 від 26.12.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000 грн, шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за № НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи. Окрім того, ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 27.12.2026 уклали договір про надання коштів у кредит № 6293718, який відповідач підписав електронним цифровим підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 446455. За умовами зазначеного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000 грн, строком на 360 днів (з 27.12.2025 по 21.12.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 517,50 грн. Договором також передбачене нарахування неустойки в розмірі 150 грн за кожен день понадстрокового користування кредитом. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6293718 від 27.12.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000 грн, шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за № НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи. 25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» й ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договорами № 45283473 від 26.12.2026 й № 6293718 від 27.12.2026. Відповідач всупереч умовам кредитного договору належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем. На підставі наведеного ТОВ «Фінпром Маркет» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за зазначеними договорами, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2026 року позовна заява ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
ТОВ «Фінпром Маркет» не забезпечили явку представника в судове засідання. В матеріалах справи є заява представника адвоката Ткаченко Ю.О., в якій остання просила розглядати дану справу у відсутності представника позивача. Також представник зазначила про те, що позивач не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2026 року постановлено в даній цивільній справі провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив такі обставини справи.
26 грудня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» й ОСОБА_1 уклали Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45283473, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 13331.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Згідно до п. 4.4. Договору позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.
В підтвердження пройденої ідентифікації відповідачем позивач надав довідку про ідентифікацію, яка складена ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відповідно до даних якої останнє підтвердило те, що ОСОБА_1 ідентифікований за посередництвом системи BankID НБУ через «privatbank» 16.12.2025, шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.
Пунктом 2.2 договору визначені його основні параметри, а саме: сума кредиту 4000 грн; строк кредитування 30 днів ( з 26.12.2025 по 24.01.2026); процентна ставка - фіксована у розмірі 0,466 %; комісія за надання кредиту 16,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 640 грн. Договором також визначена процентна ставка у розмірі 4,00 % в день за понадстрокове користування кредитом, а також 4,00 % пені в день. Денна процентна ставка визначена у розмірі 0,999 %.
Згідно з п. 1.22 Договору пеня це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.
У розділі 12 Договору зазначені юридичні адреси та реквізити сторін, в тому числі номер електронного платіжного засобу відповідача з маскою картки НОМЕР_1 .
Доказом виконання первинним кредитором взятих на себе зобов`язань за Договором № 45283473 є копія платіжної інструкції/операції 50da0cc2-5161-4c5f-bdba-66c1aba5c828, дані якої узгоджуються з Довідкою № КД-000101499 від 23 червня 2026 року, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система». Згідно із зазначеною довідкою ТОВ «Європейська платіжна система», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору на переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 (укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та завершення такої платіжної операції: дата 26.12.2025, номер платежу 50da0cc2-5161-4c5f-bdba-66c1aba5c828, сума 4000 грн, отримувач Кушнір Владислав ЕПЗ номер НОМЕР_1 , а також інформація за № 20/05/26-45289393 від 20.05.2026, згідно з якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлене, в тому числі на банківську карту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № 45283473, номер платежу - 50da0cc2-5161-4c5f-bdba 66c1aba5c828.
Згідно з даними по кредиту за Договором № 45283473 клієнта ОСОБА_1 , ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювало нарахування: відсотків за користування кредитом за передбаченою Договором ставкою, а саме 0,466 %; комісії за надання кредиту в сумі 640 грн, та в період з 25.01.2026 по 15.03.2026 пені в сумі 160 грн за кожен прострочений день. Також відповідно до зазначених даних ОСОБА_1 жодних погашень заборгованості за договором не здійснював. Відповідно загальна заборгованість станом на 20.05.2026 за даним договором становить 13199,20 грн, з яких: 4000 грн тіло кредиту; 559,20 грн сума заборгованості за відсотками; 8000 грн пеня й 640 грн заборгованість за комісією.
Також 27 грудня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» й ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії (надійний) № 6293718, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 446455.
Відповідно до п. 2.1 Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
Згідно до п. 4.4. Договору позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.
В підтвердження пройденої ідентифікації відповідачем позивач надав довідку про ідентифікацію, яка складена ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до даних якої останнє підтвердило те, що ОСОБА_1 ідентифікований за посередництвом системи BankID НБУ через «privatbank» 21.12.2025 шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.
Параметри та умови Договору передбачають: сума кредиту 3000 грн (п. п. 2.2.1 Договору); строк кредитування 360 дні (п. п. 2.2.2 Договору); розмір першого обов`язкового платежу 1372,50 грн; дата сплати першого обов`язкового платежу 25.01.2026 (п.п. 2.2.5 Договору); дата повернення кредиту 21.12.2026, процентна ставка фіксована 0,95 %, орієнтована загальна вартість кредиту 13777,50 грн, неустойка 150 грн в день, загальні витрати по кредиту 10777,50 грн, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 517,50 грн (п.п. 2.2.8 Договору).
Згідно з п. 1.20 Договору неустойка грошові кошти, що встановлені договором у фіксованій грошовій сумі та нараховуються у випадку порушення позичальником зобов`язань за договором. Неустойка нараховується щоденно, починаючи з першого дня порушення позичальником зобов`язань за Договором (з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством).
У розділі 11 Договору зазначені юридичні адреси та реквізити сторін, в тому числі номер електронного платіжного засобу відповідача НОМЕР_2 .
Доказом виконання первинним кредитором взятих на себе зобов`язань за Договором № 6293718 є копія платіжної інструкції/операції bb0658f7-2feb-4865-ad13-e74593bf952c, дані якої узгоджуються з Довідкою № КД-000103346 від 25 червня 2026 року, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система». Згідно із зазначеною довідкою ТОВ «Європейська платіжна система», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору на переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів та завершення такої платіжної операції: дата 27.12.2025, номер платежу bb0658f7-2feb-4865-ad13-e74593bf952c, сума 3000 грн, отримувач Кушнір Владислав - ЕПЗ номер НОМЕР_2 , а також інформація за № 20/05/26-45289393 від 20.05.2026, згідно з якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлене, в тому числі на банківську карту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № 6293718, номер платежу - bb0658f7-2feb-4865-ad13 e74593bf952c.
Згідно з даними по кредиту за Договором № 6293718 клієнта ОСОБА_1 , ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювало нарахування: відсотків за користування кредитом за передбаченою Договором ставкою, а саме 0,95 %; комісії за надання кредиту, а також в період з 26.01.2026 по 06.03.2026 неустойки в сумі 150 грн за кожен прострочений день. Відповідно загальна заборгованість станом на 20.05.2026 за Договором становить 12 111,00 грн, з яких: 3000 грн тіло кредиту; 2593,50 грн сума заборгованості за відсотками, заборгованість за неустойкою 6000 грн та 517,50 грн сума заборгованості за комісією. Також із зазначених даних видно те, що відповідач жодних погашень заборгованості за договором не здійснював.
У відповідності до п. 6.13 Договору визначено те, що у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.
25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (далі - фактор) уклали Договір факторингу № 25/02/26, відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства (п. п. 2.1.3 Договору факторингу).
Відповідно до п. 4.2 Договору факторингу фактор сплачує клієнту 100 % ціни придбання, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта.
Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується у таких реєстрах (п. 4.1 Договору факторингу).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 6 від 20 травня 2026 року й № 5 від 20 травня 2026 року до Договору факторингу № 25/02/26 ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром складає 1 987 788,85 грн й 2 018 718,30 грн відповідно.
Оплата за Договором факторингу підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів № 850021652.1 від 26.05.2026, № 850021651.1 від 26 травня 2026 року, у відповідності до яких платник ТОВ «Фінпром Маркет» здійснив оплату в користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у сумі 1 987 788,85 грн з призначенням платежу оплата згідно Договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026, Реєстр прав вимог № 6 від 20.05.2026 без ПДВ й у сумі 2 018 718,30 грн з призначенням платежу оплата згідно Договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026, Реєстр прав вимог № 5 від 20.05.2026 без ПДВ.
Згідно з реєстром прав вимог за № 6 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, в тому числі до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за кредитним договором № 45283473 від 26.12.2025 на загальну суму заборгованості 13 199,20 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 559,20 грн заборгованість за нарахованими процентами; 640,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а також 8000,00 грн пеня.
Також відповідно до даних реєстру прав вимог за № 5 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, в тому числі до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за кредитним договором № 6293718 від 27.12.2025 на загальну суму заборгованості 12 111,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 593,50 грн заборгованість за нарахованими процентами; 517,50 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а також 6000,00 грн неустойка.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із такого.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи суд встановив те, що договори № 45283473 від 26.12.2025 й № 6293718 від 27.12.2025 із зазначенням у них усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця проживання, номеру телефону, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, підписані відповідачем електронними підписами із одноразовими ідентифікаторами 13331 й 446455 відповідно, що свідчить про їх укладення в електронній формі, з умовами якого відповідач, які вважав зручними для себе погодився та підтвердив умови отримання кредиту. Також суд встановив те, що первинний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання щодо видачі кредиту виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому договорами 45283473 від 26.12.2025 й № 6293718 від 27.12.2025, належним чином не виконав та кредитні кошти повністю не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, право вимоги на яку на підставі Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 перейшло до позивача ТОВ «Фінпром Маркет», яке з моменту переходу права вимоги жодних відсотків за користування кредитом не здійснював. Також суд вважає підставним звернення позивача до суду із позовною вимогою до відповідача на дострокове погашення заборгованості за договором № 6293718 від 27.12.2025, що визначено умовами договору, які узгоджуються із нормами Закону України «Про споживче кредитування».
Однак суд частково не погоджується із нарахованим первинним кредитором розміром заборгованості за користування кредитом, виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Так, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналізуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 року (справа № 706/68/23) дійшов висновку, що дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Отже, тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час виникнення спірних правовідносин, як і на час розгляду цієї справи, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.
З урахуванням наведеного, зважаючи на закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за пенею/неустойкою за договором № 45283473 від 26.12.2026 у сумі 8 000,00 грн й за пенею у сумі 6 000,00 грн за договором №6293718 від 27.12.2025, які нараховані первинним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» у зв`язку із неналежним виконанням ним своїх зобов`язань є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення комісії видачу кредиту за договором № 45283473 від 26.12.2025 в розмірі 640,00 грн й за договором № 6293718 від 27.12.2025 у сумі 517,50 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з вимогами ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договорів № 45283473 від 26.12.2025 № 6293718 від 27.12.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 640,00 грн й 517,50 грн відповідно суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту за вищезазначеними договорами.
З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважаю, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом частково доведений факт порушення його права у зазначених правовідносинах, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають стягненню заборгованість за договором № 45283473 на загальну суму 4 559,20 грн, з яких: 4000 грн тіло кредиту й 559,20 грн сума заборгованості за відсотками й за договором № 6293718 від 27.12.2025 на загальну суму заборгованості 5 593,50 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 593,50 грн заборгованість за нарахованими процентами, а у частині стягнення заборгованості за пенею у сумі 8000 грн й заборгованості за комісією у сумі 640,00 грн за договором № 45283473 від 26.12.2025, а також за заборгованості за неустойкою у сумі 6000,00 грн й за комісією за надання кредиту у сумі 517,50 грн за договором № 6293718 від 27.12.2025 необхідно відмовити.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд керується таким.
В підтвердження отримання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 стороною позивача надані:
-договір про надання правової допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року;
-акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, який є додатком до договору № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року;
-ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1363629 від 11 травня 2026 року, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року;
-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
-платіжна інструкція № 850022336.1 від 12 червня 2026 року.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на зазначеному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Фінпром Маркет» на професійну правничу допомогу. Відповідно позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Монастириському районному суді у розмірі 4500,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662,40 грн.
Отже, в силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають стягненню 1 067,97 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (10 152,7 грн * 2662,40 грн / 25 310,20 грн), а також 1 805,09 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (10 152,7 грн * 4500,00 грн / 25 310,20 грн)
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість:
-за договором № 45283473 від 26.12.2025 в розмірі 4 559 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп, з яких: 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп сума заборгованості за основною сумою боргу; 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп - сума заборгованості за відсотками.
-за договором № 6293718 від 27.12.2025 в розмірі 5 593 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн 50 коп, з яких: 3 000 (три тисячі) грн 00 коп сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн 50 коп - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судові витрати, а саме 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн 97 коп сплаченого судового збору та 1 805 (одна тисяча вісімсот п`ять) грн 09 коп витрат на професійну правничу допомогу.
У решті позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь 08205, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя А.З. Пасічник
Судебное решение № 140417698, Монастириський районний суд Тернопільської області было принято 08.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 603/481/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: