Решение № 140414535, 07.10.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/681/26

Провадження № 2/353/643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10179000 від 23.01.2025 року в сумі 16668 грн 16 коп, понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що 23.01.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10179000 на суму 13000 грн. Відповідач приєднався до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 14815, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. На виконання умов кредитного договору, 23.01.2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку НОМЕР_5 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 17.10.2025 року між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 17102025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором становить 21868 грн 16 коп, яка складається з: 11438 грн 00 коп - заборгованість по тілу кредиту; 5230 грн 16 коп - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5200 грн 00 коп - заборгованість за штрафними санкціями. Однак, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16668 грн 16 коп. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» вказану заборгованість та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив.

За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.

22.06.2026 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.07.2026 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області витребувано докази у АТ «Універсал Банк».

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.01.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10179000, згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором. (а.с. 12-16).

Відповідно до пункту 1.2. договопу сума ліміту кредитної лінії складає: 13000 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 18.01.2026 року згідно умов пункту 3.6 цього договору (п. 1.3)

Згідно пункту 1.5. тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 0,57% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом.

Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 2600 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору.

Як вбачається із п 2.10. договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 23.01.2025 року сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 13000 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 14815.

Додатком № 1 до кредитного договору № 00-10179000 від 23.01.2025 року сформовано графік платежів, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 14815 (а.с. 17).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 00-10179000 від 23.01.2025 року, останній ідентифікований ТОВ «Макс Кредит» за одноразовим ідентифікатором 14815, який був відправлений на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 22, на звороті).

Також, 23.01.2025 року ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 52116 (а.с. 23-24).

Позивачем до позовної заяви надано правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Макс Кредит» (нова редакція) (а.с. 17, на звороті-22).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за договором № 00-10179000 виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13000 грн 00 коп шляхом перерахування на банківську картку останнього № НОМЕР_1 , яка була вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 24, на звороті-25).

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . За період з 23.01.2025 року по 28.01.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 13000 грн. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 , та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) (а.с. 88-89).

Із копії розрахунку заборгованості ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по договору № 00-10179000 від 23.01.2025 року становить 16668 грн 16 коп, з яких: 8838 грн - тіло кредиту; 5230 грн 16 коп - процентів; 2600 грн - комісії; 5200 грн - штраф (а.с. 42, на звороті-43).

ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» 17.10.2025 року уклали договір факторингу № 17102025-МК/ЮнітКапітал, згідно умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10179000 від 23.01.2025 року (а.с. 34-36).

Згідно витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 17102025-МК/ЮнітКапітал від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16668 грн 16 коп (а.с. 40-41).

Відповідно до виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 00-10179000 від 23.01.2025 року заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 15.03.2026 року становить 21868 грн 16 коп, з яких: 11438 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5230 грн 16 коп - заборгованість за процентами; заборгованість за штрафами - 5200 грн 00 коп (а.с. 43, на звороті).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надану йому позику та не сплатив відсотки в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його підставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установленихст.82ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно детального розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за договором № 00-10179000 від 23.01.2025 року станом на 17.10.2025 року, яку позивач просить стягнути з відповідача 8838 грн - тіло кредиту; 5230 грн 16 коп - процентів; 2600 грн - комісії; 5200 грн - штраф.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16668 грн 16 коп, з яких: 11438 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5230 грн 16 коп - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Докази, які б спростували наявність суми заборгованості в частині тіла кредиту в сумі 8838 грн в матеріалах справи відсутні.

Відтак, сума тіла кредиту у 8838 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимога про стягнення з ОСОБА_1 суми тіла кредиту у розмірі 11438 грн є необґрунтованою, оскільки згідно наданих суду доказів кредит, який надано попереднім позикодавцем відповідачу, становить 8838 грн.

Включення позивачем до суми тіла кредиту комісії у розмірі 2600 грн є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачем, а розрахунки заборгованості свідчать про користування відповідачем кредитними коштами та враховуючи, що відповідачем не наданого жодного доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-10179000 від 23.01.2025 року в сумі 14068 грн 16 коп.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 43175 від 03.06.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп (а.с. 55).

Оскільки судом задоволено позов у розмірі 14068 грн 16 коп, що становить 84,40 % від заявлених вимог в розмірі 16668 грн 16 коп, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2247 грн 06 коп.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн не є співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений на виконання відповідних робіт, оскільки дана справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження та задоволена частково.

Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем про стягнення витрат до 3000 грн 00 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-10179000 від 23.01.2025 року у розмірі 14068 (чотирнадцять тисяч шістдесят вісім) гривень 16 копійок, яка складається із: заборгованість за тілом кредита у розмірі 8838 грн 00 коп, заборгованість за відсотками в розмірі 5230 грн 16 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 06 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК