Решение № 140413403, 06.10.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 171/1641/22

Номер провадження 2/184/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ПокровПокровський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Томаш В.І., за участю секретаря судових засідань Михайлової Т.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Чепіга В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати всіх сум, що мають бути виплачені при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати всіх сум, що мають бути виплачені при звільненні, у якій позивач просить стягнути з відповідача середню заробітну плату у розмірі 135387,20 грн. за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку, у зв`язку з невиплатою в день його звільнення всіх сум, що належали робітнику від підприємства.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно наказу №66-к від 09.03.2021 він був звільнений з роботи за пунктом 2 статті 40 КЗпП України. Не погоджуючись, він оскаржив даний наказ та за результатами розгляду справи №171/650/21, згідно рішення Апостолівського районного суду від 13.12.2021 його було поновлено на посаді машиніста обхідника з турбінного обладнання 6 групи котлотурбінного цеху відокремленого підрозділу «ДТЕК Криворізька Теплова Електрична Станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», про що видано наказ 324-к від 14.12.2021. 17.12.2021 директором відокремленого підрозділу «ДТЕК Криворізька Теплова Електрична Станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» видано наказ №326-к від 17.12.2021 яким його звільнено з роботи за п. 2 ст.40 КЗпП України. 17.12.2021 на його рахунок зарплатної картки банку АТ «ПУМБ» надійшла сума 13531,89 грн, яка була зазначена у його розрахунковому листі за грудень 2021 року.

Згідно вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Проте 07.10.2022, після звільнення, жодного дня не працюючи у Акціонерному товаристві «ДТЕК Дніпроенерго», він отримав на рахунок своєї зарплатної картки банку АТ «ПУМБ» суму 6735,99 грн. Вважає цю суму заборгованістю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», яку отримав через 208 днів після звільнення, що є грубим порушенням вимог статті 116 КЗпП України. Зазначає, що враховуючи приписи ст. 117 КЗпП України Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» повинно виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні включаючи день фактичного розрахунку, а саме 07.10.2022 року. Наводить детальний розрахунок середнього заробітку за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. за період з 18 грудня 2021 по 07 жовтня 2022 року (по день зарахування коштів на його рахунок). Вважає, що у зв`язку з затримкою на 208 робочих днів виплати йому всіх сум, які належали при його звільненні 17.12.2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» повинно виплатити йому середню заробітну плату у розмірі 135 387, 20 грн. виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 650,90 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Чумак Т.А.. Ухвалою Апостолівського районного суду від 27.12.2022 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.02.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення представник відповідача мотивував тим, згідно наказу №66-к від 09.03.2021 позивача звільнено з роботи за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, звільнення було оскаржено позивачем в Апостолівському районному суді. За результатом розгляду справи №171/650/21 було винесено рішення від 13.12.2021 року про скасування наказу №66-к від 09.03.2021 року, поновлення позивача на роботі та стягнення з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 122016,00 грн. Вказує, що відповідачем було виконане рішення Апостолівського районного суду від 13.12.2021, допущене до негайного виконання в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць. 17.12.2021 року директором Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на підставі наказу №326-к від 17.12.2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно пункту 2 ст. 40 КЗпП України, при цьому зроблено розрахунок сум, які підлягають виплаті позивачу при звільнені за невикористані дні відпустки та здійснено виплату у розмірі 13531,89 грн. Підкреслює, що 17.12.2021 позивачу виплачені всі нараховані суми, право на які у нього виникло на час звільнення, заборгованості по заробітній платі перед позивачем станом на день його звільнення 17 грудня 2021 року не було. Водночас, не погоджуючись з рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 року у справі 171/650/21 Акціонерне товариства «ДТЕК Дніпроенерго» оскаржило дане рішення через Дніпровський апеляційний суд. Проте згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 26.04.2022 року по справі №171/650/21 рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року по справі №171/650/21 залишено без змін. Після відображення в обліку постанови Дніпровського апеляційного суду від 26.04.2022 року по справі №171/650/21 позивачу було нараховано суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 10.02.2021 по 13.12.2021, що стало підставою для автоматичного перерахунку сум компенсації за невикористану відпуску при звільнені 17.12.2021 року. 07 жовтня 2022 року позивачу було виплачено грошові кошти у загальному розмірі 6735,99 грн. як компенсацію за невикористану відпустку при звільненні від АТ «ДТЕК Дніпроенерго», що підтверджується платіжним дорученням №2690514 від 07.10.2022.

Наголошує на тому, що розрахунок позивачем зроблений неправильно, так як при здійсненні розрахунку не були враховані вимоги ст. 117 КЗпП України якою строк нарахування працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обмежено строком в шість місяців. Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні виникає у роботодавця тільки у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у встановлені ст. 116 КЗпП України строки. Підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відсутні, оскільки при поновленні на роботі підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу, що виключає можливість стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Зазначає, що з огляду на різну правову природу виплат згідно ст. 116 та 117 КЗпП України та підстав їх нарахування вони є взаємовиключними. Додатково вказує, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з вимогами про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати всіх сум, що мають бути виплачені при звільненні, що є підставою для відмови у позові.

Розпорядженням в.о. голови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у порядку п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України вказана цивільна справа направлена до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023 справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом учасників процесу.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024 за клопотання представника відповідача зупинено провадження у справі №171/1641/22 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням по справі №171/33/22.

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 за клопотання позивача поновлено провадження у справі №171/1641/22 на підставі ч. 1 ст. 254 ЦПК України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав заявлених у відзиві та враховуючи надані пояснення.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

17 грудня 2021 року позивача було звільнено згідно наказу Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» №326-к від 17.12.2021 за пунктом 2 статті 40 Кодексу Законів про Працю України. При звільненні йому нараховано 16809,80 грн., з яких 1206,44 грн. оплата за посадовим окладом за 16,00 год; 2144,72 грн компенсація за невикористану відпустку за 19 календарних днів; 338,64 грн. компенсація за невикористану відпустку за 3 календарні дні; 13120,00 грн. вихідна допомога. Утримано 3277,91 грн, з яких 3025,76 грн. ПДФО 18%; 252,15 грн. військовий збір 1,5%. Сума до виплати 13531,89 грн, яку позивач отримав в день звільнення 17.12.2021.

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року у справі №171/33/22 частково задоволено позов ОСОБА_1 визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго» №326-к від 17.12.2021 «Про звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП України», поновлено його на посаді машиніста обхідника з турбінного обладнання 6 групи кваліфікації котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» та вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18.12.2021 по 06.08.2025 у розмірі 471069,04 грн. з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

За результатами апеляційного провадження, постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2026 року рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року у справі 171/33/22 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасоване та ухвалене в цій частині нове судове рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 585400,12 грн.

Згідно ст. 235 КЗПП України - у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Однак за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату. Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, від 05 серпня 2020 року у справі № 686/20491/18.

У положеннях статей 117, 235 КЗпП України йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Позивача поновлено на посаді машиніста обхідника з турбінного обладнання 6 групи кваліфікації котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» з 18.12.2021 та стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» згідно зі ст. 235 КЗпП України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.12.2021 по 06.08.2025 у сумі 585400,12 грн.

Водночас позивач просить стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» середню заробітну плату у розмірі 135 387, 20 грн. за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 18 грудня 2021 по 07 жовтня 2022 року згідно з положеннями ст. 117 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі N 761/1812/16-ц (провадження N 61-5745св18) зроблено висновок про те, що за положеннями статті 117 КЗпП України обов`язковими умовами для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум є обставини звільнення працівника та непроведення з ним розрахунку при звільненні. Якщо особу поновлено на роботі, то він не має статусу звільненого працівника, а тому підстави покладення на роботодавця відповідальності за статтею 117 КЗпП України не виникли. Нормами закону не передбачено відповідальності роботодавця за затримку термінів виплати заробітної плати у вигляді сплати на користь працівника (що продовжує працювати на підприємстві) середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Зазначені висновки Верховного Суду України та Верховного Суду підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі N 755/12623/19 (провадження N 14-47цс21).

Позивач втратив статус звільненого працівника з моменту його поновлення, тобто з 18.12.2021 року, а тому підстави покладення на роботодавця відповідальності за статтею 117 КЗпП України не виникли, що узгоджується з правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 761/1812/16-ц (провадження № 61-5745св18).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не має, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. 2,13,76-81,89,141,247,258-259,263-265,268,272-273,354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати всіх сум, що мають бути виплачені при звільненні - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш