Постановление суда № 140412621, 22.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10670/25

Провадження № 1-кс/202/7206/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

володільця майна ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000485 від 09.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2026 року до слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000485 від 09.05.2025, яке було вилучене 11.09.2026 року в ході обшуку - квартири за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти номіналом 100 доларів США, на загальну суму 509600 (п`ятсот дев`ять шістсот) доларів США.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09.05.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000485 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснюється прокурорами відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інші невстановлені особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше лютого 2025 року, перебуваючи у м. Дніпро, переслідуючи корисливу мету, вступили між собою у попередню змову та домовились про вчинення тяжких кримінальних правопорушень, що полягали у систематичному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, обравши об`єктом злочинних посягань грошові кошти громадян України та громадян країн Європейського Союзу.

Так, у період часу з лютого 2025 року по 08.07.2025, учасники злочинного угрупування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інші на теперішній час не встановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, розподіливши заздалегідь ролі та функції між собою, шляхом організації «шахрайського call-центру» за адресою: АДРЕСА_2 , умисно з корисливих мотивів, шляхом обману, в умовах воєнного стану, шляхом використанням незаконних операцій з електронно-обчислювальної техніки, вчинили не менше 3 встановлених кримінальних правопорушень, в результаті чого потерпілим, а саме: громадянину України ОСОБА_19 завдано матеріального збитку на суму 8 364, 64 грн., громадянину Литовської Республіки ОСОБА_20 завдано матеріального збитку на суму 16 733, 40 грн. та громадянину Естонської Республіки ОСОБА_21 завдано матеріального збитку на суму 654 000 грн., а всього на загальну суму 679 098, 04 грн., яким розпорядились на власний розсуд.

11.09.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повідомлені про підозру: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

11.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично мешкає ОСОБА_6 , за результатом якого виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 100 доларів США, на загальну суму 509600 (п`ятсот дев`ять шістсот) доларів США.

11.09.2026 постановою слідчого вказані грошові кошти визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що вищевказане вилучене майно, містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також вищевказане вилучене майно підпадає під критерії можливої подальшої спеціальної конфіскації, в порядку ст.96-2 КК України, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно на підставі п.2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про накладення арешту на майно та просив його задовольнити. Вказав, що в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні розслідується діяльність злочинного угрупування, що здійснювало шахрайське заволодіння коштами. 11.09.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України. В межах кримінального провадження встановлено принаймні 3 потерпілих, орієнтовна сума збитків 670 000 грн. В ході обшуку квартири було виявлено та вилучено 509 600 доларів США, які на думку прокурора мають доказове значення у кримінальному провадженні та підпадають під критерії спеціальної конфіскації.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що воно є необгрунтованим. Зазначив, що вилучені кошти не належать Кабачку, а перебували у нього тимчасово на зберіганні. Обшук проводився без участі адвоката, а тому підозрюваному не роз`яснили право заперечувати проти вилучення майна в протоколі обшуку.

Підозрюваний Кабачок у судовому засіданні вказав, що за 3 дні до обшуку його друг ОСОБА_22 , який мав виїжджати за межі Дніпра, та боявся залишити таку суму грошей без нагляду , залишив їх у нього на відповідальне зберігання, до повернення .

ОСОБА_23 у судовому засіданні заявив, що він є власником грошових коштів, які вилучили у Кабачка під час обшуку. В обґрунтування їх походження пояснив, що він з батьком є засновниками ТОВ «Ведмедів Мед». Для розвитку бізнесу ( для збільшення потужностей та встановлення додаткових ліній виробництва) він за договором позики взяв борг у свого знайомого ОСОБА_24 509 000 доларів США, що підтверджується договором позики. Гроші зберігав у себе вдома. Але ж за декілька днів до обшуку, він мав виїхати у відрядження за межі Дніпропетровської області. В Дніпрі він проживає один, родичі виїхали за межі України. Він побоявся залишити такі гроші без нагляду і передав їх на тимчасове зберігання другу Кабачку і мав забрати їх у нього по поверненню. Загальна сума, яка була передана 509600 долларів США. Коли повернувся, виявилось, що гроші вилучені під час обшуку. Надав у судовому засіданні для огляду договір позики на суму 509 000 доларів США Також зазначив, що він не має відношення до кримінального провадження і просив повернути йому як власнику вилучені кошти.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані прокурором та особою яка звертається як власник майна докази, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09.05.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000485 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

11.09.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повідомлені про підозру: ОСОБА_14 , , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .

11.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично мешкає ОСОБА_6 , за результатом якого виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 100 доларів США, на загальну суму 509600 (п`ятсот дев`ять шістсот) доларів США.

11.09.2026 постановою слідчого вказані грошові кошти визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було направлено до суду 12.09.2026 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст. 171 КПК України.

Прокурор ,обґрунтовуючи підстави для накладення арешту, зазначає, що вилучені речі є речовими доказами, а саме здобуті злочинним шляхом та підпадають під спеціальну конфіскацію, а тому просив арештувати майно з метою спеціальної конфіскації та збереження речових доказів.

Згідно із ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, зі змісту ч. 3ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним уст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею було оглянуто в судовому засіданні оригінал договору позики від 28.08.2026 року , відповідно до якого ОСОБА_23 отримав у ОСОБА_24 позику в сумі 509000 доларів США, яку має повернути до 28.08.2027 року.

Відповідно до реєстраційних даних ТОВ «ВЕДМЕДІВ МЕД» дійсно зареєстроване в ЄДР 21.05.2024 року. Директором зазначений ОСОБА_25 . Основний вид діяльності підприємства неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування , напоями та тютюновими виробами. Серед інших видів діяльності розведення інших тварин, післяурожайна діяльність, та виробництво харчових продуктів , та інше.

Прокурор не спростував доводи ОСОБА_22 про те що він не є власником зазначених грошей.

ОСОБА_22 чи іншого учасника договору позики , в цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру , він має статус лише особи яка заявляє,що вона є власником вилученого майна.

При таких обставинах, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, слідчий суддя прийшов до висновку, що є всі підстави вважати, що кошти, вилучені у Кабачка під час обшуку йому не належать Кабачку , а належать ОСОБА_23 , який залишив їх у Кабачка на зберігання.

Прокурором не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_23 чи підприємство ТОВ «ВЕДМЕДІВ МЕД» причетні до кримінального правопорушення, що розслідується, що кошти здобуті злочинним шляхом. А тому на думку слідчого судді, слідчим не доведено, що вилучене під час обшуку майно, а саме грошові кошти, мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використано як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або підпадають під критерії спеціальної конфіскації, передбачені ст. 96-2 КК України.

Слідчий суддя також враховує, що згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_26 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, враховуючи, що майно належить третій особі, яка не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні , то накладення арешту на зазначене майно без доведення достатніх підстав на підтвердження його відповідності критеріям ст.98 КПК Увкраїни та ст.96-1 КК України, буде непропорційним та надмірним втручанням в права особи та може перешкодити його господарській діяльності.

За таких обставин необхідно відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000485 від 09.05.2025, яке було тимчасово вилучено у ОСОБА_6 під час обшуку 11.09.2026 року, а саме: грошових коштів номіналом 100 доларів США, на загальну суму 509600 (п`ятсот дев`ять тисяч шістсот) доларів США.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1