Решение № 140408722, 02.10.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/606/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретарів судового засідання Федченко Л.В., Загаєвської С.М., Фартушок А.Р.,

справа № 677/606/25,

учасники справи:

позивач Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,

відповідач ОСОБА_1 ,

треті особи Хмельницька обласна військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

представник позивача Талалай А.С.,

представник відповідача Поворозник П.Ю.,

представник третьої особи Хмельницької обласної військової адміністрації Бурима Д.Р.,

предмет позову витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження,

В С Т А Н О В И В:

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

03.04.2025 представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі ДСГП «Ліси України») Талалай А.С. звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Хмельницька обласна військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про витребування земельної ділянки, у якому просив:

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДСГП «Ліси України» земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, припинивши право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що з інвентаризації лісового фонду по Красилівському лісництву, стало відомо про порушення права користування земельною ділянкою в урочищі «Баймаки», квартал АДРЕСА_1 , загальною площею 0,12 га, а саме: шляхом перегляду даних внесених на публічну кадастрову карту встановлено, що у виділі 16 за рахунок земель лісового фонду сформовано земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, цільове призначення якої 01.05 (для ведення садівництва) (далі спірна земельна ділянка).

Із державного реєстру речових прав стало відомо, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-2063- СГ від 14.05.2021 ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку для ведення садівництва за рахунок земель лісового господарства.

Вважають, що спірна земельна ділянка передана у власність відповідача з порушенням законодавства, а саме: з порушенням вимог статей 19, 20, 55, 57, 84, 118, 122, 149 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та статей 5, 57 пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України (далі ЛК України), оскільки вказана земельна ділянка, на час її відчуження, перебувала в державній власності та належала до земель лісогосподарського призначення і використовувались для ведення лісового господарства Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство» (далі ДП «Старокостянтинівське лісове господарство»).

Порушення речових прав позивача полягає в тому, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в порушення вимог статті 122 ЗК України, вийшло за межі наданих земельним законодавством повноважень, розпорядившись землями лісового фонду без згоди дійсного власника Хмельницької обласної державної адміністрації і постійного землекористувача ДСГП «Ліси України», та відчужила новосформовану за рахунок земель лісового фонду спірну земельну ділянку відповідачу у власність. Виникнення спірних правовідносин у справі пов`язане із моментом початку формування спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, причому із зміною цільового призначення та безпідставного виведення її із категорії земель лісового фонду тобто з 14.05.2021. Спірна земельна ділянка, до формування в порядку статті 79-1 ЗК України, належала до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні позивача.

На підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.03.2014 № 85/2014-р, правопопереднику позивача було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, які, у тому числі, знаходяться в межах Красилівського району Хмельницької області (і до яких входила територія, де в подальшому була сформована спірна земельна ділянка).

Вказані землі загальною площею 5705,53 га знаходились в постійному користуванні правопопередника позивача ще з грудня 1965 року, що підтверджується правовстановлюючим документом актом на право користування землею, виданим виконкомом Красилівської районної ради, та деталізується в послідовних матеріалах лісовпорядкування правопопередника позивача (зокрема, планшеті № 4) урочища «Баймаки» виділу 16 кварталу 49 Красилівського лісництва.

Власником означених земель виступала держава в особі відповідної обласної державної адміністрації. На підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.03.2014 постійним лісокористувачем (в особі правопопередника позивача) було розроблено проект землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 (далі Ділянка 2) згідно правовстановлюючого документу 1965 року, в результаті чого в межах, за виключенням території спірної земельної ділянки, було сформовано як об`єкт цивільних прав 24.05.2021.

Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 85/2014-р від 05.03.2014 є чинним, ніким не скасованим, ніким в судовому порядку не оскаржувалось.

Речові права на Ділянку 2 за Хмельницькою обласної державної адміністрацією як власником та правопопередником позивача як постійним землекористувачем в порядку статей 125, 126 ЗК України були зареєстровані лише 29.08.2022.

На момент фактичного звернення правопопередника позивача до ФОП ОСОБА_2 щодо розроблення проекту землеустрою на землі, визначені правовстановлюючим документом та розпорядженням Хмельницької ОДА від 05.03.2014, окрема їх частина вже була сформована у спірну земельну ділянку.

Належність спірної земельної ділянки, загальною площею 0,12 га до земель лісогосподарського призначення у межах виділу 16 урочище «Баймаки» Красилівського лісництва ДП «Старокостянтинівський лісгосп», підтверджується актом на право користування землею, виданого виконкомом Красилівської районної ради депутатів трудящих у грудні 1965 року (далі - акт на право користування землею 1965 року), а також планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», таксаційного опису кварталу 49 Красилівського лісництва, планшету № 4 матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство», розроблених Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект»).

Окрім, акта на право постійного користування, право ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» на спірну земельну ділянку закріплено на законодавчому рівні: згідно з п. 5 VIІІ «Прикінцевих положень» ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідач подала відзив на позов (том 1, а.с. 222 251; том 2, а.с. 1-30), у якому позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що її земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 передана їй у власність правомірно, та сформована із земельної ділянки у вигляді трикутника, яка знаходилася між земельними ділянками ОСОБА_3 та правопопередника позивача, що підтверджується висновком інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» від 24.10.2012 № 10/12, проведеної в межах цивільної справи № 2209/1415/12 за участю ОСОБА_3 та правопопередником позивача, на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. Вказаним висновком зазначені межі земельної ділянки позивача, відповідно до державного акту на право користування землею від 1965 року, земельної ділянки ОСОБА_3 , та наявність між ними землі (несформованої земельної ділянки), що має вигляд трикутника. Земельна ділянка позивача з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, площею 74,9868 га, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, межує із спірною земельною ділянкою відповідача. Позивач, при встановленні меж земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, не виявляв вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, переданою у користування державним актом на право користування землею від 1965 року.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Варибок Т.В. подала пояснення щодо позову, у якому вказала, що для реєстрації земельної ділянки надається документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, а сертифікований інженер-землевпорядник, як особа з відповідною землевпорядною освітою, що дозволяє проводити проектування землевпорядної документації, повинен досліджувати та аналізувати наявні документи для розробки проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству. Після виготовлення проекту землеустрою відповідач звернувся до Головного управління із клопотанням про затвердження проекту землеустрою. 14.05.2021 Головним управлінням було прийнято наказ № 22-2063-СГ, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу та надано йому у власність земельну ділянку, загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Таким чином, держава, як власник спірної земельної ділянки, в особі уповноваженого органу Головного управління, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством розпорядилася спірною земельною ділянкою, шляхом передачі безоплатно у власність відповідачу.

Представник третьої особи Хмельницької обласної державної адміністрації Заяць Б.С. подав пояснення щодо позову, у якому підтримав позовні вимоги ДСГП «Ліси України», зазначивши, що Хмельницька обласна військова адміністрація, є органом, який наділений правом розпоряджатися землями лісогосподарського призначення держаної власності на території Хмельницької області. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вийшло за межі наданих законодавством повноважень та з порушенням вимог статті 122 ЗК України, розпорядилось землями лісогосподарського призначеннями, повноваження розпоряджатися якими належать Хмельницькій ОВА відповідно до законодавства. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області наділене повноваженнями передавати земельні ділянки лише сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб. Належність спірної земельної ділянки, загальною площею 0,12 га до земель лісогосподарського призначення у межах виділу 16 урочище «Баймаки» Красилівського лісництва ДП «Старокостянтинівський лісгосп», підтверджується актом на право користування землею, виданого виконкомом Красилівської районної ради депутатів трудящих у грудні 1965 року, а також планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», таксаційного опису кварталу 49 Красилівського лісництва, планшету № 4 матеріалів лісовпорядкування ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», розроблених Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект»). Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було порушено порядок зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення, оскільки Хмельницька обласна державна адміністрація не надавала згоди на вилучення чи зміну цільового призначення спірної земельної ділянки.

Представник позивача Талалай А.С. подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що із наведеними доводами відповідача позивач не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Спірна земельна ділянка передана у власність Відповідача з порушенням законодавства, а саме: з порушенням вимог статей 19, 20, 55, 57, 84, 118, 122, 149 ЗК України та статей 5, 57 пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, оскільки вказана земельна ділянка, на час її відчуження, перебувала в державній власності, належала до земель лісогосподарського призначення і використовувались для ведення лісового господарства ДП «Старокостянтинівське лісове господарство». Виникнення спірних правовідносин у справі пов`язане із моментом початку формування спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, причому із зміною цільового призначення та безпідставного виведення її із категорії земель лісового фонду тобто з 14.05.2021. Спірна земельна ділянка, до формування в порядку статті 79-1 ЗК України, належала до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні позивача. Речові права на Ділянку 2 за Хмельницькою обласної державної адміністрацією як власником та правопопередником позивача як постійним землекористувачем в порядку статей 125, 126 ЗК України були зареєстровані лише 29.08.2022. При цьому, на момент фактичного звернення правопопередника позивача до ФОП ОСОБА_2 щодо розроблення проекту землеустрою на землі, визначені правовстановлюючим документом та розпорядженням Хмельницької ОДА від 05.03.2014, окрема їх частина вже була сформована у спірну земельну ділянку. Формування Ділянки 2 без урахування територій вже сформованої спірної земельної ділянки не свідчить про автоматичне визнання ним чинності і підстав формування спірної земельної, а також набуття на неї речових прав з боку відповідача та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Позивач вважає висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2024 № 1117/024, на який посилається відповідач, неналежним та недостовірним доказом, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування, а також не дає можливості встановити дійсні обставини справи. Відповідно до предмету дослідження даної експертизи та технічної документації із землеустрою із правовстановлюючими документами на спірну земельну ділянку та Ділянку 2, наданими для дослідження, накладення цих земельних ділянок між собою відсутнє, оскільки це прямо випливає із змісту земельного законодавства, чинного ще з 01.01.2013 (в протилежному випадку, державний кадастровий реєстратор за наявності відомостей про формування 16.11.2020 спірної земельної ділянки не зміг би сформувати 25.04.2021 Ділянку 2 як об`єкт Державного земельного кадастру). Водночас, висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2024 № 1117/024 не має доказового характеру і не встановлює обставин, які передували виникненню спору у справі № 677/606/25, ключовою з яких є обґрунтованість і підставність формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та виникнення у відповідача і третьої особи речових прав на неї. При цьому, на підтвердження позиції позивача, у матеріалах справи наявний технічний висновок за результатами дослідження земельної ділянки ПП «Терн Інвест» від 2023 року, за результатами якого спірна земельна ділянка згідно схеми перетину земельних ділянок (Додаток 2 до технічного висновку) накладається повністю на земельну ділянку за державним актом на право користування землею, відсоток накладення 100%.

У судовому засіданні представник позивача Талалай А.С. позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позові, та у відповіді на відзив. Представник позивача стверджував, що існує накладка спірної земельної ділянки на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні позивача, на підставі акту від 1965 року, що вказує на те, що відповідачу протиправно надали частину земельної ділянки позивача.

Представник відповідача Поворозник П.Ю. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що позивачем накладка земельних ділянок не доведена, а наданий технічний висновок є неналежним доказом.

Представник третьої особи Хмельницької обласної державної адміністрації Бурима Д.Р. у судовому засіданні просив позов задовольнити, з підстав, наведених у поясненнях третьої особи, зокрема, посилаючись на те, що Хмельницька обласна військова адміністрація не надавала згоди на вилучення чи зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, а Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області порушено порядок зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

03.04.2025 представник позивача Талалай А.С. подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2369480168227.

14.07.2025 представник відповідача Поворозник П.Ю. подав клопотання про витребування доказів.

23.07.2025 представник позивач Талалай А.С. подав клопотання, у якому просив на виконання ухвали суду від 14.07.2025 долучити до матеріалів справи копію технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, та поновити позивачу процесуальний строк для подання доказів та долучити їх до матеріалів справи № 677/606/25 доказ.

01.04.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку відповідачу процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи № 677/606/25 доказів: 1) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ 01.05) ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6822789500:09:002:0156; 2) витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.11.2020 № НВ-2308286962020; 3) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.05.2021 № 258584890; 4) висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судово експертиза» від 24.10.2012 № 10/12, проведеної в межах розгляду цивільної справи № 2209/1415/12; 5) висновку експерта № 1117/024 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2024, проведеної в межах розгляду цивільної справи № 677/27/23.

23.07.2026 на адресу суду від представника позивача Талалая А.С. надійшли письмові пояснення по справі, до яких долучено оригінал Технічного висновку за результатами дослідження земельної ділянки, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Красилівська міська рада, розробленого приватним підприємством «Терн Інвест» (далі ПП «Терн Інвест») на підставі договору № 29 від 15.03.2021, замовник: ДСГП «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство». У письмових поясненнях представник позивача зазначив, що вказаний Технічний висновок містить копію державного акту на право користування землею від 1965 року. Факт наявності копії державного акту на право користування землею від 1965 року в технічному висновку та факт наскрізної нумерації, прошиття та скріплення печаткою та підписом ОСОБА_4 , сертифікованого інженера-землевпорядника та директора ПП «Терн Інверт» зазначеного Технічного висновку, очевидно свідчить про те, що предметом дослідження за цим технічним висновком є земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 та земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні позивача безпосередньо за державним актом на право користування землею від 1965 року. Позивач вважає висновок експерта № 1117/024 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2024 неналежним та недостовірним доказом, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, яка знаходиться у користуванні позивача сформована 25.04.2021 вже після формування спірної земельної ділянки, а тому накладення цих земельних ділянок відсутнє. Висновок інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012, проведений в межах розгляду іншої справи, не має доказового значення в контексті цивільної справи № 677/606/25. Станом на момент проведення інженерно-технічної експертизи, судовий експерт ТОВ «Подільська судова експертиза» здійснив оцифрування державного акту на право користування землею від 1965 року, оскільки була відсутня технічна документація, на підставі якої виготовлявся державний акт, при цьому, судовий експерт зазначив, що не несе відповідальності за точність інформації, яка міститься в матеріалах справи № 2209/1415/12. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.11.2012 у справі № 2209/1415/12 не має преюдиційного значення для встановлення обставин у справі № 677/606/25, з огляду на різні сторони у вказаних справах. Як вбачається з публічної кадастрової карти, земельна ділянка у формі трикутника, яка розташувалась між земельною ділянкою ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» та земельною ділянкою ОСОБА_3 (зображення на додатку № 2 до висновку 10/12) не є ідентичною по конфігурації до Спірної земельної ділянки у формі трикутника з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, яка є предметом розгляду у справі (на підтвердження зазначеного, представник позивача долучив до пояснень скріншоти з Публічної кадастрової карти України по земельних ділянках з кадастровими номерами 6822789500:09:002:0156, 6822789500:10:001:0001, 6822789500:09:002:0147). У висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012 відсутнє дослідження меж спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, а також дослідження факту накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду за державним актом на право користування землею від 1965 року, а тому вказаний висновок не має доказового значення в контексті даної справи.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

07.04.2025 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Р.В. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

07.04.2025 ухвалою суду задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2369480168227.

14.07.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про витребування доказів.

23.07.2025 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника позивача Талалая А.С. поновлення позивачу процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи № 677/606/25 доказів.

02.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

09.07.2026 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено о 13 год. 00 хв. 17.07.2026.

17.07.2026 протокольною ухвалою суду відновлено судовий розгляд.

22.09.2026 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено о 13 год. 00 хв. 02.10.2026.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

Виконавчим комітетом Красилівської районної ради депутатів трудящих у грудні 1965 року видано Акт на право користування землею Старокостянтинівському лісгоспу Хмельницької області. Цим актом, в постійне користування відведено 5705,53 га землі, згідно з доданим планом та описом меж. Як вбачається з плану земель, наданих в постійне користування Старосостянтинівському лісгоспу, серед земель наданих актом в постійне користування, значиться урочище «Баймаки», загальний розмір земельної ділянки 680 га (том 1, а.с. 12 - 16, а.с. 39 -40, а.с. 111 115).

Згідно з копією довідки ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» від 16.02.2021 № 169 (том 2, а.с. 158), «Старокостянтинівський лісгоспзаг» перейменовано в «Старокостянтинівський держлісгосп» (наказ № 147-а від 05.11.1991), «Старокостянтинівський держлісгосп» перейменовано на ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (наказ № 236 від 23.03.2005).

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.03.2014 № 85/2014-р ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів на території Шепетівського, Полонського, Старосинявського, Теофіпольського, Красилівського районів Хмельницької області (том 1, а.с. 24).

Згідно з витягом з проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Старокостянтинівський лісгосп» Хмельницької області, Красилівське лісництво, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, розробленого Українським державним проектним лісовпорядним об`єднанням у 2012 році (аркуші з 129 по 121) по кварталу 49 всього площа земельної ділянки 33 га (том 1, а.с. 17 18).

Як вбачається з копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство» для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, на території Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, розробленої 27.11.2020 ФОП ОСОБА_2 , на підставі договору № 62 від 07.11.2019, розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницької ОДА) від 05.03.2014 № 85/2014-р, стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789500:10:001:0001, 6822789500:10:003:0019, загальною площею 300, 5601 га, встановлено межі земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, загальною площею 74,9868 га (том 2, а.с. 121 - 166).

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» за межами населених пунктів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, розробленої 15.03.2021 ПП «Терн Інвест» на підставі договору № 29 від 15.03.2021, акта на право користування землею, рішення органу виконавчої влади (Хмельницька ОДА) № 85/2014-р від 05.03.2014, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:__, площею 0,1350 га (том 1, а.с. 19 48), ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» 15.03.2021 звернулось до ПП «Терн Інвест» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для внесення відомостей до автоматизованої системи ведення, що належить ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», та розташована за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, Щиборівська сільська рада, загальна площа: 0,1350 га, цільове призначення: для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (том 1, а.с. 24).

У технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» за межами населених пунктів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, розробленої 15.03.2021 ПП «Терн Інвест» міститься:

- викопіювання з кадастрової карти стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:___, щодо виготовлення технічної документації із землеустрою на яку звернулось до ПП «Терн Інвест» ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (том 1, а.с. 41), згідно з яким, вказана земельна ділянка має форму трикутника;

- кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:__, згідно з яким, суміжні землевласники та землекористувачі: від А до Б землі комунальної власності (загального користування), від Б до В землі ОСОБА_3 (кадастровий номер 6822789500:09:002:0147), від В до Г землі комунальної власності, від Г до А землі ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (кадастровий номер 6822789500:10:001:0001). Суміжними землекористувачами встановлені межові знаки земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:___ не погоджувались.

Згідно з копією рішення № РВ-740092562022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, державним кадастровим реєстратором Сектору № 1 Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 05.08.2022 розглянуто заяву ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 02.08.2022 (реєстраційний номер ЗВ-9703974602022) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (том 1, а.с. 49).

Відповідно до копії протоколу від 05.08.2022 № ПП-7400049392022 проведення перевірки електронного документа, розробленого ПП «Терн Інвест» дані електронного документа не відповідають наявним даним Державного земельного кадастру, та державним кадастровим реєстратором зроблено висновок щодо перевірки такого електронного документа: «Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що: Перетин з ділянкою 6822789500:09:002:0156; площа співпадає на 88,8716%. Відповідно до п. 6 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК» знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки (том 1, а.с. 50).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 417330632 від 11.03.2025 (том 1, а.с. 51), згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 258584890 від 27.05.2021 (том 2, а.с. 243) державним реєстратором Красилівської міської ради Хмельницької області, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.05.2021 № 22-2063-СГ, 24.05.2021 проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07.10.2020 № 22-12050-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області 6822789500:09:002); орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га; із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. Начальнику відділу у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити у встановленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. (том 1, а.с. 56).

Як вбачається з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ 01.05) гр. ОСОБА_1 Хмельницька область, Красилівський район, за межами населених пунктів Щиборівської сільської ради, розробленого 12.10.2020 ФОП ОСОБА_6 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12050-СГ від 07.10.2020, договору на виконання робіт № 574 від 12.10.2020 та завдання на виконання робіт, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 (том 1, а.с. 52 78, 236 - 251; том 2, а.с. 1 10, а.с. 218 - 249).

У проекті із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, розробленого ФОП ОСОБА_6 , міститься:

1) копія висновку висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012, проведеної на виконання ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.07.2011 по справі № 2209/1415/12 за позовом ОСОБА_3 до ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» про встановлення порядку користування земельними ділянками;

2) матеріали погодження проекту землеустрою:

- висновок про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 13122/82-20 від 09.11.2020, згідно з яким: 1) основні характеристики земельної ділянки, відповідно до документації із землеутрою: адреса (місце розташування): за межами населених пунктів на території Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області; загальна площа: 0,1200 га; категорія земель: на момент складення документації із землеустрою: землі сільськогосподарського призначення, запропоновано документацією із землеустрою: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки на момент складення документації із землеустрою: К 16.00 Землі запасу, запропоновано документацією із землеустрою: А.01.05 Для індивідуального садівництва; склад угідь: на момент складення документації із землеустрою 001,01 рілля, запропоновано документацією із землеустрою 001,01 рілля; 2) зроблено аналіз документації із землеутрою на відповідність її положень вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, документації із землеустрою, відповідно до якого, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ 01.05) гр. ОСОБА_1 відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам; 3) проект землеустрою погоджено;

- акт встановлення та погодження меж землекористування від 12.10.2020, згідно з яким суміжним землекористувачем ОСОБА_3 погоджено встановлені межові знаки земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156;

- викопіювання з кадастрової карти стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:_, згідно з яким, земельна ділянка, площею 0,1200 га має форму трикутника;

- викопіювання з картограми крупно масштабного обстеження грунтів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області;

- кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, згідно з яким, суміжні землевласники та землекористувачі: від А до Б - землі загального користування (польова дорога), від Б до В - землі державної власності, від В до А - землі ОСОБА_3 (кадастровий номер 6822789500:09:002:0147), від В до Г землі комунальної власності;

3) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), які містять акт прийомупередачі межових знаків на зберігання, підписаний виконавцем робіт ОСОБА_6 , землекористувачем ОСОБА_1 , суміжним землекористувачем ОСОБА_3

ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 893 від 28.10.2022 припинено, шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДСГП «Ліси України» (том 1, а.с. 88 - 89).

Згідно з передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження передавального акту державного підприємства«Старокостянтинівське лісове господарство»» № 80 від 10.01.2023, активи, пасиви, майно, усі права та обов`язки ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», в тому числі земельна ділянка Красилівського лісництва урочище «Баймаки» (№ з/п 77), перейшли до його правонаступника - ДСГП «Ліси України» (а.с. 90 94).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 435479075 від 15.07.2025, 29.08.2022 проведена державна реєстрація права власності держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, а також права постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 (том 2, а.с. 120).

Згідно з висновком експерта № 1117/024 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 21.05.2024, судовим експертом Власюком В.В., на виконання ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 28.12.2023 по справі № 677/27/23 за позовом ДСГП «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, при проведенні дослідження було встановлено відсутність порушення землекористування, зокрема, відсутність накладення в Державному земельному кадастрі відомостей (меж) земельної ділянки із кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, яка актом на право користування землею, виданого виконкомом Красилівської районної ради депутатів трудящих в грудні 1965 року, передана в користування ДСГП «Ліси України», філія Старокостянтинівське лісове господарство, відповідно до документів землеустрою, на підставі яких видані правовстановлюючі документи (або сформовані земельні ділянки в Державному земельному кадастрі), див. План зіставлення в Додатку № 1 (том 3, а.с. 1 - 11).

Як вбачається з Плану зіставлення розташування земельних ділянок, які розташовані на території Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (додаток № 1 до висновку експерта № 1117/024 від 21.05.2024), земельна ділянка із кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_1 (на плані заштрихована), має форму трикутника, та є прилеглою до меж земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 згідно даних обмінного файлу, площею 74,9868 га, яка знаходиться у постійному користування ДСГП «Ліси України» (на плані не заштрихована) (том 3, а.с. 9).

Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, площею 74,9868 га (місце розташування: Хмельницька область, Красилівський район, Щиборівська сільська рада; цільове призначення: землі лісогосподарського призначення) відкрита 24.05.2021, дата реєстрації права постійного користуваня ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» - 29.08.2022, 17.02.2023 внесено зміни щодо користувача ДСГП «Ліси України» (том 2, а.с. 59 89).

Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 (місце розташування: Хмельницька область, Красилівський район, за межами населених пунктів Щиборівської сільської ради; цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, код виду цільового призначення: 01.05 Для індивідуального садівництва) відкрита 24.05.2021, дата реєстрації державної права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно- 24.05.2021 (том 2, а.с. 90 115).

Позивач стверджує, що належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення у межах виділу 16 урочище «Баймаки» Красилівського лісництва Державного підприємства «Старокостянтинівський лісгосп», підтверджується актом на право користування землею від 1965 року, а також планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство», таксаційного опису кварталу 49 Красилівського лісництва, планшету № 4 матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство», розроблених Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект»), а накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку, яка визначена актом на право користування землею від 1965 року, підтверджується Технічним висновком, розробленим ПП «Терн Інвест» у 2023 році.

Згідно з дослідженим у судовому засіданні оригіналом Технічного висновку за результатами дослідження земельної ділянки, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Красилівська міська рада (далі - Технічного висновку) розробленого ПП «Терн Інвест» на підставі договору № 29 від 15.03.2021, замовник: ДСГП «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», копія якого міститься в матеріалах справи (том 1, а.с. 79 87), сертифікованим інженером розпорядником ПП «Терн Інвест» Бабич Я.В. зроблено висновок: «1. Земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 площею 0,1200 га згідно схеми перетину земельних ділянок (згідно додатку 2) накладається повністю, на земельну ділянку за державним актом на право користування землею площа накладання 0,1200 га, відсоток накладання 100,0%. Візуалізація накладання земельної ділянки відображено в додатках. Додатки: 1. Викопіювання з кадастрової карти; 2. Схема перетину земельної ділянки; 3. Інформація Дрежавного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку».

Оригінал Технічного висновку складається з 14 аркушів, прошитий, на зворотному боці останнього аркуша скріплений засвідчуваним написом, із відміткою «Прошнуровано, пронумеровано і скріплено печаткою 13 аркушів, підписом Директор Бабич Я.В.», та відбитком печатки ПП «Терн Інвест».

На другому аркуші Технічного висновку міститься зміст: 1. Вступ, арк. 7; 2. Дослідницька частина, арк. 9; 3. Висновки, арк. 9; 4. Викопіювання кадастрової карти, арк. 19; 5. Схема перетину земельної ділянки, арк. 21; 6. Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку № 1, арк. 23; 7. Інформація Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, арк. -; 8. Копія сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_4 , арк. 25; 9. Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, арк. 27.

Зміст Технічного висновку не містить опису документів, які до нього фактично підшиті, та пронумеровані під номерами: арк. 11 (один аркуш, який містить слово «Додатки»), арк. 13 (один аркуш, який містить ксерокопію розпорядження Хмельницької ОДА від 05.03.2014 № 85/2014-р), арк. 15, арк. 17 (два аркуші, які містять ксерокопії чотирьох сторінок Акта на право користування землею: титульної сторінки; сторінки, на якій міститься інформація, що цей акт видано виконавчим комітетом Красилівської районної ради депутатів трудящих на право користування землею Старокостянтинівському лісгоспу Хмельницької області, та розмір відведеної землі у користування; дві сторінки, на яких міститься інформація з планами та описами меж урочищ «Пеньки», «Адамівка», «Гайдучино», «Липник», «Баймаки», «Кучманівка»).

Згідно з проведеною нумерацією аркушів та Змістом, який містить опис долучених документів, у Технічному висновку відсутні аркуші: з 1 по 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26.

Як вбачається із розділу «Вступ» Технічного висновку, вказаний технічний висновок складено: «за результатами проведення дослідження земельної ділянки, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Красилівська міська рада, щодо встановлення відповідності фактичних меж земельної ділянки, що належить на праві користування землею Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», згідно даним державного земельного кадастру які міститься в державному акті на право вічного користування та відомостям державного земельного кадастру, що міститься в базі даних Державного земельного кадастру щодо суміжних ділянок. Згідно умов договору № 29 від 15.03.2021 було проведено обстеження об`єкту за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Красилівська міська рада. Замовником надано необхідні документи та доступ до наявній йому інформації. Дані, отримані за результатами інструментальних досліджень на місцевості, шляхом співставлення порівняно із відомостями Державного земельного кадастру та відомостями, що містяться в паперових та електронних документах, наданих замовником. Всі отриманні відомості зведено в даний звіт.

На дослідження, замовником, поставлені наступні питання: Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 на земельну ділянку за державним актом на право користування землею?

Дослідження проведено ПП «Терн Інвест» (кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників № 014410 від 10.10.2019 р. - ОСОБА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 . Роботи виконані у відповідності до вимог Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ПІ. Закону України «Про землеустрій» від 22.05. 2003, № 858-ІV, Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-УІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», Наказу головного управління геодезії, картографії і кадастру при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (ГКНТА -2.04-02-98)» №56 від 09.04.1998 р. Дослідження проводилися в межах документів, що були надані замовником. При проведенні дослідження використовувалися наступні копії документів, що надані замовником. 1. Державний акт на право користування землею; 2. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 3. Розпорядження Хмельницької РДА».

У Технічному висновку не конкретизовано, яка технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), була надана на дослідження, та була підставою для висновку про накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, площею 0,1200 га на земельну ділянку за державним актом на право користування землею.

У розділі «Дослідницька частина» Технічного висновку зазначено: «1. Об`єкт дослідження - земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю.

Місце розташування об`єкта - Хмельницька область, Хмельницький район,

Красилівська міська рада. Під час обстеження досліджувалося наступне питання:

- Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 на земельну ділянку за державним актом на право користування землею?

Дослідження проводиться методом порівняння результатів отриманих

шляхом інструментальних спостережень, накладанням координат

поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером

6822789500:09:002:0156 на координати поворотних точок меж земельної

ділянки за державним актом на право користування землею, згідно вимог

чинних нормативних документів на час проведення дослідження. Координати поворотних точок, меж кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 визначаються згідно даних національної кадастрової системи. Координати поворотних точок, меж земельної ділянки за державним актом на право користування землею визначаються згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)»

У Технічному висновку на аркуші, позначеному номером 21, містяться схеми трьох земельних ділянок з кадастровими номерами:

6822789500:10:001:0001, 6822789500:09:002:0156, 6822789500:09:002:0147, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 має трикутну форму, та знаходиться між земельними ділянками з кадастровими номерами:

6822789500:10:001:0001 та 6822789500:09:002:0147 (том 1, а.с. 79 87).

У розділі Технічного висновку «Висновки» не зазначено, на яку саме земельну ділянку накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156.

Про те, що досліджується лісова земельна ділянка, яка знаходиться у користування позивача на підставі акту на право користування землею від 1965 року, Технічний висновок не містить жодного на це посилання.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0147 належить ОСОБА_3 , яка є суміжним землекористувачем до спірної земельної ділянки відповідача, дослідження меж якої, а також меж земельної лісової ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, було предметом експертного дослідження інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» від 24.10.2012 № 10/12.

Відповідач стверджує, що спірна земельна ділянка правомірна набута нею у власність, оскільки не належала до земель лісогосподарського призначення, і не входила у масив земель, визначених актом на право користування землею, виданого виконкомом Красилівської районної ради депутатів трудящих у грудні 1965 року, що підтверджується висновком інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» від 24.10.2012 № 10/12, проведеної в межах цивільної справи № 2209/1415/12 за участю ОСОБА_3 та правопопередником позивача.

Згідно з копією висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012, проведеної на виконання ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.07.2011 по справі № 2209/1415/12 за позовом ОСОБА_3 до ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» про встановлення порядку користування земельними ділянками, земельна ділянка ОСОБА_3 , яка їй належить на праві власності та земельна ділянка ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» відповідно до державного акту на право постійного користування від 1965 року, яка розташована на території Красилівського району Хмельницької області, накладок не мають; плани земельних ділянок ОСОБА_3 , яка належить на праві власності та земельна ділянка ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», яка розташована на території Красилівського району Хмельницької області і належить на підставі державного акту на право постійного користування від 1965 року відображено в додатку 1 (масштаб 1:25000), додатку 2 (масштаб 1:10000); в додатку 3 відображено план меж земельної ділянки ОСОБА_3 в масштабі 1:1000 та відстані до державного акту на право постійного користування від 1965 року, що становлять в т. 1 т.2 1,23 м., в т.3 - т.4 2,47 м.; зміни площ та конфігурацій зовнішніх меж по кварталу № 46 урочище «Баймаки», починаючи з 1965 по 2012 року в державному акті на постійне користування від 1965 не відбулось і відповідних нормативних документів, затверджуючих зміни в матеріалах справи не відображено.

Як вбачається з Планів земельних ділянок ОСОБА_3 та ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», які відображено у додатках 1 та 2 до висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012, між земельними ділянками ОСОБА_3 та ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», станом на 24.10.2012, знаходилася земельна ділянка у вигляді трикутника.

У матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 сформована за площею, у меншому розмірі, ніж це визначено актом на право користування землею від грудня 1965 року.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, та третьої особи, наданими у судовому засіданні, а також вказаними вище матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 та 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці правопорушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші обєкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із чч. 1 - 4 статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами частини 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

«V. Оцінка суду»

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення закріплені також у ЦК України.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 ЦК України).

У ЗК України закріплено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 153 ЗК України).

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

До 01.01.2013 право на земельні ділянки, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, підтверджувалось державними актами на землю. Реєстрація державних актів здійснювалась у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 01.01.2013, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 2 та 10 Розділу VIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про землеустрій», землеустрій забезпечує, зокрема, отримання інформації щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

За змістом приписів ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок), передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі (пункт 112 Порядку).

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Одним з орієнтованих вирішуваних питань, які ставляться на вирішення зазначеної експертизи, є встановлення факту порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 346/5857/23 зробив висновок, що питання, пов`язані з перевіркою обставин на предмет перетину земельних ділянок згідно з відомостями земельного кадастру віднесено законодавцем до компетенції відповідальних осіб, уповноважених на проведення судової земельно-технічної експертизи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 514/1571/14-ц зазначила, що для підтвердження факту порушення прав позивача мають бути надані належні та допустимі докази, які беззаперечно вказували б, яка саме земельна ділянка перебувала у його власності, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2022 у справі №619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.09.2024 у справі № 686/27476/21.

Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.05.2023 у справі №515/1315/18, та від 28.05.2025 у справі № 357/7006/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Представник позивача, на підтвердження перетину земельних ділянок, у судовому засіданні посилався на Технічний висновок за результатами дослідження земельної ділянки ПП «Терн Інвест» від 2023 року, за результатами якого спірна земельна ділянка згідно схеми перетину земельних ділянок (Додаток 2 до технічного висновку) накладається повністю на земельну ділянку за державним актом на право користування землею, відсоток накладення 100%.

Разом з тим, Технічний висновок за результатами дослідження земельної ділянки ПП «Терн Інвест» від 2023 року, викликає обґрунтовані сумніви у його правильності, оскільки, як судом встановлено, він містить помилки та неточності, а також у ньому не конкретизовано земельну ділянку, на яку має місце таке накладення земельної дінки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156.

З огляду на встановлення відсутності аркушів у технічному висновку, належної нумерації аркушів, які у ньому містяться, відсутності позначення на додатках, який саме документ є Додатком 2 (оскільки, як вбачається з Технічного висновку, другим документом після аркушу «Додатки» є сторінки акту на право постійного користування землею, який не містить схеми перетину земельних ділянок, як про це зазначено у розділі Технічного висновку «Висновки»), суд позбавлений можливості встановити, на яку земельну ділянку за державним актом на право користування землею повністю накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156.

Посилання представника позивача у судовому засіданні на те, що до Технічного висновку за результатами дослідження земельної ділянки ПП «Терн Інвест» від 2023 року підшита частина копії акту на право користування землею від 1965 року, а тому це підтверджує, що у Технічному висновку малась на увазі накладка спірної земельної ділянки саме на лісову земельну ділянку позивача, відведену в постійне користування на підставі акту на право користування землею від 1965 року, є безпідставним, оскільки не ґрунтується на положеннях нормативно-правових актів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У главі 6 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі - Науково-методичні рекомендації) визначено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту (пункт 6.1). Орієнтовний перелік вирішуваних питань: Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)? Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації? Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? (пункт 6.1.1).

При цьому, суд звертає увагу нате, що не лише зміст технічного висновку, а й опис його документів не містять будь-яких даних про акт на право користування землею від 1965 року.

Суд зазначає, що Технічний висновок за результатами дослідження земельної ділянки ПП «Терн Інвест» від 2023 року не відповідає наведеним положенням ст. 102 ЦПК України, та Науково-методичних рекомендацій, оскільки не свідчить про фактичні обставини справи, не містить обґрунтованого питання, та не містить обґрунтованого висновку (відповіді на питання) про порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідача та позивача відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що твердження представника позивача про накладення спірної земельної ділянки на земельну лісову ділянку, визначену Актом на право користування землею від 1965 року, а також про те, що земельна ділянка у формі трикутника, яка розташувалась між земельною ділянкою ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» та земельною ділянкою ОСОБА_3 (зображення на додатку № 2 до висновку 10/12) не є ідентичною по конфігурації до спірної земельної ділянки у формі трикутника з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, яка є предметом розгляду у справі, є лише припущенням позивача, оскільки з долучених до позовної заяви доказів неможливо встановити накладення спірної земельної ділянки на земельну лісову ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача, а відповідне експертне дослідження в межах цієї справи не проводилось.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому, повно та всебічно дослідивши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд зауважує, що у наданих позивачем суду документах, у яких міститься інформація про накладення земельних ділянок (Технічному висновку та Протоколі від 05.08.2022 № ПП-7400049392022 проведення перевірки електронного документа) містяться розбіжності між площею накладання (перетину) земельних ділянок:

- розділі Технічного висновку «Висновки» міститься інформація про накладання земельних ділянок - відсоток накладання 100,0%, та не зазначена інформація, на яку конкретно земельну ділянку накладається спірна земельна ділянка;

- у протоколі від 05.08.2022 № ПП-7400049392022 проведення перевірки електронного документа, розробленого ПП «Терн Інвест», кадастровим реєстратором зроблено висновок, що наявний перетин з ділянкою 6822789500:09:002:0156; площа співпадає на 88,8716%,

а тому зазначені докази не є належними доказами накладення земельних ділянок.

З наведених вище підстав, суд також відхиляє посилання представника позивача, що з публічної кадастрової карти вбачається, що земельна ділянка у формі трикутника, яка розташувалась між земельною ділянкою ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» та земельною ділянкою ОСОБА_3 (зображення на додатку № 2 до висновку 10/12) не є ідентичною по конфігурації до спірної земельної ділянки у формі трикутника з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, яка є предметом розгляду у справі, оскільки ідентичність (або не ідентичність) форм земельних ділянок, у даному випадку, має встановлюватись судовою земельно-технічною експертизою, а не внаслідок порівняння судом наданих представником позивача скріншотів з Публічної кадастрової карти України по земельних ділянках з кадастровими номерами 6822789500:09:002:0156, 6822789500:10:001:0001, 6822789500:09:002:0147.

Відповідно до п. 5 розділу VIІІ «Прикінцеві положення» ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності ЗК України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Представник позивача, посилаючись на вказану норму ЛК України, стверджував, що належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення у межах виділу 16 урочище «Баймаки» Красилівського лісництва ДП «Старокостянтинівський лісгосп», підтверджується актом на право користування землею 1965 року, а також планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», таксаційного опису кварталу 49 Красилівського лісництва, планшету № 4 матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство», розроблених Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект»), та, відповідно до п. 5 VIІІ «Прикінцевих положень» ЛК України, планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, разом з тим, з вказаних доказів не вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 належить до земель лісогосподарського призначення, та знаходиться у межах виділу 16 урочище «Баймаки» Красилівського лісництва ДП «Старокостянтинівський лісгосп».

Позивач, на підтвердження позовних вимог, долучив до позовної заяви планово-картографічні матеріали лісовпорядкування таксаційного опису кварталу № 49, при цьому, у позовній заяві зазначено, що порушення землекористування сталося в кварталі № НОМЕР_2 , яке було виявлене у ході проведення базового лісовпорядкування Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням.

При цьому, документи про виявлене порушення землекористування в кварталі № НОМЕР_2 позивачем суду не надавалися.

Також позивачем не зазначено, та не надано суду докази, які б вказували, до якого саме кварталу - № НОМЕР_3 , чи № НОМЕР_2 належить спірна земельна ділянка.

Доводи позивача про те, що ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» набуло право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішення, прийнятого у 1965 році, яке не скасоване, земельна ділянка в установленому законом порядку з користування Державного підприємства не вилучалась, права користування нею в установленому законом порядку Державне підприємство не позбавлялося є неспроможними, з огляду на те, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка входила до земель лісового фонду, та знаходилась в межах урочища «Баймаки».

Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 сформована за площею, у меншому розмірі, ніж це визначено актом на право користування землею від грудня 1965 року.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відхиляє доводи представника позивача, що висновок інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012 не має доказового значення в контексті даної справи, оскільки у ньому відсутнє дослідження меж спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, а також дослідження факту накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду за державним актом на право користування землею від 1965 року, з таких підстав.

Відсутність у висновку судової інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012 дослідження меж спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, а також відсутність дослідження факту накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду за державним актом на право користування землею від 1965 року, не є підставою для визнання такого експертного висновку неналежним доказом, оскільки Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 по справі № 350/1677/18 зазначив, що вирішуючи питання про належність доказу необхідно брати до уваги ту інформацію, яку можна встановити за допомогою доказу, і перевірити, чи входить вона до предмета доказування.

У даній справі між сторонами виник спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, оскільки позивач стверджує, що спірна земельна ділянка входить до складу земель лісогосподарського призначення, переданих його правопоререднику на підставі Акта на право користування землею від 1965 року, а відповідач стверджує, що спірна земельна ділянка до складу земель лісогосподарського призначення, визначених Актом на право користування землею від 1965 року, не входила, із земель лісового фонду не формувалась, та на земельну ділянку за державним актом на право користування землею від 1965 року не накладається.

Таким чином, у даній справі підлягає доказуванню інформація, чи спірна земельна ділянка, станом на 07.10.2020 (дата винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12050-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність) входила до складу земель лісогосподарського призначення, визначених Актом на право користування землею від 1965 року.

На підтвердження факту накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку позивача за державним актом на право користування землею, представник позивача у позовній заяві посилався, як на докази, у тому числі, на висновок інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012, та рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.11.2012 у справі 2209/1415/12, в межах якої він був проведений (аркуш 6 позовної заяви), виокремивши, що зміни площ та конфігурацій зовнішніх меж по кварталу № 46 урочища «Баймаки» з 1965 по 2012 роки не відбувалось, а рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.11.2012 у справі № 2209/1415/12 (яке набрало законної сили 07.12.2012), Ділянка 3 (земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0147, яка належить ОСОБА_3 ) та суміжні до неї землі правопопередника позивача для лісогосподарських потреб площею 76,7923 га (на яких, як стверджує позивач, в подальшому була сформована у тому числі і спірна земельна ділянка) в межах кварталу № 46 урочища «Баймаки» були розмежовані із встановленням порядку користування. Наведене, на думку позивача, свідчить, що станом ще на 07.12.2012 територія, на яких в подальшому була сформована спірна земельна ділянка, належала до земель лісогосподарського призначення та перебувала в постійному користуванні правопопередника позивача, причому конфігурація межі між Ділянкою 3 та землями правопопередника позивача згідно плану земельних ділянок виключала можливість існування між ними третьої земельної ділянки, на якій би в подальшому була сформована спірна земельна ділянка в існуючій наразі конфігурації трикутника.

Таким чином, інформація, яку містить висновок інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012 за результатами проведеної судової експертизи у цивільній справі № 2209/1415/12 щодо площ та конфігурацій зовнішніх меж по кварталу № 46 урочище «Баймаки», відповідно до акту на постійне користування землею від 1965 року входить до предмета доказування у даній справі, а відсутність у висновку дослідження факту накладення спірної земельної ділянки на земельну лісову ділянку за державним актом на право користування землею від 1965 року не вказує про неналежність висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012 як доказу у справі.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2024 № 1117/024, на який посилається відповідач, є неналежним доказом, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування, а також відхиляє доводи представника позивача, що накладання земельних ділянок спростовується висновком експерта № 1117/024 від 21.05.2024 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи в межах розгляду цивільної справи № 677/27/23, з тих підстав, що відсутність накладення в Державному земельному кадастрі відомостей (меж) земельної ділянки із кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, яка належить ОСОБА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001, яка актом на право користування землею від 1965 року, передана в користування позивача (його правопопередника), зумовлена тим, що земельна лісова ділянка з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 сформована пізніше спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, без урахування спірної площі, та у разі включення площі спірної земельної ділянки у межу земельної ділянки позивача, земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:10:001:0001 не була б зареєстрована у Державному земельному кадастрі, відповідно до вимог п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як вбачається з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.11.2012, ухваленим у справі № 2209/1415/12 позов ОСОБА_3 до ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» про встановлення порядку користування земельними ділянками задоволено: визначено порядок користування земельною ділянкою розміром 1,2321 га належної на праві власності ОСОБА_3 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 15.03.2010, виданого Красилівською райдержадміністрацією, зареєстрованого в книзі записів реєстрації документів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011075600007 і згідно договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 17.11.2010, засвідченого приватним нотаріусом за реєстровим № 3440 і яка знаходиться за межами населеного пункту на території Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області та між земельною ділянкою площею 76,7923 га із призначенням для лісогосподарських потреб, що розташована за межами населеного пункту на території Щиборівської сільської ради, урочище «Баймаки» Красилівського району Хмельницької області і перебуває в постійному користуванні ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» відповідно до державного акта на право постійного користування землею від грудня 1965 року в межах промірів та конфігурації земельних ділянок, визначених згідно землевпорядно-технічної експертизи від 24.10.2012 із відстанню 1,23 м. в точках 1-2 та 2,47 м. в точках 3-4 до земельної ділянки кварталу № 46 урочища «Баймаки» Красилівського району Хмельницької області, площа якої 76,7923 га.

У рішенні Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.11.2012 по справі № 2209/1415/12, зазначено, що представник ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» в судове засідання подав заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_3 визнав.

Разом з тим, у справі, яка слухається, позивач посилається на те, що з 1965 року, в тому числі з 2012 року, межі земельної лісової ділянки, яка перебуває у користуванні позивача на підставі акта від грудня 1965 року, не змінювались.

При цьому, фактично, у 2012 році ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» у справі № 2209/1415/12 визнало межі своєї земельної лісової ділянки (урочище «Баймаки») без вільної земельної ділянки у вигляді трикутника, з якої, у подальшому, було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156.

Суд вважає, що визначена судовим експертом відстань 1,23 м. в точках 1-2 та 2,47 м. в точках 3-4 між земельною ділянкою ОСОБА_3 та між земельною ділянкою площею 76,7923 га із призначенням для лісогосподарських потреб, що розташована за межами населеного пункту на території Щиборівської сільської ради, урочище «Баймаки» Красилівського району Хмельницької області і перебуває в постійному користуванні ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» не виключає, а, навпаки, доводить наявність між земельними ділянками землі, яка не належить до земель лісового фонду та ОСОБА_3 .

Судом із Планів земельних ділянок ОСОБА_3 та ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», які відображено у додатках 1 та 2 до висновку інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012, встановлено, що між земельними ділянками ОСОБА_3 та ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», станом на 24.10.2012, знаходилася земельна ділянка у вигляді трикутника, яка не входила в межі земель лісового фонду кварталу № 46 урочища «Баймаки», зміни площ та конфігурацій зовнішніх меж по якому, як зазначено вище, починаючи з 1965 по 2012 рік не відбулось. Розмір та конфігурація земельної ділянки у вигляді трикутника, яка згідно з висновком інженерно-технічної експертизи ТОВ «Подільська судова експертиза» № 10/12 від 24.10.2012 знаходилась між земельними ділянками ОСОБА_3 та ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», відповідає розміру та конфігурації спірної земельної ділянки, що підтверджується землевпорядною документацією на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156.

Належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156 входила до земель лісогосподарського призначення, які передані актом на право користування землею від 1965 року, у матеріалах справи немає, а наявні у матеріалах справи докази вказують на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, починаючи з 1965 року, не входила в урочище «Баймаки», знаходилась за межами земель лісового фонду визначених актом 1965 року, та, з 24.10.2012 відносилась до земель запасу Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Оскільки спірна земельна ділянка не відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення, суд відхиляє доводи представників позивача та Хмельницької ОВА про те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при винесенні наказу від 07.10.2020 № 22-12050-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» вийшло за межі наданих законодавством повноважень та, з порушенням вимог статті 122 ЗК України, розпорядилось землею лісогосподарського призначеннями, повноваження розпоряджатися якою належать Хмельницькій ОВА.

Враховуючи вищезазначене, оскільки спірна земельна ділянка, на час її формування, була вільною, у власності чи користуванні будь-яких осіб, в тому числі правопопередника позивача - ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», не перебувала, не входила в склад земель урочища «Баймаки», яке перебуває у постійному користуванні позивача, на підставі акта на право користування землею від 1965 року, суд дійшов висновку, що земельна ділянка, площею 0,12 га, кадастровий номер 6822789500:09:002:0156 у власність ОСОБА_1 . Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області, як уповноваженим органом держави - власника земельної ділянки, виділена у межах повноважень, у спосіб, передбачений чинним законодавством - шляхом безоплатної передачі земельної ділянки із земель державної власності для ведення садівництва.

Позивач у даній справі не довів належними та допустимими доказами той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, стосовно якої, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07.10.2020 № 22-12050-СГ, розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 , сформована за рахунок земельної лісової ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, та, відповідно, не довів, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.05.2021 № 22-2063-СГ, а також державною реєстрацією спірної земельної ділянки у відповідних реєстрах порушено його права.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 9 та 10 статті 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволення позову відмовлено, а тому судові витрати покладаються на позивача ДСГП «Ліси України».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 158, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі № 677/606/25 у виді арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789500:09:002:0156, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2369480168227.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі № 677/606/25 зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа Хмельницька обласна військова адміністрація, місцезнаходження: 29005, Хмельницька область, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 22985083.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя Р. В. Вознюк