Постановление суда № 140405936, 06.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7214/26

пр № 2-з/464/54/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

06 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, поданим представницею ОСОБА_2 , до відповідачки ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом приведення вентиляційного каналу у попередній стан та відшкодування моральної шкоди.

Разом з поданням позовної заяви, подала заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити вищевказаний позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову покликається на те, що позивачка є співвласницею квартири АДРЕСА_2 . Безпосередньо над нею розташована квартира АДРЕСА_3 власницею якої є відповідачка ОСОБА_3 . Остання з метою розширення площі власної кухні несанціоновано втрутилась у загально будинкові мережі, самовільно демонтувала частину вентиляційного блоку у своїй квартирі, який забпечував вентиляцію квартири позивачки. Унаслідок зазначених дій порушено належні та безпечні умови проживання позивачки, створено загрозу життю і здоров`ю її та членів сім`ї. Оскільки позовні вимоги передбачають покладення на відповідачку обов`язку щодо відновлення демонтованої частини вентиляційного блоку та проведення вентиляційного каналу будинку до попереднього стану, існує ризик відчуження квартири АДРЕСА_3 третім особам під час розгляду справи, що ускладнить відновлення порушених прав позивачки та виконання рішення суду в цілому. Відтак, просить заяву задовольнити.

Відповідно до протоколу передачі судової справи від 02.10.2026 заяву передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви здійснювався без повідомлення учасників справи, відтак відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом встановлено наступне.

01.05.2025 о 10:00 год було виявлено, що ОСОБА_3 демонтувала частину апеляційного блоку у приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_4 .

Постановою № 100 від 25.06.2026 громадянинку ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 150 КУпАП.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.08.2026 квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно листа-вимоги ТзОВ «Стимул-Сихів» від 09.09.2026, ОСОБА_3 зобов`язали до 17.09.2026 відновити вентиляційний блок згідно технічної документації.

Відтак, предметом спору є усунення перешкод у користуванні квартирою та відшкодування відповідачкою ОСОБА_3 моральної шкоди.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 (провадження № 61-7314св19) зазначено, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів: запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не с учасниками даного судового процесу.

З огляду на це, суд зважає, що позовну заяву позивачкою пред`явлено до ОСОБА_5 , як власниці квартири, особи, що могла вчинити дії, котрі порушують її право, за захистом котрого звернулася остання.

При цьому, як вбачається з предмету позову, право позивачки може бути поновлено шляхом зміни технічних характеристик об`єкту нерухомого майна, власницею котрого являється відповідачка.

Згідно ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

Таким чином, оцінюючи мотиви поданої заяви, суддя погоджується, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, у зв`язку із чим, клопотання слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-150, 260 ЦПК України, суддя,

постановила:

заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 06 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Третя особа: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Третя особа: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул-Сихів», місце знаходження: м. Львів, вул. Сихівська, 10/77, код ЄДРПОУ 42923697.

Суддя Людмила САБАРА