№ 140405481, 01.10.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/730/26

Провадження №3/567/278/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокум. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП (2 епізоди), -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при наступних обставинах - 21.04.2026 р. о 00 год. 25 хв. ОСОБА_1 в с.Межиріч по вул.Вигін, 1 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Touareg», на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , в комендантську годину з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» та проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я відмовився.

Окрім того, ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив нове адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при наступних обставинах - 27.04.2026 р. о 15 год. 54 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Соборна, 9 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Touareg», на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» та проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я відмовився.

Окрім того, ОСОБА_1 27.04.2026 р. о 15 год. 54 хв. в м.Острог по вул.Соборна, 9 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області повторно протягом року керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Touareg», на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , будучи особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст.15 Закону України "Про Дорожній рух" та п.2.1 "а" ПДР України.

ОСОБА_1 в судові засідання 29.05.2026р., 19.06.2026р., 01.07.2026р., 23.07.2026р., 11.09.2026р. та 01.10.2026р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи неодноразово повідомлявся, зокрема, шляхом направлення засобами поштового зв`язку судових повісток по місцю його проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду, розміщеного на сайті Острозького районного суду Рівненської області. Клопотань про відкладення розгляду справи, письмових пояснень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться йому у провину, від ОСОБА_1 до суду не надходило.

З метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист, судові засідання неодноразово відкладалися. Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ст.130 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП (2 епізоди) та ч.5 ст.126 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся. ОСОБА_1 не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушень, вчинення яких йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.

Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладених у складеному відносно нього протоколах та з урахуванням необов`язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності. Разом з тим суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не скористався послугами захисника для представництва у суді своїх інтересів. Реалізація ОСОБА_1 права надати суду письмові пояснення із запереченнями по суті правопорушення є одним із способів реалізації свого права на захист, водночас про наявність будь-яких перешкод, які заважали йому реалізувати таке право впродовж усього часу після складання протоколів та до розгляду справи по суті, ОСОБА_1 суду не повідомив.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме затягування розгляду справи, враховуючи строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, ОСОБА_1 не повідомив суд про наявність у нього будь-яких перешкод для участі у судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п.27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності приходить до висновку про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646109 від 21.04.2026 року, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія, ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.

Тобто працівник поліції вказав підстави у зв`язку з якими він вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та суд приходить до висновку, що він в супереч п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, виходячи з наступного.

З дослідженого судом відеозапису зі службового реєстратора поліцейського від 21.04.2026 року встановлено, що після зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , під час перевірки працівниками поліції документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), про що йому було повідомлено та запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 спочатку заперечував проти того, що він керував автомобілем, вказуючи на те, що автомобіль стояв та не рухався. Та в подальшому в ході розмови ОСОБА_1 визнав, що він керував автомобілем та відвозив дітей, їхав потихеньку та перед цим "трішки вживав". Вважаючи, що результат огляду може буде позитивним, він відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Пояснив працівникам поліції, що йому відомі наслідки відмови від огляду у вигляді складання адмінпротоколу за ст.130 КУпАП та не змінив свого рішення про відмову від огляду. В подальшому для ОСОБА_1 були роз`яснені права та складені відповідні процесуальні документи, з якими його ознайомили.

З рапорту інспекторів СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Продуна Романа вбачається, що 21.04.2026 року о 00:25 год під час патрулювання території обслуговування в с.Межиріч по вул.Вигін 1, було виявлено та зупинено автомобіль "VW Touareg" на іноземній реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 в комендантську годину, та будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Під час спілкування з водієм в останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest» № 6820 «Drager», на що останній відмовився. Від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я КП "Острозька ОПЛ" POP, водій також відмовився. В подальшому відносно водія складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП та винесена постанова за ч.4 ст.126 КУпАП. В порядку ст.266 КУпАП водія відсторонено від права керування транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім`я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі КП «Острозька ОПЛ» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими у нього ознаками сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646109 від 21.04.2026 р. ОСОБА_1 цього дня о 00 год. 25 хв. в с.Межиріч по вул.Вигін, 1 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Touareg», на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , в комендантську годину з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» та проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 при складанні останнього відмовився від письмових пояснень, вказавши про намір надати пояснення у суді.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу іншого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП (за фактом події, що мала місце 27.04.2026 р.), суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №651302 від 27.04.2026 року, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія, ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Тобто працівник поліції вказав підстави у зв`язку з якими він вважає, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та суд приходить до висновку, що він всупереч п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, виходячи з наступного.

З дослідженого судом відеозапису зі службового реєстратора поліцейського встановлено, що 27.04.2026 року, після зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 під час перевірки працівниками поліції документів, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), про що йому було повідомлено та запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та через короткий поміжок часу змінив своє рішення та відмовився від огляду без пояснення причин такої відмови, вказуючи на те, щоб працівники поліції складали відносно нього «адмінпротокол за відмову від огляду». В подальшому водію були роз`яснені права та складені відповідні процесуальні документи, з якими його ознайомили. Вищевказані дії ОСОБА_1 щодо відмови від огляду на стан сп`яніння повністю узгоджуються з матеріалами справи.

З рапорту інспекторів СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ковалюка Владислава вбачається, що 27.04.2026 року під час патрулювання території обслуговування спільно інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області майором поліції Доценком В.Л. в м.Острог по вул.Соборна, 9, було виявлено та зупинено автомобіль "Volkswagen Touareg" на іноземній реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу допомоги газоаналізатора «Alcotest» №6810 «Drager» та у найближчому закладі охорони здоров`я КП "Острозька ОПЛ" POP, на що він відмовився. В подальшому встановлено, що водій позбавлений права керування таким транспортним засобом, притягався до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП протягом року, а також не мав при собі чинний страховий поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносно водія складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП та винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП. В порядку ст.266 КУпАП водія відсторонено від права керування транспортними засобами.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім`я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі КП «Острозька ОПЛ» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими у нього ознаками сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №651302 від 27.04.2026 р. ОСОБА_1 цього дня о 15 год. 54 хв. в м.Острог по вул.Соборна, 9 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Touareg», на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» та проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

З досліджених доказів суд приходить до переконання про відсутність підстав для висновку, що працівниками поліції було невірно встановлено особу водія та не вбачає порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень.

Окрім того, належних та допустимих доказів того, що за кермом автомобіля перебула інша особа, аніж ОСОБА_1 , останнім не надано.

Вищевказані дії ОСОБА_1 щодо відмови двічі від оглядів на стан сп`яніння повністю узгоджуються з матеріалами справи.

ОСОБА_1 у складених відносно нього протоколах про адміністративні правопорушення не навів будь-яких доводів та заперечень на спростування обставин, викладених у таких протоколах.

Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України.

Згідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З актів огляду на стан алкогольного сп`яніння від 21.04.2026 року та 27.04.2026 року встановлено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, та запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейськими на ім`я ОСОБА_1 були складені направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп`яніння, від проходження яких ОСОБА_1 двічі відмовився.

Відповідно до зобов`язань до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №646109 від 21.04.2026 року та серії ЕПР1 №651302 від 27.04.2026 року, ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортними засобами на 24 години.

В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов`язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 не надав суду будь-яких обґрунтованих доводів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.

Також суд зазначає, що відмова водія від проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, незалежно від тверезості водія.

Таким чином, факт скоєння вказаних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

З довідок ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.06.2025 року у справі №158/1754/25 вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 17 000 грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на один рік. Крім того, 21.04.2026 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Згідно бази даних ОСОБА_1 27.02.2024 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке направлено на зберігання 18.07.2025 року за вих. № 8451 на адресу ТСЦ МВС № 0577 м.Тульчин.

Наявні у справі докази, які дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП (дати подій - 21.04.2026 р. та 27.04.2026 р.).

Отже, судом було встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП.

При вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд виходить з наступного.

Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених другою-четвертою частинами цієї статті, тобто для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.5 ст.126 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частинами другою-четвертою ст.126 КУпАП.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом будучи особою, яка позбавлена права керування (ч.4 ст.126 КУпАП), за яке протягом року його вже було піддано адміністративному стягненню. При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №651310 від 27.04.2026 року та іншими матеріалами справи.

На підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП до протоколу додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7060244 від 21.04.2026 року. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 20 400 грн. Відомості про оскарження зазначеної постанови в матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 таких доказів суду не надав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №651310 від 27.04.2026 р., ОСОБА_1 цього дня о 15 год. 54 хв. в м.Острог по вул.Соборна, 9 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області повторно протягом року, керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen touareg», на іноземній реєстрації НСНО77, будучи особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст.15 Закону України "Про Дорожній рух" та п.2.1 "а" ПДР України.

Відповідно до п.2.1"а" ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до п.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , мало місце 27.04.2026р., що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 651310 від 27.04.2026 р.

Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що на момент розгляду справи закінчився 3-місячний строк, встановлений ст.38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, а відтак існують підстави, передбачені п.7 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.

Санкцією ч.2 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність у виді накладення стягнення - штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативним.

Позбавляючи права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.30 та ч.2 ст.130 КУпАП.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров`я є працездатним, ОСОБА_1 , як водій повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями, а тому беручи до уваги, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

В матеріалах справи відсутні докази, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , належить йому, а відтак суд не вбачає підстав для застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, 38, ст.40-1, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 ст.ст.221, п.7 ч.1 ст.247, 276, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачені ч.2 ст.130 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.