Постановление суда № 140404316, 07.10.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/205/26

Провадження № 1-кп/539/166/2026

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубнах Полтавської області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 січня 2025 року за № 62025100150000408, клопотання обвинуваченого про направлення на контрольний медичний огляд військово-лікарською комісією відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця громадянина України, уродженця міста Лохвиці Полтавської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 січня 2025 року за № 62025100150000408, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною другою статті 369-2 КК України. Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, на етапі дослідження доказів. Відносно обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачений утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

До суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 24 вересня 2026 року, у якому він просить направити його до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (далі - 12 РВЛК) для контрольного медичного огляду, а висновок контрольного медичного огляду надіслати до 12 РВЛК за адресою: місто Харків, вулиця Культури, 5. Також обвинувачений просить розглянути клопотання у відкритому судовому засіданні за його участі та участі захисника ОСОБА_5 , зареєструвати клопотання та долучити його до матеріалів справи.

На обґрунтування клопотання обвинувачений посилається на лист 12 РВЛК від 08 серпня 2026 року № 4461-1, адресований Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» та головуючому судді, який надійшов до суду 18 серпня 2026 року. У цьому листі 12 РВЛК повідомила, що у межах компетенції повторно розглянуто скаргу ОСОБА_4 щодо направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією (далі - ВЛК); що 27 травня 2026 року до 12 РВЛК надійшла скарга ОСОБА_4 щодо незгоди з постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 жовтня 2024 року № 10/4/6976 та її перегляду; що ще листом від 03 січня 2025 року № 1189/55 за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , було прийнято рішення про необхідність направлення останнього на повторний медичний огляд ВЛК, однак через ненадання відомостей щодо місця проходження військової служби НОМЕР_1 РВЛК не мала можливості довести це рішення до командування відповідної військової частини; що заявнику роз`яснювалася необхідність звернутися до командування військової частини за місцем проходження військової служби, а після встановлення факту його перебування під вартою - до слідчого або суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження. Керуючись пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), 12 РВЛК повідомила суд про раніше прийняте нею рішення щодо проведення контрольного медичного огляду ОСОБА_4 ВЛК та про можливість, у разі необхідності, врахувати результати зазначеного медичного огляду під час подальшого судового розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у його мотивувальній частині. Зазначив, що має намір продовжити проходження військової служби.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання обвинуваченого підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи його безпідставним. Вказував, що наявний у матеріалах справи висновок ВЛК про придатність обвинуваченого до військової служби є чинним. Довід обвинуваченого про бажання проходити військову службу не підтверджений жодними доказами. Не подано до суду і жодного доказу про те, що якась військова частина має бажання забрати обвинуваченого на службу. Звернув увагу на відсутність правових підстав за встановлених обставин для направлення обвинуваченого для контрольного медичного огляду.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року залишено без задоволення клопотання обвинуваченого про направлення на контрольний медичний огляд ВЛК, яке було обґрунтоване листом 12 РВЛК від 04 червня 2026 року № 3098. Подане клопотання обвинувачений обґрунтовує новим документом - листом 12 РВЛК від 08 серпня 2026 року № 4461-1, тому суд розглядає його по суті з урахуванням змісту цього документа та доводів, наведених обвинуваченим у судовому засіданні.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною другою статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Аналогічне положення закріплене в пункті 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно з абзацом першим пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Суд погоджується з доводом обвинуваченого про те, що пункт 6.1 Положення № 402 відносить суд до суб`єктів, які можуть направити військовослужбовця на медичний огляд ВЛК, і не ставить під сумнів можливість реалізації судом такого повноваження у кримінальному провадженні. Водночас із буквального змісту цієї норми випливає, що направлення здійснюється «у порядку та з метою, визначеними цим Положенням», а в межах кримінального провадження - з урахуванням завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України), меж повноважень суду (частина третя статті 26 КПК України) та меж судового розгляду (стаття 337 КПК України). Отже, згадка про суд у пункті 6.1 Положення № 402 не покладає на суд обов`язку направляти обвинуваченого на медичний огляд ВЛК за самим лише фактом його звернення, а реалізація цього повноваження потребує наявності законної мети, пов`язаної з вирішенням питань, віднесених до компетенції суду в конкретному кримінальному провадженні, та обґрунтованих даних про необхідність такого огляду.

Направлення обвинуваченого на медичний огляд ВЛК здійснюється судом у випадках, коли висновок ВЛК є необхідним для вирішення конкретного процесуального питання, яке виникло у провадженні. Суд має з`ясувати, чи існує у цьому кримінальному провадженні процесуальна мета, для досягнення якої необхідний висновок ВЛК щодо обвинуваченого, і чи підтверджена така необхідність належними даними.

Щодо меж судового розгляду та предмета доказування у цьому кримінальному провадженні суд зазначає таке. Суд наводить зміст обвинувачення виключно для визначення меж судового розгляду і предмета доказування, без надання оцінки доведеності обвинувачення, з дотриманням презумпції невинуватості, гарантованої статтею 62 Конституції України та статтею 17 КПК України.

За частиною п`ятою статті 407 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у нез`явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, а саме у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , залишивши 28 листопада 2024 року лікувальний заклад - військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), до місця проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 не з`явився та обов`язків військової служби до моменту затримання 25 листопада 2025 року не виконував. За цим обвинуваченням предметом доказування є, зокрема, наявність в обвинуваченого статусу військовослужбовця, факт та тривалість нез`явлення на службу, наявність чи відсутність поважних причин нез`явлення, форма вини та мотив - станом на час інкримінованих подій.

За частиною другою статті 369-2 КК України ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні 25 листопада 2025 року від ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 1 700 дол. США для себе за вплив на прийняття службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 рішень щодо ОСОБА_7 . Зазначене кримінальне правопорушення не є військовим, відповідно до примітки до статті 45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень, а предметом доказування за цим обвинуваченням є обставини одержання неправомірної вигоди, її предмет і розмір, зміст обіцяного впливу, умисел та корисливий мотив. Стан здоров`я обвинуваченого та ступінь його придатності до військової служби не є ознаками складу цього кримінального правопорушення і не стосуються обставин, що підлягають доказуванню за цим обвинуваченням.

Суд також враховує, що за змістом абзацу першого пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд ВЛК оцінює стан здоров`я особи на момент огляду. Обвинувачений у своїх зверненнях до 12 РВЛК висловлює незгоду з постановою ВЛК від 15 жовтня 2024 року № 10/4/6976, тобто з оцінкою стану його здоров`я, наданою до подій, у яких він обвинувачується. Висновок ВЛК, який міг би бути складений за результатами контрольного медичного огляду у 2026 році, не відображатиме стану здоров`я обвинуваченого станом на 15 жовтня 2024 року чи на 28 листопада 2024 року, а тому не є належним доказом у розумінні статті 85 КПК України щодо обставин, які підлягають доказуванню за обвинуваченням за частиною п`ятою статті 407 КК України. Питання про наявність чи відсутність поважних причин нез`явлення на службу вирішуватиметься судом під час ухвалення остаточного судового рішення за результатами оцінки досліджених у судовому засіданні доказів у їх сукупності.

Якщо сторона захисту вважає, що стан здоров`я обвинуваченого на час інкримінованих подій має значення для кримінального провадження, КПК України передбачає належні процесуальні засоби для його з`ясування. Питання ж законності та обґрунтованості постанови ВЛК від 15 жовтня 2024 року № 10/4/6976 вирішується у порядку, визначеному Положенням № 402: відповідно до пунктів 3.3, 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на постанови ВЛК подаються до вищих ВЛК, а штатна ВЛК у разі визнання скарги обґрунтованою переглядає оскаржувану постанову або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд; рішення, прийняті ВЛК регіону за результатами розгляду звернень, оскаржуються в ЦВЛК, а постанови ВЛК регіонів можуть бути оскаржені у ЦВЛК або в судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402). Отже, це питання предметом цього кримінального провадження не є. Обвинувачений цим порядком користується, що підтверджується змістом листа 12 РВЛК.

Доводи обвинуваченого про намір продовжити проходження військової служби суд враховує, однак зазначає таке. Відповідно до частини п`ятої статті 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби. Клопотання з такими підставами обвинувачений до суду не подавав, подане клопотання про направлення на медичний огляд на положення частини п`ятої статті 401 КК України не посилається, доказів звернення обвинуваченого або його захисника до командування будь-якої військової частини щодо продовження проходження служби, як і письмової згоди командира (начальника) військової частини, суду не надано.

Крім того, положення частини п`ятої статті 401 КК України поширюються лише на кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408 КК України. ОСОБА_4 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, тому навіть у разі виникнення у майбутньому передбачених законом умов для вирішення питання щодо обвинувачення за частиною п`ятою статті 407 КК України кримінальне провадження в частині обвинувачення за частиною другою статті 369-2 КК України підлягатиме розгляду по суті. Отже, наразі висновок ВЛК щодо обвинуваченого не є необхідним для вирішення будь-якого процесуального питання, що виникло у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи лист 12 РВЛК від 08 серпня 2026 року № 4461-1, суд зазначає, що він не містить жодних медичних даних щодо обвинуваченого: у ньому не зазначено діагнозів, захворювань, наслідків травм чи поранень, відомостей про погіршення стану здоров`я обвинуваченого після 15 жовтня 2024 року або рекомендації лікаря закладу охорони здоров`я щодо необхідності медичного огляду.

При цьому 12 РВЛК, повідомляючи суд про раніше прийняте рішення, зазначила про можливість врахувати результати медичного огляду під час подальшого судового розгляду «у разі необхідності». Тобто 12 РВЛК не зобов`язує суд вчинити певну процесуальну дію і залишає вирішення питання про необхідність направлення на медичний огляд суду в межах його повноважень. Оскільки результати контрольного медичного огляду обвинуваченого не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, і не є необхідними для вирішення будь-якого процесуального питання на цій стадії, такої необхідності суд не вбачає.

Суд також звертає увагу, що рішення 12 РВЛК про необхідність направлення ОСОБА_4 на повторний медичний огляд прийнято 03 січня 2025 року, тобто до його затримання 25 листопада 2025 року та до застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, тримання під вартою, на яке обвинувачений посилається як на перешкоду для самостійного виконання цього рішення, не було причиною того, що рішення 12 РВЛК не було виконане протягом значного проміжку часу до затримання обвинуваченого. Як зазначено в листі 12 РВЛК, це рішення не було доведене до командування військової частини у зв`язку з ненаданням відомостей щодо місця проходження військової служби.

Стан здоров`я обвинуваченого суд враховує як одну з обставин, передбачених статтею 178 КПК України. Водночас обвинуваченим і його захисником не надано даних, які б свідчили про наявність у нього захворювань, що потребують невідкладного медичного огляду ВЛК або унеможливлюють його участь у судовому розгляді. Надання медичної допомоги особам, які тримаються під вартою, забезпечується адміністрацією установи відповідно до законодавства, і відмова у задоволенні цього клопотання не обмежує права обвинуваченого на медичну допомогу.

Суд також зазначає, що клопотання обвинуваченого зареєстроване, долучене до матеріалів кримінального провадження та розглянуте у відкритому судовому засіданні за участі обвинуваченого та його захисника ОСОБА_5 , тому в цій частині прохання обвинуваченого виконані і окремого вирішення не потребують.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що доводи обвинуваченого не свідчать про наявність у цьому кримінальному провадженні процесуальної мети, для досягнення якої необхідне направлення його на контрольний медичний огляд ВЛК, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 26, 85, 91, 337, 350, 369, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про направлення до 12 Регіональної військово-лікарської комісії для контрольного медичного огляду залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1