Постановление суда № 140404238, 07.10.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ПОЛТАВИ

Справа № 553/1631/24

Провадження № 1-в/553/172/2026

У Х В А Л А

Іменем України

07.10.2026м. ПолтаваПодільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

представника ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64) ОСОБА_3 ,

захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заяву про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чалівка, Карлівського району, Полтавської області, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ленінського районного суд м. Полтави від 12.06.2024 року за ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі без конфіскації, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк попереднього ув`язнення з 05.03.2021 року по день вироку в залі суду зараховано 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Полтави надійшла зазначена заява захисника ОСОБА_5 у якій вона вказала, що засуджений ОСОБА_4 відбув 3/4 строку покарання, станом на день подання клопотання становить 5 років 6 місяців 23 дні, тому вважає, що до нього може бути застосована пільга, передбачена ст. 81 КК України. За весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_4 повністю усвідомив усю тяжкість вчиненого злочину і щиро кається у його вчиненні. В установі виконання покарань № 64 характеризується позитивно. Засуджений ОСОБА_4 працевлаштований в бригаді з плетіння малопомітної перешкоди, до праці та виконання покладених обов`язків становить задовільно, з поставленими завданнями справляється. На підставі ч.5 ст. 118 КВК України добровільно, за власною ініціативою, залучається до додаткових неоплачуваних робіт та активно бере участь у благоустрої території, до цих робіт ставиться сумлінно із розумною ініціативою. У взаємовідносинах з засудженими не конфліктний, адекватно реагує на критику, дотримується правомірних і ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує законні вимоги персоналу, дбайливо ставиться до майна установи, дотримується вимог пожежної безпеки та безпеки праці. Відповідно до ст. 123 КВК України проходить програму диференційованого виховного впливу «Подолання алкогольної залежності», заплановані заходи індивідуальної програми соціально - виховної роботи тривають, і засуджений бере активну участь у їх реалізації. Засуджений ОСОБА_4 займається самоосвітою, підтримує соціально корисні зв`язки з сином та сестрою, стосунки з рідними доброзичливі. ОСОБА_4 бере

відповідальність за вчинене на себе, не звинувачує інших, вину визнає повністю, розкаюється, зробив висновки з минулих помилок, має мотивацію змінити своє життя та позитивні плани на майбутнє, має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ) та має намір туди повернутися, кримінальних зв`язків не підтримує і не планує., прогноз успішної адаптації на свободі адміністрація оцінює як сприятливий.

В обгрунтування клопотання вказувала про те, що засуджений ОСОБА_4 за весь період відбування покарання (понад 5,5 років) до нього було застосовано 3 стягнення, які погашені, та які носили незначний характер.

З урахуванням віку засудженого 58 років, відсутності попередніх судимостей, його ставлення до праці, участі у виховних програмах, визнання вини, наявності постійного місця проживання та сімейних зв`язків, відсутності претензій потерпілих, а також незначного розміру невідбутої частини покарання, вважає, що його поведінка свідчить про те, що за період відбування покарання він довів своє виправлення і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримала вказану заяву та прохала її задовольнити.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав подану захисником заяву та просив задовольнити.

Представник ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64) та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви. При цьому, представником ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64), вказувалось про те, що засуджений ОСОБА_4 позитивно характеризується, працевлаштований та проявляє ініціативу до залучення праці з благоустрою території установи.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши приєднані до справи матеріали та матеріали особової справи засудженого, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, а саме місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Частинами 1, 2 статті 81 КК України, передбачено, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

За змістом положень п.3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов`язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Правова конструкція ст. 81 КК України дає надію засудженому на можливість дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання і стимулює його до зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці як обов`язкових умов для здійснення такої надії.

Щодо змісту критеріїв, зазначених у ч. 2 ст. 81 КК, "сумлінна поведінка і ставлення до праці", то вони мають засвідчити, що засуджений довів своє виправлення. Визначення таких критеріїв залежить не лише від тяжкості вчиненого злочину і даних про особу засудженого, а головним чином від наявності сумлінного додержання ним усіх вимог режиму місця відбування покарання і правил поведінки та людського спілкування у колективі, від сумлінного і активного виконання дорученої роботи, суворого додержання виробничої дисципліни, щирого каяття у вчиненні злочину тощо.

При цьому, вказаних ознак поведінка засудженого повинна мати протягом усього періоду відбування ним покарань і в усіх установах, де він перебував, а висновок суду про виправлення засудженого має ґрунтуватися на всебічному врахуванні вищенаведених даних та аналізу всього періоду відбутої частини строку покарання засудженим.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Отже, застосування до засудженої до позбавлення волі особи умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду і має застосовуватись після ретельного дослідження усіх даних, які дозволять зробити всебічний і об`єктивний висновок про виправлення засудженого, виключить можливість помилки в застосуванні умовно-дострокового звільнення.

Засуджений ОСОБА_4 по даній справі засуджений вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 12.06.2024 року за ч.2 ст. 27 ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України, у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення зараховано з розрахунку один день за один день позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 13.07.2024.

Станом на дату розгляду клопотання відбута частина строку покарання становить 05 років 7 місяців 3 дні.

Суд констатує, що однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Вирішуючи дане питання суд насамперед враховує, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вчинення умисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене у великих розмірах організованою групою, у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у сховище, вчинений організованою групою. Відповідно до вироку суду ОСОБА_4 винним себе визнав у вчинених ним злочинах.

Початок строку 05.03.2021 року, кінець строку 05.03.2027 року. Фактично відбутий строк покарання на момент розгляду клопотання становить 5 років 7 місяців 3 дні.

Під час утримання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань («№23)» засуджений ОСОБА_4 характеризувався негативно. Заохочень не мав. За порушення вимог режиму утримання два рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені у встановленому порядку.

З 08.08.2024 відбуває покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)». За час відбування покарання характеризується добре. До дисциплінарної відповідальності притягувався один раз. Адміністрацією установи не заохочувався.

Засуджений ОСОБА_4 працевлаштований в установі в бригаді плетіння малопомітної перешкоди. На безоплатній основі, згідно ст. 118 КВК України добровільно, за власною ініціативою залучається до додаткових неоплачуваних робіт та активно приймає участь по благоустрою території, установи, до праці та до виконання покладених обов`язків ставиться задовільно, з поставленими задачами справляється.

Період з 03.03.2026 року по 18.03.2026 проходив лікування в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)».

За час відбування покарання засудженим реалізовано програму диферційованого виховного впливу «Подолання алкогольної залежності» в Полтавському навчальному центрі № 64 при установі.

Заробітна плата засудженого ОСОБА_4 в період з 08.08.2024 по 30.09.2026 нараховувалася за фактично відпрацьовані місяці роботи і становить 24 808,08 грн. Виконавчі листи на засудженого до установи не надходили, стягнення та судові витрати не проводилися.

Приймає активну участь у виконанні робіт по благоустрою території і приміщень установи. До праці ставиться сумлінно, поставлені завдання виконує своєчасно та якісно.

Згідно оцінки ризиків наведених у характеристиці на засудженого ОСОБА_4 вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства та середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

Разом з цим, згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 , з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики, засуджений ОСОБА_4 не довів своє виправлення та не має бути представлений до умовно дострокового здвільнення ( ст. 81 КК України), як такий, що набрав 60 балів.

Суд зазначає, що дійсно засуджений працює з серпня 2024 року, отримує заробітну плату ,до праці та виконання поставлених завдань ставиться сумлінно.

Але, в матеріалах справи відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_4 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним, і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, оскільки за весь період перебування у місцях позбавлення волі засуджений не мав стабільної, позитивної поведінки, яка б вказувала про виправлення засудженого в умовах відбування покарання.

З огляду на вищевикладене, на теперішній час суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_4 своїми діями лише намагається стати на шлях виправлення. Приймаючи до уваги той факт, що останній жодного разу не заохочувався адміністрацією установи.

Застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов`язкової наявності двох підстав: матеріальної (ч.2 ст. 81 КК України) та формальної (ч.3 ст. 81 КК України). Єдність цих підстав є основою, за наявності, якої суд отримує можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.

При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню про умовно-дострокове звільнення, а за весь час відбування ним покарання.

Суд констатує, що за весь період перебування у місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_4 не має жодних заохочень, при цьому має 3 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.

З огляду на встановлені судом обставини, а саме: відсутності в поведінці останнього належного ступеню виправлення, необхідного для його умовно-дострокового звільнення свідчить про відсутність, станом на вересень 2026 року, тобто на час звернення з даним клопотанням до суду, у засудженого ОСОБА_4 правових підстав для звернення до суду з клопотанням застосування про умовно-дострокове звільнення останнього, оскільки жодна з двох обов?язкових підстав (матеріальна та формальна), необхідних для застосування умовно-дострокового звільнення особи, в поведінці засудженого ОСОБА_4 наявні не були, що очевидно позбавляє суд можливості ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.

На теперішній час суд приходить до переконливого висновку, що засуджений ОСОБА_4 своїми діями лише намагається стати на шлях виправлення. Проте, є передчасним вважати, що він на даний час досяг належного ступеня виправлення, безумовного і достатнього, для його умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі.

У зв`язку з цим, для того щоб дійти висновку, що засуджений дійсно став на шлях виправлення, необхідний більш тривалий час.

Таким чином, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого засудженим ОСОБА_4 злочину, його суспільно-небезпечний характер, конкретних обставин вчиненого

злочину, особи засудженого, його поведінку за весь час відбування покарання, приводять суд до висновку про недоведеність виправлення засудженого та відсутності підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. ч. 2 ст. 376, 537,539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Подільський районний суд міста Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1