Постановление суда № 140403437, 01.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11309/23

Провадження № 2/369/812/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Касяненко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Паращука Бориса Володимировича про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову у цивільній справі № 369/11309/23 за позовною заявою Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа № 369/11309/23 за позовною заявою Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні майном.

22 грудня 2025 року на адресу суду від прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Паращука Бориса Володимировича надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі № 369/11309/23.

Клопотання обґрунтоване тим, що Бучанською окружною прокуратурою, встановлено, що на цей час у справі № 369/11309/23 прокуратурою визначено спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред`явлення негаторного позову в порядку ст. 391 ЦК України, про усунення перешкод у користуванні належним власником майном шляхом скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі. Разом з тим, відповідно до релевантних правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц про те, що у разі набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

На підставі викладеного, позивач вважає за необхідне змінити предмет позову, у зв`язку із чим просить суд:

1. Повернутися зі стадії судового розгляду справи по суті до стадії підготовчого судового засідання;

2. Позовні вимоги у справі № 369/11309/23 розглядати в наступній редакції:

«1. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:10:001:0053 та ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222482000:10:001:0129, 3222482000:10:001:0141»;

«2. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи та подане клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, суд приходить до наступного.

Однією із основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми прав до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 Верховний Суд зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадії процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже заявляючи вимоги про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Як визначено ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Водночас, суд звертає увагу, що в той же час згідно ч. 1 ст. 222 ЦПК України, в ході судового розгляду суд уповноважений вирішувати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Так, звертаючись до суду із вищевказаною заявою позивачем зазначено, що на цей час у справі № 369/11309/23 прокуратурою визначено спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред`явлення негаторного позову в порядку ст. 391 ЦК України, водночас, відповідно до релевантних правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц належним способом захисту у цій справі має бути віндикаційний позов.

Разом з тим, суд зазначає, що позовна заява надійшла до суду 17 липня 2023 року, 20 червня 2024 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду, а з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову позивач звернувся лише у грудні 2025 року.

Вказане свідчить про те, що правові висновки щодо належного способу захисту вже існували на момент звернення позивача до суду із позовом, з огляду на що, наведені причини не є поважними та не свідчать про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову.

Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Суд зазначає, що чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повернення зі стадії судового розгляду до підготовчого провадження або поновлення підготовчого провадження, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні є неможливим навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності цивільного процесу та правової визначеності, а також метою недопущення зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.

Повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимо зважаючи на принципи цивільного судочинства.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову.

Керуючись ст.ст. 13, 43, 49, 126, 189, 200, 209, 222, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Паращука Бориса Володимировича про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову у цивільній справі № 369/11309/23 за позовною заявою Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні майном, - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА