Постановление суда № 140403117, 23.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №753/9863/24

Провадження №1-кп/359/207/2026

У Х В А Л А

23 вересня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів :

головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією та використанням системи дистанційного зв`язку ВКЗ в тому числі з ДУ «Київський слідчий ізолятор» та власних засобів зв`язку в кримінальному провадженні №12023100020004824, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, українця, одруженого, інваліда ІІ групи, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 289 КК України,

розглянувши заявлені клопотання,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України.

11.09.2026 року стороною обвинувачення подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою без визначення застави. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 289 КК України, за один із яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2026 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 30 вересня 2026 року включно та залишено без зміни раніше визначений розмір застави 2 725 200 грн. На думку прокурора, обставини, які стали підставою для застосування цього запобіжного заходу, не змінилися, а ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Крім того, з огляду на характер і наслідки інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та наявність зазначених ризиків, прокурор заперечує проти визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави, оскільки вважає, що її застосування не забезпечить його належної процесуальної поведінки, та просить продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_8 приєдналася до судового засідання в режимі відеоконференції, однак через технічні несправності зв`язку її подальша участь стала неможливою. З урахуванням думки учасників провадження та того, що захист обвинуваченого здійснював адвокат ОСОБА_7 , суд продовжив розгляд клопотання.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав позицію захисника, просив обрати йому цілодобовий домашній арешт, а в разі продовження тримання під вартою зменшити розмір застави.

Заслухавши пояснення сторін провадження, ознайомившись з матеріалами клопотання прокурора, матеріалами кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що щодо ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Востаннє ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2026 року строк тримання обвинуваченого під вартою було продовжено до 30.09.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Продовжуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від суду, можливість незаконно впливати на свідків, в тому числі понятих при проведення слідчих дій, потерпілу та інших осіб у кримінальному провадженні з метою зміни ними свідчень та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами, суд приходить до переконання, що ступінь ризиків, які були встановлені судом, станом на 23.09.2026 року не змінилися. Під впливом тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , він дійсно може переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілу та інших осіб у кримінальному провадженні, оскільки, один з інкримінованих обвинуваченому злочинів було вчинено із застосуванням насильства, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наявність інших кримінальних проваджень (№12018020360000043 від 14.02.2018 року) за обвинуваченням ОСОБА_6 свідчить про неодноразове вчинення останнім тяжких кримінальних правопорушень.

На думку суду, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, та можливості призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, останній, усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від суду.

Так, слід звернути увагу, що обвинувачений ОСОБА_6 після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вчинив дії, які вважав необхідними для унеможливлення його викриття та, як наслідок, притягнення до кримінальної відповідальності, а саме, за версією обвинувачення - знищення слідів вчинення кримінальних правопорушень, переміщення трупу потерпілого та автомобіля до віддаленої від місця вчинення інкримінованого злочину місцевості.

Крім того, заслуговує на увагу і наведений прокурором ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. На підтвердження даного ризику слід врахувати такі обставини, що Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється розгляд кримінального провадження № 12018020360000043 від 14.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що свідчить про неодноразове вчинення ОСОБА_6 тяжких кримінальних правопорушень та вказує на наявність ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку суду, лише сприятиме уникненню обвинуваченим явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Суд враховує стан здоров`я ОСОБА_6 , наявність у нього інвалідності III групи та тривалість перебування під вартою. Водночас матеріали не містять медичного висновку про наявність у нього захворювання, яке унеможливлює подальше тримання в установі попереднього ув`язнення, або даних про неможливість надання йому необхідної медичної допомоги в умовах такої установи.

При цьому суд вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у тому числі цілодобового, не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. З урахуванням характеру та тяжкості пред`явленого обвинувачення, стадії судового розгляду, а також того, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, продовжують існувати, підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт суд не вбачає.

Отже, прокурор довів продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а також недостатність більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на це строк тримання ОСОБА_6 під вартою необхідно продовжити на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 21 листопада 2026 року включно.

Вирішуючи питання про заставу, суд виходить із того, що частина четверта статті 183 КПК України надає суду право, але не встановлює безумовного обов`язку не визначати заставу у провадженнях щодо злочинів, учинених із застосуванням насильства або таких, що спричинили загибель людини.

За частиною четвертою та абзацом п`ятим частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та встановлених ризиків; він повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених обов`язків і не бути завідомо непомірним. Застава понад триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути визначена лише у виключному випадку, якщо застава в установлених законом межах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

У Рішенні від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України наголосив на необхідності індивідуальної оцінки ризиків, майнового стану особи та належного мотивування справедливості й домірності застави, визначеної понад установлені законом межі.

Суд враховує сукупність виняткових обставин цього провадження: пред`явлення обвинувачення у двох особливо тяжких злочинах, один із яких спричинив загибель людини; конкретні відомості про ймовірні дії з приховування слідів; одночасне існування трьох процесуальних ризиків; незавершеність безпосереднього дослідження доказів. За цих обставин застава у межах від вісімдесяти до трьохсот прожиткових мінімумів не створить достатнього стримувального ефекту та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Разом із тим, ураховуючи тривалість тримання ОСОБА_6 під вартою, відомості про його стан здоров`я, інвалідність III групи, майновий і сімейний стан, суд не вбачає підстав для повного скасування альтернативи у виді застави та вважає за необхідне зменшити раніше визначену суму. Справедливим, індивідуалізованим і співмірним установленим ризикам є розмір застави у вісімсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на час постановлення ухвали становить 2 662 400 грн. (з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року, який становить 3328 грн.). Такий розмір не є прихованим способом безальтернативного тримання під вартою, водночас є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Отже, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню: строк тримання під вартою слід продовжити, однак визначену раніше альтернативу у виді застави необхідно зберегти, зменшивши її розмір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 178, 182184, 194, 199, 331, 369372, 376, 392, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання. Продовжити утримувати ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 22.11.2026 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави вісімсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2662400 (два мільйони шістсот шістдесят дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду) ... від ... (дата ухвали)., по справі № ..., кримінальне провадження № …, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Вразі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора та суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою, в судові засідання; не відлучатися за межі України без дозволу суду; не залишати місця тимчасового проживання ( АДРЕСА_3 ) до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в`їзд) за межі території України.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для обвинуваченого терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.

Ухвала суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту проголошення ухвали суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 25.09.2026 року.

Головуючий : ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_2