Постановление суда № 140402236, 07.10.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/694/26

Провадження № 2-п/169/4/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

07 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю:

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

представника позивача Лисенка Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 адвокатки Лукомської Вікторії Василівни, про перегляд заочного рішення Турійського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

24 вересня 2026 року представниця відповідачки ОСОБА_1 адвокатка Лукомська В. В., звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Турійського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року.

Заяву мотивувала тим, що відповідачка ОСОБА_1 отримала ухвалу про відкриття провадження 25 липня 2026 року, позовну заяву з додатками не отримувала. 20 серпня 2026 року остання уклала договір про надання правничої допомоги з адвокаткою Лукомською В. В., якій був наданий доступ до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» лише 03 вересня 2026 року. 08 вересня 2026 року суд відмовив у відкладенні розгляду справи, чим позбавив відповідачку та її представницю можливості подати відзив на позов, строк на подачу якого повинен обраховуватися з 03 вересня 2026 року моменту ознайомлення представниці з матеріалами справи. Вказуючи, що такі обставини свідчать про поважність причин неподання відзиву, тіло кредиту в розмірі 11000 гривень вона визнає, проценти за користування кредитними коштами визнає частково на суму 6270 гривень, оскільки вони нараховані поза строком дії кредитного договору, а відповідачка не надавала згоду на пролонгацію договору, просила скасувати заочне рішення Турійського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді від 28 вересня 2026 року заява представниці відповідачки прийнята до провадження суддею Тітіваловим Р. К. (а. с. 37).

30 вересня 2026 року представник позивача подав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому вказав, що представницею відповідачки не надано підтверджень поважності причин неявки в судове засідання та доказів, які мають істотне значення для вирішення справи, та просив залишити заяву без задоволення (а. с. 39-40).

У судовому засіданні представник позивача вказував безпідставність та необґрунтованість заяви про перегляд заочного рішення та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідачка та її представниця у судове засідання не з`явилися, у заяві про перегляд заочного рішення представниця просила розглядати заяву без їхньої участі (а. с. 6).

Відповідно до положень частини першої статті 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи видно, що позивач 15 липня 2026 року звернувся з цим позовом до ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» (а. с. 2).

На виконання вимог процесуального закону позивач 10 липня 2026 року надіслав відповідачці позовну заяву з додатками поштовим відправленням з описом вкладення (а. с. 90, 92 на звороті), проте, остання відмовилася від його отримання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта (а. с. 125).

Ухвалу про відкриття провадження від 20 липня 2026 року у цій справі відповідачка отримала 25 липня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 112).

Цією ж ухвалою відповідачці був встановлений п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який закінчився 10 серпня 2026 року.

Договір про надання правничої допомоги відповідачка уклала з адвокаткою Лукомською В. В. 20 серпня 2026 року (а. с. 117), тобто після спливу встановленого судом строку на подання відзиву.

Враховуючи, що відповідачка свідомо відмовилася від отримання позовної заяви з додатками, а з моменту отримання ухвали про відкриття провадження, достовірно знаючи про наявність цього провадження, жодних дій для ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву в межах встановленого судом строку чи отримання правничої допомоги для цього не вчинила, то наведені у заяві причини неподання відзиву та неявки в судове засідання 08 вересня 2026 року не можна визнати поважними у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Доводи представниці відповідачки про те, що строк на подання відзиву повинен обраховуватися з 03 вересня 2026 року з дня її ознайомлення з матеріалами справи в підсистемі «Електронний суд», суд до уваги не бере, оскільки вони суперечать положенням частини сьомої статті 178 ЦПК України.

За таких обставин заочним рішенням Турійського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року позов ТОВ «Українські фінансові операції» задоволений частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором в розмірі 36080 гривень та судові витрати (а. с. 131-133).

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити, або неподання відзиву. Так, поважними причинами неявки і неподання відзиву можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання чи поданню відзиву, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання або причини неподання відзиву.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення представниця не вказує таких причин та не додає до неї жодних доказів на підтвердження наявності таких.

За змістом частини першої статті 288 ЦПК України для об`єктивної можливості перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив, обов`язково потрібна наявність одночасно двох обставин: поважності причин неявки до суду відповідача або неподання відзиву, а також наявність доказів, які б могли істотно вплинути на вирішення справи.

Проте, у поданій представницею заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для вирішення цієї справи, а викладені у заяві доводи ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні норм закону та умов кредитного договору, які були предметом дослідження суду.

Доводи представниці відповідачки про те, що проценти за користування кредитом нараховані станом на 12 вересня 2021 року, тобто поза межами строку дії договору, оскільки відповідачка не надавала згоду на пролонгацію строку дії договору, є безпідставними з огляду на таке.

Пунктами 4.1, 4.3.1 кредитного договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено в порядку автопролонгації, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль. У такому випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Водночас у пункті 4.3.2 кредитного договору закріплена згода споживача (відповідачки) на автопролонгацію строку кредиту на умовах пункту 4.3.1 договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, проценти за користування кредитними коштами нараховані станом на 02 червня 2026 року (120 днів: 30 днів первісного строку, 90 днів автопролонгації на підставі пункту 4.3.1 договору).

Твердження представниці відповідачки про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу суд до уваги не бере в зв`язку з тим, що питання розподілу судових витрат не входить до переліку визначених у статті 288 ЦПК України умов для скасування заочного рішення.

Враховуючи, що подана представницею відповідачки заява про перегляд заочного рішення не містить мотивованого обґрунтування поважності неявки до суду відповідачки і неподання нею відзиву на позов та жодних обставин і доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, то суд вважає, що в розглядуваному випадку відсутні підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду.

Керуючись статями260, 261, 284, 287, 288, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 адвокатки Лукомської Вікторії Василівни, про перегляд заочного рішення Турійського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачці та її представниці, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий

Повний текст ухвали складений 07 жовтня 2026 року.