Постановление суда № 140401624, 06.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7792/23 1-кп/335/203/2026

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

представника цивільних позивачів - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12023082050000843 від 23.04.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Росток республіки Німеччина, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, такого, що має середньо-технічну освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у такому.

23.04.2023 року, приблизно о 07 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Шкода Румстер» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух , по проїзній частині Набережної магістралі зі сторони вул. Лєрмонтова в напрямку вул. Української в м. Запоріжжі, в районі електроопори № 1 виконав зупинку в межах правої смути свого напрямку руху, де здійснив посадку в салон зазначеного транспортного засобу пасажирів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В цей же час, водій ОСОБА_10 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по середній смузі Набережної магістралі від вул. Лєрмонтова до вул. Української, в попутному для водія ОСОБА_4 напрямі. В салоні зазначеного автомобілю перебували пасажири ОСОБА_11 та неповнолітня ОСОБА_12 .

При наближенні попутного автомобіля «ВАЗ 2115» водій ОСОБА_4 , знаходячись в районі опори № 1, діючи в порушення вимог п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, переконався в безпеці своїх дій та відновив рух в напрямку розриву роздільного газону розташованого в районі опори № 1 - виконуючи маневр лівого розвороту не з крайнього лівого положення на проїзній частині, та не надаючи дорогу попутному автомобілю під керуванням водія ОСОБА_10 . В результаті порушень вимог правил безпеки дорожнього руху водій ОСОБА_4 допустив зіткнення лівої бічної частини кузова керованого ним автомобілю «Шкода Румстер» із передньою частиною попутного автомобілю «ВАЗ 2115» під керуванням водія ОСОБА_10 .

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

На думку сторони обвинувачення, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні 05.10.2026 прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення судової комплексної інженерно-транспортної та транспортно-трасологічної експертизи для надання відповідей на такі питання:

1) яка швидкість автомобілю ВАЗ з урахуванням характеру та локалізацією пошкоджень на транспортних засобах, а також з урахуванням усіх наявних об`єктивних даних, у тому числі, їх переміщення, контактом з іншими перешкодами (бордюрним каменем, металевим виробом (їжак) та ін.), слідів на місці ДТП та інших вихідних даних?

2) як з технічної точки зору в даній дорожній ситуації повинні були діяти кожен з учасників дорожньо-транспортної пригоди для забезпечення безпеки руху?

3) у діях кого з учасників ДТП маються невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, що знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією?

4) чи мали водії ОСОБА_4 та ОСОБА_10 технічну можливість уникнути зіткнення, якщо так, то за допомогою яких заходів?

5) чи спроможні з технічної точки зору показання обвинуваченого ОСОБА_4 вказані ним під час додаткового огляду місця події від 15.06.2023, у тому числі, з урахуванням відомостей отриманих в ході огляду місця події?

6) чи спроможні з технічної точки зору показання свідка ОСОБА_10 вказані ним під час додаткового огляду місця події від 17.05.2025, у тому числі, з урахуванням відомостей отриманих в ході огляду місця події?

7) чи спроможні з технічної точки зору показання потерпілого ОСОБА_8 вказані ним під час слідчого експерименту від 29.05.2025, у тому числі, з урахуванням відомостей отриманих в ході огляду місця події?

8) чи створював небезпеку для руху водій автомобіля Шкода ОСОБА_4 водію автомобіля ВАЗ ОСОБА_10 в даній дорожньо-транспортній ситуації?

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор послався на таке.

Під час судового розгляду суду надано висновок інженерно-технічної експертизи Київського НДІСЕ № 8871/25-52 від 03.06.2026.

Згідно з висновком експерта, дії водія автомобіля Skoda не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України. Водночас, експерт дійшов висновку про відсутність причинного зв`язку зазначених порушень із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

В основу такого висновку, зокрема, покладено розрахунок, відповідно до якого за умови руху автомобіля ВАЗ зі швидкістю 50 км/год автомобілі мали можливість розминутися, у зв`язку з чим маневр автомобіля Skoda, на думку експерта, не створював необхідності для зміни режиму руху ВАЗ та не перебував у причинному зв`язку з ДТП.

Разом з тим, зазначений розрахунок фактично характеризує лише один умовний варіант розвитку дорожньої ситуації можливість роз`їзду автомобілів за умови руху ВАЗ зі швидкістю 50 км/год. Він сам по собі не дає відповіді на питання про те, яким був би механізм ДТП за умови належного виконання водієм автомобіля Skoda вимог п.п. 10.1 та 10.4 ПДР.

Зокрема, у висновку не отримало належного технічного дослідження питання, чи виникла б небезпечна дорожня ситуація та чи відбулося б зіткнення за умови, якби водій автомобіля Skoda перед початком маневру переконався у безпечності його виконання та не розпочав маневр у момент, коли це створювало небезпеку або перешкоду для руху автомобіля ВАЗ.

Таким чином, висновок про відсутність причинного зв`язку фактично ґрунтується на можливості іншого учасника дорожнього руху уникнути зіткнення за певного умовного режиму руху, однак можливість уникнення ДТП одним учасником сама по собі не встановлює, що порушення іншим учасником вимог ПДР не мало технічного значення у виникненні та розвитку небезпечної дорожньої ситуації.

Особливого значення набуває встановлення моменту виникнення небезпеки для водія ВАЗ, причини її виникнення, моменту початку маневру автомобілем Skoda та взаємного положення автомобілів у цей момент, швидкість автомобілів, оскільки саме ці обставини мають визначальне значення для встановлення механізму ДТП.

Крім того, необхідно перевірити, чи змінювалося б взаємне положення транспортних засобів та чи перетиналися б їхні траєкторії за умови належного виконання водієм Skoda вимог п.п. 10.1 та 10.4 ПДР.

Також, за результатами проведеного дослідження експертом встановлено мінімальна швидкість руху автомобіля ВАЗ у діапазоні 8286 км/год. Водночас, при подальшому дослідженні механізму ДТП та визначенні технічної можливості водія ВАЗ запобігти зіткненню експерт виходить уже зі швидкості 90 км/год.

Таким чином, у межах одного експертного дослідження використано різні значення швидкості: з одного боку, 8286 км/год як встановлений за результатами дослідження мінімальний діапазон, а з іншого 90 км/год як вихідна величина для подальших розрахунків.

При цьому швидкість 90 км/год є вищою за встановлений експертом мінімальний діапазон 8286 км/год. Отже, використання саме 90 км/год призводить до збільшення розрахункової величини, яка залежить від швидкості руху транспортного засобу, та, відповідно, безпосередньо впливає на результати подальших розрахунків механізму ДТП.

Зазначене має істотне значення, оскільки висновок про можливість або неможливість уникнення ДТП, а також про розвиток дорожньої ситуації залежить від вихідної швидкості автомобіля ВАЗ. Тому використання величини 90 км/год замість встановленого самим експертом мінімального діапазону 82-86 км/год потребує окремого обґрунтування та перевірки.

При цьому швидкість безпосередньо впливає на часові та просторові параметри розвитку дорожньої ситуації. Зміна швидкості ВАЗ з 8286 км/год до 90 км/год змінює час проходження ним відповідної відстані до місця перетину траєкторій, співвідношення моментів проходження транспортними засобами відповідних точок та, відповідно, можливість їх роз`їзду або зіткнення.

Крім того, обґрунтовані сумніви викликає повнота дослідження обставин, використаних для визначення швидкості руху транспортних засобів.

При визначенні швидкості руху автомобіля ВАЗ експертом основний розрахунок проведено виходячи з просторового переміщення транспортного засобу та відповідних розрахункових параметрів. Водночас, характер і локалізація пошкоджень транспортних засобів, утворених унаслідок їх взаємодії, мають самостійне значення для встановлення механізму зіткнення та перевірки відповідності розрахункового механізму фактичним наслідкам контакту.

У зв`язку з цим виникає необхідність встановити, чи були попереднім експертом належним чином враховані характер, локалізація, напрямок та ступінь деформацій кузовів автомобілів, а також інші сліди їх взаємодії при визначенні швидкості та механізму ДТП.

Особливої уваги потребує питання, чи узгоджується визначена експертом швидкість руху ВАЗ та запропонований ним механізм ДТП із фактичним характером пошкоджень транспортних засобів.

Відсутність такого комплексного зіставлення розрахункових даних із фактичними слідами та пошкодженнями транспортних засобів не дозволяє повною мірою перевірити обґрунтованість визначеної експертом швидкості та механізму ДТП.

Тому необхідно провести додаткове комплексне транспортно-трасологічне та інженерно-транспортне дослідження з метою встановлення відповідності між характером пошкоджень транспортних засобів, їх взаємним положенням у момент контакту, напрямками прикладення сил, переміщенням транспортних засобів після зіткнення та розрахунковими параметрами їх руху.

Зазначені обставини мають особливе значення з огляду на те, що визначена експертом швидкість руху ВАЗ у діапазоні 8286 км/год не була використана ним як вихідна величина для подальшого розрахунку, натомість у розрахунках прийнято швидкість 90 км/год. За таких умов виникає необхідність додатково перевірити отримані розрахунковим шляхом результати шляхом їх зіставлення з об`єктивними матеріальними слідами ДТП характером та локалізацією пошкоджень транспортних засобів.

Для проведення експертного дослідження прокурор вважав за необхідне надати експертам вихідні дані, які раніше вже надавались експертам при проведенні попередніх експертиз, а проведення нової експертизи прокурор просив доручити експертам Запорізького відділення Дніпровського НДІСЕ.

В ході обговорення в судовому засідання вказаного клопотання прокурор підтримав наведені у ньому доводи і підкреслив, що запропоновану ним експертизу слід вважати додатковою, оскільки ним поставлене додаткове питання, яке раніше не вирішувалось експертами визначення швидкості автомобіля ВАЗ шляхом співставлення пошкоджень на обох автомобілях учасниках ДТП та а також з урахуванням усіх наявних об`єктивних даних, у тому числі, їх переміщення, контактом з іншими перешкодами (бордюрним каменем, металевим виробом (їжак) та ін.), слідів на місці ДТП та інших вихідних даних.

Також прокурор зауважив, що наполягає на визначенні механізму ДТП, виходячи із швидкості автомобіля ВАЗ в межах 82..86 км/год, оскільки у висновку інженерно-технічної експертизи Київського НДІСЕ № 8871/25-52 від 03.06.2026 експерт, визначивши такі межі швидкості, в подальшому проводив розрахунки із застосуванням показника швидкості автомобіля ВАЗ на рівні 90 км/год.

Представник цивільних позивачів, адвокат ОСОБА_6 , клопотання прокурора підтримав.

Захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання прокурора заперечувала та звернула увагу на те, що, на її думку, відсутні підстави для проведення додаткової експертизи, оскільки прокурором по суті не запропоновані ані нові питання, ані нові вихідні дані.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились.

Заслухавши думку присутніх учасників кримінального провадження та дослідивши його матеріали, суд приходить до такого.

Як випливає з матеріалів провадження, обвинувачення ОСОБА_4 ґрунтується на Висновку експерта Запорізького НДЕКЦ ОСОБА_13 від 10.08.2023р. № СЕ-19/108-23/8433-ІТ, який був складений з використанням вихідних даних, зібраних в ході слідчих дій: слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 , та Додаткового огляду місця ДТП за участю водія ОСОБА_10 , Додаткового огляду місця ДТП за участю водія ОСОБА_4 .

Суть вказаного Висновку експерта від 10.08.2023р. № СЕ-19/108-23/8433-ІТ полягає в тому, що, з наданих експерту вихідних даних випливає, що в діях водія ОСОБА_4 є порушення вимог п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, і ці порушення перебувають у причинному зв`язку з подією ДТП. Разом з цим експерт дійшов висновку, що дії водія ОСОБА_10 , незважаючи на те, що в момент виникнення небезпеки він рухався зі швидкістю не менше 72,5 км/год, не перебувають у причинному зв`язку з подією ДТП, і він не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

У свою чергу, сторона захисту надала Висновок судового експерта ОСОБА_14 № 10.1-10.4/021 від 24.07.2025, складений на замовлення адвоката ОСОБА_5 .

В узагальненому виді суть вказаного висновку зводиться до того, що дії водія ОСОБА_4 , хоча і становили порушення п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, однак з технічної точки зору не перебували у причинному зв`язку з подією ДТП, тоді як дії водія ОСОБА_10 , що полягали у русі з перевищенням дозволеної у населеному пункті швидкості, з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією ДТП. Зокрема, експерт зазначив, що у випадку, коли водій ОСОБА_10 рухався би зі швидкістю 50 км/год, то навіть маневр водія ОСОБА_4 з розвороту ліворуч з крайньої правої смуги руху, вчинений в порушення п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, не становив би небезпеки для водія ОСОБА_10 , оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_4 встиг би покинути смугу, по якій рухався ОСОБА_10 , і останньому навіть не довелося б вживати заходів щодо гальмування чи уникнення зіткнення в інший спосіб.

У зв`язку з наявністю двох протилежних за змістом висновків експертиз, а також на підставі відповідного клопотання прокурора, ухвалою суду від 22.09.2025 було призначено ще одну інженерно-транспортну експертизу.

Висновок інженерно-технічної експертизи Київського НДІСЕ № 8871/25-52 від 03.06.2026, складений на виконання згаданої ухвали суду, містить відповіді щодо механізму ДТП та причинного зв`язку між діями кожного з учасників та наслідками, що настали, в цілому аналогічні тим, що зазначені у Висновку судового експерта ОСОБА_14 № 10.1-10.4/021 від 24.07.2025.

Клопотання прокурора про призначення ще однієї експертизи містить обґрунтування, яке в цілому зводиться до незгоди з вказаними висновки і несприйняття доводів, якими вони обґрунтовані.

Запропоновані прокурором питання фактично вже тричі ставились перед експертами, в тому числі питання про те, з якої швидкість рухався водій автомобіля ВАЗ, чи мав він технічну можливість уникнути зіткнення і чи перебувають його дії у причинному зв`язку з подією ДТП.

При цьому навіть у висновку експерта, покладеному в основу обвинувачення, було встановлено, що водій автомобіля ВАЗ рухався з перевищенням дозволеної у населеному пункті швидкістю. В цій частині наявні у справі висновки відрізняються лише думкою експертів щодо мінімальної ймовірної межі швидкості, з якою рухався водій ОСОБА_10 .

За таких обставин проведення комплексної транспортної інженерно-трасологічної експертизи для встановлення тієї самої обставини - швидкості автомобіля ВАЗ, але в інший спосіб, - шляхом співставлення пошкоджень обох автомобілів-учасників ДТП та інших супутніх факторів, не буде джерело нової доказової інформації щодо формування причинно-наслідкових зв`язків при настанні цієї ДТП. Принаймні, прокурор не наведено переконливих доводів на обґрунтування протилежного.

Так само оцінка механізму ДТП виходячи із швидкості водія автомобіля ВАЗ в межах 82-86 км/год, на чому наполягає прокурор, не може бути достатньою підставою для проведення ще однієї експертизи, оскільки у Висновку інженерно-технічної експертизи Київського НДІСЕ № 8871/25-52 від 03.06.2026 чітко зазначено, що вказані межі швидкості автомобіля ВАЗ, визначені розрахунком шляхом, є мінімально можливими, і скоріше за все були більшими, і визначити їх точніше неможливо через брак вихідних даних, і тому експерт при подальших розрахунках використовував як показник швидкість у 90 км/год, - яка була зазначена у вихідних даних в ухвалі суду і яка була найближчою до мінімально визначеної.

Суд зауважує, що клопотання прокурора про проведення ще однієї експертизи обумовлено тим, що у двох попередніх висновках експерти вказали на відсутність, з технічної точки зору, причинного зв`язку між порушенням водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху та зіткненням транспортних засобів, що ставить під сумнів обґрунтованість обвинувачення. Однак разом з цим прокурор не навів переконливих доводів і мотивів щодо того, що при проведенні ще однієї експертизи саме у запропонованому ним варіанті можуть бути отримані інші за змістом висновки, а наявні у справі суперечності можуть бути усунуті.

Суд також звертає увагу, що всі наявні у справі висновки експертів, а особливо останні два, містять ґрунтовний аналіз того, що численні вихідні дані, особливо ті, що випливають з показань обвинуваченого та потерпілих, є технічно неспроможними, і тому не брались експертами до уваги, і багато в чому обидва експертні дослідження ґрунтуються на вихідних даних, взятих з довідкових джерел, і тому містять не категоричні, а ймовірнісні відповіді на поставлені питання.

За таких умов призначення ще однієї експертизи з наданням вихідних даних, частина яких вже піддана сумніву іншими експертами, не буде відповідати завданням кримінального судочинства.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора від 05.10.2026.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 332, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про призначення судової комплексної інженерно-транспортної та транспортно-трасологічної експертизи залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений о 12 год. 45 хв. 07.10.2026.

Суддя ОСОБА_1