Решение № 140396983, 07.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 жовтня 2026 року Справа № 520/22387/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправним бездіяльність у відмові в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №053130016200 від 09.07.2026 року про відмову Позивачу в призначенні пенсії згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- Зобов`язати Відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву Позивача від 02.07.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про призначення останній пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-p/2020 у справі №1-5/2018(746/15) та зарахувати період навчання по диплому ІР № НОМЕР_2 від 02.07.1994, зарахувати до пільгового стажу період роботи Позивача з 01.09.2023 по 15.06.2026 по довідці №324 від 15.06.2026р.

- Стягнути у відповідності до вимог чинного законодавства на користь Позивача судові витрати.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

02 липня 2026 року Позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Під час звернення Позивачем було надано всі необхідні документи, які потрібні для вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, зокрема щодо підтвердження необхідного віку, наявності загального та пільгового трудового та страхового стажу.

Розгляд заяви Позивача за принципом екстериторіальності був розподілений на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

09 липня 2026 року Відповідач прийняв рішення, яким відмовив Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Своє рішення останній мотивував наступним.

Так на думку Відповідача відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (Список №2).

Крім того Відповідач зазначив, що Результати розгляду документів, доданих

до заяви:

- не зарахований період навчання по диплому ІР № НОМЕР_2 від 02.07.1994, оскільки не зазначено дату початку навчання, додаток до диплому відсутній;

- не зарахований до пільгового стажу період роботи з 01.09.2023 по 15.06.2026 по довідці від 15.06.2026 №324, оскільки відсутній наказ №125 від 13.12.2018 на атестацію робочих місць, що є порушенням п.2 ст.114 Закону №1058. При цьому Відповідачем було встановлено, що Страховий стаж заявника ОСОБА_1 позивача за позовом становить: 30 р. 11 м. 2 дн., стаж за Списком №2 - 14 р. 5 м. 23 д.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону № 1058-ІV).

Виходячи зі змісту преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки при стажі не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1- р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213- VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Згідно з п. 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020). Одночасно Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий у 55 років.

У цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Як вказувалось вище інших підстав для відмови в призначенні пенсії відповідачем не наведено, Відповідач визнає факт роботи позивача на посаді передбаченій Списком № 2 та наявність достатнього страхового та пільгового трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах .

Так відповідно до Довідки №02/04-14 від 15 червня 2026 року Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за період роботи Позивача у Будинку дитини пільговий стаж за Списком 2 період з 24.03.1998р. по 31.03.2022 р. складає 18 років 1 місяць 9 днів.

Відповідачем були вивчені документи, які були надані Позивачем. В результаті чого було встановлено, що Позивач має підтвердженим страхового стажу 31 рік 4 місяця 14 днів, пільгового стажу 23 роки 10 місяців 3 дні.

Вказане свідчить, що Позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2.

Таким чином, з наведеного слідує, що Позивачем дотримано всі умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачені п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, тобто Закону, який, відповідно до наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду, має застосовуватися до спірних правовідносин.

Згідно п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року, яка набрала чинності з 03.08.2016 року, затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до абз. 4 розділу XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Списку № 2 постанови КМУ від 24.06.2016 року № 461 визначено, що його дія поширюється на працівників, які безпосередньо обслуговують хворих: у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.

Згідно із Національним класифікатором професій ДК 003:2010 (На зміну ДК 003:2005), затвердженим та надано чинність наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327, окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може визначатися, зокрема, споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах даної класифікаційної групи, наприклад, в тому числі, молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка- буфетниця та ін.).

За кодом КП 5132 визначено професійна назва роботи - молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Згідно наявною в матеріалах справи довідкою Комунальне некомерційне підприємство «Краматорський будинок дитини «Антошка» № 02/04-18 від 25 червня 2026 р, судом встановлено, позивач дійсно працювала з 03.01.2005 року по 31.07.2022 року повний робочий день в Комунальному некомерційному підприємстві «Краматорський будинок дитини «Антошка» (далі будинок дитини). Безпосередньо обслуговувала хворих дітей з ураженням центральної нервової системи, порушенням психіки;

- з 03.01.2005 р. (наказ № 6-к від 03.01.2005 р.) на посаді сестри медичної групи;

- з 01.11.2013 р. (наказ № 232-к від 01.11.2013 р.) переведена на посаду сестри медичної відділення медико-соціальної реабілітації;

- з 01.01.2015 р. (наказ № 5-к від 02.01.2015 р.) займала посаду сестри медичної ізолятору по 31.07.2022 р. (наказ № 209-кд від 28.07.2022 р.).

У період роботи з 03.01.2005 по 23.06.2016 роки посади сестри медичної ізолятору (код КП 3231) та сестри медичної відділення медико-соціальної реабілітації (код КП 3231) вважаються молодшим спеціалістом з медичною освітою згідно із Державним класифікатором професій від 27.07.1995 р. № 257 ДК- 003-95. Ця посада передбачена Списком № 2, розділ XXIV, поз. 24 в, та мас право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р.

У період роботи з 24.06.2016 по ЗП03.2022 посада сестри медичної ізолятору (код КП 3231) вважається молодшим спеціалістом з медичною освітою та передбачені Списком № 2, розділ XXIV «Охорона здоров`я» та мають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 р.

Атестація робочих місць по будинку дитини проведена за наказом № 5 від 25.01.2003 р.; наказом № 5 від 25.01.2008 р.; наказом № 22 від 25.01.2013 р.; наказом № 73 від 05.07.2013 р.; наказом №12 від 25.01.2018 р.

За час роботи в будинку дитини знаходилася у відпустках:

- з 25.09.2006 по 11.02.2007 перебувала на лікарняному по вагітності та пологам;

- з 12.02.2007 (наказ № 36-к від 09.02.2007 р.) по 30.06.2009 (наказ № 101-к від 01.07.2009 р.) знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

- У відпустках без оплати не знаходилася.

- З 01.04.2022 по 31.07.2022 знаходилася на вимушеному простої у зв`язку із запровадженням з 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану згідно указу Президента № 64/2022 та евакуацією вихованців будинку дитини в іншу місцевість (наказ по будинку дитини від 24.03.2022 № 52).

- За період роботи в будинку дитини пільговий стаж за Списком 2 за період з 03.01.2005 по 31.03.2022 складає 14 років 5 міс. 23 дні.

Відтак суд доходить висновку, про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №053130016200 від 09.07.2026 року про відмову Позивачу в призначенні пенсії згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас вимога зарахувати період навчання по диплому ІР № НОМЕР_2 від 02.07.1994, зарахувати до пільгового стажу період роботи Позивача з 01.09.2023 по 15.06.2026 по довідці №324 від 15.06.2026р. є дискреційними повноваженнями відповідача.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним бездіяльність у відмові в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №053130016200 від 09.07.2026 року про відмову Позивачу в призначенні пенсії згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву Позивача від 02.07.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про призначення останній пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-p/2020 у справі №1-5/2018(746/15) та зарахувати період навчання по диплому ІР № НОМЕР_2 від 02.07.1994, зарахувати до пільгового стажу період роботи Позивача з 01.09.2023 по 15.06.2026 по довідці №324 від 15.06.2026р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.