Постановление суда № 140396258, 07.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі

Справа № 500/5503/26

07 жовтня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Тернопільській області «Про встановлення розмірів преміювання» від 11 грудня 2024 року № 442-ОС/ДСК;

визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Тернопільській області «Про зменшення розміру преміювання» від 8 квітня 2025 року №100-ОС/ДСК;

зобов`язати Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області поновити ОСОБА_1 щомісячне преміювання за період з листопада 2024 року по дату звільнення, в межах затвердженого фонду преміювання для всіх працівників у відповідних розмірах, які визначалися для працівників, які займали рівнозначні посади;

зобов`язати Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та виплатити йому всі суми премії, які не були нараховані та виплачені внаслідок виконання скасованих наказів, за період з листопада 2024 року по дату звільнення, у відповідних розмірах, які визначалися для працівників, які займали рівнозначні посади.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

25.09.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Одночасно з відзивом на позовну заяву відповідачем подано заяву про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду.

Заява обґрунтована тим, що про наявність оскаржених у даній справі наказів позивачу було відомо ще грудні та в квітні 2025 року. При цьому, зазначені позивачем у позовній заяві причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, на думку відповідача, не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд після відкриття провадження у справі встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (частина друга 122 КАС України).

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З аналізу наведених норм слідує, що строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є спеціальним строком, який обмежується місячним терміном. В разі, якщо законодавство передбачає досудове врегулювання спору, то строк звернення до суду відраховується від моменту вручення рішення за результатами розгляду скарги або дня звернення до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою.

Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Так, в межах заявленого спору, позивач стверджує, що про наявність оскаржених наказів йому стало відомо в межах процедур звільнення з посади. А саме 27.07.2026 йому було надано для ознайомлення документи, серед яких він вперше побачив накази про депреміювання та рапорти, що стали їх підставою. Отже, з цієї дати він отримав повну інформацію про: наявність наказів про зменшення/скасування премії; їх дати, номери, зміст; періоди, за які застосовано депреміювання; підстави, зазначені в рапортах.

Тому, на думку позивача, саме 27.07.2026 слід вважати днем, коли він дізнався про порушення своїх прав у розумінні частини 3 статті 122 КАС України, а строк звернення до суду має обчислюватися від цієї дати.

Разом з тим, з наданих відповідачем доказів (документів з грифом Для службового користування) суд встановив, що 06.12.2024 позивач особисто ознайомився із рапортом заступника начальника УСБУ в Тернопільській області №69/5/1-4324 ДСК від 05.12.2024 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 та зменшення йому розміру премії до 140% посадового окладу з 01.11.2024.

Водночас, у особовій картці особової справи позивача міститься запис про застосування до нього дисциплінарного стягнення від 05.12.2024 та зменшення розміру премії до 140 % посадового окладу. Факт ознайомлення позивача із записами в його особовій справі підтверджується його особистим підписом від 27.02.2025 в графі "дата ознайомлення".

Отже, про наявність оскарженого у даній справі наказу «Про встановлення розмірів преміювання» від 11.12.2024 №442-ОС/дск ОСОБА_1 мав можливість дізнатися ще 27.02.2025.

Крім того, 11.04.2025 ОСОБА_1 ознайомився з наказом «Про зменшення розміру преміювання» від 8 квітня 2025 року №100-ОС/ДСК, однак від підпису про ознайомлення відмовився, що підтверджується відповідною відміткою співробітника режимно-секретного підрозділу УСБУ в Тернопільській області.

Суд також враховує, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було зменшено розмір складових грошового забезпечення.

Враховуючи, що із цим позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 26.08.2026, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач у позовній заяві вказує на перенесення мікроінсульту у 2025 році у період між прийняттям першого та другого наказів про депреміювання та направлення для подальшого проходження служби до Херсонської області.

Однак, як видно з матеріалів справи, позивач перебував на стаціонарному лікуванні лише з 31.12.2025 по 04.02.2026, а у відрядженні (ротації) до Херсонської області з 14.04.2025 по 15.08.2025 (виписки із медичної карти стаціонарного хворого №21927, №0346-26, довідка ВКЗ УСБУ в Тернопільській області від 21.09.2026 №451-вк).

Відтак, позивач мав можливість оскаржити оспорювані у даній справи накази до часу перебування на стаціонарному лікуванні та звільнення з військової служби.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Отже, суд вважає, що позивачем не зазначено у позовній заяві об`єктивних і поважних причин, які унеможливили б своєчасне звернення до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху після відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх обґрунтування.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, які вказані у позовній заяві.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України, позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Юзьків М.І.