Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/15612/26
Провадження № 1-кп/522/3109/26
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162510000553 від 17.05.2026 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч.3 ст. 286-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162510000553 від 17.05.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України.
19.05.2026 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_3 в рамках зазначеного кримінального провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому ухвалами слідчого судді, суду, продовжувався.
На теперішній час термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а також на приписи ч. 6 ст. 176 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 заперечували проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність для цього підстав. При цьому, захисник обвинуваченого зазначив, що прокурором не доведено наявність жодного з ризиків передбаченого ст. 177 КПК України.
Заслухавши сторони, суд, з урахування вищенаведеного, а також тієї обставини, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявних ризиків, зазначених при обранні йому міри запобіжного заходу, які продовжують існувати на теперішній час та відповідно дають суду достатньо підстав вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України, вважає доцільним продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою, виходячи з наступного.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
За приписами ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.
Таким чином, продовжує існувати реальний ризик переховування ОСОБА_3 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим. Крім цього, продовжує існувати реальна загроза того, що ОСОБА_3 у разі не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, здійснить спробу переховуватися на території іншої країни. Таким чином, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ознайомлений із матеріалами досудового розслідування під час виконання вимог ст. 290 КПК України, йому відомі їх адреси проживання та місце несення служби, що підтверджує те, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.
Також ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також може вчинити новий злочин, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи дані про особу підозрюваного, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, його характеристики, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 31, 176-178, 183, 199, 331, 395 КПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України, задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 05.12.2026 року включно.
Розмір застави не визначати.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 07.10.2026 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 140395950, Приморський районний суд м. Одеси было принято 07.10.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 522/15612/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: