Постановление суда № 140395318, 06.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/41299/26

Провадження № 2-о/947/513/26

УХВАЛА

06.10.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій остання просить суд: встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право власності нерухомого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаної заяви розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглядаючи заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч.2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За положеннями ч.5 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Оглядаючи подану до суду заяву, судом встановлено, що остання надана від імені ОСОБА_1 , якою заявлені вимоги відносно ОСОБА_2 , однак доказів на підтвердження повноважень Козленкової Ліії Вікторівни діяти від імені ОСОБА_2 до суду не надано.

За наслідком чого, заявникові не обхідно надати відповідні докази на підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_2 , або у разі наявності описки в зазначення даних заявника, надати до суду заяву в уточненій редакції з вірними даними заявника по справі.

Також, суд зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено зокрема який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Крім того, у відповідності до положень статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Оглядаючи заявлені вимоги, суд зазначає, що останні не є чіткими та визначеними, оскільки стосуються встановлення факту щодо невизначеного правовстановлюючого документа без зазначення ідентифікаційних відомостей щодо нього та ідентифікаційних відомостей щодо нерухомого майна, якого він стосується.

За наслідком чого, заявникові необхідно чітко викласти вимогу про встановлення факту, який заявниця просить суд встановити, шляхом визначення правовстановлюючого документа та нерухомого майна, якого він стосується.

Одночасно судом встановлено, що подана до суду заява не відповідає вимогам ч.3 ст. 175, та ч.1 ст. 318 ЦПК України, за наслідком чого заявникові необхідно зазначити:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відносно заявника та визначених заінтересованих осіб;

- виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують факт;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою;

- зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви, з тим самим предметом та з тих самих підстав, з тими самими сторонами.

Частиною першою та п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, всупереч вимог ст. 95 ЦПК України заявницею надано копії документів, додані до заяви, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні ініціали, прізвище особи, яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа, підпис такої особи, відмітка «Згідно з оригіналом»).

З урахуванням вищевикладеного, заявникові необхідно належним чином засвідчити копій поданих до суду письмових доказів в якості додатків до заяви.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році з 01 січня встановлений у розмірі 3328 гривень 00 копійок.

З заяви вбачається, що заява подана одним заявником, якою заявлено одну вимогу, тобто за пред`явленою заявою окремого провадження підлягає до сплати судовий збір в сумі 665,60 грн.

Як вбачається, заявницею до заяви надано копію квитанції від 01.10.2026 року про сплату судового збору в сумі 666,00 грн., у відповідності до якої судовий збір сплачено ОСОБА_3 за подання заяви до суду.

Однак, як вбачається, дана заява подана до суду заявником ОСОБА_1 , ані ОСОБА_3 .

Надана до суду копія квитанція від 01.10.2026 року про сплату іншою особою судового збору в сумі 666,00 грн., не містить інформації що відповідний судовий збір сплачено саме за дорученням ОСОБА_1 та за пред`явлення нею заяви до Київського районного суду міста Одеси.

Крім того, у відповідності до копії квитанції від 01.10.2026 року вбачається, що сплачений за цією квитанцією судовий збір здійснено на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 , який не є розрахунковим рахунком Київського районного суду міста Одеси.

За наслідком чого, судом надана до заяви копія квитанції від 01.10.2026 року про сплату ОСОБА_3 на рахунок іншого суду судового збору в сумі 666,00 грн., не приймається в якості сплати судового збору за пред`явлення даної заяви до Київського районного суду міста Одеси.

До заяви заявником не надано належного доказу на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення до Київського районного суду міста Одеси даної заяви.

За наслідком чого, заявникові необхідно надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення заяви окремого провадження до Київського районного суду міста Одеси в сумі 665,60 грн.

Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Дотримання вимог процесуального законодавства при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Оскільки встановлено не відповідність заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що заява ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без руху та слід надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. 14, 43, 175, 177, 185, 318 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.