Решение № 140394274, 06.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Хорива, буд. 1, літера А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000094/2 від 25.03.2026;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000107 від 25.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару поставленого відповідно до договору поставки товару від 20.02.2025 №DS-27M/200226, Позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580003406U5, в якій було визначено для митного оформлення товари. Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 26UA500580003406U5 вартість товару.

Однак, 25.03.2026 року Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2026/000107 в митному оформленні (випуску) товарів, а також прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000094/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.

Щодо застосування відповідачем методу визначення вартості по ідентичним товарам позивач зазначив, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися на інформації про вартість товару, отриманої Відповідачем з невідомого джерела. Позивач зазначає, що неможливо визначити, чи взагалі ця інформація може бути використана , чи відноситься вона до реалій часу, в який здійснюється митне оформлення та чи стосується вона «ідентичних товарів».

Крім іншого, позивач не погоджується з висновками Відповідача, якими останній обґрунтовує оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а також зазначає, що посилання Відповідача в рішенні на факт ненадання невідомих документів, які Відповідач не витребував, перелік яких не визначав, та які не передбачені Договором як обов`язкові для надання продавцем, є протиправним.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000094/2 від 25.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000107 від 25.03.2026.

27.07.2026 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов разом з документами на виконання ухвали суду від 08.07.2026 року.

Згідно відзиву, відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 26UA500580003406U5 від 25.03.2026, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшов товар ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

25.03.2026 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 19.03.2026 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 17.01.2026 №310120260117239761, в якій вказаний порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в коносаменті NINGBO, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 20.03.2026 №189/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.

Однак, як вказує відповідач, вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ.

Отже, як зазначає відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 26UA500580003406U5 від 25.03.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач зауважив, що у відношенні товарів застосували резервний метод.

На переконання відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500580/2026/000094/2 від 25.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000107 від 25.03.2026 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

22.07.2026 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.10.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (Покупець) та «DONE SWITZERLAND AG» (Продавець) 20.02.2025 року було укладено контракт на поставку № DS-27M/200226, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар i сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму. Номенклатура Товару за цим Договором фіксується у Специфікаціях.

Відповідно п. 1.4. Договору № DS-27M/200226, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору, Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Згідно з п. 4.1. Договору загальна сума Договору складається із суми вартості Товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 30 000 000.00 доларів США.

Договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 3 (трьох) років, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно даного Договору (п. 8.1. Договору).

На виконання умов Договору № DS-27M/200226 було виставлено Інвойс № 376/03/2026 від 20.03.2026 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна вартість товару становить 31699,41 доларів США.

Також було складено специфікацію № 56331 від 20.03.2026 року до Договору, якою сторонами було погоджено поставку на територію України визначені товари.

Відповідно до п. 2 специфікації, ціни розраховані на умовах DPU Chernihiv (відповідно до Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена у специфікації є остаточна та зміні після підписання не підлягає. Умови поставки: DPU Chernihiv.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 26UA500580003406U5 від 25.03.2026 року на поставлені товари, а саме:

Товар 1. Пилки ланцюгові з вмонтованим електричним двигуном. Міні пилка акумуляторна-1100шт.Торговельна марка : DOZERКраїна виробництва : CNВиробник : YONGKANG JINGYU INDUSTRIAL &TRADE CO,LTD;

Товар 2. Інструменти ручні пневматичні, з вмонтованим електричним двигуном, які можутьпрацювати без зовнішнього джерела живлення. Акумуляторна кутошліфувальна машина-265шт. Секатор акумуляторний -6000шт.Мотокоса акумуляторна -707шт.Торговельна марка : DOZERКраїна виробництва : CNВиробник : YONGKANG JINGYU INDUSTRIAL &TRADE CO,LTD.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

Пакувальний лист (Packing List) №376/03/2026 від 20.03.2026;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SMT2601161 від 17.01.2026;

Коносамент (Bill of Lading) №UTRUST25113186B від 05.12.2025;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 56331 від 24.03.2026;

Декларація про походження товару (Declaration of origin) №376/03/2026 від 20.03.2026;

Статус особи яка подає митну декларацію №2;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №DS-27M/200226 від 20.02.2025;

Специфікація №56331 від 20.03.2026;

Договір про надання послуг митного брокера №3К/B-4 від 27.05.2022.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) Заявлені у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 25.03.2026 №26UA500580003406U5 відомості про виробника товару YONGKANG JINGYU INDUSTRY & TRADE CO.,LTD (Китай) не підтверджується основними товаросупровідними документами, що ставить під сумнів заявлення таких відомостей. Основні документи, що підтверджують митну вартість, згідно переліку у ч.2 статті 53 Митного кодексу України (далі- МКУ): контракт, специфікація, інвойс не містять відомостей щодо заявленого виробника та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.

2) Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Done Switzerland AG (Швейцарія), відправник і виробник YONGKANG JINGYU INDUSTRY & TRADE CO.,LTD (Китай), торговельна марка DOZER. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №56331 від 20.03.2026, згідно якої сформована оцінювана партія товарів,- відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, що свідчить про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.

3) Згідно вимог 1.3 контракту DS-27M/200226 від 20.02.2026 продавець може передати обов`язки відправки товару за цим договором третій особі, яка не є стороною Договору (далі-Вантажовідправник). Найменування Вантажовідправника відсутнє у Специфікації №56331.

4) Технічну документацію щодо якості товару, передбачену п.3.3 контракту, яка впливає на заявлену митну вартість,- не подано до митного оформлення. Перелік товарів згідно Специфікації №56331 як невід`ємної частини контракту згідно п.3.1.,- наведений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам пункту 8.8 угоди.

5) У наданому комерційному рахунку №376/03/2026 від 20.03.2026 відсутнє посилання на специфікацію №56331 від 20.03.2026 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. Заявлені у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 25.03.2026 №26UA50058000 3406U5 відомості про виробника товару YONGKANG JINGYU INDUSTRY & TRADE CO.,LTD (Китай) не підтверджується основними товаросупровідними документами, що ставить під сумнів заявлення таких відомостей.

6) Основні документи, що підтверджують митну вартість, згідно переліку у ч.2 ст.53 МКУ: контракт, специфікація, інвойс,- не містять відомостей щодо заявленого виробника та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.

7) Згідно наданого коносаменту оцінювана партія товару завантажена на борт судна 17.01.2026 у китайському порту NINGBO. На момент відвантаження товару 17.01.2026, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (специфікація №56331 та інвойс 376/03/2026 датовані пізніше- 20.03.2026). При цьому, номер контейнеру MRSU5311819, зазначений у коносаменті від 17.01.2026- міститься у пакувальному листі від 20.03.2026 № 376/03/2026. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця знаходження відправника ZHEJIANG (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO(Китай) Chornomorsk (Україна), фрахт передплачений до порту Chornomorsk (Україна). Зазначене свідчить про наявність додаткових домовленостей, посередницьких операцій, комплекту транспортних договорів та інших учасників в ланцюгу поставки, які не заявлені до митного оформлення. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

8) Щодо умов поставки. Заявлені комерційні умови поставки DPU Чернігів, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту відвантаження NINGBO (Китай), порту розвантаження Chornomorsk (Україна) та порту доставки Chornomorsk (Україна). Зазначене не відповідає узгодженим та заявленим умовам поставки щодо поіменованого місця доставки та передоплати вартості фрахту. Також, в наряді від 24.03.2026 №875 на контейнер MRSU5311819 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні MEDKONMIRA рейс07,авподаному до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно AL DHALL 602W. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. При цьому, здійснити перевірку відомостей про включення зазначених витрат до заявленої митної вартості товарів згідно наданих документів (вантаж відправлено раніше операції з продажу ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА", та здійснити перевірку числового значення складових митної вартості, зазначених у ч.10 ст.58 МКУ,- митний орган не має можливості. Крім того, відомості про передплачений фрахт свідчать, що вартість фрахту підлягає сплаті вантажоодержувачем по прибуттю вантажу в порт призначення Chornomorsk (Україна). Зазначене може свідчити про ризик декларування не всіх складових митної вартості товарів відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ.

9) Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, Декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно умов пункту 4 Специфікації №56331 від 20.03.2026 «Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару». Враховуючи, що отримання українським перевізником ТОВ «Форс Транс Україна» товару згідно CMR №56331 в порту Chornomorsk (Україна) 24.03.2026 заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

10) У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності- такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

11) Митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2 та 3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

25.03.2026 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 19.03.2026 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 17.01.2026 №310120260117239761, в якій вказаний порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в коносаменті NINGBO, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 20.03.2026 №189/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.

За результатами розгляду додатково наданих документів митний орган в оскаржуваному рішенні зазначив про наступне. Наданий прайс продавця Done Switzerland AG від 19.03.2026 б/н не містить інформації щодо виробника, торгівельних марок, артикулів товарів, умов платежу, терміну поставки, характеру тари та упаковки, дати, з якої зазначені ціни вводяться в дію, термін їх дії, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Наданий прайс від 19.03.2026 б/н містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД від 25.03.2026 №26UA500580003406U5. При цьому, згідно бази даних Одеської митниці, ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" вже імпортовано від заявленого продавця Done Switzerland AG дуже широкий асортимент товарів.

Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експортну декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

У графі «Реквізити контракту» експортної МД Китаю зазначені реквізити документу, який не подано до митного оформлення. Зазначені відомості не заявлені до митного оформлення та можуть свідчити про наявність інших посередників зовнішньо економічної діяльності.

Експортна митна декларація датована 17.01.2026 із відомостями про продавця, а документи на продаж, видані Done Switzerland AG,- датовані пізніше- 20.03.2026. Зазначене свідчить про наявність невідповідностей відомостей у товаросупровідних документах, які не спростовані декларантом, та наявність інших додаткових домовленостей, відомості про які відсутні та документально не підтверджені.

Наданий висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки від 20.03.2026 №189/26 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності.

Експертний висновок не містить який саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних.

Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації та документах імпортера. Отже, викладені вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що в повній мірі відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

25.03.2026 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

25.03.2026 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000094/2, яким скориговано митну вартість товару.

Так, в рішенні зазначено, що у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості, митним органом розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості (ст. 64 МКУ). Зазначено інформацію щодо джерела для коригування заявленої декларантом митної вартості. Для коригування взято мінімальну митну вартість товарів, з раніше визнаних митними органами митних вартостей, згідно цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, яка співставлена за описом оцінюваного товару за тим же кодом товару згідно УКТЗЕД, країною походження, описом. На підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 МКУ, митним органом було здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов. 1 1,91 дол. США/кг до 4,08 дол. США/кг (МД 26UA209170010041U1 від 07.02.2026 за ціною угоди, партія товару 6127,91 кг 4,08 дол. США/кг «Пила ланцюгова акумуляторна. Торговельна марка: QZTD Instrument. Виробник: Qing Zhou Tong Da Co., Ltd. Країна виробництва: CN»); Тов. 2 1,91 дол. США/кг до 4,08 дол. США/кг (МД 25UA408020026036U5 від 11.07.2025 за ціною угоди з виробником, партія товару 11382,62 кг 4,08 дол. США/кг товар «Шліфувальна машина кутова акумуляторна. Торговельна марка: EDON. Виробник: ZHEJIANG YIDUN MECH & ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва: CN»).

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, та у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) не містяться дані про числові значення такої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо зауваження, що у графі 31 ЕМД та електронному інвойсі відомості про виробника YONGKANG JINGYU INDUSTRY & TRADE CO.,LTD та торговельну марку DOZER не підтверджуються основними товаросупровідними документами (контрактом, специфікацією, інвойсом), суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 МКУ встановлює вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість, і вимоги щодо обов`язкового зазначення в кожному з них саме виробника чи торговельної марки законом не передбачено. Суд погоджується з позивачем, що зазначення цих відомостей у графі 31 ЕМД на підставі пакувальних листів, декларацій про походження або маркування товару є належним виконанням правил декларування та не свідчить про недостовірність задекларованої вартості.

Щодо зауваження, що в специфікації відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1.4. Договору, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Відповідно до п. 3.1-.3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Суд встановив, що відповідно до специфікації №56331 до договору поставки, сторонами договору узгоджено поставку конкретного переліку товарів, зазначені назви цих товарів, вказана кількість кожного товару, ціна та загальна вартість.

З наведеного слідує, що специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що митному органу разом із митною декларацією був наданий пакувальний лист (Packing List) № 376/03/2026 від 20.03.2026, який містить інформацію про виробника та торгову марку товару. Також наведена інформація зазначена у митній декларації поданій до митного оформлення.

Суд також зазначає, що інвойс є фінансовим документом, що фіксує факт зобов`язання з оплати, і відсутність назви бренду та виробника у тексті контракту, інвойсу не є підставою для відмови у застосуванні 1-го методу визначення митної вартості згідно зі ст. 58 МКУ.

Щодо зауважень митниці про те, що специфікація складена "виключно українською мовою", суд їх не приймає до уваги як такі, що не відповідають дійсності. Надана Специфікація №56331 від 20.03.2026 є двомовною за своєю формою (містить паралельний текст англійською та українською мовами), що повністю відповідає вимогам п. 8.8 Контракту.

Щодо відсутності технічної документації, перекладу специфікації та посилання на неї в інвойсі, суд зазначає, що специфікація є невід`ємною частиною контракту і розширює чи уточнює його асортимент, що є загальноприйнятою комерційною практикою. При цьому, відповідач не вказав в оскаржуваному рішенні, як за таких умов відсутність посилання на специфікацію в інвойсі може вплинути на ціну товару.

Відсутність технічної документації не може бути підставою для сумніву, оскільки вона не належить до обов`язкових документів що підтверджують митну вартість товару згідно ст. 53 МКУ.

Щодо зауваження про розбіжність у датах відвантаження товару та оформлення специфікації з інвойсом, а також зауваження про невідповідність умов поставки DPU наявним транспортним документам.

З приводу вказаного суд зазначає, що оформлення інвойсу після фактичного відвантаження товару є звичайною практикою. Це пов`язано з тим, що остаточна вартість товару може визначатися після завершення всіх логістичних операцій, включаючи транспортування та розвантаження.

Суд також враховує твердження позивача, що згідно з Incoterms 2020 умови DPU Chernihiv передбачають, що продавець несе всі витрати та ризики з доставки й розвантаження товару у погодженому кінцевому пункті призначення (м. Чернігів). Ціна товару за інвойсом вже включає морський фрахт, перевантаження, портове обслуговування та автоперевезення до Чернігова.

Позначення у коносаменті «FREIGHT PREPAID» прямо підтверджує повну сплату фрахту продавцем на етапі відправлення. Те, що у коносаменті вказано порт Chornomorsk як пункт розвантаження з судна, є особливістю мультимодального перевезення через відсутність морського порту в м. Чернівці, а подальше транспортування до Чернівців підтверджено CMR № 56331.

Отже, оскільки всі логістичні витрати вже закладені в інвойсну ціну, позивач не поніс додаткових витрат і отже, відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ такі витрати не підлягають повторному врахуванню до митної вартості.

Щодо відсутності документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України суд зазначає, що страхування вантажу в рамках DPU не є обов`язковим.

Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.

Отже, позивач не підтвердив витрати на страхування товару, адже відповідно до умов поставки DPU, ані продавець, ані позивач не мали жодних зобов`язань щодо страхування спірного товару, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

Зважаючи на вказане, суд відхиляє доводи відповідача, щодо відсутність у наданих до митного оформлення документах інформації про додавання страхування до складових митної вартості.

Щодо зауваження про відсутність платіжних документів, суд зазначає, що умовами специфікації передбачено відстрочення платежу (до 45 днів після отримання товару).

Суд акцентує увагу на положеннях п. 4 ст. 58 МК України, відповідно яких до митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Крім цього суд звертає увагу, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо зауважень відповідача до митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення не входить до обов`язкового переліку документів за ч. 2 ст. 53 МКУ та вимагається лише за наявності обґрунтованих підстав.

Також суд погоджується з позивачем, що за положеннями ч. 1 ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються мовою оригіналу, а переклад вимагається митним органом лише за наявності обґрунтованих підстав та у разі, якщо відсутність перекладу перешкоджає з`ясуванню відомостей, отже відсутність офіційного перекладу додаткового документа не може слугувати самостійною підставою для відмови у визначенні митної вартості за 1-м методом.

Крім того, суд відхиляє посилання зауваження митниці щодо оформлення прайс листа.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Крім того, суд наголошує, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Щодо зауважень про зазначення в експортній МД Китаю реквізитів іншого контракту та часової розбіжності між датою експортної МД (17.01.2026) і датою документів продавця (20.03.2026), суд зазначає, що експортна декларація країни відправлення відображає відносини між китайським виробником/відправником та первинним покупцем/посередником (Done Switzerland AG) у країні експорту, тоді як митне оформлення в Україні здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту між Done Switzerland AG та ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА". Наведене підтверджує факт експорту товару з Китаю виробником та не впливає на ціну, визначену в інвойсі для позивача.

Додатково суд зазначає, що аргументація митного органу є фрагментарною та позбавленою юридичної послідовності. З одного боку, контролюючий орган вказує на відсутність відомостей про виробника та маркування в основних документах, але водночас безпідставно відхиляє надані експортну декларацію та прайс-лист, які ці відомості містять. Окрім цього, визнаючи наявність у коносаменті відмітки «Freight Prepaid» (фрахт передплачено продавцем), митниця робить суперечливий висновок про існування «неврахованих витрат» або обов`язку покупця оплатити доставку, що суперечить змісту умов постачання DPU (згідно Інкотермс 2020).

Замість встановлення розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості, як цього вимагають положення Митного кодексу України, відповідач будує рішення на суб`єктивних припущеннях та вибіркових зауваженнях до додаткових реквізитів поданих до митного оформлення документів. Такий підхід свідчить про відсутність у митного органу об`єктивних, документально підтверджених підстав для відмови у визначенні митної вартості за основним методом.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» митної вартості товару судом не встановлено.

Зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000094/2 від 25.03.2026 року. А вказане рішення, у свою чергу, слугувало підставою видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000107.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000107 та рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000094/2 від 25.03.2026 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 4422,35 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4422,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Хорива, буд. 1, літера А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000094/2 від 25.03.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000107 від 25.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Хорива, буд. 1, літера А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44306976) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4422,35 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять дві грн. 35 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук