Решение № 140394039, 01.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокусправа № 380/2442/26 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/2442/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 № 555 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 № 82 о/с Про особовий склад про звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити позивача, з 07.02.2026 на посаді (з якої його було звільнено), стягнувши на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, є учасником бойових дій, після демобілізації з ЗСУ впродовж 2022-2026 років проходив службу у Національній поліції. Діючих дисциплінарних стягнень за час служби не мав. Проживає у сільській місцевості, одружений, дружина військовослужбовець прикордонної служби, виховують малолітню дитину. На думку позивача його звільнення впливає на соціальні та майнові права і інших осіб, які перебувають на утриманні позивача, що не було враховано дисциплінарної комісією.

Позивача вважає, що його протиправно звільнено зі служби на підставі Наказу ГУ НП у Львівській області від 06.02.2026 за № 82 о/с «Про особовий склад», яким звільнено позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), із врахуванням наступного.

05.02.2026 до ГУНП у Львівській області з ЛУВБ ДВБ НПУ надійшло Подання «Про призначення службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни».

Службовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2026 позивач, перебуваючи поза службою, нехтуючи правилами моралі і службовою дисципліною, усвідомлюючи характер протиправних дій, як громадянина правової держави і поліцейського, внаслідок своєї легковажності і повної безкарності разом з (цивільною особою) ОСОБА_2 використовуючи одяг (балаклаву), що приховує обличчя направився до приватного будинку ОСОБА_3 з яким перебував у неприязних стосунках, де спричинив останньому тілесні ушкодження, що потягнуло за собою реєстрацію від заявника повідомлення на лінію « 112».

Вказані дії позивача можуть підлягати кримінально-правовій кваліфікації, за ознаками кримінального злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, однак вказаний злочин є приватним обвинуваченням, відповідно за відсутністю заяви потерпілого - кримінальне провадження не може бути розпочато, що не перешкоджає притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за це.

Дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування «дослідила» службову діяльність позивача, виявивши ряд порушень порядку застосування боді-камер та винесення постанов, як і виявила аналогічні порушення в діях інших поліцейських, (старших за посадою та званням, застосувавши до них за цей вид правопорушення дисциплінарні стягнення не пов`язані зі звільнення з посад, служби, ані пониження у спеціальному званні), з чого позивач вказує про вибірковість та непропорційність в діях комісії щодо нього.

05.02.2026 ініційовано службове розслідування, а 06.02.2026 вже складено висновок, та того ж дня видано накази про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та його реалізація, як і видачі трудової книжки.

Службове розслідування ініційовано, призначено та проведено за фактом події, яка має «кримінально-правовий склад», за обставинами нанесення позивачем, поза виконання службових обов`язків, (у день відпочинку) громадянину тілесних ушкоджень, за версією, як громадянина, так і комісії.

Проте громадянин (заявник) від написання заяви відмовився, (про що зазначено у самому наказі), у медичний заклад не звертався, огляд місця події не проводився, та з місця інциденту нічого не вилучено.

Сторонами не оспорюється той факт, що спірний дисциплінарний проступок мав місце поза виконанням довірителем службових обов`язків, оскільки поліцейські мають робочі дні та дні відпочинку, ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію».

Порушення довірителем вимог здійснення під час адміністративної діяльності відео-фото фіксації, то події (дати описані у наказі) датовані до 05.02.2026, і не охоплюють підстави проведення службового розслідування, постанови винесені позивачем, як незаконні не скасовані, штрафи сплачено порушниками.

Відповідач не надав доказів того, що участь позивача у конфлікті завдало істотної шкоди інтересам служби чи такі дії порочать честь працівника поліції, підривають довіру та авторитет органів поліції та є несумісним із подальшим проходженням служби. Події сталися у час для відпочинку, коли поліцейський перебував поза службою, а сам факт нанесення ушкоджень чи протиправних дій щодо заявника заперечується як позивачем, так і іншою особою (заявником).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та докази, просили позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що 05.02.2026 за вхідним № 17260 - 2026 до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшло подання Львівського управління ДВБ НП України «Про призначення службового розслідування» щодо можливого порушення службової дисципліни зі сторони поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 , який (перебуваючи поза службою, в стані алкогольного сп`яніння), спільно з гр. ОСОБА_4 1984 р.н., будучи одягненими в одяг, що приховує обличчя (балаклави), близько 05:45 цього ж дня, зайшли на територію домогосподарства гр. ОСОБА_3 1989 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті особистої неприязні, нанесли останньому декілька ударів руками та дерев`яною палицею (битою), чим спричинили тілесні ушкодження.

Наказом ГУНП у Львівській області № 530 від 05.02.2026 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію. 06.02.2026 затверджено висновок службового розслідування з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області. Під час службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що відомості, що стали підставою для призначення та проведення службового розслідування слід вважати такими, що знайшли своє підтвердження

Наказом ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 № 555 «Про порушення службової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пункту 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції), пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 4, 6, 13, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 09.06.2025 № 2560, вимог статті 268 КУпАП, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 8 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, пункту 7 розділу ІУ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.07.2018 № 893 та скоєння вчинку, який підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, застосовано до поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0183758) дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 № 82 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дотримання вимог Дисциплінарного статуту є обов`язком кожного поліцейського незалежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення поліцейським моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

При цьому суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є правовий режим воєнного стану, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження. Така поведінка в позаслужбовий час ОСОБА_1 не відповідає вимогам до поведінки поліцейського. З точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом дотриманні громадського порядку.

Проведеним службовим розслідуванням установлено, що поліцейський ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним як працівник поліції відповідно пункту 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції) та пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів і доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області щодо обов`язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, 05.02.2026 близько о 05:45 в ранковий час перебуваючи поза службою в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи характер неприпустимих дій, як поліцейського так і громадянина правової держави, внаслідок своєї легковажності та повного відчуття безкарності, спільно з гр. ОСОБА_4 , 1984 р.н. направився до помешкання гр. ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_1 , де на ґрунті власної неприязні вчинили конфлікт з останнім, під час якого використовуючи одяг, який приховує обличчя (балаклаву) спричинив гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що як наслідок, призвело до його повідомлення на лінію « 102» за фактом отримання тілесних ушкоджень та подальшого виїзду на місце події нарядів СРПП, СОГ та керівництва Шептицького РВП ГУНП з метою об`єктивного та повного з`ясування усіх обставин події.

При цьому встановлено, що такі дії сержанта поліції ОСОБА_1 можуть підлягати кримінально-правовій кваліфікації, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 КК України, однак гр. ОСОБА_3 у відповідності до статті 477 КПК України від написання письмової заяви відмовився, проте про вище вказані факти допущенні зі сторони поліцейського, зокрема щодо нанесення тілесних ушкоджень останній підтвердив в ході опитування під час проведення службового розслідування.

Такими своїми діями сержант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), вимоги пунктів 3, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УШ, вимог частини 4 функціональних обов`язків поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП, пункту 1.1, 1.2., 1.3. 1.4. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 09.06.2025 № 2560 та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, тому поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції України.

Крім цього, сержант поліції ОСОБА_1 будучи посадовою особою поліції, відносно якої проводиться службове розслідування, всупереч вимог частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ та пункту 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.07.2018 № 893 під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив не щирість, таким чином не сприяв дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування.

Разом з тим, в ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено службову діяльність сержанта поліції ОСОБА_1 за результатами якої встановлено, що останній в порушення, частини першої статті 268 КУпАП, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 8 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, за результатами виконання службових завдань 03.09.2025, 15.09.2025, 09.09.2025, 13.10.2025, 25.10.2025, 28.10.2025, неналежно оформив результати, зокрема не вніс корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, під час винесення постанов: серії ЕНА № 6504732 від 13.01.2026, ЕНА № 6565809 від 25.01.2026, ЕНА № 6536222 від 20.01.2026 не ознайомив осіб з правами, серії ЕНА № 6504732 від 13.01.2026, ЕНА № 6506825 від 13.01.2026 не назвався особам, звертаючись до них, серії ЕНА № 6504169 від 13.01.2026, ЕНА № 6539420 від 20.01.2026, ЕНА № 6562544 від 25.01.2026, ЕНА № 6565935 від 25.01.2026 не проводив безперервну відеофіксацію, чим не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни.

Водночас, дисциплінарною комісією, враховано і той факт, що сержант поліції ОСОБА_1 відповідно до своїх посадових інструкцій, як поліцейський чітко усвідомлював, що характер його дій грубо порушує поведінку поліцейського, як під час виконання службових обов`язків так і поза службою, при цьому розуміючи настання можливих правових наслідків, вчинив діяння, несумісне з його проходженням служби в поліції, та яке не відповідає званню поліцейського, оскільки ним вчинено проступок проти інтересів служби, який в повній мірі суперечить виконанню покладених на нього службових повноважень.

Отже, така поведінка сержанта ОСОБА_1 , допущенна останнім в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни і таким, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Відтак, ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні ним службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості та суперечать інтересам законності та в свою чергу компрометують звання поліцейського. При цьому, останній нехтуючи установленими вимогами чинного законодавства, допустив порушення службової дисципліни, яке підриває довіру до нього, як до носія влади, та унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків, що не лише суперечать сутності й призначенню правоохоронних інституцій в підрозділі поліції, де проходить службу ОСОБА_1 , а й розхитують підвалини державності, викривляють уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції України в європейську спільноту.

Такими обставинами є виключно зібрані фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях сержанта поліції ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним. Дискредитація звання органів Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості, та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів Національної поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та зокрема у і повсякденному житті.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовано під час службового розслідування.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та пояснення, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 20.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

06.02.2026 відповідачем видано Наказ за №555 «Про порушення службової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області», в якому щодо предмету спору зазначено наступне:

« 05 лютого 2026 року за вхідним № 17260 - 2026 до Головного управління Національної поліції (далі - ГУНП) у Львівській області надійшло подання Львівського управління ДВБ НП України «Про призначення службового розслідування» щодо можливого порушення службової дисципліни зі сторони поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 .

Проведеним службовим розслідуванням (висновок від 06.02.2026) установлено, що поліцейський ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним як працівник поліції відповідно пункту 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції) та пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів і доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області щодо обов`язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, 05.02.2026 близько о 05:45 в ранковий час перебуваючи поза службою в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується записом лікаря приймального відділення КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою апарату «Алкофор-505», результат 1,53 проміле, усвідомлюючи характер неприпустимих дій, як поліцейського так і громадянина правової держави, внаслідок своєї легковажності та повного відчуття безкарності, спільно з гр. ОСОБА_4 1984 р.н. направився до помешкання гр. ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_1 , де на ґрунті власної неприязні вчинив конфлікт з останнім, під час якого використовуючи одяг, який приховує обличчя (балаклаву) спричинив гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що як наслідок, призвело до його повідомлення на лінію « 102» за фактом отримання тілесних ушкоджень (СО ВНП № 2 Шептицького РВП ГУНП від 05.02.2026 № 982) та подальшого виїзду на місце події нарядів СРПП, СОГ та керівництва Шептицького РВП ГУНП з метою об`єктивного та повного з`ясування усіх обставин події. При цьому встановлено, що такі дії сержанта поліції ОСОБА_1 можуть підлягати кримінально-правовій кваліфікації, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 КК України, однак гр. ОСОБА_3 у відповідності до статті 477 КПК України від написання письмової заяви відмовився, проте про вище вказані факти допущенні зі сторони поліцейського, зокрема щодо нанесення тілесних ушкоджень останній підтвердив в ході опитування під час проведення службового розслідування.

Такими своїми діями сержант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), вимоги пунктів 3, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, вимог частини 4 функціональних обов`язків поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП, пункту 1.1, 1.2., 1.3., 1.4. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 09.06.2025 № 2560 та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, тому поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції України.

Крім цього, сержант поліції ОСОБА_1 будучи посадовою особою поліції, відносно якої проводиться службове розслідування, всупереч вимог частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.07.2018 № 893 під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив не щирість, таким чином не сприяв дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування.

Разом з тим, в ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено службову діяльність сержанта поліції ОСОБА_1 за результатами якої встановлено, що останній в порушення, частини першої статті 268 КУпАП, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, за результатами виконання службових завдань 03.09.2025, 15.09.2025, 09.09.2025, 13.10.2025, 25.10.2025, 28.10.2025, неналежно оформив результати, зокрема не вніс корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, під час винесення постанов: серії ЕНА № 6504732 від 13.01.2026, ЕНА № 6565809 від 25.01.2026, ЕНА № 6536222 від 20.01.2026 не ознайомив осіб з правами, серії ЕНА № 6504732 від 13.01.2026, ЕНА № 6506825 від 13.01.2026 не назвався особам, звертаючись до них, серії ЕНА № 6504169 від 13.01.2026, ЕНА № 6539420 від 20.01.2026, ЕНА № 6562544 від 25.01.2026, ЕНА № 6565935 від 25.01.2026 не проводив безперервну відеофіксацію, чим не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни.

Водночас, дисциплінарною комісією, враховано і той факт, що сержант поліції ОСОБА_1 відповідно до своїх посадових інструкцій, як поліцейський чітко усвідомлював, що характер його дій грубо порушує поведінку поліцейського, як під час виконання службових обов`язків так і поза службою, при цьому розуміючи настання можливих правових наслідків, вчинив діяння, несумісне з його проходженням служби в поліції, та яке не відповідає званню поліцейського, оскільки ним вчинено проступок проти інтересів служби, який в повній мірі суперечить виконанню покладених на нього службових повноважень.

Отже, дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що така поведінка сержанта поліції ОСОБА_1 , допущенна останнім в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни і таким, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Відтак, ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні ним службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості та суперечать інтересам законності та в свою чергу компрометують звання поліцейського. При цьому, останній нехтуючи установленими вимогами чинного законодавства, допустив порушення службової дисципліни, яке підриває довіру до нього, як до носія влади, та унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків, що не лише суперечать сутності й призначенню правоохоронних інституцій в підрозділі поліції, де проходить службу ОСОБА_1 , а й розхитують підвалини державності, викривляють уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції України в європейську спільноту.

Такими обставинами виключно зібрані фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях сержанта поліції ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним. Дискредитація звання органів Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості, та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів Національної поліції та власне органи Національної поліції пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та зокрема у повсякденному житті.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, стала його особиста недисциплінованість, низькі морально-ділові якості, що виразилось у почутті безкарності та повному нехтуванні установлених вимог нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів поліцій, а також не дотримання правил поведінки поліцейського в побуті, чи такого, який перебуває поза службою, не при виконанні ним службових обов`язків.

Поряд з цим, в ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено службову діяльність заступника начальника ВРПП Шептицького РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 , який в порушення вимог пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 09.06.2025 № 2560, за результатами якої встановлено, що останній будучи відповідальною особою за використанням портативних відеореєстраторів на підставі наказу Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 № 180 та наказу Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 19.01.2026 № 36, всупереч вимогам пункту 5 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, не забезпечив належного контролю за використанням портативного відеореєстратора;

Крім цього, службовим розслідуванням встановлено, що грубе порушення службової дисципліни зі сторони сержанта поліції ОСОБА_1 стало можливим внаслідок неналежного виконання службових обов`язків в частині здійснення ефективної профілактичної роботи серед підлеглих зі сторони начальника ВРПП Шептицького РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_6 , заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Шептицького РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_7 та начальника Шептицького РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_8 , які в порушення вимог пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 09.06.2025 № 2560, не забезпечили належної організації контролю за роботою підпорядкованого особового складу, не вжили дієвих управлінських рішень щодо належного дотримання ними службової дисципліни й законності.

Разом з тим, під час визначення виду стягнення дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби, а також обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського: попередня бездоганна поведінка, високі показники виконання повноважень, вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку. З огляду на вищенаведене, а також враховуючи попередню бездоганну поведінку полковника поліції ОСОБА_8 вчинений ним дисциплінарний проступок дисциплінарною комісією вважається незначним порушенням службової дисципліни.

На підставі вищенаведеного, керуючись підпунктами 8, 17 пункту 5 Розділу Положення про Головне управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 30, в редакції наказу Національної поліції України від 01.08.2025 № 898,

НАКАЗУЮ:

1. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пункту 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 4, 6, 13, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.2, 1.3 та 1.4 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 09.06.2025 № 2560, вимог статті 268 КУпАП, пункту 5 розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 8 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.07.2018 № 893 та скоєння вчинку, який підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосувати до поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0183758) дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції та відповідно до пункту 2 розділу IV Положення № 24 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» зменшити визначену згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячну премію за лютий місяць 2026 року на ___%».

06.02.2026 відповідачем видано Наказ за № 82 о/с Про особовий склад», в якому зазначено наступне:

«ЗВІЛЬНИТИ:

відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): сержанта поліції ОСОБА_9 (0183758), поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького районного відділу поліції ГУНП, з 06 лютого 2026 року, виплативши йому грошову компенсацію за невикористані під час проходження служби дні щорічних оплачуваних відпусток, у кількості 58 днів (за 2023 рік - 10 днів основної відпустки, за 2024 рік - 15 днів основної відпустки, за 2025 рік - 30 днів основної відпустки та за фактично відпрацьований час у 2026 році - 03 дні основної відпустки).

Стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні становить: 04 роки 05 місяців 28 днів.

Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк (носіння) експлуатації, яких не закінчився складає 6 492 грн. 75 копійок.

Підстава: наказ ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 № 555 та довідка про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився від 06.02.2026 № 901».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне звільнення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного звільнення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» (редакції на час спірних правовідносин), поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно із ст. 18 цього ж Закону:

1. Поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

4. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Згідно із ст. 19 цього ж Закону:

1. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

2. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

3. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

4. Поліцейські поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, у разі вчинення військових адміністративних або військових кримінальних правопорушень несуть відповідно адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (в редакції на час спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із ч. 2 ст. 1 цього ж Статуту, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно із пунктів 3, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 цього ж Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

Згідно із ч. 4 ст. 1 цього ж Статуту, поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 5 ст. 1 цього ж Статуту, обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 11 цього ж Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із ст. 12 цього ж Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із ст. 13 цього ж Статуту:

1. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

2. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

3. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

5. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно із ст. 14 цього ж Статуту:

1. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

4. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

5. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

6. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

7. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

8. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

9. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

10. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із ч. 5 ст. 15 цього ж Статуту, кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Згідно із ст. 19 цього ж Статуту:

1. У висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

2. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

3. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

4. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

5. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

6. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

7. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

8. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

9. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

10. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

11. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

12. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

13. У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

14. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.

Згідно із ч. 1 ст. 24 цього ж Статуту, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнати протиправним і скасувати п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області 06.02.2026 №555 «Про порушення службової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області», суд зазначає наступне.

Відповідач спірний наказ мотивував тим, що проведеним службовим розслідуванням (висновок від 06.02.2026) установлено, що позивач 05.02.2026 близько о 05:45 в ранковий час перебуваючи поза службою в стані алкогольного сп`яніння, направився до помешкання гр. ОСОБА_3 , де на ґрунті власної неприязні вчинив конфлікт з останнім, під час якого використовуючи одяг, який приховує обличчя (балаклаву) спричинив гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що як наслідок, призвело до його повідомлення на лінію « 102» за фактом отримання тілесних ушкоджень.

Такі дії позивача можуть підлягати кримінально-правовій кваліфікації, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 КК України, однак гр. ОСОБА_3 у відповідності до статті 477 КПК України від написання письмової заяви відмовився, нанесення тілесних ушкоджень підтвердив в ході опитування під час проведення службового розслідування.

У згаданому вище висновку зазначено:

«Опитаний заявник - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що 05.02.2026 близько 05:30 за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме до будинку, прийшли двоє невідомих осіб, обличчя яких були закриті балаклавами, де надалі під час спілкування між ними виник конфлікт, у ході якого зазначені особи завдали Ти ОСОБА_10 удари по обличчю та тілу. Під час конфлікту ОСОБА_3 вдалося зірвати балаклаву з одного з чоловіків, після чого він впізнав його, як відомого йому - поліцейського Березу Тараса. Після цього ОСОБА_3 зміг вирватися за сховатися за будинком. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся додому, після чого зазначені особи знову прибули та увірвалися до будинку, де між останніми повторно виник конфлікт, під час якого вони знову завдали ОСОБА_3 ударів. У подальшому, останньому вдалося вирватися та вибігти на вулицю. В подальшому, ОСОБА_3 зателефонував на лінію « 102» та повідомив про подію. Разом з тим ОСОБА_3 зазначив, що на даний час жодних претензій до ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_11 не має, заяв до правоохоронних органів із цього приводу писати не буде. За медичною допомогою звертатися не планує, тілесних ушкоджень, як повідомив останній - не отримав. Просить з даного питання більше його не турбувати».

Позивач по суті вказаної події зазначає, що 04.02.2026 близько 23:30 він і ОСОБА_4 пішли в сторону с. Нісмичів, де по дорозі зустріли ОСОБА_3 , який перебував на власному подвір`ї та вживавав нецензурну лексику в сторону перехожих. Вони не звертаючи увагу на ОСОБА_12 пройшли далі.

В подальшому позивач приїхавши додому, близько 00:30 вже 05.02.2026 ліг спати та протягом ночі з дому не виходив. О 06:22 05.02.2026 до позивача зателефонував безпосередній керівник - начальник ВРНП Шептицького РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_13 та запитав чи ОСОБА_1 мав сутичку з гр. ОСОБА_14 , на що позивач відповів, що жодної сутички не було. Далі ОСОБА_1 з безпосереднім керівником ОСОБА_15 поїхали до Шептицького РВП ГУНП, де йому начальником Шептицького РВП ГУНП полковником поліції ОСОБА_8 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 добровільно погодився, результат огляду 1.53% проміле.

Позивач також заперечує те, що він у вказаний вище час заходив до будинку або на подвір`я ОСОБА_3 , та що він завдавав ударів ОСОБА_3 .

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади.

Відповідачем жодними належними та допустимим доказами не підтверджено наступні обставини, зазначені у спірному наказі, а саме, що 05.02.2026 близько о 05:45 позивач направився до помешкання ОСОБА_3 де спричинив останньому тілесні ушкодження.

В справі, окрім суперечливих пояснень ОСОБА_3 , факти перебування позивача 05.02.2026 близько о 05:45 в помешканні ОСОБА_3 і спричинення останньому тілесних ушкодження, нічим не доведені.

Відповідачем не надано жодної оцінки суперечливим поясненням ОСОБА_3 який зазначив, що заяв до правоохоронних органів із цього приводу писати не буде, за медичною допомогою звертатися не планує, тілесних ушкоджень, як повідомив останній - не отримав.

ОСОБА_3 просив працівників поліції з вказаного питання більше його не турбувати, притому відповідач не перевірив звернення ОСОБА_3 на предмет завідомо неправдивого виклику.

Відповідач, в спірному наказі також зазначає, що позивач під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив не щирість, таким чином не сприяв дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування.

В цій частині суд зазначає, що позиція позивача не змінювалась з початку з`ясування обставин підчас службового розслідування до розгляду справи в суді. Належних та допустимих доказів які б спростовували пояснення позивача, відповідач не надав, відповідно правова позиція позивача по даній справі не може бути порушенням вимог ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та п. 7 розд. IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.07.2018 № 893.

Таким чином, встановлення факту вчинення позивачем зазначеного вище дисциплінарного проступку, відповідачем проведено без дотримання вимого ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, тобто без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного, тощо.

Крім цього, у спірному наказі відповідач зазначив про порушення позивачем ч. 1 ст. 268 КУпАП, п. 5 розд. II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, п. 8 розд. ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, за результатами виконання службових завдань, зокрема не внесення корисної інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, під час винесення постанов: серії ЕНА № 6504732 від 13.01.2026, ЕНА № 6565809 від 25.01.2026, ЕНА № 6536222 від 20.01.2026 не ознайомив осіб з правами, серії ЕНА № 6504732 від 13.01.2026, ЕНА № 6506825 від 13.01.2026 не назвався особам, звертаючись до них, серії ЕНА № 6504169 від 13.01.2026, ЕНА № 6539420 від 20.01.2026, ЕНА № 6562544 від 25.01.2026, ЕНА № 6565935 від 25.01.2026.

В цій частині судом враховуються аргументи позивача про те, що жодна із вказаних постанов не скасована і виконана, відсутні негативні наслідки.

Суд зазначає, що можливі згадані порушення позивача під час винесення відповідних постанов, самостійно не є підставою для застосування до позивача найбільш суворого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду спірний наказ винесений відповідачем, із врахуванням наведених судом мотивів, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області 06.02.2026 №555 «Про порушення службової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області», є протиправним і підлягає скасуванню.

Інші аргументи позивача та заперечення відповідача, судом не враховуються, оскільки по суті за змісту такі стосуються питань, які не є предметом спору по даній справі.

Щодо позовних вимог позивача в частині - визнати протиправним і скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.02.2026 за № 82 о/с «Про особовий склад», суд зазначає наступне.

Цей наказ винесений відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), однак судом встановлено протиправність та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області 06.02.2026 №555 «Про порушення службової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області», відповідно спірний наказ від 06.02.2026 за № 82 о/с також протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем при винесені цих же спірних наказів не враховано вимоги Конвенція МОП № 158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Постановою ВР № 3933-XII (3933-12) від 04.02.1994.

Згідно із ст. 4 цієї ж Конвенції, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Згідно із ст. 7 цієї ж Конвенції, трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов`язаних з його поведінкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв`язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обґрунтовано чекати надання працівникові такої можливості.

Щодо позовних вимог позивача - поновити на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького районного відділу поліції ГУНП з 07.02.2026, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме позивач підлягає поновленню на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького районного відділу поліції ГУНП з 07.02.2026.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення грошового забезпечення час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Позивача протиправно звільнено з 07.02.2026.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (Порядок №100).

Згідно із абз. 5 п. 2 цього ж Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно із п. 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За правилами пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (Порядок №260), поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Отже, зі змісту норм Порядку №260, який є спеціальним для вирішення цих спірних правовідносин установлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Зі змісту наявних в матеріалах справи довідок відповідача загальна сума нарахованого позивачу доходу за період грудень 2025 - січень 2026 року становить 34879,14 грн, відтак розмір середньоденного грошового забезпечення становить 571,78 грн, враховуючи 61 календарний день.

Кількість робочих днів вимушеного прогулу позивача в період з 07.02.2026 (з наступного дня після звільнення) по 01.10.2026 складає 236 календарних днів.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача належить грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.02.2026 по 01.10.2026 в сумі 134940,08 грн (571,98 грн х 236 календарних дні) з урахуванням податків і зборів.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (Львівська обл., Сокальська ТГ, Шептицький р-н, с. Нісмичі, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 №555 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП у Львівській області від 06.02.2026 № 82 о/с Про особовий склад про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Поновити сержанта поліції ОСОБА_1 , з 07.02.2026 на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (Львівська обл., Сокальська ТГ, Шептицький р-н, с. Нісмичі, РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 134940,08 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції з 07.02.2026 та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (Львівська обл., Сокальська ТГ, Шептицький р-н, с. Нісмичі, РНОКПП НОМЕР_1 ) 2130,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 06.10.2026.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович