Постановление суда № 140392071, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 жовтня 2026 року Справа 160/22538/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/22538/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/22538/25.

Рішенням від 18 листопада 2025 року у справі №160/22538/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 05.03.2021 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплаченої у березні 2023 року грошової допомоги для оздоровлення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 05.03.2021 року по 19.05.2023 року, а також виплаченої у березні 2023 року грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позову відмовив.

Ухвалою від 23 лютого 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року у справі №160/22538/25 повернув.

14.08.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/22538/25, в якій просить суд:

- переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/22538/25 від 18.11.2025 року за нововиявленими обставинами;

- скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/22538/25 від 18.11.2025 року;

- прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 вересня 2026 року відкрив провадження за нововиявленими обставинами у справі №160/22538/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначив судове засідання у справі на 06 жовтня 2026 року о 16:30, яке відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала №2.

14.09.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/22538/25, в яких зазначено, що Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 КАС України. Військова частина НОМЕР_1 фактично обґрунтовує свою заяву постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24. При цьому, сама Військова частина зазначає, що ця постанова була ухвалена вже після набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та містить іншу правову оцінку повноважень Кабінету Міністрів України щодо визначення базової величини для обчислення грошового забезпечення військовослужбовців. Отже, йдеться не про існування невідомого на час розгляду справи факту об`єктивної дійсності, а про подальше формування Верховним Судом правової позиції в іншій адміністративній справі. Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 очевидно не існувала на момент ухвалення рішення у справі №160/22538/25 18.11.2025, а отже не може бути нововиявленою обставиною за пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

Також просив розгляд справи, призначений на 06 жовтня 2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026, проводити без присутності позивача.

У судове засідання, призначене на 06 жовтня 2026 року об 16:30 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За приписами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У відповідності до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.364 Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Згідно п.2 ч.3 ст.364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі-Закон № 3674-VI).

Судовий збір згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позов містить одну вимогу немайнового характеру.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.

Як встановлено судом, за подання даної позовної заяви до суду судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, при подачі заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами до суду заявнику необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1453,44 грн (1211,20 грн х 150% х 0,8).

Разом з цим, заявником не надано доказів сплати судового збору.

При цьому, у заяві представник Військової частини заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня, що утримається за рахунок кошторису Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету. У зв`язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на оплату судового збору, військова частина НОМЕР_1 вимушена кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління Збройних Сил України із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої військовою частиною позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги.

Вказав також, що командування Військової частини НОМЕР_1 вживає всіх необхідних заходів щодо сплати судового збору а саме: - помічником командира частини з правової роботи військової частини НОМЕР_1 був написаний рапорт на сплату судового збору. Крім того, начальником фінансово-економічної служби головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 була відправлена основна заявка розрахунок на фінансування на листопад 2024 року за КЕКВ 2800 на ім`я начальника забезпечувального фінансового органу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, командуванням частини вживаються всі необхідні заходи щодо забезпечення сплати судового збору по даній судовій справі.

Розглянувши клопотання заявника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону №3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд наголошує, що жодних доказів на підтвердження обставин, вказаних у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, заявником до клопотання не додано.

Відтак, існування обставин, що підтверджували б доводи, вказані представником Військової частини НОМЕР_1 не підтверджене.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність заявником обставин, що унеможливлюють своєчасну сплату судового збору, у зв`язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/22538/25 у розмірі 1453,44 грн.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вимогам, встановленим ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/22538/25 - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів доплати судового збору у розмірі 1453,44 грн.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна