Постановление суда № 140391987, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/20757/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.05.2026 року №262240037289 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 08.03.2026 року.

В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 10.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.05.2026 року №262240037289 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника з підстав відсутності необхідного страхового стажу тривалістю 31 рік. При цьому відповідачем визначено, що страховий стаж позивача становить 24 роки 7 місяців 11 днів. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що прийняте внаслідок неправильного застосування відповідачем положень статті 36 Закону №1058-IV, оскільки право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника не ставиться у залежність від наявності у непрацездатного члена сім`ї страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Натомість положеннями статті 36 Закону №1058-IV передбачено необхідність наявності відповідного страхового стажу саме у померлого годувальника на день його смерті. Зазначає, що з 24.10.1987 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_2 помер. На момент його смерті шлюб між ними не був припинений. Позивач вказує, що 13.06.2024 року досягла 60-річного пенсійного віку, а тому на час звернення із заявою про призначення пенсії належала до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника у розумінні пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV. Крім того, за життя ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком, а його страховий стаж станом на 01.01.2016 року становив 36 років 1 місяць 2 дні, що, на переконання позивача, свідчить про наявність у померлого годувальника необхідного страхового стажу для призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника. За таких обставин позивач вважає помилковим висновок відповідача щодо необхідності наявності саме у неї 31 року страхового стажу, оскільки положення статті 36 Закону №1058-IV не встановлюють такої умови для непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника. Натомість позивач як дружина померлого годувальника, яка досягла встановленого законом пенсійного віку, вважає, що має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У зв`язку з наведеним позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.05.2026 року №262240037289 та зобов`язати відповідача призначити їй пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону №1058-IV з 08.03.2026 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 17.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

21.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що відповідно до положень статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відповідач послався на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, та зазначив, що після реєстрації заяви і сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який здійснює розгляд поданих документів та формує електронну пенсійну справу. Вказав, що 10.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управлінням прийнято рішення від 16.05.2026 року №262240037289 про відмову у призначенні такого виду пенсії. Посилаючись на положення статті 36 Закону №1058-IV, відповідач зазначив, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні, за наявності передбачених законом умов. До непрацездатних членів сім`ї, зокрема, належать чоловік або дружина, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV. За позицією відповідача, для набуття позивачем статусу непрацездатного члена сім`ї необхідно враховувати не лише досягнення нею відповідного віку, а й умови, встановлені статтею 26 Закону №1058-IV для набуття права на пенсію за віком, у тому числі наявність необхідної тривалості страхового стажу. Відповідач зазначив, що на дату звернення позивач досягла відповідного віку, однак її страховий стаж становив 24 роки 7 місяців 11 днів, тоді як для набуття права на пенсію за віком у 2026 році, на думку відповідача, необхідно мати не менше 33 років страхового стажу. У зв`язку із цим Головне управління дійшло висновку, що позивач не відповідає передбаченим законом умовам для віднесення її до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника. При цьому відповідач наголосив, що сам факт перебування позивача у зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 та досягнення нею відповідного віку, на його переконання, не є безумовними та достатніми підставами для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника без установлення сукупності передбачених Законом №1058-IV умов. Також відповідач зазначив, що під час розгляду заяви позивача орган Пенсійного фонду діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі документів, наявних у пенсійній справі, а тому вважає рішення від 16.05.2026 року №262240037289 правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник