Постановление суда № 140388626, 05.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/610/26

Справа № 754/303/26

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Деснянського районного суду міста Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000000288, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2025, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Херсона Херсонської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 111-1, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 22025000000000288 від 28.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 111-1, ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 . Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, оскільки застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зокрема цілодобового, не забезпечить усунення наявних ризиків: навіть у такому разі ОСОБА_7 зможе спробувати переховуватися від суду, впливати на потерпілих і свідків, а також продовжити злочинну діяльність. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання наявним ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що обвинувачена ОСОБА_7 не може ухилятися від суду і не буде переховуватися, впливати на свідків і потерпілих. Просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання, подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, зауважила, що перебуває під вартою двадцять місяців, доводи сторони обвинувачення з клопотання в клопотання шаблонно копіюються, ризики, які зазначає прокурор, є недоведеними та лише припущеннями. Натомість вона сприяла слідству, повернулася до України з-за кордону, знаючи, що її документують, не залишила території України і після деокупації міста Херсона, отже зазначені обставини спростовують ризик переховування від суду. Має міцні соціальні зв`язки, чоловіка, неповнолітню дитину, місце проживання. Просила застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави або у виді домашнього арешту.

Суд, вислухавши доводи прокурора, думки захисника та обвинуваченої, дослідивши матеріали справи, робить такий висновок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, ураховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 111-1, ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 438 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за вчинення якого передбачена винятково у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а тому реальний ризик переховування від суду на цей час не зменшився.

Крім того, суд зазначає, що у кримінальному провадженні, з огляду на стадію судового розгляду, не допитані свідки та потерпілі, що свідчить про існування ризику незаконного впливу на них з боку обвинуваченої та про наявність підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає також, що стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, зважаючи на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , обставини їх вчинення та дані про особу обвинуваченої.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою, суд ураховує те, що зі спливом часу ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зменшуються, однак при цьому бере до уваги комплекс наведених та проаналізованих обставин, а саме тяжкість найбільш тяжкого з інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень та міру покарання, яка їй загрожує в разі доведення її винуватості, особливу категорію, характер вчинення і підвищену суспільну небезпечність інкримінованих обвинуваченій злочинів, і робить висновок про наявність підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї.

Крім того, за позицією Європейського суду з прав людини застава призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю та добробутом, тобто тим ступенем довіри, за якого перспектива втрати застави у разі ухилення від суду буде достатнім стримувальним засобом, щоб позбавити особу, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від суду чи від виконання процесуальних рішень.

Ураховуючи викладене, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , найбільш тяжке з яких передбачене ч. 1 ст. 438 КК України і належить до особливо тяжких злочинів, з урахуванням майнового стану обвинуваченої, суд вважає, що застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає верхній межі, встановленій п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів, зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання її під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196, 202, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03.12.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_7 розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_7 у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.12.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_7 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Час оголошення повного тексту ухвали: 06.10.2026 о 12 год. 45 хв.

Головуючий ОСОБА_8

Суддя ОСОБА_9

Суддя ОСОБА_10