Решение № 140387477, 05.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2871/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/2871/26

За позовом: Керівника Болградської окружної прокуратури (68702, Одеська обл., м.Болград, вул. Варненська, 19, Код ЄДРПОУ/Умовний код: 0352855228) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, буд. 9/12, код ЄДРПОУ 20029342)

До відповідача: Фермерського господарства АВРОРА К (68550, Одеська обл., Тарутинський р-н, село Виноградівка, вул. Тіниста, буд. 56, код ЄДРПОУ 41836991)

про звернення стягнення на предмет застави

За участі:

Від прокуратури: Бойчук М.М., посвідчення

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Керівник Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства АВРОРА К, в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Аврора К перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств за договором № 336 ФГ-2019 від 04.09.2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, звернути стягнення на майно, а саме: - трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить фермерському господарству Аврора К на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 13.06.2019, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на невиконання Фермерським господарством Аврора К умов договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 04.09.2019 №336ФГ-2019, а також рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2026 у справі №916/4604/25, що є підставою для звернення стягнення на заставне майно, відповідно до Договору застави від 04.09.2019, яке належить Фермерському господарству Аврора К.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) від 20.07.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "19" серпня 2026 р. о 09:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання. Встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено прокурору та позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив протягом 7 днів з дня отримання відзивів на позов. Встановлено відповідачу строк на подання до суду заперечень на відповідь на відзив протягом 7 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 30.07.2026 №1562/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2871/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026р. справу №916/2871/26 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2026р. прийнято справу №916/2871/26 до провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче засідання у справі призначено на "09" вересня 2026 р. о 10:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати прокурору та позивачу, відзив оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи та прокурора у підготовче засідання, призначене на 09.09.2026р. о 10:20.

09.09.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 жовтня 2026р. о 09:40, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2026р. повідомлено учасників справи про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "05" жовтня 2026 р. о 09:40. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 05.10.2026р. о 09:40.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про отримання кореспонденції суду. (а.с. 83, т.1).

У судовому засіданні 05.10.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 07.10.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, суду було зазначено, що Болградською окружною прокуратурою вивчено стан виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2026р. у справі №916/4604/25, що набрало чинності 01.04.2026р., яким частково задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства «Аврора К» про стягнення основного боргу в сумі 225000 грн.

Встановлено, що станом на момент звернення з позовною заявою, вказане судове рішення не виконано, що підтверджується інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо виконання судового наказу у справі №916/4604/25, виконавче провадження № 80944525, ідентифікатор доступу 92Г19В016ДДВ.

Як було зазначено прокурором, 04.09.2019р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством АВРОРА К укладено договір № 336ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, відповідно до якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству АВРОРА К в сумі 300000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору, фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Згідно з п. 3.4.2. Договору, фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01 листопада 2020 року в сумі 60000,00 грн; до 01 листопада 2021 року в сумі 60000,00 грн; до 01 листопада 2022 року в сумі 60000,00 грн; до 01 листопада 2023 року в сумі 60000,00 грн; до 14 серпня 2024 року в сумі 60000,00 грн.

Прокурором було зазначено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств перерахував відповідачу 300000,00 грн. (КЕКВ 4112 «Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям»), чим виконав свої зобов`язання по Договору в повному обсязі.

Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством АВРОРА К 28.12.2020р. укладена додаткова угода № 1 до договору № 336ФГ-2019 від 04.09.2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, якою внесено зміни до п. 3.4.2. договору, який викладено в наступній редакції: Повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01 листопада 2021 року в сумі 75000,00 грн; до 01 листопада 2022 року в сумі 75000,00 грн; до 01 листопада 2023 року в сумі 75000,00 грн; до 14 серпня 2024 року в сумі 75000,00 грн.

Однак, як вказує прокурор, відповідачем зобов`язання щодо повернення фінансової підтримки, станом на теперішній час не виконано.

Прокурором було повідомлено суд, що рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2026р. у справі №916/4604/25, яке набрало чинності 01.04.2026р., частково задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та вирішено стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 225000,00 грн.

Прокурором було повідомлено судом, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження №80944525, державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарковою Іриною Георгіївною, розглянуто наказ №916/4604/25 виданий 06.04.2026р. Господарським судом Одеської області, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2026р. Державним виконавцем при проведенні виконавчих дій, нерухомого майна, рухомого майна та коштів боржника, на які можливо звернути стягнення, не виявлено. Станом на теперішній час виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2026р. у справі №916/4604/25 триває.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, передбачених Договором № 336ФГ-2019 від 04.09.2019р. про надання фінансової підтримки (допомоги), 04.09.2019 між сторонами укладено договір застави.

Згідно п. 1.1 Договору застави, забезпечується виконання зобов`язань перед Заставодержателем, що випливають з укладеного між ними договору №336ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 04.09.2019р.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що для своєчасного виконання зобов`язань за вищевказаним договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, Заставодавець передає Заставодержателю в заставу рухоме майно, а саме: Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 13.06.2019р.

Відповідно до п.1.3. Договору, вартість предмета застави складає 481300,00 грн.

Відтак, як вважає прокурор, договором застави від 04.09.2019р. передбачено право Заставодержателя звернути стягнення на заставне майно, у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі від 04.09.2019 № 336ФГ-2019.

Серед іншого, пунктом 2.6 Договору застави визначено, що предмет застави зберігається за адресою: 68550, Одеська область, Тарутинський район (наразі Болградський район), с. Виноградівка, вул. Теніста, буд. 56, що є юридичною адресою відповідача.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Заставодавець набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави, у випадку , якщо фінансова підтримка, що забезпечена заставою не буде погашена у встановлені строки.

Згідно п.п. 2.12, 2.17 Договору, Заставодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмета застави у випадку, якщо сума наданої допомоги та витрати не будуть погашені у встановлений Договором строки та інших випадках, передбачених Договором, цим Договором та чинним законодавством України. Заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно, реалізує його будь яким прийнятим способом самостійно або через третіх осіб за власним розсудом.

З урахуванням викладеного, прокурор просить суд, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить Фермерському господарству Аврора К на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 13.06.2019р., шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до ст.ст. 4, 53, 55 ГПК України, наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Статтею 131 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ключовим для застосування цих норм є поняття інтерес держави.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Слід наголосити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (див. постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються. Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцеві бюджети. Вони є центром зосередження та розподілу ресурсів відповідно до потреб суспільства та основою позитивного фінансового середовища для динамічного розвитку ринкових відносин, дієвим стратегічним інструментом реалізації державної політики та місцевого самоврядування. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку й освіту, утримання державних органів тощо.

Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно ч. 4, 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Невід`ємною частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень. При цьому нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України Про прокуратуру у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Норма ст. 23 Закону України Про прокуратуру вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Матеріали даної справи містять копію повідомлення Болградської окружної прокуратури до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 26.06.2026р., де, з посиланням на ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено про те, що найближчим часом позовна заява буде скерована до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином не здійснив захист інтересів в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за цим позовом.

При цьому, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку прокурор обґрунтовано звернувся із даним позовом в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств направлені на звернення стягнення на трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить Фермерському господарству Аврора К на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 13.06.2019р., шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як з`ясовано судом, 04.09.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 336ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.12.2020р. до Договору.

Як з`ясовано судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2026 у справі №916/4604/25, яке набрало чинності 01.04.2026р., частково задоволені позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та вирішено стягнути з Фермерського господарства АВРОРА К на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств суму основного боргу в розмірі 225000,00 грн.

Судом враховано, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження №80944525, державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарковою Іриною Георгіївною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2026р. та наразі виконання рішення триває.

Як з`ясовано судом, 04.09.2019р. між Фермерським господарством «АВРОРА К», як Заставодавцем, та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, як Заставодержателем, укладено договір застави та предметом вказаного Договору є Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 13.06.2019р.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Частиною 1 статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України Про заставу, зокрема, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Враховуючи умови укладеного між сторонами Договору застави від 04.09.2019р. , приймаючи до уваги факт неналежного виконання Фермерським господарством АВРОРА К зобов`язань за Договором №336ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 04.09.2019р., з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.12.2020р. до Договору, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства АВРОРА К про звернення стягнення на предмет застави задовольнити повністю.

2.В рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства «Аврора К» (код ЄДРПОУ 41836991) перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 20029342) за Договором № 336 ФГ-2019 від 04.09.2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, звернути стягнення на майно, а саме: - трактор колісний, марки «БЕЛАРУС-892», 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить фермерському господарству «Аврора К» на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 13.06.2019, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

3.Стягнути з Фермерського господарства АВРОРА К (68550, Одеська обл., Тарутинський р-н, село Виноградівка, вул. Тіниста, буд. 56, код ЄДРПОУ 41836991) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко