Решение № 140387342, 24.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 Справа № 911/1257/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАН, місто Київ

до відповідача-1 Державного підприємства Львіввугілля, місто Сокаль, Львівська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ, місто Київ

про визнання договору недійсним.

За участі представників сторін:

від позивача: Лаухіна Вікторія Владиславівна адвокат (ордер на надання правової допомоги серія АІ № 2231835 від 16.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3866 від 24.09.2009, присутня в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача- 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «УКРКАБЕЛЬ» про визнання договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2026 у справі №911/1257/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН», разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Господарський суд Львівської області відкрив провадження у справаі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАН до Державного підприємства Львіввугілля та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ про визнання договору недійсним.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

У судовому засіданні 15.09.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Час проголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі призначено на 24.09.2026.

Представник позивача у судове засідання 24.09.2026 для проголошення вступної та резолютивної частин рішення з`явився в режимі відеоконференції.

Відповідачі явки представників для проголошення вступної та резолютивної частин рішення не забезпечили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 24.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Правова позиція позивача.

Позивач на обгрунтування позовних вимог зазначає, що під час проведення процедури відкритих торгів з боку Державного підприємства Львіввугілля (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) не було дотримано вимог Закону України «Про публічні закупівлі», чим було порушено право позивача на участь у справедливій процедурі закупівель відповідно до вимог законодавства, та як наслідок позбавлено можливості укладення договору, що відповідає вимогам законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач-2 не виконав вимогу тендерної документації та не надав належного протоколу випробувань, який би засвідчив, що товар не підтримує горіння за жодних умов, а не лише за умови поодинокого прокладення.

Невідповідність продукції та тендерна пропозиція не містить підтвердження локалізації товару.

Крім того, позивач викладав свою позицію у відповіді на відзив, у зв`язку з поданням відповідачами відзивів.

Просить суд визнати недійсним договір про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями від 23.02.2026 № 48 укладений між Державним підприємством «Львіввугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнииче підприємство «УКРКАБЕЛЬ».

Правова позиція відповідача -1.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначив наступне.

Відповідач покликається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідачем-2) було надано два протоколи випробування з визначення стійкості силового шахтного кабелю у відповідності до ДСТУ 4809:2007.

Позивачем помилково ототожнюється класифікаційний стандарт (ДСТУ 4809:2007) та метод випробувань (ДСТУ EN 60332-1-2:2017), ДСТУ 4809:2007 виступає комплексним нормативним документом, що визначає вимоги та класифікацію кабелів за пожежною безпекою, тоді як ДСТУ EN 60332-1-2:2017 є лише одним із методів випробування, який використовується для підтвердження окремих показників у межах цього стандарту.

Документація не містила вимоги щодо надання розширеного переліку внутрішніх компонентів випробувальної установки (витратоміри, калібрувальні блоки, термопари тощо).

Щодо невідповідності продукції, що запропонована технічному завданню в частині вимог щодо витримування випробування зміним струмом відповідач-1 стверджує, що позивач не довів та документально не підтвердив, що надане в пропозиції ТУ У 27.3-20006134-045:2012 не поширюється на запропонований товар.

Згідно наданих в складі пропозиції переможця сертифікаті якості №3438 та сертифікаті якості №3439 відсутня інформація про випробувальну напругу 15 кВ.

Разом з цим, документація не містить вимог до сертифікатів/паспортів якості товару, зокрема, зазначення випробувальної напруги. Також документація не містить вимог надавати документальне підтвердження можливості (характеристики) випробувального обладнання, яким проводилися випробування кабелю напругою змінного струму.

Щодо локалізації товару відповідач-1 зазначає, що у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва містяться товари «ВЕВБбШв 3х35+1х10 (6 кВ)» та «ВЕВБбШв 3х50+1х10 (6 кВ)», тоді як предметом закупівлі визначено кабель «ВЕВБбШв-6 3х35+1х10» та «ВЕВБбШв-6 3х50+1х10». Водночас зазначена різниця полягає виключно у способі викладення технічних характеристик товару, оскільки позначення « 6» та « 6 кВ» відображають одну й ту саму номінальну напругу кабелю, а додаткове зазначення довжини поставки (« 1 км») не змінює ні марки, ні типу, ні технічних параметрів продукції.

Крім того, твердження про відсутність підтвердження локалізації товару у складі тендерної пропозиції не ґрунтується на вимогах тендерної документації.

Визначальним для оцінки відповідності товару вимогам локалізації є наявність такого товару у відповідному офіційному переліку та підтвердження необхідного ступеня локалізації, а не наявність будь-яких додаткових документів чи дублювання відомостей, які вже містяться у державному реєстрі.

Відповідач-1 зазначає, що необґрунтованими є посилання позивача на відмінність кодів ДК, оскільки для цілей підтвердження локалізації вирішальне значення має ідентифікація конкретного товару виробника та підтвердження ступеня його локалізації, а не формальна тотожність класифікаційних кодів, які можуть використовуватися для різних цілей при визначенні предмета закупівлі та веденні відповідного переліку товарів.

З огляду на вказане відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Правова позиція відповідача-2

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ заперечило проти позову з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу №65 від 26.01.2026, за результатами електронного аукціону пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ посіла друге місце, поступившись за ціновим критерієм пропозиції позивача. Після відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» (позивача) через її критичну невідповідність технічним вимогам безпеки та умовам закупівлі (протокол №43 від 19.01.2026), електронна система автоматично визначила пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ, як наступну найбільш економічно вигідну.

Згідно з Протоколом №65, за результатами розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ було виявлено жодних невідповідностей в інформації чи документах. Відповідно до службової записки головного енергетика першого заступника головного механіка ДП «Львіввугілля» Олега Приступи (вх.№5/115 від 26.01.2026 р.), фахівці замовника офіційно підтвердили повну відповідність продукції параметрам технічного завдання та відзначили наявність усіх необхідних сертифікатів державних стандартів.

Після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, підписання оскаржуваного договору №48 від 23.02.2026 стало для Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ прямим законодавчим обов`язком.

Протоколом №43 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Державного підприємства «Львіввугілля» від 19.01.2026, тендерну пропозицію учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» було правомірно відхилено на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178) через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації.

Службовою запискою головного механіка Державного підприємства «Львіввугілля» від 19.01.2026 зафіксовано, що запропонована Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» (позивачем) продукція є такою, що не відповідає вимогам безпеки та технічного завдання, оскільки позивач у складі своєї пропозиції надав не належні документи.

Рішення замовника про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» (позивача) є чинним, законним і не скасованим органом оскарження.

Усі технічні зауваження, викладені позивачем щодо оформлення протоколів за ДСТУ 4809, метрологічного стану приладів лабораторії, випробувальної напруги 35 кВ та ТУ виробника були предметом вичерпної та детальної тендерної перевірки.

Рішенням комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №1384-р/ пк-пз від 09.02.2026 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ переможцем торгів відмовлено повністю.

Відповідач-2 зазначає, що він є добросовісною стороною правочину, яка стала переможцем тендеру завдяки конкурентній ціні та підписала договір № 48 від 23.02.2026, виконання якого є обов`язковим для обох сторін. Ініціювання даного судового процесу з боку позивача після повної відмови в АМКУ є проявом недобросовісної конкуренції та зловживанням процесуальними правами.

Позов має на меті штучне блокування поставок кабелю для монтажних робіт по введенню в експлуатацію очисних вибоїв на відокремлених підрозділах-шахтах Державного підприємства «Львіввугілля» (відповідача-2). Через даний спір відповідач-2 не отримує передбачені договором грошові кошти від замовника, а підприємство зазнає значних матеріальних збитків у вигляді втрати запланованого прибутку.

На підставі вищевикладеного відповідач-2 прость суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини встановлені судом.

Державне підприємство "ЛЬВІВВУГІЛЛЯ" (відповідач-1) прийняло рішення (оголошення) про проведення процедури відкритих торгів (копія додається) щодо закупівлі за кодом CPV згідно з ДК 021:2015: 44320000-9 кабелі та супутня продукція (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-12-09- 005076-a) на очікувану вартість - 8 515 000,00 без ПДВ з кінцевим терміном подання тендерних пропозицій 19.12.2025 р. (далі процедура закупівлі).

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-09-005076-a), свої пропозиції для участі в процедурі закупівлі надали наступні учасники:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАН, (позивач)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ,(відповідач-2)

3) Публічне акціонерне товариство "Одеський кабельний завод "ОДЕСКАБЕЛЬ"

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АРСЕНАЛ".

Відповідно до протоколу розкриття пропозицій відбулось 22.12.2025.

Згідно з протоколом №65 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 26.01.2026 та формою протоколу розкриття тендерних пропозицій, пропозиція учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідач-2) визнана такою, яка відповідає вимогам тендерної документації, а самого учасника визнано переможцем за даною процедурою закупівлі.

26.01.2026 на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель (prozorro.gov.ua) оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідачем-2).

23.02.2026 між Державним підприємством Львіввугілля (відповідачем-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідачем-2) було укладено договір про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями від 23.02.2026 № 48

Позивач стверджує, що під час проведення процедури відкритих торгів з боку Державного підприємства Львіввугілля (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) не було дотримано вимог Закону України «Про публічні закупівлі», чим порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПАН (позивача) на участь у справедливій процедурі закупівель відповідно до вимог законодавства та, як наслідок, позбавлено можливості укладення договору, що відповідає вимогам законодавства.

Позивач звертає увагу суду на те, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) не відповідає умовам тендерної документації.

Протоколи випробувань, долучені до тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) №1 та №2 від 10.12.2025 в підтвердження предмету закупівлі технічному завданню на закупівлю товару, тендерній документації не відповідають її умовам.

Зокрема, в пункті 10.6 додатку 1 до тендерної документації перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі кабельна продукція (кабелі броньовані) за кодом ДК 021:2015, 44320000-9 кабелі та супутня продукція (44321000-6 кабелі), повідомлено учасників процедури закупівлі, що в підтвердження умов у частині технічних та якісних характеристик предмета закупівлі учасники зобов`язані надати копію протоколу випробування на непоширення горіння згідноДСТУ 4809.

У пункті 4 технічного завдання на закупівлю товару замовника Державним підприємством «Львіввугілля» наведено вимоги до предмету закупівлі (кабелів). Зокрема заначено наступне: «...кабелі, які призначені для застосування в шахтах, мають бути стійкими до впливу полум`я і не поширювати горіиия.». В тендерній документації йдеться про загальну вимогу до кабелю: він не повинен поширювати горіння за жодних умов, незалежно від способу прокладання (поодинокого або пучками). З протоколів випробувань вбачається, що з визначення стійкості силового шахтного кабелю, випробування проводилися виключно за умови поодинокого прокладання кабелю. Випробування визначення стійкості силового шахтного кабелю до поширення полум`я за умови прокладання в пучках не проводилися. ДСТУ 4809:2007, на який послалося Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) у своїх протоколах випробувань, містить вимоги до пожежної безпеки не лише поодиноко прокладених ізольованих проводів та кабелів (р.4.1 ДСТУ), а і до ізольованих кабелів та проводів, прокладених у пучках (р.4.2 ДСТУ).

При цьому вимоги до кабелів, що прокладаються в пучках, є істотно суворішими у порівнянні з тими, що прокладаються поодиноко.

Позивач наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) не виконало вимогу тендерної документації та не надало належного протоколу випробувань, який би засвідчив, що запропонований ним товар не підтримує горіння за жодних умов, а не лише за умови поодинокого прокладання.

Крім того, в підтвердження неспроможності долучених до тендерної пропозиції протоколів випробувань позивач зауважує, що на титульних сторінках протоколів випробувань іде посилання на неіснуюче свідоцтво про відповідність системи вимірювань № М011/24 від 19.03.2024, адже в тендерній документації наявне лише свідоцтво № М011/24 від 16.06.2025. Це свідчить про невідповідність стану системи вимірювань у вимірювальній лабораторії, що провела випробування з визначення стійкості до поширення полум`я, вимогам ДСТУ 150 10012:2005.

Ще однією обставиною, що вказує на неможливість використання вказаних протоколів випробувань в якості підтвердження відповідності товару технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, на думку позивача є відсутність дійсних сертифікатів повірки чи калібрування деяких із використаних у випробуванні засобів вимірювальної техніки. Зокрема, станом на дату випробувань, що проводилися 10.12.2025, не пройшли повірку та калібрування штангенциркуль ШЦЦ-0.01-150 «ТОКЕХ» №10 (дата наступної повірки - 05.12.2025, що передує даті проведення випробувань) та психрометр аспіраційний МВ-4М №21980 (дата наступної повірки - III кв. 2025 р., що передує даті проведення випробувань), про що внесено записи на третій сторінці протоколів випробувань, долученого до тендерної пропозиції

Якщо прилад не мав чинної повірки - вимірювання проведені з порушенням закону, а результат таких вимірювань не є метрологічно підтвердженим.

Позивач зазначає, що всупереч приписам закону Державне підприємство Львіввугілля(відповідач-1) поверхнево та формально дослідив зазначені протоколи а тому помилково встановив, що пропозиція учасника Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) відповідає тендерній документації.

Наявна невідповідність продукції, що запропонована учасником Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідачем-2) технічному завданню в частині вимог щодо витримування випробування змінним струмом 50 Гц протягом 600 секунд напругою 3,5 кВ для кабелів 1 140В та напругою 35 кВ для кабелів 6 000В.

У пункті 4 технічного завдання на закупівлю товару вказано, що кабелі броньовані ВЕВБбШв 6 кВ повинні витримувати випробування змінним струмом 50 Гц протягом 600 секунд напругою 35 кВ. Проте в пункті 3.4.6 ТУ У 27.3-20006134-045:2012 кабелі силові шахтні на напругу 1,2 кВ і 6 кВ, що надані учасником в рамках тендерної пропозиції наведено удвічі меншу напругу, що здатен витримувати кабель на 6 кВ під час випробування змінним струмом та напругою, а саме: «кабелі на напругу 6 кВ повинні витримувати протягом 4 год випробування змінною напругою 18 кВ частотою 50 Гц.».

Також на думку позивача, тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) не містить підтвердження локалізації товару.

Позивач стверджує, що відповідно до пункту 4.3. розділу І тендерної документації, Державне підриємство «Львіввіввугілля здійснювало закупівлю наступного товару: кабель ВЕВБбШв - 6 3x35+1x10 та кабель ВЕВБбШв - 6 3x50+1x10 за кодом ДК 021:2015, 44320000-9 кабелі та супутня продукція (44321000-6 кабелі). Відповідно учасник зобов`язаний був надати підтвердження локалізації саме цього вищевказаного товару, а не будь-якого іншого зі схожою назвою.

Згідно даних з веб-сайту уповноваженого органу за посиланням: https://prozorro/gov/ua/search/products Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідач-2) провів локалізацію іншого подібного товару, а саме ВЕВКбТТТв 3x35+1x10 -1км (бкв) за кодом ДК 31320000-5: електророзподільні кабелі та кабель ВЕВБбШв 3x50+1x10 -1км (6Кв) за кодом ДК 31320000-5 електророзподільні кабелі. Учасник використав локалізацію на інший товар. Натомість не надав підтвердження локалізації на предмет закупівлі, що є самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Позивач покликаючись на положення статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначає, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Однак, незважаючи на зазначені вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач-1 не відхилив тендерну пропозицію відповідача-2, яка докорінно не відповідає вимогам тендерної документації, а навпаки протиправно визнав його переможцем і уклав договір про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями від 23.02.2026 № 48, який не мав права укладати.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить суд позов задовольнити та визнати недійсним договір про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями від 23.02.2026 № 48 укладений між Державним підприємством «Львіввугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнииче підприємство «УКРКАБЕЛЬ».

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.

Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки від порушення його прав. Таким чином, з огляду на положення процесуального закону, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладених в позові вимог.

Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до частин першої - третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин Цивільний кодекс України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину в порядку, передбаченому процесуальним законом.

При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 Цивільного кодексу України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльність, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного права та господарського права, закріпленими у статтях 3, 627 Цивільного кодексу України, статтях 6, 43 Господарського кодексу України. Визнання договору недійсним за позовом третьої особи, не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у зазначені принципи і порушений інтерес особи має бути таким, що вимагає такого втручання і таке втручання має бути єдиним можливим способом виправлення правової ситуації.

Такі висновки міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20.

Отже, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Таким чином, виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Крім того особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Поряд з цим Верховним Судом неодноразово зроблено висновок, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Також суд відзначає, що у випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 «Нікчемність договору про закупівлю» Закону України «Про публічні закупівлі», такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК України, тобто є оспорюваним.

Судом встановлено, що зміст договору про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями від 23.02.2026 №48 укладений між Державним підприємством Львіввугілля (відповідачем 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідачем 2) не суперечить актам законодавства України, інтересам держави і суспільства; - волевиявлення учасників правочину було вільним, що підтверджується підписанням договору та подальшим його виконанням; - правочин вчинено у письмовій формі.

В момент вчинення договору №48 від 23.02.2026, сторонами було дотримано вимог, що передбачені нормами статтею 203 Цивільного кодексу України та досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Враховуючи викладене, наявність укладеного договору свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договір, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.

Виходячи з положень статті 215 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Визнання правочину недійсним (або його частини) господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням законом, а не заходом відповідальності сторін; для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні бути усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Однак, позивач у позовній заяві не навів жодних підстав, передбачених статтею 215 Цивільного кодексу Україн, з якими закон пов`язує недійсність правочину та не надав належних доказів порушення прав та інтересів позивача укладанням договору. Отже, доводи позивача про те, що договір №48 від 23.02.2026, підлягає визнанню недійсним не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать положенням статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 10.6 додатку 1 до тендерної документації на закупівлю товарів кабельна продукція (кабелі броньовані) за кодом ДК 021:2015, 44320000- 9 Кабелі та супутня продукція (44321000-6 Кабелі) учасники процедури повинні надати копії протоколу випробування на непоширення горіння згідно ДСТУ 4809.

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідачем-2) було надано два протоколи випробування з визначення стійкості силового шахтного кабелю у відповідності до ДСТУ 4809:2007.

ДСТУ 4809:2007 - це національний стандарт, який встановлює вимоги пожежної безпеки до ізольованих проводів і кабелів, а також визначає їх класифікацію за показниками горючості та поширення полум`я.

ДСТУ 4809 є нормативним документом, що застосовується в рамках системи технічного регулювання України та використовується при проектуванні, сертифікації,будівництві та закупівлях як базовий критерій оцінки кабельної продукції. Його застосування узгоджується із загальними положеннями Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який передбачає використання національних стандартів як одного з основних способів підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам безпеки.

ДСТУ ЕК 60332-1-2:2017 є гармонізованим європейським стандартом, який описує лише метод випробування зокрема, визначає процедуру перевірки вертикального поширення полум`я на одиночному ізольованому проводі або кабелі.

Цей документ не встановлює класів пожежної безпеки і не визначає вимог до кабельної продукції як такої, а є виключно інструментом лабораторної оцінки одного з параметрів. В структурі ДСТУ 4809:2007 цей та інші стандарти серії ІЕС/ЕN 60332 застосовуються як складові (методи випробувань), тобто вони є частиною загальної системи оцінки, але не замінюють і не підміняють сам стандарт.

Позивачем помилково ототожнюється класифікаційний стандарт (ДСТУ 4809:2007) та метод випробувань (ДСТУ ЕN 60332-1-2:2017), ДСТУ 4809:2007 виступає комплексним нормативним документом, що визначає вимоги та класифікацію кабелів за пожежною безпекою, тоді як ДСТУ ЕN 60332-1-2:2017 є лише одним із методів випробування, який використовується для підтвердження окремих показників у межах цього стандарту.

ДСТУ 4809 є основним документом, а ЕN 60332-1-2 його складовою частиною в частині методів контролю.

ДСТУ 4809:2007 застосовується для визначення класу кабелю за показниками пожежної безпеки, ДСТУ ЕN 60332-1-2:2017 застосовується безпосередньо для проведення фізичних випробувань.

Документація не забороняє комплексного застосування нормативних документів, якщо вони не суперечать один одному, чинні на момент проведення випробувань та забезпечують досягнення мети випробування. Документація не містила вимоги щодо надання розширеного переліку внутрішніх компонентіввипробувальної установки (витратоміри, калібрувальні блоки, термопари тощо).

Протоколи випробувань видані акредитованою лабораторією, оформлені відповідно до вимог чинних стандартів та містять результати, що підтверджують відповідність продукції. Фактична дата проведення випробувань (10.12.2025) припадає на період дії повірки.

Документація не передбачала обов`язку надання копій чинних свідоцтв повірки в складі пропозиції.

Документацією допускалося подання еквівалентної продукції, за умови відповідності функціональному призначенню, умовам експлуатації та показникам безпеки.

Відповідач-1 зазначив, що відповідач-2 надав технічні умови, сертифікати якості, протоколи випробувань, які підтверджують, що запропонована продукція відповідає умовам шахтної експлуатації, забезпечує необхідний рівень електричної та пожежної безпеки та відповідає вимогам замовника.

Прозивач покликається на те, що згідно наданих в складі пропозиції переможця сертифікаті якості №3438 та сертифікаті якості №3439 відсутня інформація про випробувальну напругу 15 кВ.

Проте, документація не містить вимог до сертифікатів/паспортів якості товару, зокрема, зазначати випробувальну напругу. Також документація не містить вимог надавати документальне підтвердження можливості (характеристики) випробувального обладнання, яким проводилися випробування кабелю напругою змінного струму.

Державне підприємство «Львіввугілля» закуповувало кабелі броньовані ВЕВБбШв 6 кВ.

Відповідно до наданих сертифікатів якості зазначено номінальну напругу (В) 6000, також надане в складі пропозиції переможця ТУ У 27.3-20006134-045:2012 містить інформацію про кабелі, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних шахтних мережах на номінальну змінну напругу 1,2 кВ і 6 кВ частоти 50 Гц.

Позивач не довів та документально не підтвердив, що надане в складі пропозиції ТУ У 27.3-20006134- 045:2012 не поширюється на запропонований товар.

Також позивач покликається на те, що у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва містяться товари «ВЕВБбШв 3x35+1x10 (6 кВ)» та «ВЕВБбШв 3x50+1x10 (6 кВ)», тоді як предметом закупівлі визначено кабель «ВЕВБбШв-6 3x35+1x10» та «ВЕВБбШв-6 3x50+1x10». Водночас зазначена різниця полягає виключно у способі викладення технічних характеристик товару, оскільки позначення « 6 » та «6 кВ» відображають одну й ту саму номінальну напругу кабелю, а додаткове зазначення довжини поставки (« 1 км») не змінює ні марки, ні типу, ні технічних параметрів продукції.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що йдеться про різні товари або що запропонована продукція не відповідає продукції, включеній до офіційного переліку локалізованих товарів. Крім того, твердження про відсутність підтвердження локалізації товару у складі тендерної пропозиції не ґрунтується на вимогах тендерної документації.

Відповідно до підпункту 10.11.1 тендерної документації підтвердження ступеня локалізації здійснюється шляхом перевірки інформації у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, оприлюдненому на офіційному вебсайті уповноваженого органу.

Отже, визначальним для оцінки відповідності товару вимогам локалізації є наявність такого товару у відповідному офіційному переліку та підтвердження необхідного ступеня локалізації, а не наявність будь-яких додаткових документів чи дублювання відомостей, які вже містяться у державному реєстрі.

Також необґрунтованими є посилання позивача на відмінність кодів ДК, оскільки для цілей підтвердження локалізації вирішальне значення має ідентифікація конкретного товару виробника та підтвердження ступеня його локалізації, а не формальна тотожність класифікаційних кодів, які можуть використовуватися для різних цілей при визначенні предмета закупівлі та веденні відповідного переліку товарів.

Відповідно до пункту 11 розділу IV тендерної документації на закупівлю товарів: кабельна продукція (кабелі броньовані) за кодом ДК 021:2015, 44320000-9 кабелі та супутня продукція (44321000-6 кабелі) (далі - тендерна документація), керуючись пунктом 61 прикінцевих та перехідних положень (розділ 10) Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює закупівлю товару, що складає предмет цієї закупівлі, виключно якщо його ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує 25 відсотків.

Відповідно до пунктів 11, 18 та 37 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», вказаний нормативно-правовий акт чітко розмежовує правовий статус «замовника» (суб`єкта, на якого покладено імперативний обов`язок щодо організації, проведення та дотримання процедури торгів) та «учасника / переможця» (приватного суб`єкта господарювання, який лише реалізує своє право на подання пропозиції).

Як вбачається з тексту протоколу №65 від 26.01.2026, за результатами електронного аукціону пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) посіла друге місце, поступившись за ціновим критерієм пропозиції Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» (позивачу).

Проте, після відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» (позивача) через її невідповідність технічним вимогам безпеки та умовам закупівлі, що підтверджується протоколом № 43 від 19.01.2026 року електронна система автоматично визначила пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ (відповідача-2) як наступну найбільш економічно вигідну.

Після переходу черги розгляду Державне підприємство Львіввугілля проведено перевірку документів Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ.

Згідно з протоколом №65, за результатами розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ не було виявлено жодних невідповідностей в інформації чи документах.

Відповідно до службової записки головного енергетика першого заступника головного механіка Державного підприємства Львіввугілля Олега Приступи (вх. №9 5/115 від 26.01.2026), фахівці Державного підприємства Львіввугілля офіційно підтвердили повну відповідність продукції Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ параметрам технічного завдання та відзначили наявність усіх необхідних сертифікатів державних стандартів.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ не могло приймати рішень щодо визнання себе переможцем.

Протоколом №65 Державним підприємством Львіввугілля прийнято рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ переможцем.

Після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, підписання оскаржуваного договору № 48 від 23.02.2026 стало для Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ обов`язковим.

Згідно з протоколом №43 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Державним підприємством Львіввугілля від 19.01.2026, тендерну пропозицію учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» (позивача) було відхилено на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам ТД.

Службовою запискою головного механіка Державного підприємства «Львіввугілля» від 19.01.2026 зафіксовано, що запропонована Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» продукція є такою, що не відповідає вимогам безпеки та технічного завдання, оскільки позивач у складі своєї пропозиції надав не належні документи.

Рішення Державного підприємства «Львіввугілля» про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» є чинним та не скасованим.

Технічні зауваження, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» щодо оформлення протоколів за ДСТУ 4809, метрологічного стану приладів лабораторії, випробувальної напруги 35 кВ та ТУ виробника), були предметом тендерної перевірки.

Рішенням комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 1384-р/ пк-пз від 09.02.2026 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ переможцем торгів було відмовлено повністю.

Орган оскарження - Антимонопольний комітет України встановив, що тендерна документація замовника не містила специфічних вимог до методів внутрішнього тестування акредитованої лабораторії, переліку компонентів устаткування чи надання в складі пропозиції свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки. Протоколи № 1 та № 2 від 10.12.2025 видані акредитованою установою, а дата проведення випробувань повністю охоплюється чинними міжповірочними інтервалами приладів.

З матеріалів справи вбачається, що продукція Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ повністю відповідає параметрам шахтної експлуатації на номінальну напругу 6 кВ змінного струму, що підтверджено технічними умовами, так і наданими у складі пропозиції сертифікатами якості № 3438 і № 3439 від 16.12.2025 , де у графі «номінальна напруга» зафіксовано значення 6000 В (6 кВ), а також проставлено відмітку «випробування напругою витримав».

З поданого у складі тендерної пропозиції документа вбачається - «Технічне завдання на закупівлю товару» №18/12-25 від 18.12.2025, підписане директором Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ В.В. Довбенком, у пункті 4 «Основні характеристики товару» зазначено, що кабель: «витримує випробування змінним струмом 50 Гц протягом 600 секунд напругою 3,5 кВ для кабелів 1 140 В та напругою 35 кВ для кабелів 6 000 В». Жодних згадок про напругу « 18 кВ» у технічній пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство УКРКАБЕЛЬ немає.

Запропонований товар внесений до Переліку локалізованої продукції Рrozoro, де його назва, марка, кількість жил та переріз повністю збігаються з вимогами закупівлі.

Рішення комісії Антимонопольного комітету України №1384-р/пк-пз від 09.02.2026 відповідно достатті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» є обов`язковим для виконання.

Отже, з аналізу поданого до суду позову та долучених доказів вбачається, що позивач не обґрунтував та не довів, яким чином визнання визнання недійсним договору №48 від 23.02.2026, укладеного за результатами проведеної закупівлі, сприятиме ефективному захисту або поновленню порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та в чому полягає порушення його прав при проведенні таких закупівель.

Суд відзначає, що задоволення позовних вимог не матиме правовим наслідком визнання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» переможцем торгів. Крім того у разі задоволення позову в Державного підприємства «Львіввугілля» не виникне зобов`язання укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАН» договір.

За таких обставин, спосіб захисту права у цій справі, жодним чином не пов`язаний з ефективним захистом, або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: 1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; 4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів; 5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника; 8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів); 10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом); 11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції"; 12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми; 13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.

Позивачем не надано суду доказів наявності підстав для відмови відповідачу-2 в участі в процедурі закупівлі чи подання іншим учасником нижчої цінової пропозиції чи доказів невідповідності поданих в заявці документів тендерній документації чи не відповідності відповідача-2 іншим кваліфікаційним критеріям.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 05.10.2026.

Суддя Сухович Ю.О.