Решение № 140387227, 23.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/758/26

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/758/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Плантагро (08470, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Пологи-Яненки, вул. Миру, буд. 61)

до відповідача: Приватного підприємства Корона-сервіс+ (07231, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Олізарівка, вул. Миру, буд. 4)

про стягнення 4 931 010, 81 грн.

за участю представників:

від позивача: Костишена В.Л.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Плантагро звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №12-03-3/2026 від 18.03.2026 до Приватного підприємства Корона-сервіс+ про стягнення 4 931 010, 81 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 27.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2026 о 10:00.

Ухвалою суду від 23.04.2026 відкладено підготовче засідання на 11.06.2026 о 11:45.

Ухвалою суду від 11.06.2026 закрито підготовче провадження у справі №911/758/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2026 о 12:00.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкладено розгляд справи на 23.07.2026 о 14:30.

У судове засідання 23.07.2026 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 23.07.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного підприємства Корона-сервіс+ є: 07231, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Олізарівка, вул. Миру, буд. 4, у зв`язку з чим ухвали суду від 27.03.2026, 23.04.2026, 11.06.2026, 02.07.2026 у даній справі були направлені судом поштою на вказану адресу відповідача.

Відповідно до даних з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» встановлено, що відправлення за трекінгом №R067224912606 з ухвалою суду від 02.07.2026 у справі №911/758/26 було вручено особисто за довіреністю представнику відповідача 17.07.2026.

Пунктом 3 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №911/758/26, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію позивача, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Приватного підприємства Корона-сервіс+ (далі - відповідач, Покупець) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Плантагро (далі позивач, Постачальник), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №27/04/2022-1_ЗЗР від 27.04.2022 (далі - Договір).

Так, 27.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Плантагро та Приватним підприємством Корона-сервіс+ було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Товару.

Найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору ціна Товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у Додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 3.5. Договору в тому разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів або передачі векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов пункту 3.2. цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, Сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують формулу:

С = А1А2 х В

де:

С - вартість Товару, що підлягає оплаті;

В вартість неоплаченого Товару за відповідними видатковими накладними;

А1 курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору;

А2 курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору.

У разі, коли на момент проведення розрахунків (на дату здійснення оплати або передачі векселів) курс продажу іноземних валют, визначений у відповідності до умов пункту 3.2. Договору, буде меншим за відповідний курс, використаний на момент оформлення видаткових накладних, Покупець проводить оплату отриманого Товару, виходячи із курсу продажу іноземних валют, використаного на дату оформлення видаткових накладних.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього Договору Покупець:

- за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення;

- за необґрунтовану відмову від отримання Товару, сплачує штраф в розмірі 10% (десять) відсотків від вартості такого Товару.

Відповідно до п. 6.8. Договору в разі невиконання Покупцем зобов?язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов?язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 10% (десяти відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 9.2. Договору).

Також, між сторонами підписано Додаток №2-ЗЗР від 28.04.2022 до Договору, згідно п. 2 якого загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ 814 312, 38 грн. (Вісімсот чотирнадцять тисяч триста дванадцять гривень 38 копійок).

Пунктом 3 Додатку №2-ЗЗР від 28.04.2022 до Договору передбачено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки в наступному порядку:

* 100, 00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.08.2022;

У разі несвоєчасної оплати, термін дії попередньої оплати може бути продовжено та діє протягом 1 (Один ) банківських днів протягом виставлення нового рахунку ( або перерахунку).

У разі порушення Покупцем зобов?язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 15 (п?ятнадцяти) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару (п. 4 Додатку №2-ЗЗР від 28.04.2022 до Договору).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору та Додатку №2-ЗЗР від 28.04.2022 до нього було поставлено відповідачу товар на загальну суму 814 312, 38 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №1469 від 01.07.2022 на суму 540 538, 56 грн.;

- №1471 від 01.07.2022 на суму 155 171, 82 грн.;

- №1472 від 01.07.2022 на суму 30 189, 60 грн.;

- №1480 від 01.07.2022 на суму 25 158, 00 грн.;

- №1514 від 04.07.2022 на суму 63 254, 40 грн.

Крім цього, між сторонами підписано Додаток №12-ЗЗР від 24.06.2022 до Договору, згідно п. 2 якого загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ 229 462, 80 грн. (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 80 копійок).

Пунктом 3 Додатку №12-ЗЗР від 24.06.2022 до Договору встановлено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки в наступному порядку:

* 100, 00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує па умовах відстрочення оплати в строк до 15.07.2022;

У разі несвоєчасної оплати, термін дії попередньої оплати може бути продовжено та діє протягом 1 (один) банківських днів протягом виставлення нового рахунку (або перерахунку).

У разі порушення Покупцем зобов?язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 15 (п?ятнадцяти) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару (п. 4 Додатку №12-ЗЗР від 24.06.2022 до Договору).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору та Додатку №12-ЗЗР від 24.06.2022 до нього було поставлено відповідачу товар на загальну суму 229 462, 80 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №2942 від 01.07.2022 на суму 52 448, 64 грн.;

- №2935 від 05.07.2022 на суму 177 014, 16 грн.

Про отримання Приватним підприємством Корона-сервіс+ товару свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на вказаних видаткових накладних.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим у відповідача перед ним виникла заборгованість у загальному розмірі 1 043 775, 18 грн.

При цьому, з позову вбачається, що позивачем перераховано суму боргу відповідно до курсової різниці за формулою зазначеною в п. 3.5. Договору.

Так, за розрахунком позивача сума боргу за Додатком №2-ЗЗР із застосуванням формули зазначеної у п. 3.5. Договору становить 1 195 774, 91 грн. Сума боргу за Додатком №12-ЗЗР із застосуванням формули зазначеної у п. 3.5. Договору становить 313 652, 65 грн.

Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати товару на загальну суму 1 509 427, 56 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Відтак, судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідач, поставлений позивачем товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані сторонами видаткові накладні), а тому повинен здійснити за нього оплату, відповідно до умов Договору.

Порядок розрахунків між сторонами узгоджено в п. 3 Додатку №2-ЗЗР від 28.04.2022 до Договору яким передбачено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки в наступному порядку: 100, 00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.08.2022.

Також, порядок розрахунків між сторонами узгоджено в п. 3 Додатку №12-ЗЗР від 24.06.2022 до Договору яким встановлено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки в наступному порядку: 100, 00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує па умовах відстрочення оплати в строк до 15.07.2022.

З урахуванням зазначеного вище, строк оплати за товар настав для відповідача таким чином:

- до « 15» серпня 2022 року включно у розмірі 814 312, 38 грн.;

- до « 15» липня 2022 року включно у розмірі 229 462, 80 грн.

При цьому, відповідно до п. 3.5. Договору в тому разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів або передачі векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов пункту 3.2. цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, Сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують формулу:

С = А1А2 х В

де:

С - вартість Товару, що підлягає оплаті;

В вартість неоплаченого Товару за відповідними видатковими накладними;

А1 курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору;

А2 курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору.

У разі, коли на момент проведення розрахунків (на дату здійснення оплати або передачі векселів) курс продажу іноземних валют, визначений у відповідності до умов пункту 3.2. Договору, буде меншим за відповідний курс, використаний на момент оформлення видаткових накладних, Покупець проводить оплату отриманого Товару, виходячи із курсу продажу іноземних валют, використаного на дату оформлення видаткових накладних.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання за умовами Договору, однак відповідач свої грошові зобов`язання не виконав.

Згідно ст. ст. 524, 533 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, перевіривши розрахунок заборгованості позивача, який здійснено з урахуванням п. 3.5. Договору, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Плантагро до Приватного підприємства Корона-сервіс+ про стягнення заборгованості у розмірі 1 509 427, 56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З підстав порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач заявив до стягнення з відповідача 388 089, 38 грн. інфляційних втрат, 374 562, 30 грн. 10 % річних. Розрахунок інфляційних втрат за Додатком №2-ЗЗР до Договору виконано позивачем за період з вересня 2022 по лютий 2026, а за Додатком №12-ЗЗР за період з серпня 2022 по лютий 2026. Розрахунок 10 % річних за Додатком №2-ЗЗР до Договору виконано позивачем за період з 17.08.2022 по 12.03.2026, а за Додатком №12-ЗЗР за період з 17.07.2022 по 12.03.2026.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.8. Договору в разі невиконання Покупцем зобов?язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов?язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 10% (десяти відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 10 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 374 562, 30 грн. 10 % річних та 388 089, 38 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Оскільки мало місце прострочення оплати вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п. 6.2. Договору в загальному розмірі 1 324 919, 95 грн. Розрахунок пені за Додатком №2-ЗЗР виконано позивачем за період з 26.08.2022 по 12.03.2026, а за Додатком №12-ЗЗР за період з 26.07.2022 по 12.03.2026.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього Договору Покупець:

- за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення;

- за необґрунтовану відмову від отримання Товару, сплачує штраф в розмірі 10% (десять) відсотків від вартості такого Товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 1 324 919, 95 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача 36 % річних на підставі п. 4 Додатків до Договору в загальному розмірі 1 334 011, 62 грн. Розрахунок 36 % річних за Додатком №2-ЗЗР виконано позивачем за період з 31.08.2022 по 12.03.2026, а за Додатком №12-ЗЗР за період з 31.07.2022 по 12.03.2026.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У разі порушення Покупцем зобов?язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 15 (п?ятнадцяти) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару (п. 4 Додатку №2-ЗЗР від 28.04.2022 до Договору).

У разі порушення Покупцем зобов?язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 15 (п?ятнадцяти) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару (п. 4 Додатку №12-ЗЗР від 24.06.2022 до Договору).

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок 36 % річних на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 1 334 011, 62 грн. 36 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про зазначення в рішенні суду про нарахування 10% річних на суму основного боргу у розмірі 1 509 427, 56 грн., починаючи з 13.03.2026 до дати виконання рішення суду за формулою: С x 10 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, та стягнення вказаної суми нарахованих відсотків з Приватного підприємства «КОРОНА-СЕРВІС+» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТАГРО» , суд зазначає наступне.

Позивач у вказаній заяві також просить роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Приватним підприємством «КОРОНА-СЕРВІС+» суми основного боргу, нарахування 10% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зазначає, що правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Однак, враховуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для застосування приписів ч. 10 ст. 238 ГПК України, у зв`язку з чим вказана заява позивача, що міститься в позові задоволенню не підлягає.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за умовами договору поставки №27/04/2022-1_ЗЗР від 27.04.2022. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи доказів повної та своєчасної оплати товару суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача Приватне підприємство Корона-сервіс+.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.07.2026, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Плантагро до Приватного підприємства Корона-сервіс+ задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Корона-сервіс+ (07231, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Олізарівка, вул. Миру, буд. 4, код ЄДРПОУ 40970242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Плантагро (08470, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Пологи-Яненки, вул. Миру, буд. 61, код ЄДРПОУ 41157998) заборгованість у розмірі 1 509 427 (один мільйон п`ятсот дев`ять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 388 089 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 38 коп., 10 % річних у розмірі 374 562 (триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 30 коп., 36 % річних у розмірі 1 334 011 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі одинадцять) грн. 62 коп., пеню у розмірі 1 324 919 (один мільйон триста двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 59 172 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 13 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.