Постановление суда № 140387218, 07.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.10.2026Справа № 910/12765/26Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон"

про забезпечення позову

у справі № 910/12355/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину відповідача, викладеного у повідомленні №16262/40.1.7-2026 від 14.09.2026, про розірвання в односторонньому порядку Договору № 156-20260123-1-з від 23.01.2026, укладеного між позивачем та відповідачем.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон" подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу:

- вчиняти дії, спрямовані на припинення дії Договору № 156-20260123-1-з про надання послуг з охорони об`єктів від 23.01.2026;

- перешкоджати працівникам позивача здійснювати охорону об`єктів за Договором №156-20260123-1-з про надання послуг з охорони об`єктів від 23.01.2026 та обмежувати їм доступ до об`єктів, визначених Договором.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач направив йому Повідомлення № 16262/40.1.7- 2026 від 14.09.2026, у якому зазначив, що Договір вважається розірваним після спливу 10 календарних днів з моменту отримання цього повідомлення.

Позивач зазначає, що зважаючи на намір відповідача фактично припинити допуск працівників позивача до об`єктів охорони після спливу вказаного 10-денного строку, невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків, оскільки позивач буде усунутий від виконання договірних зобов`язань, незважаючи на чинність Договору, строк якого встановлено до 31.12.2026.

Окрім того, позивач посилається на можливе залучення відповідачем третіх осіб (інших охоронних компаній) для охорони об`єкта, що унеможливить виконання потенційного рішення суду про задоволення позову, оскільки для відновлення становища позивачу доведеться ініціювати нові судові процеси щодо усунення перешкод з боку третіх осіб. Вказане, на думку позивача, призведе до невідворотної втрати позивачем доходу від здійснення законної господарської діяльності (упущеної вигоди) протягом усього часу судового розгляду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У заяві про забезпечення позову зазначено про протиправність одностороннього розірвання відповідачем Договору №156-20260123-1-з про надання послуг з охорони об`єктів від 23.01.2026, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним такого одностороннього правочину.

Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

При цьому, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З наведеного слідує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У свою чергу, позивач не надав обґрунтування того, як саме невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Так, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на припинення дії спірного Договору.

Суд звертає увагу позивача, що станом на момент звернення до суду відповідач вже вчинив дії, спрямовані на припинення дії Договору, які полягали у вчиненні одностороннього правочину щодо розірвання Договору.

Оскільки саме цей односторонній правочин і є предметом спору в цій справі, забезпечення позову шляхом встановлення заборони, про яку просить позивач, є неспівмірним та виходить за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу перешкоджати працівникам позивача здійснювати охорону об`єктів за Договором №156-20260123-1-з про надання послуг з охорони об`єктів від 23.01.2026 та обмежувати їм доступ до об`єктів, визначених Договором.

Однак позивачем належним чином не обґрунтовано як саме невжиття запропонованого заходу забезпечення унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення у цій справі.

Зважаючи на правову природу Договору, відсутність запропонованої позивачем заборони, у разі задоволення позовних вимог, не матиме жодного впливу на інтереси позивача.

Відповідач також не позбавлений права укладати договори про надання послуг з охорони належних йому об`єктів з іншими особами, що не звільняє його від зобов`язань перед позивачем за Договором №156-20260123-1-з про надання послуг з охорони об`єктів від 23.01.2026.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").

Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити заявнику реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

В контексті обставин спору, вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, жодним чином не вливає на подальше виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон" про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з управління ризиками безпеки "Фалькон" про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай