Решение № 140387183, 07.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2026Справа № 910/9048/26Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Приватного акціонерного товариства «Страхова група "ТАС"» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243)

до

Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (04070, місто Київ, вулиця Ігорівська, будинок 14, літера А; ідентифікаційний код 19350062)

про стягнення 16 244,79 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «Страхова група "ТАС"» (далі - АТ «СГ "ТАС"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі - ПРАТ СК «Інтер-Поліс»/відповідач) про стягнення 16 244,79 грн, у тому числі: 7 800,00 грн - страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди, 2 139,49 грн - інфляційних втрат, 588,00 грн - 3% річних та 5 717,30 грн - пені.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2026 позовну заяву АТ «СГ "ТАС"» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення її недоліків.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від АТ «СГ "ТАС"» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.08.20206 через систему «Електронний суд» ПРАТ СК «Інтер-Поліс» подало відзив на позовну заяву.

19.08.2026 через систему «Електронний суд» АТ «СГ "ТАС"» подало відповідь на відзив.

24.08.2026 через систему «Електронний суд» ПРАТ СК «Інтер-Поліс» подало заперечення на відповідь на відзив.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

АТ «СГ "ТАС"» позовні вимоги обґрунтовує виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно полісу обов`язкового страхування наземних транспортних засобів №ЕР215106633. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Honda Accord» VIN НОМЕР_1 була застрахована також у ПРАТ СК «Інтер-Поліс» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №212439581, відповідно останнє зобов`язано сплатити на користь позивача 50% сплаченого страхового відшкодування.

Позиція відповідача.

ПРАТ СК «Інтер-Поліс» у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що АТ «СГ "ТАС"» не дотрималось вимог чинного законодавства щодо повідомлення відповідача про настання страхового випадку, не надало доказів розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, а також не погодило з ПРАТ СК «Інтер-Поліс» суму страхової виплати.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група "ТАС"» та ОСОБА_1 укладено внутрішній електронний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема поліс №ЕР-215106633, відповідно до якого забезпечено транспортний засіб: «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_1 , рік випуску 2008; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - нуль грн.

Строк дії договору: з 12.06.2023 по 11.06.2024.

Крім того, Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Інтер-Поліс» за полісом № 212439581 (дійсний станом на 29.08.2023) застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2023 у м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan Primera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Учасники ДТП оформили повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол) № 923295FFFC6B4 від 29.08.2023, згідно з умовами якого водій транспортного засобу «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив зіткнення із задньою частиною транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під час руху в одному і тому ж напрямку по одній і тій же смузі.

Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі в редакції, чинній на момент ДТП), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» (тут і далі в редакції чинній на момент ДТП), страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

29.08.2023 представник позивача за участю водія ОСОБА_3 провів огляд транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та склав акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість).

29.08.2023 власник транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , звернувся до АТ «СГ "ТАС"» із заявою про страхове відшкодування, в якій погодився із тим, що розмір страхового відшкодування складає 15 600,00 грн.

31.08.2023 позивач виплатив страхове відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 на суму 15 600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №359603 від 31.08.2023.

Обґрунтовуючи суду свої вимоги, АТ «СГ "ТАС"» зазначає, що оскільки відповідальність за шкоду, заподіяну майну третьої особи - власнику автомобіля «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , внаслідок експлуатації транспортного засобу «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_1 , рік випуску 2008, станом на дату ДТП була застрахована позивачем за полісом № ЕР-215106633 та відповідачем за полісом № 212439581, то в силу положень чинного законодавства відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу по цьому страховому випадку страхове відшкодування у розмірі 50% від суми страхового відшкодування, виплаченого позивачем, тобто у сумі 7 800,00 грн.

За таких обставин, 17.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. №04351/9223 від 10.10.2023 про повернення 50% страхового відшкодування у розмірі 7 800,00 грн, проте відповідач цю заяву залишив без задоволення.

Отже, АТ «СГ "ТАС"» зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Honda Accord», VIN НОМЕР_1 , рік випуску 2008, застрахована за двома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, зокрема в АТ «СГ "ТАС"» за полісом № ЕР-215106633 та у ПРАТ СК «Інтер-Поліс» за полісом № 212439581, та з огляду на виплату позивачем страхового відшкодування у повному обсязі, останній звернувся до суду із цим позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі 50% від сплаченого ним страхового відшкодування на користь власника транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3., що становить 7 800,00 грн.

Крім того, оскільки заява позивача за вих. №04351/9223 від 10.10.2023 про повернення 50% страхового відшкодування у розмірі 7 800,00 грн відповідачем не задоволена протягом 90 днів з дня направлення її позивачем, то останній здійснює нарахування пені у розмірі 5 717,30 грн, інфляційних втрат у сумі 2 139,49 грн та 3% річних у розмірі 588,00 грн, які також просить суд стягнути з відповідача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про страхування» предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування).

Стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020.

Згідно з вказаним Порядком останній є внутрішнім нормативним документом МТСБУ, що є обов`язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01.03.2020.

Так, пунктом 2.1 статті 2 Порядку передбачено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов`язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов`язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України та п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об`єкта страхування з різними страховиками, при цьому наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, є достатнім доказом виконання страхувальником свого обов`язку повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування.

При цьому, обов`язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено п. 34.1 статті 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов`язаний (незалежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення), здійснити визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:

а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;

б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об`єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);

в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення.

Судом встановлено, що 29.08.2023 у м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , зокрема, як вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол) № 923295FFFC6B4 від 29.08.2023, водій транспортного засобу «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив зіткнення із задньою частиною транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під час руху в одному і тому ж напрямку по одній і тій же смузі.

Також, судом встановлено, що 29.08.2023 власник транспортного засобу «Nissan Prіmera», реєстраційний номер НОМЕР_4 , звернувся до АТ «СГ "ТАС"» із заявою про страхове відшкодування, в якій одночасно погодився із тим, що розмір страхового відшкодування складає 15 600,00 грн, яке сплачено позивачем згідно із платіжною інструкцією №359603 від 31.08.2023.

Разом із тим, як встановлено судом вище, лише 17.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. №04351/9223 від 10.10.2023 про повернення 50% страхового відшкодування у розмірі 7 800,00 грн.

При цьому, належних доказів повідомлення відповідача про страховий випадок у встановлений строк, як передбачено п. 3.2. ст. 3 Порядку, позивач суду не надав.

Суд зазначає, що повідомлення за вих. №1008/23 від 30.08.2023 про настання події за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, подане позивачем як доказ повідомлення відповідача, не є належним доказом на підтвердження виконання позивачем обов`язку, вказаного у пункті 3.2 статті 3 Порядку, оскільки доказів направлення відповідачу такого повідомлення суду не надано.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про забезпечення позивачем можливості відповідачу для прийняття участі в розслідуванні страхового випадку, зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна.

Тобто, позивач позбавив відповідача можливості перевірити обставини ДТП власними силами та запобігти необґрунтованим виплатам, шляхом оцінки характеру пошкоджень, проведення власної оцінки, перевірки калькуляції та встановлення реального розміру збитків.

Наведене свідчить про недотримання Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» вимог, передбачених пунктом 3.2 статті 3 Порядку.

Позивач зазначає, що він, як страховик, що здійснив страхове відшкодування, має право на отримання частини такого страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування відповідно пункту 5.1 цього ж Порядку.

Проте, відповідно до пункту 5.1 Порядку страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.

Для реалізації права, зазначеного у пункті 5.1 Порядку, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.

Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи, на підставі яких визначено розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов`язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.

Проте, суд зазначає, що позивач не дотримався алгоритму виплати страхового відшкодування, передбаченого Порядком, зокрема: не повідомив про настання страхового випадку; не надав документів для визначення розміру шкоди, заподіяної транспортним засобом; не узгодив з відповідачем розміру такої шкоди; не направив йому звіт про оцінку заподіяних збитків; не повідомив відповідача про прийняте рішення та факт проведення страхового відшкодування.

Так, відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, ураховуючи, що позивач не дотримався вимог чинного законодавства України в частині своєчасного повідомлення ПРАТ СК «Інтер-Поліс» про настання страхового випадку та про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, а також вимог щодо надання до заяви про страхове відшкодування належних документів, на підставі яких визначено розмір шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення частини виплаченого позивачем страхового відшкодування.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова група "ТАС"».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова група "ТАС"» - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК