Постановление суда № 140380396, 05.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2557/26

УХВАЛА

05 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Задорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дешко В?ячеслава Олександровича про розстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 28 травня 2026 року,

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Дешко В.О. через підсистему «Електронний суд» 18.08.2026 року звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.05.2026 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відбуваються значні стагнаційні процеси для економіки України, які призвели до скорочення робочих місць і доходів, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичених активів. Вказані обставини відобразилась і на стані боржника, яка не в змозі виконати рішення шляхом одноразового платежу. Відтак, просить розстрочити виконання рішення суду на пів року рівними частинами.

20.08.2026 року уповноважений представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Гончарука Д.Р. надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, в яких зазначив, що заявником не надано переконливих та належних доказів тяжкого матеріального становища чи наявність інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим. У зв?язку з наведеним, просить у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення від 28.05.2026 року відмовити.

ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явилася, натомість 05.10.2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Дешко В.О. подав заяву про розгляд заяви за його відсутності.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, не забезпечив явку у судове засідання свого уповноваженого представника. При цьому, 20.08.2026 року представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Гончарук Д.Р. подав суду заяву про розгляд заяви про розстрочку виконання рішення за його відсутності.

Вивчивши матеріали заяви, перевіривши матеріали справи №462/2557/26, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 28.05.2026 року, яке ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» 6643,20 грн. заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №73199791 від 25.02.2025 року та 1234,82 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору (а.с.79-82).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Відтак, підставою для розстрочення виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 вказує, що суд у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Крім того, право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що системний аналіз норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.05.2026 року адвокат Дешко В.О. зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відбуваються значні стагнаційні процеси для економіки України, які відобразилась і на стані боржника, яка не в змозі виконати рішення шляхом одноразового платежу. При цьому, до заяви не долучено жодних документів на обґрунтування тяжкого матеріального стану Ветошко Т.А., зокрема, не надано відомостей про розмір її доходів, як і не надано жодних відомостей про майно, яке є у власності ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, те, що обставини, на які посилається заявник та його представник в обґрунтування розстрочення виконання рішення суду, не є винятковими, матеріальні інтереси сторін, предмет спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду, а тому у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Дешко В?ячеслава Олександровича про розстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 28 травня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний