Решение № 140379876, 06.10.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1936/26

Провадження № 2/352/1635/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Івано-ФранківськТисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

04.08.2026 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 22.03.2021 року між сторонами в електронному вигляді укладено кредитний договір № 3670212023-288469 про надання коштів у позику, відповідно до умов якого позивач надав кредит позичальнику ОСОБА_1 шляхом перерахування суми кредиту на його банківську картку НОМЕР_1 , у розмірі 2 500 грн, строком на 14 днів за процентною ставкою 0,01 % за 1 (один) за початковий строк, базова процентна ставка 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 4 6601,68 грн, з яких 1 745,88 грн - по тілу кредиту, по процентах в розмірі - 2 914,80 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

За вказаних обставин позивач, звернувшись в суд із даним позовом, просив стягнути з позивача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 4 660,68 грн та судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 25.08.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 10.08.2026 року суддею Гриньків Д. В. відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 22.03.2021 року ОСОБА_1 та позивач уклали договір №3670212023-288469 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позивача (доказ в електронному вигляді).

Укладення договору відбулося шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті на веб-сайті позивача із зазначенням персональних даних, номера телефону НОМЕР_2 , електронної пошти та реквізитів банківської картки. Після формування індивідуальної оферти відповідачу було направлено SMS-повідомлення на вказаний номер телефону із одноразовим ідентифікатором 6832, який був використаний останньою для підписання договору, що свідчить про акцепт умов договору та належне волевиявлення відповідача на його укладення.

Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 500 грн., а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з п.2.1. договору. кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Згідно п. 2.2. договору, сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в строк не пізніше 2 (дві доби ) банківських днів від дати підписання цього договору.

Згідно п.2.4. договору, кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? позичальником у заявці.

Згідно п.2.5. договору, датою отримання кредиту вважається дата списання відповідноі? суми з рахунку кредитодавця. Вищезазначена дата отримання кредиту зазначається у Графіку розрахунків, що є додатком до цього договору.

Згідно п.2.6. договору, датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця

Відповідно до п.3.1. договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Відповідно до п.3.2. договру, нарахування процентів за цим договором здіи?снюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно); п. 3.3. договору. сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здіи?снюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього договору.

Згідно п.3.4. договору, відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украі?ни " Про захист прав споживачів" сукупна вартість кредиту для Позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 2500 грн, або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0 грн., або 0% від суми кредиту.

У п.3.5. договору, сторони погодили, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.3.4 договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином, зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

У п.3.6. договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах: 3.7. зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду;

п. 3.8. договору, з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730 (сімсот тридцять) процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Згідно з умовами договору, початковий строк користування кредитом становив 14 календарних днів - з 27.08.2021 року по 16.09.2021 року включно, протягом якого застосовувалась дисконтна процентна ставка у розмірі 2 % на добу.

В додатку №1 до кредитного договору № 3670212023-288469 від 22.03.2021 року зазначено Графік розрахунків, яким встановлюються періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а саме: дата 04.04.2021, залишок 2 500 грн, нарахований процент 0, всього 2500, до сплати 2500. Сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 0.14% від суми кредиту (у процентному вираженні) або три гривні 50 копійок (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 0.01% від суми кредиту (у процентному вираженні) або нуль гривень 25 копійок (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 2500,00 грн (у грошовому вираженні) (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», 22.03.2021 через платіжну систему останнього було проведено успішне зарахування на карту клієнта: дата проведення операції 22-03-2021 11:57:07, сума операції 2 500 грн, номер карти НОМЕР_3 , Order ID транзакції b8fcf02f-f55b-4682-b64d-605869f1e80c (доказ в електронному вигляді).

Згідно інформації АТ «Універсал Банк», яка надана на вимогу ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , 22.03.2021 року на вказану картку зараховано кошти в сумі 2 500 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3670212023-288469 від 22.03.2021 року, слідує, що загальний залишок заборгованості становить 4 660,68 грн, з яких 1 745,88 грн заборгованість за сумою кредиту, 2 914, 80 грн заборгованість за відсотками. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось кредитором за період з 22.03.2021 року по 04.04.2021 року за ставкою 0,01%, з 05.04.2021 року по 03.07.2021 року за ставкою 2,20%. При цьому позичальником сплачено 04.04.2021 року 300 грн, 09.04.2021 року 700 грн, 10.05.2021 року 350 грн, всього загалом 1 350 грн, що зараховано позивачем на сплату тіла кредиту в сумі 754,12 грн, та 595,89 грн - на погашення відсотків за користування кредитом (доказ в електронному вигляді).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 22.03.2021 року ОСОБА_1 уклала з позивачем договір № 3670212023-288469 про надання коштів у позику в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму 2 500 грн строком на 14 днів, шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами (лояльний період), та 2,2% за продовження строку користування позикою.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 2 500 грн підтверджено інформацією АТ «Універсал Банк» та випискою по рахунку.

При цьому суд враховує те, що погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем частково здійснювалося, а саме на загальну суму 1 350 грн, з яких 754,12 грн зараховано на погашення тіла кредиту.

Відтак заборгованість за тілом кредиту становить 1 745,88 грн (2 500 грн - 754,12 грн).

Згідно з умовами договору, початковий строк користування кредитом становив 14 календарних днів - з 22.03.2021 по 04.04.2021 року включно, протягом якого застосовувалась дисконтна процентна ставка у розмірі 0,01% на добу.

Судом встановлено, що у зазначений строк відповідач не виконала свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів. У зв`язку з цим, відповідно до пунктів 3.5-3.7 договору, відбулось продовження строку користування кредитом.

Таким чином, строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів, а саме з 05.04.2021 року по 03.07.2021 року, із застосуванням базової процентної ставки у розмірі 2,2 % на добу.

У період з 05.04.2021 року по 03.07.2021 року відповідач продовжував користуватися кредитними коштами, однак зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконав, що призвело до нарахування процентів відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, заборгованість по нарахованих відсотках у розмірі 2 914,80 грн підлягає до стягнення.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 2 662,40 грн судового збору на користь позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 12.02.2025 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правничої допомоги від 12.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок" та Aдвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додаток до договору про надання правової допомоги від «12» лютого 2025року, акт №1 приймання-передачі від 10.06.2026 правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 на суму 10 000 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5506 (докази в електронному вигляді).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судовихвитрат:1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 6000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі ст.ст.549, 551, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3670212023-288469 від 22.03.2021 року, у сумі 4 660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) грн 68 коп, яка складається з: 1 745 (одна тисяча сімсот сорок п`ять) грн 88 коп - заборгованості за тілом кредиту, 2 914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн 80 коп - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Процент" сплачений судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та 2 000 (дві тисячі) грн витрат позивача на правничу допомогу.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», вул. Антонова,8А, с.Чайки, Бучанський район Київська область, код ЄДРПОУ 40842831;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складене в повному обсязі 06.10.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.