Решение № 140377799, 05.10.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/1455/26

Номер провадження 2/954/2588/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Каневського В. О.,

за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить житловий будинок з будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті він заповіт не складав, тому спадкування здійснюється за законом. Окрім позивача інших осіб, які б мали право на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 за заповітом або за законом, немає. Дружина ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших дітей у батьків позивача не було.

Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем належного її батькові житлового будинку з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звернення до нотаріальної контори з проханням видати необхідні документи для оформлення спадкових прав після смерті батька на вказаний будинок позивачу було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючого документа на право приватної власності на житловий будинок та не проведення первісної реєстрації права власності на будинок.

За життя батько не встиг оформити в бюро технічної інвентаризації первісну реєстрацію права власності на будинок, так як раніше в сільській місцевості таких документів не було, право власності підтверджувалось записом в погосподарській книзі сільської ради. Вищевказаний житловий будинок з будівлями та спорудами згідно погосподарської книги № 8 (за 2021-2025 роки), особовий рахунок № НОМЕР_1 , є власністю ОСОБА_3 . Він був власником будинку станом на серпень 1992 року та на час своєї смерті.

Отримати зараз правовстановлюючий документ в позасудовому порядку неможливо, так як власник будинку помер, тому й успадкувати вказаний будинок без належних правовстановлюючих документів позивач не може. Враховуючи зазачені обставини, представник позивача просив визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, її представник у підготовче засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їхньої участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Так, суд встановив та підтверджується наявними в справі доказами, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про смерть (видане повторно) серії НОМЕР_2 , виданого Нововоронцовським РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 22.11.2019, актовий запис №36 від 13.12.2007.

За свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Нововоронцовським відділом реєстрації актів громадянського стану Херсонскої області 16.01.2001, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 (батько), ОСОБА_4 (мати).

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 08.01.1987, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб, після його укладення позивач присвоїла прізвище " ОСОБА_7 ".

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 1217 ЦПК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

З повідомлення приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н. М. від 20.05.2026 №01-16/255 вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 відмовлено, оскільки не надано правовстановлюючих документів щодо належності житлового будинку спадкодавцю.

Вирішуючи питання про належність на праві власності спадкодавцю вказаного житлового будинку, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985 - 1988 роках, сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З копії довідки №34 від 11.02.2026, видана Милівською сільською військовою адміністрацією Бериславського району Херсонської області вбачається, що станом на 11.12.2007 (в день смерті), власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , значився ОСОБА_3 . Разом з ним на день його смерті проживали: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У виписці із погосподарської книги, виданої Милівською сільською військовою адміністрацією Бериславського району Херсонської області 11.02.2026, згідно з даних погосподарських книг №15 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 ; №8 за 2021-2025 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено під літерами: А-1 - житловий будинок, загальною площею 59,0 кв.м, в тому числі житловою 27,8 кв.м; а - прибудова; Б - літня кухня; В - вхід до підвалу; Г - гараж; Д - сарай; підГ - підвал; №1 - огорожа; №2 - ворота; №3 - ворота; №І мощення.

З огляду на викладене, спадкодавцю на праві власності належав житловий будинок, однак, останній не здійснив державну реєстрацію права власності, оскільки на час введення житлового будинку в експлуатацію, чинне законодавство не зобов`язувало вчиняти такі дії.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок входить в спадкову масу після смерті ОСОБА_3 , та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку неможливо, що позбавляє позивача ОСОБА_2 права успадкувати будинок, тому зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. ст. 376, 1217, 1261, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Реквізити сторін:

Представника позивача Мозговий Олександр Вікторович, адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Відповідач Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, місцезнаходження: вул. Бериславська, буд. 36, с. Милове, Бериславський район, Херсонська область, 74351, ЄДРПОУ 04401291.

СуддяВ.О. Каневський