Постановление суда № 140377023, 05.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1310/25

1-кп/760/2034/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про відмову в задоволенні клопотання

про повернення обвинувального акта

(повний текст)

29 вересня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.222 та ч.ч.1,2 ст.333 Кримінального кодексу України, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000310000030 від 03.12.2024 р., -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000310000030 від 03.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 222, ч.ч. 1, 2 ст. 333 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Клопотання обґрунтувала тим, що ОСОБА_5 не було вручено копію обвинувального акта особисто під розписку, а в матеріалах провадження відсутнє належне підтвердження її отримання обвинуваченим. На думку захисника, особиста розписка є обов`язковим додатком до обвинувального акта, а її відсутність свідчить про невиконання стороною обвинувачення вимог статей 291, 293 КПК України. Зазначила, що таке порушення позбавляє обвинуваченого можливості належним чином ознайомитися зі змістом обвинувачення та підготувати захист, суперечить статті 20 КПК України і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може бути усунуте під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що 13.12.2024 ОСОБА_5 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до його матеріалів. За поясненнями прокурора, 10.01.2025 обвинувачений прибув для ознайомлення з матеріалами, а також отримав повістку про виклик на 13.01.2025 для продовження ознайомлення та, у разі його завершення, отримання копії обвинувального акта.

Прокурор указав, що 13.01.2025 ОСОБА_5 за викликом не прибув, натомість надіслав заяву, в якій повідомив про завершення ознайомлення з матеріалами провадження 10.01.2025. Того ж дня обвинувальний акт було направлено ОСОБА_5 поштою за адресою проживання, на зазначені ним адреси електронної пошти та через месенджери. Поштове відправлення повернулося у зв`язку із закінченням строку зберігання. Захиснику, який здійснював захист на час закінчення досудового розслідування, адвокату ОСОБА_6 обвинувальний акт також було направлено поштовим та електронним зв`язком; за твердженням прокурора, поштове відправлення захисник отримав особисто 14.01.2025.

Посилаючись на вжиті заходи, прокурор вважав відсутність розписки наслідком ухилення обвинуваченого від отримання документів та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думки учасників судового провадження, розглянувши клопотання та заперечення на нього, суд виходить із такого.

Пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України передбачено право суду в підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акта та його додатків визначені статтею 291 КПК України. Зокрема, пунктом 3 частини четвертої цієї статті передбачено долучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Обов`язок прокурора надати відповідні копії підозрюваному та його захиснику одночасно з переданням обвинувального акта до суду встановлений статтею 293 КПК України.

Наведені приписи спрямовані на забезпечення поінформованості особи про висунуте обвинувачення та можливості підготувати захист. Тому під час вирішення питання про повернення обвинувального акта належить оцінювати не лише наявність окремого документа, а й обставини виконання прокурором відповідного обов`язку та вплив установлених недоліків на реалізацію права на захист.

Суд не погоджується з доводом клопотання про те, що відсутність особистої розписки за будь-яких обставин безумовно зумовлює повернення обвинувального акта. Такий висновок потребує оцінки причин відсутності розписки, дій сторони обвинувачення щодо вручення документів та фактичної можливості сторони захисту ознайомитися з ними.

За змістом клопотання захисник пов`язує необхідність повернення обвинувального акта передусім із відсутністю особистої розписки ОСОБА_5 . При цьому наведені прокурором обставини свідчать про наявність окремого питання щодо способу забезпечення стороні захисту доступу до обвинувального акта, яке не може бути вирішене виключно формальним посиланням на відсутність підпису обвинуваченого.

Посилання захисника на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не звільняє суд від необхідності оцінити конкретний зміст стверджуваного обмеження права на захист. Вирішальне значення має забезпечення обвинуваченому можливості знати зміст висунутого обвинувачення та мати достатній час і можливості для підготовки захисту. Відсутність розписки не може автоматично ототожнюватися з відсутністю такої можливості.

Не є безумовною підставою для повернення обвинувального акта й твердження про неможливість забезпечити отримання його копії після надходження провадження до суду. Надання стороні захисту відповідних документів та необхідного часу для ознайомлення з ними не потребує проведення нових слідчих дій або зміни змісту обвинувачення. Водночас подальше вручення документів не означає автоматичного визнання первісного порядку їх надання належним.

Отже, наведений захисником довід про відсутність особистої розписки обвинуваченого сам по собі не є достатнім для висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору. Питання забезпечення обвинуваченому доступу до змісту обвинувачення та належних можливостей для підготовки захисту підлягає вирішенню під час підготовчого провадження і не зумовлює автоматичного застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлене клопотання з наведених у ньому підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 20, 291, 293, 314, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 5 жовтня 2026 р.

Суддя ОСОБА_1