Постановление суда № 140376158, 05.10.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2536/26

УХВАЛА

05.10.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

29.09.2026 представник позивача адвокат Ройко Т.І. через систему «Електронний суд» подала позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Ляшко О.П.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п.п.5,6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Так, позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ПАФ «Злагода» розміром 2057 грн, що становить 0,22 % в пайовому фонді підприємства, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Дана правова позиція узгоджуються із висновком ВС в постанові від 20 травня 2021 року, справа № 339/369/18; № 61-18714св19 та висновком ВС в постанові №2-390/2006, де вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, згідно ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Так, відповідної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, після смерті ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви не долучено.

Крім того, для правильного визначення кола учасників провадження стороні позивача слід надати Витяги із спадкового реєстру про те, чи заведені спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, стороні позивача слід залучити до участі у справі ПАФ «Злагода», так як майно пайового фонду підприємства, яке підлягає спадкуванню, згідно наданої інформації, перебуває на балансі вказаного підприємства.

Окрім цього, на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціни позову.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем фактично заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, а саме:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ПАФ «Злагода» розміром 2057 грн., що становить 0,22 відсотки, згідно свідоцтва на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЛВ №119003 від 30.03.2004;

-право на середню земельну частку (пай) на території Прибужанівської сільської ради Львівської області у розмірі 4,7 (умовних кадастрових гектарів), що належало ОСОБА_2 .

Представник позивача у позовній заяві вказує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відтак, при поданні до суду позовної заяви (представником позивача враховано одну позовну вимогу) в електронній формі судовий збір становить 1*0,8*1331,20=1064,96 грн., про що долучено копію банківської квитанції.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимоги у цій справі про визнання права на середню земельну частку (пай) у розмірі 4,7 (умовних кадастрових гектарів), мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Порядок визначення ціни позову визначається ст. 176 ЦПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Стороні позивача необхідно додати до позовної заяви Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (паю) площею земельну частку (пай) на території Прибужанівської сільської ради Львівської області у розмірі 4,7 (умовних кадастрових гектарів), з метою підтвердження вартості такої земельної частки (паю) та зазначити ціну позову відповідно до вимог статей 175, 176 ЦПК України.

Незазначення ціни позову, в свою чергу, унеможливлює визначити суму судового збору, яка б підлягала сплаті за звернення до суду з даною позовною заявою.

Згідно з п.п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, стороні позивача необхідно визначити розмір судового збору за подання позову майнового характеру із врахуванням ціни позову, підтвердивши його розмір належними доказами та сплатити його, з урахуванням вартості спірних земельних часток (паїв), враховуючи також уже сплачену суму судового збору у розмірі 1065.00 грн.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами рахунків Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області: Отримувач ГУК Львiв/Жовківська тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача /МФО/: 899998, Рахунок отримувача UA978999980313161206000013823Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи вищенаведене, подальший рух позовної заяви неможливий і представнику позивача слід надати термін для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Ляшко