Постановление суда № 140376046, 28.09.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5057/26

Провадження № 2/303/2343/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мукачівської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Амабіліс» про скасування рішень, кадастрового номеру земельної ділянки, відхилення рішення, технічної документації, витягу, надання права та повернення земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Мукачівської міської ради, третя особа ТОВ «Амабіліс» про скасування рішень, кадастрового номеру земельної ділянки, відхилення рішення, технічної документації, витягу, надання права та повернення земельної ділянки.

24.09.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначили, що між ними та Мукачівськоою міською радою та ТОВ «Амабіліс» виник спір щодо права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,3698 га накладається на земельну ділянку, яка належить Мукачівській міській раді та передана в оренду ТОВ «Амабіліс», у зв`язку із чим існує реальна загроза порушення їхніх прав. Представники ТОВ «Амабіліс» вже проникали на спірну земельну ділянку з метою проведення будівельних робіт, під час чого було пошкоджено огорожу та зелені насадження. Зазначені обставини підтверджуються талонами-повідомленнями поліції та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку з можливим самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом. Відповідно до відомостей з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТОВ «Амабіліс» 18.02.2026 року подало повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Це свідчить про реальну можливість початку забудови спірної земельної ділянки найближчим часом. У разі здійснення будівництва на спірній території може бути зведений житловий будинок садибного типу, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду та поновлення їхніх порушених прав. Крім того, Мукачівська міська рада постійно приймає щодо спірної земельної ділянки рішення і добровільно не усунула допущені порушення. Просили вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони посадовим особам Мукачівської міської ради, ТОВ «Амабіліс» чи будь-яким третім особам проникати на територію земельної ділянки площею 0.4698 га за адресою: АДРЕСА_1 , площа з якої 0.1000 га з кадастровим номером 2110400000:01:016:1105 належить ОСОБА_1 , а земельна ділянка з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240 належить Мукачівській міській раді, передана в оренду ТОВ «Амабіліс» на підставі договору оренди з адресою вул. Коменського ОСОБА_3 , б/н та накладається на спірну частину земельної ділянки площею 0.3698 га за адресою АДРЕСА_1 ; заборони ТОВ «Амабіліс» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.4698 га за адресою: АДРЕСА_1 , площа з якої 0.1000 га з кадастровим номером 2110400000:01:016:1105 належить ОСОБА_1 , а земельна ділянка з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240 належить Мукачівській міській раді, передана в оренду ТОВ «Амабіліс» на підставі договору оренди з адресою вул. Коменського ОСОБА_3 , б/н та накладається на спірну частину земельної ділянки площею 0.3698 га за адресою АДРЕСА_1 ; накласти арешт на спірну земельну ділянку площею 0.3698 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка межує з площею 0.1000 га з кадастровим номером 2110400000:01:016:1105 та належить ОСОБА_1 , а земельна ділянка з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240 належить Мукачівській міській раді, передана в оренду ТОВ «Амабіліс» на підставі договору оренди з адресою АДРЕСА_2 та накладається на спірну частину земельної ділянки площею 0.3698 га за адресою АДРЕСА_1 і заборонити Мукачівській міській раді вчиняти щодо даної земельної ділянки будь-які дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу,за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових насідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у вигляді інформаційної довідки від 22.09.2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:016:1105, площа (га): 0.1 га, за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді інформаційної довідки від 22.09.2026 року Мукачівська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240, площа (га): 0.6223 га, за адресою АДРЕСА_2 , орендар ТОВ «Амабіліс».

Суд вважає, що вимога заявників про забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам Мукачівської міської ради, ТОВ «Амабіліс» та будь-яким третім особам проникати на територію земельної ділянки площею 0,4698 га не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Із викладеного заявниками встановлено, що у користуванні ТОВ «Амабіліс» перебуває земельна ділянка площею 0,6223 га, яка належить на праві власності Мукачіській міській раді. Водночас заявники зазначають, що зазначена земельна ділянка накладається на земельну ділянку площею 0,4698 га, із якої 0,1000 га належить ОСОБА_1 на праві власності, а 0,3698 га належить заявникам на праві користування.

Але заявлені заходи забезпечення позову стосуються земельної ділянки площею 0,4698 га, яка не сформована в самостійний об`єкт цивільних прав, не має окремого кадастрового номера та щодо неї відсутні правовстановлюючі документи. Частина зазначеної земельної ділянки площею 0,1000 га перебуває у власності позивача і в нього наявні документи, які підтверджують його право власності. Водночас при розгляді заяви про забезпечення позову, суд не має можливості визначити на яку саме частину земельної ділянки в натурі, площею 0,3698 га із загальної площі 0,6223, що знаходиться в користуванні ТОВ «Амабіліс» претендує позивач. За таких обставин прийняття заходів забезпечення позову без визначення конкретної земельної ділянки площею 0,3698 га в натурі на місцевості неможливе. У такому випадку забезпечення позову може порушити права власника та користувача земельної ділянки площею 0,6223 га. Також слід зазначити, що таке рішення про забезпечення позову є невиконуваним, оскільки при його виконанні неможливо буде встановити на яку конкретно земельну ділянку площею 0,3698 га, із земельної ділянки 0,6223 накладено арешт.

Крім того, заявляючи клопотання про забезпечення позову щодо земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 2110400000:01:016:1105, яка належить ОСОБА_1 , заявники не звернули увагу на те, що ця земельна ділянка не є предметом спору у даній справі, а тому відсутні правові підстави для застосування щодо неї заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Стаття 317 ЦК України передбачає , що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам Мукачівської міської ради, ТОВ «Амабіліс» чи будь-яким третім особам проникати на територію земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:016:1240, яка є власністю Мукачівської міської ради і перебуває у користуванні ТОВ «Амабіліс», суд вважає необхідним зазначити, що таке забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки заборона власнику земельної ділянки та її орендарю проникати на земельну ділянку фактично позбавляє їх можливості здійснювати належні їм права володіння та користування майном, передбаченими статтями 316, 317, 319 ЦК України.

Крім того, заявниками не доведено, що саме заборона доступу до земельної ділянки є необхідним та ефективним заходом для забезпечення виконання можливого рішення суду. Такий спосіб забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом заявлених позовних вимог та сам по собі не гарантує виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Суд також враховує, що застосування такого заходу призведе до істотного обмеження прав Мукачівської міської ради як власника земельної ділянки та ТОВ «Амабіліс» як її орендаря, тоді як заявниками не доведено існування достатніх підстав для такого втручання. За таких обставин заявлений захід забезпечення позову не відповідає принципу співмірності, визначеному частиною третьою статті 150 ЦПК України, та порушує баланс інтересів сторін, у зв`язку з чим підстав для його застосування суд не вбачає.

Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Амабіліс» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,4698 га суд зазначає, що, заявлений захід забезпечення стосується земельної ділянки площею 0,4698 га, яка як окремий об`єкт цивільних прав не сформована, є частиною земельної ділянки площею 0,6223 га і накладення такої заборони без визначення спірної земельної ділянки в натурі порушуватиме права власника та користувача земельної ділянки на здійснення їх повноважень щодо іншої частини земельної ділянки, яка не є спірною і якої забезпечення не стосується. Крім того, земельна ділянка площею 0,1000 га, що належить ОСОБА_1 , не є предметом спору у даній справі, а тому відсутні правові підстави для застосування щодо неї цього заходу забезпечення позову.

Також слід зауважити, що заборона ТОВ «Амабіліс» здійснювати будь-які будівельні роботи фактично обмежує реалізацію прав орендаря земельної ділянки, який на момент розгляду заяви є законним землекористувачем, без належного обґрунтування необхідності такого втручання. Водночас такий захід не перебуває у безпосередньому зв`язку із забезпеченням можливого виконання рішення суду та не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Суд також враховує, що застосування зазначеного заходу забезпечення позову фактично призведе до обмеження здійснення ТОВ «Амабіліс» своїх прав як орендаря земельної ділянки до вирішення спору по суті, що порушуватиме баланс інтересів сторін. За відсутності належних доказів існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання рішення суду підстав для застосування такого заходу забезпечення позову суд не вбачає.

Вирішуючи клопотання заявника про накладення арешту на спірну земельну ділянку площею 0,3698 га та заборону Мукачівській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, суд виходить із такого.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240 є окремим сформованим об`єктом цивільних прав загальною площею 0,6223 га. Водночас заявники просять накласти арешт лише на її частину площею 0,3698 га, яка, за їх твердженням, накладається на спірну земельну ділянку.

Водночас матеріали заяви не містять документів, які б дозволяли індивідуалізувати саме ту частину земельної ділянки площею 0,3698 га, на яку заявники просять накласти арешт, зокрема відомостей про її координати поворотних точок, межі, конфігурацію чи інші характеристики, що дають можливість однозначно визначити її місцезнаходження в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240.

За відсутності визначення такої частини земельної ділянки в натурі постановлення ухвали про накладення арешту лише на площу 0,3698 га неможливе, оскільки зазначене може призвести до порушення прав власника та користувача на іншу частину земельної ділянки, яка не є предметом спору. Крім того, орган, який здійснюватиме виконання судового рішення, не матиме можливості визначити, на яку саме частину сформованої земельної ділянки поширюється арешт. Фактично виконання такої ухвали буде унеможливлене через невизначеність її предмета.

Водночас слід зазначити, що накладення арешту на всю земельну ділянку площею 0,6223 га виходить за межі заявленого клопотання, оскільки спір, за твердженням самих заявників, стосується лише її частини площею 0,3698 га, а тому призвело б до необґрунтованого обмеження прав власника земельної ділянки та її орендаря щодо тієї частини земельної ділянки, яка не є предметом спору.

Щодо вимоги заявників про заборону Мукачівській міській раді вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України одним із заходів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Разом із тим такий захід має бути чітко визначеним, конкретним, співмірним із заявленими позовними вимогами та перебувати у безпосередньому зв`язку з предметом спору.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявники просять заборонити Мукачівській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, посилаючись лише на те, що міська рада «постійно приймає щодо даної земельної ділянки рішення» та «добровільно не усунула допущені порушення». При цьому у заяві не конкретизовано, вчинення яких саме дій пропонується заборонити, не визначено характер таких дій та не наведено обставин, які б свідчили про їх безпосередній вплив на можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, заявлений захід забезпечення позову конкретно не сформульовано та має надмірно широкий характер, оскільки фактично поширюється на всі без винятку повноваження Мукачівської міської ради щодо земельної ділянки, незалежно від їх змісту, правової природи та зв`язку з предметом даного спору.

Суд також враховує, що відповідно до статей 90, 91 ЗК України власник земельної ділянки наділений визначеними законом правами щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, а також несе встановлені законом обов`язки щодо її використання. Водночас згідно зі статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендар має передбачені законом та договором оренди права й обов`язки щодо користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:016:1240 є Мукачівська міська рада, а її орендарем ТОВ «Амабіліс». Отже, встановлення заборони на вчинення будь-яких дій щодо зазначеної земельної ділянки фактично обмежуватиме реалізацію усіх прав власника та може перешкоджати здійсненню прав і виконанню обов`язків орендаря, передбачених земельним законодавством та Законом України «Про оренду землі», хоча значна частина таких повноважень жодним чином не пов`язана з предметом заявлених позовних вимог.

При цьому предметом позову є оскарження рішень Мукачівської міської ради, скасування технічної документації щодо земельної ділянки, договору оренди, державної реєстрації права власності та кадастрового номера земельної ділянки. Вказані позовні вимоги не свідчать про необхідність встановлення необмеженої заборони на здійснення Мукачівською міською радою будь-яких повноважень щодо спірної земельної ділянки.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлена вимога про заборону Мукачівській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки не відповідає вимогам визначеності та співмірності заходів забезпечення позову, не перебуває у необхідному зв`язку з предметом спору та безпідставно поширюється на реалізацію прав і виконання обов`язків власника земельної ділянки та її орендаря, які не є предметом судового розгляду, у зв`язку з чим правові підстави для її задоволення відсутні.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статей 149, 150 ЦПК України, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, не перебувають у необхідному зв`язку з предметом спору, а заявниками не доведено існування обставин, які б свідчили про реальну загрозу неможливості виконання рішення суду.

Керуючись ст. 149, 150, 153, 258-261, 354, 355 ЦПК України, ст. 316, 317, 319 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мукачівської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Амабіліс» про скасування рішень, кадастрового номеру земельної ділянки, відхилення рішення, технічної документації, витягу, надання права та повернення земельної ділянки відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя