Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 548/1926/26
Провадження № 2/548/1015/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.10.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорола цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участі третьої особи - Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна,
установив:
Представник позивачки ОСОБА_2 03.08.2026 за допомогою підсистеми "Елетронний суд", діючи в інтересах своєї довірительки, звернувся до суду із позовною заявою, у якій прохає зняти арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про який наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 4468631 (спеціальний розділ), дата та час реєстрації: 29.01.2014, державний реєстратор: Штомпель Олена Іванівна, Реєстраційна служба Хорольського районного управління юстиції Полтавської області; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 41021941, виданий 27.01.2014, видавник: Відділ державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції - начальник Барановська С.М., вид обтяження: арешт нерухомого майна) та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 7789739; зареєстровано: 22.08.2008 за № 7789739 реєстратором: Полтавська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 307156, 22.08.2008, ВДВС Хорольського РУЮ, державний виконавець Барановська С.М.).
У обгрунтування своїх вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Останній був власником 1/3 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У визначений 6-місячний строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої приватним нотаріусом Березою Д.В. було заведено спадкову справу за № 14/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - ОСОБА_4 .
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна на належну померлому 1/3 частки квартири накладено арешт. Нотаріус повідомила позивачку про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану 1/3 частку в праві власності на квартиру до зняття арешту.
Відповідно до інформаційної довідки № 470465268 від 30.03.2026 в Державному реєстрі речових прав (спеціальний розділ) на 1/3 частки вищевказаної квартири накладено арешт, номер запису про обтяження: 4468631 (спеціальний розділ), дата реєстрації 29.01.2014, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 41021941 від 27.01.2014; обтяжував: Відділ державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34865290. У Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження на 1/3 частки вищевказаної квартири, реєстраційний номер обтяження: 7789739, тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано 22.08.2008 за № 7789739 реєстратором: Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 307156, 22.08.2008, ВДВС Хорольського РУЮ, державний виконавець Барановська С.М.; заявник: Відділ державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34865290.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2014 у виконавчому провадженні № 41021941 цей документ винесено при виконанні виконавчого листа № 1-66 виданого Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_3 моральної шкоди - 60000 грн та матеріальної шкоди 3760,65 грн.
Відповідно до листа Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області вих. № 6107 від 06.04.2026 на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 7587218 з виконання виконавчого листа №1-66 виданого 24.03.2008 В.Багачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди 60 000 грн та матеріальної шкоди 3760,65 грн солідарно.
Під час виконання цього виконавчого провадження 22.08.2008 було накладено арешт на майно боржника (1/3 частину квартири АДРЕСА_2 ) згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 307156 від 22.08.2008 та зареєстровано обтяження за № 7789739 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
10.10.2008 виконавче провадження було закінчене за п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у старій редакції) та направлено за належністю до іншого відділу ДВС за місцем відбування покарання в Менській ВК № 91. При цьому сума боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 41021941 з виконання виконавчого листа № 1-66 виданого 24.03.2008 року В. Багачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди 60 000 грн та матеріальної шкоди 3760,65 грн солідарно.
Під час виконання цього виконавчого провадження 29.01.2014 був накладений арешт на майно боржника (1/3 частину квартири АДРЕСА_2 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження ВП № 41021941 від 27.01.2014 та зареєстровано обтяження за № 4468631 в Державному реєстрі речових прав.
17.02.2014 виконавче провадження було завершено за п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). При цьому сума боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.
Повторно на виконання вищевказаний виконавчий лист до відділу ДВС не надходив.
Також Хорольський відділ державної виконавчої служби повідомив про неможливість зняття арешту з вищевказаного майна іншим шляхом, окрім рішення суду.
Менський відділ державної виконавчої служби у Крюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом від 16.04.2026 № 21.2-16/14620 повідомив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження у відділі перебувало виконавче провадження № 9711604 з примусового виконання виконавчого листа № 1-66 від 24.03.2008 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 63760,65 грн, за яким 29.10.2008 прийнято рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та повернуто матеріали заявнику.
Також, згідно даних АСВП (ВП-спецрозділ), перебувало ВП № 10037683 з примусового виконання листа № 1-66 від 24.03.2008 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 63760,65 грн, виконавче провадження за яким було відкрито 17.11.2008 та 01.07.2013 закінчено на підставі п. 10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на день прийняття рішення), у зв`язку з вибуттям боржника (засудженого) з установи виконання покарань за адресою: АДРЕСА_3 та направлено матеріали за належністю для подальшого виконання до іншого відділу ДВС. Також повідомлено, що у зв`язку з закінченням строків зберігання вищевказаних ВП, надання будь-якої іншої запитуваної інформації є неможливим.
Станом на дату подання позову арешт на вищевказану квартиру не знято.
24.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до Хорольського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Хорольський відділ державної виконавчої служби листом від 27.07.2026 вих. №13033 повідомив, що зняття арешту з вищевказаного нерухомого майна можливе за рішенням суду.
Оскільки арешт майна за заявою позивачки Хорольським ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не знятий, вона звернулася до суду із цією позовною заявою.
Згідно з протоколом авторозподілу справи між суддями від 03.08.2026 ця справа передана для розгляду судді Старокожку В.П.
Ухвалою від 10.08.2026 суддя відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, зокрема, відповідачки ОСОБА_3 - шляхом розміщення відповідного оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки місце реєстрації її суду невідоме, установив відповідачам строк 15 днів для надання відзиву на позов.
Ухвалою від 09.09.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про заміну процесуального статусу відповідача у цій цивільній справі та замінив процесуальний статус відповідача Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У встановлений судом строк відзив на позов та пояснення третьої особи по суті спору не надходили.
У судове засідання учасники не з`явилися, належно були повідомлені про час та місце його проведення.
Представник позивачки надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Інші клопотання та заяви від сторін не надходили.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Суд із досліджених письмових доказів встановив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції у Полтавській області 18 липня 2015 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_10 , після реєстрації шлюбу присвоєно спільне прізвище « ОСОБА_11 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим Хорольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 16.01.2026 року.
ОСОБА_4 був власником 1/3 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.06.2010.
У визначений 6-місячний строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якою приватним нотаріусом Березою Д.В. було заведено спадкову справу за № 14/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - ОСОБА_4 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Берези Д.В. від 20.07.2026 № 236/02-14.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна на належну померлому 1/3 частки квартири накладено арешт. Нотаріус повідомила позивачку про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану 1/3 частку у праві власності на квартиру до зняття арешту, що підтверджується листом приватного нотаріуса Берези Д.В. від 20.07.2026 № 236/02-14.
Відповідно до інформаційної довідки № 470465268 від 30.03.2026, у Державному реєстрі речових прав (спеціальний розділ) на 1/3 частки вищевказаної квартири накладено арешт, номер запису про обтяження: 4468631 (спеціальний розділ), дата реєстрації 29.01.2014, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №41021941 від 27.01.2014; обтяжував: Відділ державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34865290. У Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження на 1/3 частки вищевказаної квартири, реєстраційний номер обтяження: 7789739, тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано 22.08.2008 за № 7789739 реєстратором: Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 307156, 22.08.2008, ВДВС Хорольського РУЮ, державний виконавець Барановська С.М.; заявник: Відділ державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34865290.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2014 у виконавчому провадження № 41021941, цей документ винесений при виконанні виконавчого листа № 1-66, виданого Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_3 моральної шкоди - 60000 грн та матеріальної шкоди 3760,65 грн.
Відповідно до листа Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області вих. № 6107 від 06.04.2026, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 7587218 з виконання виконавчого листа №1-66, виданого 24.03.2008 В. Багачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди 60 000 грн та матеріальної шкоди 3760,65 грн солідарно.
Під час виконання цього виконавчого провадження 22.08.2008 було накладено арешт на майно боржника (1/3 частину квартири АДРЕСА_2 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 307156 від 22.08.2008 та зареєстроване обтяження за № 7789739 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
10.10.2008 виконавче провадження було закінчене за п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у старій редакції) та направлено за належністю до іншого відділу ДВС за місцем відбування покарання в Менській ВК № 91. При цьому суму боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачені.
Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 41021941 з виконання виконавчого листа № 1-66, виданого 24.03.2008 В. Багачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди 60 000 грн та матеріальної шкоди 3760,65 грн солідарно.
Під час виконання цього виконавчого провадження 29.01.2014 був накладений арешт на майно боржника (1/3 частину квартири АДРЕСА_2 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41021941 від 27.01.2014 та зареєстроване обтяження за № 4468631 в Державному реєстрі речових прав.
17.02.2014 виконавче провадження було завершено за п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). При цьому сума боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.
Повторно на виконання вищевказаний виконавчий лист до відділу ДВС не надходив.
Також Хорольський відділ державної виконавчої служби повідомив про неможливість зняття арешту з вищевказаного майна іншим шляхом, окрім рішення суду.
Менський відділ державної виконавчої служби у Крюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом від 16.04.2026 № 21.2-16/14620 повідомив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження у відділі перебувало виконавче провадження № 9711604 з примусового виконання виконавчого листа № 1-66 від 24.03.2008 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 63760,65 грн, за яким 29.10.2008 прийнято рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та повернуто матеріали заявнику.
Також, згідно даних АСВП (ВП-спецрозділ), перебувало ВП № 10037683 з примусового виконання листа № 1-66 від 24.03.2008 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 63760,65 грн, виконавче провадження за яким було відкрито 17.11.2008 та 01.07.2013 закінчено на підставі п. 10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на день прийняття рішення), у зв`язку з вибуттям боржника (засудженого) з установи виконання покарань за адресою: АДРЕСА_3 та направлені матеріали за належністю для подальшого виконання до іншого відділу ДВС. Також повідомлено, що у зв`язку з закінченням строків зберігання вищевказаних ВП, надання будь-якої іншої запитуваної інформації є неможливим.
Станом на дату подання позову арешт на вищевказану квартиру не знятий.
24.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до Хорольського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Хорольський відділ державної виконавчої служби листом від 27.07.2026 вих. №13033 повідомив, що зняття арешту з вищевказаного нерухомого майна можливе за рішенням суду.
Норми права, застосовані судом, мотивована оцінка аргументів сторін, висновки суду.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 травня 2023 року в справі № 463/3251/22.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У порядку статей 76-81 ЦПК України вимоги позивачки доведені належними та достатніми доказами.
Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вказувалося вище, у позивачки як спадкоємиці, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину, виникли права володіння та користування спадковим майном з часу відкриття спадщини, тому вона має право захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України ''Про виконавче провадження'', особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України ''Про виконавче провадження'', підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII ''Прикінцеві та перехідні положення'' цього Закону.
Частиною 5 статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'' передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
На сьогодні позивачка має намір оформити свої спадкові права на майно та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити.
На час звернення до суду з позовною заявою про зняття арешту зі спадкового майна, за наявності арешту (обтяження) на майно, порушується право позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а саме позбавлена можливості оформити спадкові права на нерухоме спадкове майно, яке належить померлому ОСОБА_4 .
Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження необхідності існування на даний час арешту спадкового майна, вказаного в позовній заяві.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України ''Про виконавче провадження'', у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Також із вищевказаного листа Хорольського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції не вбачається, що стягувачка зверталася із заявою до державного виконавця щодо заміни сторони виконавчого провадження у зв`язку із смертю боржника.
Отже, відповідачка ОСОБА_3 втратила право вимоги, оскільки не пред`явила вимоги до спадкоємиці, що прийняла спадщину, у строки, встановлені законом.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 41021941 закінчене, як і строки зберігання матеріалів цього ВП, на виконанні у органу примусового виконання воно не перебуває.
У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року в справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009, від 10 грудня 2025 року в справі № 202/5715/24, від 01 квітня 2026 року в справі № 711/6615/24 сформульований правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Такі ж висновки наведені в постановах Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 753/12589/23, від 26 липня 2024 року у справі № 761/687/14, від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц.
Так, ураховуючи вищевказане, те, що виконавче провадження, у якому боржником є померлий ОСОБА_4 , наразі закінчене, суд доходить висновку, що підстав для продовження дії накладеного обтяження на майно не вбачається, а тому право позивачки підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом знаття арешту з майна.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд не вирішував це питання, оскільки воно не було порушене позивачкою.
На підставі викладеного і керуючись ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 280 -283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участі третьої особи - Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна.
Зняти арешт з нерухомого майна: 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про який наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 4468631 (спеціальний розділ), дата та час реєстрації: 29.01.2014, державний реєстратор: Штомпель Олена Іванівна, Реєстраційна служба Хорольського районного управління юстиції Полтавської області; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 41021941, виданий 27.01.2014, видавник: Відділ державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції - начальник Барановська С.М., вид обтяження: арешт нерухомого майна) та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 7789739; зареєстровано: 22.08.2008 за № 7789739 реєстратором: Полтавська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 307156, 22.08.2008, ВДВС Хорольського РУЮ, державний виконавець Барановська С.М.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник позивачки: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , НОМЕР_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2929.
Відповідачка: ОСОБА_3 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП невідомий.
Третя особа: Хорольський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: вул. Соборності, 4, м. Хорол Лубенського району Полтавської області, ЄДРПОУ 34865290.
Головуючий
Судебное решение № 140375191, Хорольський районний суд Полтавської області было принято 05.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 548/1926/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: