Решение № 140375036, 06.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.10.2026Справа № 554/9393/26Провадження № 2/554/4694/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 276560 від 08 лютого 2025 року.

Позовна заява мотивована тим, що 08 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 276560 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту. Договір укладено шляхом підписання Індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором в інформаційно-телекомунікаційній системі cly.com.ua.

Відповідно до умов вказаного Договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн. строком на 90 днів з кінцевим терміном повернення 08 травня 2025 року зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою відсотковою ставкою 0,72% на добу. Первісний кредитор ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» виконав свої зобов`язання та перерахував кошти на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

У подальшому, 19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/1, згідно з яким до Позивача перейшло право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 276560 від 08.02.2025 року.

Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 15 241,60 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 8 000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом 5 241,60 грн., комісії за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту 2 000,00 грн.

На підставі викладеного Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 15 241,60 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Відзиву на позовну заяву, заперечень або клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, встановив такі обставини.

08 лютого 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 276560 у формі електронного документа за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами вказаного Договору та Графіка розрахунків Додаток № 1 до Договору: сума виданого кредиту: 8 000,00 грн., строк кредитування: 90 днів, відсоткова ставка: 0,72% в день, загальний розмір відсотків за 90 днів користування: 5 184,00 грн. (8 000 грн. ? 0,72% ? 90 днів), комісія за надання та обслуговування кредиту в порядку п. 1.4 Договору 2 000,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується наданою Позивачем Інформаційною довідкою від 08.02.2025 року та Випискою з особового рахунка.

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого та Витягу з Реєстру боржників № 1 Позивачу відступлено право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 276560 від 08.02.2025 року. Оплата за відступлені права вимоги здійснена Позивачем згідно з платіжною інструкцією № 183 від 19.12.2025 року.

17 березня 2026 року Позивач направив на адресу відповідача Вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, яка залишилася без виконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин може бути підписаний з використанням електронного підпису.

Відповідно до статей 3 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором за правовими наслідками прирівнюється до власноручного підпису.

Вказаний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови від 17 грудня 2025 року у справі № 686/32982/23, від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 та від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23), згідно з якими підписання договору за допомогою одноразового пароля через вебсайт кредитора є належним підтвердженням волевиявлення сторони та укладення письмового електронного правочину.

Згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Докази недійсності спірного договору або його підписання іншою особою в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За статтею 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки факт отримання відповідачем суми 8 000,00 грн. доведений належними первинними документами, а доказів повернення вказаних коштів відповідач суду не надав, вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 8 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини другої статті 1056-1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 8-1 Закону України «Про споживче кредитування» із змінами за Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки обмежено межею в 1% на добу, відтак погоджена сторонами ставка 0,72% на добу формально відповідає законодавчим обмеженням.

Водночас, аналізуючи детальний розрахунок заборгованості, суд зазначає наступне, за умовами Кредитного договору № 276560 та Графіка розрахунків Додаток № 1 строк кредитування становить 90 днів з 08.02.2025 по 08.05.2025.

Розмір процентів за 90 днів користування за договором становить 5 184,00 грн.

Позивач у позовній заяві заявив до стягнення відсотки у розмірі 5 241,60 грн., здійснивши нарахування за 91 день.

Відповідно до сталого правового висновку Великої Палати Верховного Суду (постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування. Після закінчення цього строку права та інтереси кредитора захищаються в порядку статті 625 ЦК України, вимог за якою Позивач у даній справі не заявляв.

За таких обставин вимога про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню у межах визначеного договором строку 90 днів у сумі 5 184,00 грн., а в стягненні 57,60 грн. нарахованих за 1 день поза межами строку дії договору слід відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн. комісії за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту на підставі пункту 1.4 Договору.

Розглядаючи вказану вимогу, суд керується цими нормативно-правовими положеннями.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 та статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про споживчий кредит обов`язок споживача сплачувати будь-які збори, відсотки або інші платежі за дії, які не є послугами у розумінні цього Закону. Обов`язок з надання інформації та обслуговування кредитної заборгованості здійснюється кредитодавцем безоплатно.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого умови договору про споживчий кредит щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту без надання окремої платного характеру послуги в інтересах споживача є несправедливими, суперечать вимогам статей 11 та 18 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними.

Оскільки Позивач не надав жодних доказів надання відповідачу будь-яких окремих супутніх чи додаткових послуг, за які встановлено комісію у розмірі 2 000,00 грн., умова пункту 1.4 Договору є несправедливою та нікчемною. Таким чином, вимога про стягнення комісії у розмірі 2 000,00 грн. є незаконною та задоволенню не підлягає.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», становить 13 184,00 грн., яка складається з 8 000,00 грн. тіло кредиту та 5 184,00 грн. проценти. В решті позовних вимог у сумі 2 057,60 грн. слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подані позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Загальний розмір заявлених позовних вимог становить 15 241,60 грн., з яких задоволено 13 184,00 грн., тобто 86,50%.

Відтак, з відповідача на користь Позивача підлягає стягнення компенсація витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2 302,96 грн.

Крім того, Позивач заявив вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн., надавши на підтвердження Договір про надання правової допомоги від 09.04.2026, Акт про отримання правової допомоги від 27.07.2026, Рахунок та Платіжну інструкцію від 27.07.2026 № 4733.

Згідно з частинами 14 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи заявлену суму витрат на правничу допомогу 15 500,00 грн., суд зазначає, що представлена справа є малозначною, розглядається у спрощеному позовному провадженні за наявними матеріалами, позовна заява є типовою для даної категорії спорів, а обсяг правової допомоги не вимагав значних часових затрат. Заявлена сума компенсації адвоката 15 500 грн. перевищує розмір самого основного боргу 15 241,60 грн., що суперечить принципам розумності, співмірності та справедливості.

Враховуючи критерії співмірності, обсяг фактично наданих послуг, часткове задоволення позову 86,50%, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 207, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 81, 137, 141, 247, 259, 263265, 274282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561872; місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703; поточний рахунок: НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК») заборгованість за Кредитним договором № 276560 від 08 лютого 2025 року у загальному розмірі 13 184 (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: заборгованість за сумою кредиту 8 000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками за користування кредитом: 5 184 гривні 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 57,60 грн. та комісії за обслуговування кредиту у сумі 2 000,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» компенсацію сплаченого судового збору у розмірі 2 302 гривні 96 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко