Постановление суда № 140372694, 06.10.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2171/26

Провадження №1-кп/283/329/2026

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 15.05.2026 за №12026060510000122, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.194, ч. 5 ст. 407 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню за ч. 2 ст. 194 КК України обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором ОСОБА_6 01.10.2026 подано клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вказаним ризикам, на думку прокурора, застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили щодо клопотання, вважають, що прокурором не обґрунтована необхідність продовження обвинуваченому строку найбільш суворого запобіжного заходу, не надано доказів на підтвердження ризиків, на які посилається прокурор.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом статті 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Тяжкість покарання за інкримінований злочин, на думку суду, свідчить про те, що ризик ухилення обвинуваченого від суду продовжує існувати.

Крім того, суд враховує, що зареєстроване місце проживання обвинуваченого знаходиться на тимчасово окупованій території України, що об`єктивно підсилює ризик можливого переховування останнього від суду.

Також суд бере до уваги, що відносно ОСОБА_4 до суду надійшов обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що свідчить про продовження існування ризику вчинення кримінальних правопорушень.

Судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочатий, обвинувачений ОСОБА_4 не допитаний з приводу обвинувачення, також не допитані свідки та потерпілий, що підтверджує наявність ризиків впливу на свідків та потерпілого.

Зміна місця проживання обвинуваченим з с. Лісна Колона на с. Діброва Коростенського району жодним чином не свідчить про відсутність чи зменшення ризику впливу на свідків та потерпілого.

Доводи захисника обвинуваченого щодо необґрунтованості клопотання не спростовують висновків суду та не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, запропонований стороною захисту, на даному етапі судового провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд справи ще не розпочався; а також вчинення інших кримінальних правопорушень, - продовжують існувати.

Через існування вказаних обставин, на думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, суд приймає до уваги, що своїм процесуальним рішенням суд має не лише забезпечити права обвинуваченого, а й охорону суспільних інтересів, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципами поваги до особистої свободи обвинуваченого.

При цьому, суд вважає, що обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99840 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 182-183, 195, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026060510000122 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, до 04 грудня 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять вісімсот сорок) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача 26278626, МФО 820172 в ДКС України м. Київ, р/р UA758201720355229001500000277, призначення платежу: ПІП платника, застава за ОСОБА_4 по справі № 283/2171/26 згідно з ухвалою суду від 06.10.2026) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- не відлучатися із АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту її вручення.

Суддя ОСОБА_1