Постановление суда № 140372421, 02.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6186/22

Категорія 30

2-зз/295/25/26

УХВАЛА

про скасування заходів забезпечення позову

02.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої-судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, яка подана у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Пріма Ніна Василівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, ОСОБА_4 , Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання договору дарування квартири недійсним, витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих згідно з ухвалою Богунського районного суду міста Житомира у справі №295/6186/22, на підставі якої був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Заява про скасування заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що згідно з ухвалою суду у цивільній справі №295/6186/22 було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

У заяві про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.05.2025 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , яке залишено без змін відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 01.06.2026, а відповідно до ухвали Верховного Суду від 03.09.2026 касаційну скаргу ОСОБА_2 повернуто особі, яка її подала.

Заявниця зауважує, що потреба в арешті відпала, а тому просить його скасувати.

У судове засідання ОСОБА_1 направила заяву про розгляд справи без її участі.

28.09.2026 ОСОБА_2 направив заперечення на заяву про скасування арешту з майна, в якій вказав, що сам по собі факт набрання рішенням законної сили не свідчить про завершення судового розгляду, оскільки Верховний Суд не сформував та не висловив правової позиції щодо доводів касаційної скарги, тобто його право на перегляд справи касаційною інстанцією не вичерпане.

Крім того, звертав увагу, що ОСОБА_1 чотири рази зверталась до суду із заявами про скасування заходів забезпечення позову, а відтак існує ризик негайної реєстрації права власності на третіх осіб.

ОСОБА_2 направив заяву про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судове засідання направили заяви про розгляд справи без їх участі, щодо задоволення заяви не заперечували.

Приватний нотаріус Пріма Н.В., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та представник Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належниим чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до приписів ст. 158 ЦПК України учасники судового розгляду належним чином повідомлені про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи, а відтак суд вважає за можливе проводити судове засідання в їх відсутності.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою учасників; у судовому засіданні 02.10.2026 на підставі положень ст. 244, 259 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до п`яти днів.

Дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову та долучені до неї документи, матеріали цивільної справи №295/6186/22, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебувала цивільна справа №295/6186/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Пріма Ніна Василівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, ОСОБА_4 , Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання договору дарування квартири недійсним, витребування майна з незаконного володіння.

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 15.09.2022 задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.05.2025 було відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання договору дарування квартири недійсним, витребування майна з незаконного володіння, яке залишено без змін на підставі постанови Житомирського апеляційного суду від 01.06.2026.

Зі змісту ухвали Верховного Суду від 07.07.2026 вбачається, що касаційна скарга була повернута ОСОБА_2 , оскільки він звернувся з нею в інший спосіб, ніж до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

09.07.2026 ОСОБА_2 повторно звернувся з касаційною скаргою, яка була повернута на підставі ухвали Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03.09.2026, оскільки касатор не виконав вимоги ухвали від 31.07.2026 про залишення касаційної скарги без руху.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У частині ч. 1 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За правилами ч. 9, 10 статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно з п.10 постанови Пленум Верховного Суду України №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.

Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й буде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У статті 41 Конституції України закріплений принцип непорушності права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; держава не втручається у здійснення власником права власності.

У статті 321 ЦК України закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з рішенням суду від 01.05.2025, яке відповідно до ст. 384 ЦПК України з моменту ухвалення постанови Житомирським апеляційним судом 01.06.2026 набрало законної сили, повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2 .

Матеріали цивільної справи перебувають у провадженні Богунського районного суду м. Житомира, в якій відсутні відомості про відкриття касаційного провадження на дату розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

У рішенні суду від 01.05.2025 не вирішувалось питання про скасування заходів забезпечення позову.

На час звернення із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яка є предметом цього судового розгляду, спливли 90 днів, протягом яких зберігають свою дію заходи забезпечення позову у разі відмови у його задоволенні.

Заходи забезпечення позову, які застосовані у цій справі згідно з ухвалою суду від 15.09.2022 у вигляді арешту нерухомого майна, діють протягом тривалого часу - понад чотири роки, що фактично становить втручання у право власності відповідачки, яке гарантоване їй Конституцією України та нормами цивільного законодавства, а також становить втручання у право на мирне володіння своїм майно, яке підлягає захисту на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши доводи сторін, судом не встановлено, що подальше застосування заходів забезпечення позову у цій справі є виправданим.

Суд відхиляє доводи позивача, що підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні, оскільки Верховний Суд ще не сформував та не висловив правову позицію щодо доводів касаційної скарги, позаяк вони не грунтуються на нормах закону.

За правилами ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються судом з метою забезпечення дотримання прав позивача, мають тимчасовий характер і направлені на забезпечення реалізації судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Натомість у цій справі у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, рішення суду набрало законної сили, а відтак відсутні підстави вважати, що скасування заходів забезпечення позову на цьому етапі якимось чином ускладнює виконання судового рішення.

З набранням законної сили судовим рішенням про повну відмову в задоволенні позовних вимог відсутні правові підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову.

Несвоєчасне та неналежне здійснення позивачем процесуальних прав на подання касаційної скарги не може бути підставою для обмеження прав інших учасників судового провадження, а може вказувати на зловживання процесуальними правами.

При вирішенні питання про наявність підстав для подальшого застосування заходів, які обмежують права іншого учасника судового провадження, суд повинен враховувати їх необхідність та доцільність з огляду на завдання цивільного судочинства.

Суд вважає, що тривале застосування заходів забезпечення позову у цій справі призводить до подальшого невиправданого порушення прав відповідачки як власниці нерухомого майна і не може вважатися необхідним та пропорційним відповідно до протилежного інтересу позивача.

За наведених обставин суд робить висновок, що у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову потреба відсутня, оскільки судове рішення про відмову у задовленні позову набрало законної сили, підстав для подальшого їх застосування суд не встановив, тому вимоги заяви про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 11 ст. 158 ЦПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 158, 259, 261, 268, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву про скасування заходів забезпечення позову задоволити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 15.09.2022 у справі №295/6186/22, а саме: скасувати арешт з нерухомого майна з квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Копію ухвали суду направити учасникам судового провадження для відома, а до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради - для виконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений 06.10.2026.

Cуддя О.В. Стрілецька