Постановление суда № 140364130, 06.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3297/25

Провадження № 1-кп/591/111/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вітебськ, Республіка Беларусь, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Також прокурор зазначив, що судовий розгляд не завершено, не допитані всі свідки, не досліджені письмові докази, а тому завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, зазначили, що з огляду на те, що до затримання ОСОБА_5 працював, мав сталий заробіток, та міцні соціальні зв`язки то прокурором не доведена неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України ризиками є обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний чи обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших учасників кримінального провадження, знищення чи спотворення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення нового кримінального правопорушення.

При цьому закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення того, що відповідні дії вже були вчинені особою. Для застосування чи продовження запобіжного заходу достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності настання таких подій у майбутньому.

Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, один із яких віднесений законодавцем до злочинів проти основ національної безпеки України.

За інкримінованими статтями передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, однак у сукупності з іншими обставинами є важливим чинником оцінки ризику ухилення особи від правосуддя.

Прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в цей момент, зумовлених триваючими та незмінними обставинами, пов`язаними з характером обвинувачення, стадію судового розгляду, на даний час не допитані свідки, не досліджені всі письмові докази, той факт, що на час вчинення злочинів обвинувачений ніде не працював, проживав разом із матір`ю, в сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому та характеру обвинувачення, кількістю епізодів злочинної діяльності доводить актуальність ризиків ухилення від суду, можливості впливу на свідків, вчиненні інших кримінальних правопорушень, та за даних обставин з урахуванням ч.6 ст. 176 КПК України свідчить про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Суд бере до уваги тяжкість інкримінованих злочинів і суворість можливого покарання а також характер та кількість епізодів вчинених кримінальних правопорушень, які були спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в умовах воєнного стану, спосіб їх вчинення, що підвищує ризик настання встановлених судом ризиків. . Наведені захистом відомості про соціальні зв`язки не переважають зазначених обставин і не дають достатніх гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Доводи захисника про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд визнає необґрунтованими.

Домашній арешт за своїм змістом не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, оскільки не виключатиме можливості контактів обвинуваченого зі свідками та іншими особами, а також не гарантуватиме його належної процесуальної поведінки.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 114-1 КК України, за наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Отже, враховуючи характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, стадію судового розгляду, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також відсутність підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд доходить висновку про необхідність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 03 грудня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1