Постановление суда № 140363884, 31.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21986/26 1-кс/760/10495/26У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі:прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

провівши в приміщенні суду в м. Києві судове засідання по розгляду клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Солом`янського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погодженого із прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено у кримінальному провадженні за №12026100090001731 від 29.07.2026 року підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З 04.11.2025 року до цього часу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді солдата, курсанта 1 навчальної роти військової частини НОМЕР_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Будучи військовослужбовцем ОСОБА_4 , окрім вищенаведеного, згідно з вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 29.07.2026 року приблизно о 09:20 годині, перебуваючи за адресою: м. Київ,

вул. Метробудівська, 3-А, переслідуючи корисливі мотиви та мету, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, вирішив таємно викрасти майно, що належить ОСОБА_7 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд із Закладом дошкільної освіти №480, що за адресою: м. Київ, вул. Метробудівська, 3-А побачив біля входу на територію дитячого садочку електросамокат марки «SEGWAY eKickScooter» моделі «ninebot max G3», серійний номер «1CGAC2504C0754» чорного кольору та діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, 29.07.2026 року о 09:20 годин підійшов до вказаного електросамокату та впевнився, що він не закритий на замок до будь якої нерухомої конструкції та його можна перемістити.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі чуже майно, що належить ОСОБА_7 , почав тягнути електросамокат марки «SEGWAY eKickScooter» моделі «ninebot max G3», серійний номер «1CGAC2504C0754» чорного кольору з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, розпорядившись таким чином викраденим на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 , заподіяв ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 41 700 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

30.07.2026 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4

ст. 185 КК України.

30.07.2026 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (фактичний час затримання 23 год. 30 хв. 29.07.2026 року).

Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.07.2026 року;

- протоколом огляду від 29.07.2026 року;

- протоколом допиту потерпілого від 30.07.2026 року;

- заявою;

- витягом з реєстру;

- протоколом огляду від 29.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 29.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 30.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 30.07.2026 року;

- протоколом перегляду відеозапису від 30.07.2026 року;

- рапортом;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.07.2026 року;

- протоколом допиту підозрюваного від 30.07.2026 року;

- актом службового розслідування;

- доповіддю;

- та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

Крім того, відповідно до доповіді ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 ,

ОСОБА_4 04.11.2025 року був призваний до Збройних Сил України під час мобілізації, на особливий період, проте 05.11.2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та переховувався по теперішній час, що може свідчити про те, що випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може зникнути та переховуватись в тому числі від органу досудового розслідування.

На той факт, що підозрюваний може впливати на потерпілого, свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що ОСОБА_4 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, та отримавши копію клопотання про обрання міри запобіжного заходу, буде володіти повними анкетними даними потерпілого та свідків та інформацією про місця проживання останніх та може впливати на останніх з метою зміни показів в частині фактичних обставин.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те,

що ОСОБА_4 не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків та вчинив корисливий злочин проти власності та для забезпечення власної життєдіяльності може вчинити інше корисливе правопорушення проти власності.

Більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на потерпілих, свідків при розслідування кримінального провадження.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Разом з тим, у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування просить визначити розмір застави в сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки на думку сторони обвинувачення саме така сума застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження орган досудового розслідування вважає за доцільне, в разі внесення підозрюваним розміру застави, покладанні на підозрюваного ОСОБА_4 , наступних, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків, а саме:

1) з`являтися за кожною вимогою до слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП У м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, буд. 3 за викликом до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав із наведених в самому клопотанні підстав та просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Свою позицію він обґрунтовував тим, що його підзахисний визнає провину та раніше не був судимий, у зв`язку з чим просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що вину за висунутою підозрою визнає повністю та зазначив, що розпорядитися майном не встиг.

Щодо застосування запобіжного заходу зазначив, що сплатити заставу не зможе, оскільки у нього вилучили всі речі та кошти, а родичі не обізнані про його затримання та перебування в суді. ОСОБА_4 повідомив, що має у власності квартиру, переховуватися від органів досудового розслідування та суду не має наміру, у зв`язку з чим просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання матері у вказаному житлі.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлення суворості та невідворотності покарання створює мотив для переховування від правосуддя.

Підозрюваний, будучи призваним на військову службу під час мобілізації, 05.11.2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та переховувався до моменту затримання. Цей факт вказує на нахил підозрюваного до ухилення від виконання обов`язків та переховування від державних органів.

ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, офіційного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків. Умови відсутності легального прибутку підвищують вірогідність повторного вчинення корисливих злочинів проти власності для забезпечення власної життєдіяльності.

Аргументи захисту та підозрюваного щодо застосування цілодобового домашнього арешту не можуть бути задоволені, оскільки більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для нейтралізації встановлених ризиків. Перебування підозрюваного під домашнім арештом, з урахуванням його попередньої поведінки (переховування після самовільного залишення військової частини протягом тривалого часу), не гарантує його належної процесуальної поведінки та не виключає ризику втечі.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 вересня 2026 року включно в межах строку досудового розслідування, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 2 місяці, з дня внесення застави, а саме:

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого в

АДРЕСА_1 , не судимого - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 вересня 2026 року включно в межах строку досудового розслідування, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 2 місяці, з дня внесення застави, а саме:

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1