Решение № 140362898, 02.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/5874/26

Провадження № 2/463/2351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді: Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення загальної суми заборгованості за Кредитним договором №1589-4242 від 16.08.2025, в розмірі 96 475,82 гривень, з яких: - прострочена заборгованість за кредитом 24 925,90 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35 174,92 гривень; - прострочена заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 35 550,00 грн; - заборгованість по комісії 825,00 грн, а також стягнення з відповідача на його користь судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї позовної заяви, з мотивів та підстав, викладених у ній.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

11.07.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій просив відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, викладених у ньому. Зазначив, що відповідач заперечує щодо позовних вимог позивача, доведення позивачем факту надання кредитних коштів. Позивач не надав зрозумілої формули, не пояснив, за який саме період нараховано 35 550,00 грн за статтею 625 ЦК України, на яку базу нарахування, за якою ставкою, чому таке нарахування допускається спеціальним законодавством та чому воно не є фактичним подвійним стягненням плати за користування коштами. До того ж заперечив проти розкриття банківської таємниці або витребовування руху коштів за її рахунками, однак позивач як кредитодавець повинен подати первинні платіжні документи щодо кожного переказу, належно оформлені документи платіжного надавача, а також пояснити, на підставі яких даних він ідентифікував ці операції як виконані саме на користь відповідача.

11.07.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про витребування оригіналів електронних доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити та його відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 16 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1589-4242 у вигляді електронного документа, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 25 000,00 гривень, строком кредитування 365 днів, стандартної процентної ставки 1,00% в день (перші 180 календарних днів) та 0,74% (починаючи з 181 календарного дня),а також комісією за видачу кредиту в розмірі 0% від суми кредиту.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 25 000,00 гривень підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту №411468-1658300683-07052026 від 07.05.2026.

Також Додатковою угодою_№1 від 19.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1589-4242 від 16.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн. Також Додатковою угодою_№2 від 21.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1589-4242 від 16.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 500,00 грн. Також Додатковою угодою_№3 від 17.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1589-4242 від 16.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 29 500,00 грн. Також Додатковою угодою_№4 від 29.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1589-4242 від 16.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 600,00 грн. Також Додатковою угодою_№5 від 18.12.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1589-4242 від 16.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 500,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Отримання відповідачем кредитних коштів в загальному розмірі 71 100,00 гривень підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту №1589-4242 на банківські карти відповідача НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 05.05.2026, загальна заборгованість становить 96 475,82 гривень, з яких: - заборгованість за кредитом 24 925,90 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 35 174,92 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 35 550,00 грн; - заборгованість по комісії 825,00 грн.

У позовній заяві ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, відсотками за ст. 625 ЦК України та комісію.

Відповідач, при цьому, зазначає суду, що Відповідач заперечує проти розкриття банківської таємниці або витребовування руху коштів за її рахунками, однак позивач як кредитодавець повинен подати первинні платіжні документи щодо кожного переказу, належно оформлені документи платіжного надавача, а також пояснити, на підставі яких даних він ідентифікував ці операції як виконані саме на користь відповідача.

Суд, оцінуючи зауваження представника відповідача до умов кредитного договору, не приймає їх до уваги та розцінює їх як спосіб уникнення від відповідальності, врахувавши наступне.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Про таке зазначено у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17.

Обов`язком суду є встановити розмір невиконаних зобов`язань та захистити порушене право у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справа № 320/8618/15-ц провадження № 61-4393сво18, на суд покладено обов`язок з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за договором № 1589-4242 від 16.08.2025, проценти за користування кредитом нараховані у межах строку дії кредитного договору.

Більше того, сторона відповідача розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами також не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги в частині нарахованих відсотків. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеним кредитним договором відповідач також суду не надав. До того ж відповідач мав змогу самостійно довести факт неотримання ним кредитних коштів, надавши суду банківську інформацію про наявність/відсутність у нього відповідних карткових рахунків, на які здійснювався переказ кредитних коштів згідно представлених позивачем платіжних інструкцій, чи інформацію про рух коштів на них. У свою чергу, сторона відповідача фактично заперечила щодо розкриття банківської таємниці та витребування руху коштів за рахунками, що сприймається судом як намагання сторони відповідача уникнути відповідальності за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно з ст. 64 ЦПК України.

На веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредит за Кредитним договором № 1589-4242 від 16.08.2025 та додатковими угодами до нього, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами, отримані в кредит кошти не повернув, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованість за даним договором.

Що стосується вимоги про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 35 550,00 грн та комісії в сумі 825 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зокрема, на час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу Україниє чинними.

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд доходить до висновку, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у цій справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

Відтак, доводи позивача про те, що до відносин за договорами про надання споживчого кредиту мають застосовуватися спеціальні норми, визначені Законом України «Про споживче кредитування», та з урахуванням внесених змін, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування» в частині виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» щодо нарахування штрафних санкцій, позивач має право на стягнення неустойки за кредитним договором відхиляються, як безпідставні.

Також правомірність нарахування комісії у розмірі 825,00 грн не доведена позивачем належними доказами, оскільки як вбачається з вимог кредитного договору, комісія за надання кредиту становить 0% від суми кредиту.

На підставі наведеного, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення за процентами річних на підставі ст 625 ЦК України та комісії слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, що зазначені в кредитному договорі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 24 925,90 грн та нарахованими процентами у розмірі 35 174,92 грн, що в загальному становить 60 100,82 грн. Інші заперечення сторони відповідача не спростовують зазначених висновків суду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 658,68 гривень судового збору, тобто 62,30 % розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" заборгованість за Кредитним договором № 1589-4242 від 16.08.2025, яка складається з:

- суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24 925,90 грн;

- суми заборгованості за відсотками у розмірі 35 174,92 грн,

що у загальному становить 60 100,82 грн (шістдесят тисяч сто гривень вісімдесят дві копійки), а також судовий збір в розмірі 1 658,68 грн (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок).

У задоволення решти вимог позову відмовити.

Текст рішення складено та підписано суддею 02.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: Мармаш В. Я.