Постановление суда № 140361077, 05.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/2061/26

Номер провадження 6/337/569/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ЗапоріжжяХортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2026 у справі № 337/2061/26, -

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10.08.2026 у справі № 337/2061/26. В заяві просить розстрочити виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2026, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за кредитним договором від 20.02.2022 в сумі 26116,20 грн, судовий збір 2662,40 грн ти витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., а всього стягнути 33778,60 грн.

Заява обґрунтована тим, що виконати вищезазначене рішення суду у повному обсязі без розстрочки заявник не в змозі. На даний момент ОСОБА_1 є безробітнім та доходів не отримує, що підтверджується довідкою ОК-5 та ОК-7. Утриманців не має, перебуває у скрутному фінансовому становищі. У зв`язку з відсутністю постійного доходу, виконання рішення суду для нього є ускладненим. Примусове виконання рішення не призведе до його реального виконання, а лише ускладнить ОСОБА_1 отримання доходу в майбутньому через арешт банківських рахунків та збільшення суми боргу на суму виконавчого збору. Окрім цього ОСОБА_1 є інвалідом III групи, пенсія є його єдиним доходом.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. 14.09.2029 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової О.І. у якій вона просить у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду від 10.08.2026 у справі №337/2061/26 відмовити. Представник зазначає, що долучені відповідачем документи не можуть розглядатися як належне та достатнє підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 435 ЦПК України, які б обґрунтовували необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2026 позовну товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором від 20.02.2022 в сумі 26116,20 грн., судовий збір в сумі 2664,40 грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., а всього стягнено 33778,60 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами ч. 4 ст. 435 ЦПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

ОСОБА_1 у заяві про розстрочення виконання судового рішення посилається на скрутне матеріальне становище.

На підтвердження скрутного матеріального становища надав Довідку ОК-7 з Пенсійного фонду України за період з 2011 року по 2025 рік включно та Довідку ОК-5 з Пенсійного фонду України за період з 2002 рік по 2025 рік включно. З Довідок також вбачається, що заявник з серпня 2025 року по грудень 2025 року офіційно не працевлаштований та не має офіційного доходу.

Проте, суд звертає увагу, що рішення про стягнення заборгованості ухвалено судом у серпні 2026 року, а заява про його розстрочення подана у вересні 2026 року. Отже, надані відомості не характеризують матеріальний стан заявника на час вирішення судом питання про розстрочення виконання рішення.

Зокрема, відсутні відомості про відсутність/наявність нерухомого та рухомого майна, про склад сім`ї тощо. Заявником не надано доказів відсутності інших джерел доходу, не надано відомостей про доходи, отримані поза межами офіційних трудових відносин не надано доказів перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного та отримання або неотримання допомоги по безробіттю, а також інших доказів, які б у своїй сукупності свідчили про об`єктивну неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду. За таких обставин реальна оцінка фінансового стану особи неможлива.

При цьому, ОСОБА_1 посилається на перебування на пенсії, однак не надав суду пенсійне посвідчення та довідки органу Пенсійного фонду України або інших належних доказів, які б підтверджували розмір фактично отримуваної ним пенсії. За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості встановити сукупний розмір щомісячного доходу заявника, співвіднести його із розміром заборгованості та запропонованим графіком її погашення, а відтак - перевірити як наявність об`єктивних перешкод для виконання рішення у повному обсязі, так і реальну можливість виконання рішення у разі надання розстрочення.

Сам по собі факт перебування заявника на пенсії, відсутність працевлаштування та встановлення ІІІ групи інвалідності, без підтвердження його актуального майнового стану, розміру доходів, необхідних витрат та інших обставин, які об`єктивно перешкоджають виконанню рішення, не свідчить про наявність виняткових обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не дають підстав для втручання суду у порядок виконання судового рішення.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Крім того, суд враховує поведінку заявника до та після ухвалення судового рішення.

Саме винні дії ОСОБА_1 з неналежного виконання умов кредитного договору від 20.02.2022 протягом тривалого періоду призвели до утворення заборгованості, відтак ступінь вини відповідача у виникненні даного спору є істотним та беззаперечним.

Крім того, матеріали справи не містять доказів здійснення ОСОБА_1 будь-яких платежів у рахунок погашення заборгованості. Заявником також не надано доказів вжиття інших заходів, спрямованих на добровільне, хоча б часткове, виконання судового рішення. Також, заявляючи про можливість щомісячно сплачувати заборгованість частинами, заявник не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про джерело коштів, за рахунок яких запропонований ним графік розстрочення може фактично виконуватися.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічного, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.89 ЦПК України).

Отже, проаналізувавши обставини справи, враховуючи недоведеність вимог заявника щодо розстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 258-261, 435 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2026 у справі № 337/2061/26 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Г.В.Гнатик