Постановление суда № 140359699, 06.10.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/4619/23

Номер провадження 6/299/206/26

У Х В А Л А

06.10.2026 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Леньо В.В., при секретарі Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів подання приватного виконавця Роман Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи боржника громадянки України ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Подання обгрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця Роман Романа Михайловича знаходиться зведене виконавче провадження №82073150(ВП№75413880 та № 74664058, з виконання виконавчих документів:

виконавчий лист № 299/4619/23 виданий25.01.2024р. Виноградівським районним судом Закарпатської області про: Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код (РПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість за кредитним говором No1001993564801 від 13.10.2021 у розмірі 109059.36 грн (сто дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 36 копійок) та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ивні 00 копійок) судового збору.

виконавчий лист № 461/7871/23 виданий 15.05.2024р.Галицьким районним судом м. Львова про: Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 143284,65 грн. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 2149,27 грн.

За вказаними виконавчими документами боржницею є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка згідно матеріалів виконавчих проваджень є громадянкою України зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем 05.04.2024 та 28.06.2024рр., винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, якими боржницею зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржницю про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження 01.07.2024 року АТ "Укрпоштою" боржнику згідно трек номера № 0504004251073, та 05.04.2024 року АТ "Укрпоштою" боржнику згідно трек номера №0503839129604 (копії додаються).

Рішення на сьогоднішній день боржницею не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавцем на адресу боржниці АТ "Укрпоштою" надсилалися виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду (копії додаються), а саме: - №02-01/4339 від 11.04.2025 року , трек номер 0505289139294, який згідно електронного кабінету АТ "Укрпошти" лист повернуто (копії додаються). - №02-01/5633 від 03.03.2026 року , трек номер 0505569627952, який згідно електронного кабінету АТ "Укрпошти" лист повернуто (копії додаються). - № 02-01/21786 від 17.07.2026 року, трек номер R067230993669, який згідно електронного кабінету АТ "Укрпошти" лист повернуто (копії додаються);

Приватним виконавцем в порядку ст. 48, ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2024 та 28.06.2024 року, для забезпечення реального виконання рішення та направлено електронним обміном в банківські установи, а також, було направлено вимоги в банк, про надання інформації про стан рахунків боржника, згідно відповідей, коштів на які можна звернути стягнення, в достатньому обсязі, не виявлено. На виявлених рахунках боржника недостатньо коштів для задоволення вимог стягувача (копії додаються).

Згідно відповіді з Державної податкової служби України (ДФС) №198952736 від 05.04. 2024., №212512979 від 28.06.2024., №222117775 від 21.08.2024., №223854311 від 01.09.2024, №239904609 від 18.11.2024., №245165717 від 15.12.2024., №251765580 від 16.02.2025, №268046257 від 11.05.2025., №287494866 від 15.08.2025., №298948412 від 30.10.2025., №315773909 від 24.02.2026., №335974906 від 09.05.2026., №362413505 від 22.08.2026., №344189738 від 09.06.2026., №371030070 від 25.09.2026., встановлено, що боржниця офіційно ніде не працевлаштована на обліку в ДПС, як особа підприємець не перебуває.(копії додаються);

Згідно інформації наданої Пенсійним фондом України в системі АСВП №198952727 від 05.04.2024., № 212630833 від 29.06.2024., №222174813 від 21.08.2024., № 223854315 від 01.09.2024., № 243038025 від 04.12.2024.,№245165719 від 15.12.2024., № 251765582 від 16.02.2025., №268046259 від 11.05.2025., №287494868 від 15.08.2025., №315773852 в ід 24.02.2026., №339700733 від 24.05.2026., №344189714 від 09.06.2026., №358783155 від 07.08.2026., встановлено, що боржниця отримує пенсію у Виноградівському об`єднаному управлінні ПФУ (копії додаються).

Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію, крім рішень про стягнення аліментів та рішень про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

У зв`язку з викладеним, за відсутності передбачених законом винятків, звернення стягнення на пенсійні виплати боржниці заборонено.

Під час виконання рішення суду виконавцем при перевірці майнового стану боржниці, а саме наданих відповідей з МВС в системі АСВП: №212512978 від 28.06.2024, №221931161 від 20.08.2024., №222174812 від 21.08.2024., №229580031 від 29.09.2024., №: 248296748 від 31.01.2025., №252903080 від 21.02.2025., №: 261973099 від 08. 04.2025., №270781468 від 26.05.2025., №: 277988496 від 02.07.2025., №319743362 від 0 8.03.2026., №343917304 від 08.06.2026., №366350459 від 07.09.2026, встановлено, що за боржницею відсутні зареєстровані транспортні засоби (копії додаються).

Згідно відповідей з Державної прикордонної служби України в системі АСВП 371030115 від 25.09.2026 (копії додаються) встановлено, що боржниця ОСОБА_1 неодноразово перетинає державний кордон та має паспорт громадянки України для виїзду за кордон номер НОМЕР_3 .

В ході проведення перевірки майнового стану боржниці та згідно витягу з ДРРП на нерухоме майно №495686606 від 25.09.2026 року встановлено, що за боржницею, зареєстроване нерухоме майно яке належить їй на праві власності, а саме: - РН 14724527, будинок, з надвірними побудовами, загальна площа 66,7 кв.м., житлова площа: 38,2кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржниці не здійснюється у зв`язку з тим, що загальна сума заборгованості не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. «У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника».

Боржниця знала про відкриття виконавчого провадження та зверталася до виконавчої служби з приводу визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. При цьому жодних дій для погашення заборгованості боржниця не здійснювала.

Не зважаючи на неодноразові виклики боржниці до офісу приватного виконавця, вона ігнорує їх і не робить будь яких дій спрямованих на виконання виконавчого листа, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином вичерпано всі заходи, передбачені ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» щодо примусового виконання виконавчого листа, всі заходи виявилися безрезультатними.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржниця ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна і доходів.

Боржницею рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання. Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до статті 441 Цивільного процесуального кодексу України питання тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадо вих осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного просить суд иимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянкою України, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . до виконання зобов`язань, покладених на неї згідно виконавчих документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали виконавчого провадження, дійшов висновку.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно з ч. 3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 р. «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 р. «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання.

Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником не надано, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.260,353,441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання приватного виконавця Роман Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи боржника громадянки України ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

СуддяВ. В. Леньо