Постановление суда № 140358476, 06.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 613/1493/26

провадження № 2/619/3685/26

УХВАЛА

06 жовтня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Віськова частина НОМЕР_1 , Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про встановлення фактів батьківства та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,-

в с т а н о в и в:

У провадження Дергачівського районного суду Харківської області за підсудністю з Богодухівського районного суду Харківської області 30.09.2026 надійшла вищевказана позовна заява.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві зазначено, що одним із додатків до позовної заяви є завірена копія квитанції про сплату судового збору на 1-му аркуші.

Проте, згідно опису вкладення з АТ «Укрпошти», датованої 17.07.2026, копія квитанції про сплату судового збору не значиться.

Відсутність такої квитанції про сплату судового збору у справі також підтверджено супровідним листом Богодухівського районного суду Харківської області за №06-03/613/2881/26-Вих від 25.09.2026, оформленого при пересиланні справи за підсудністю.

Зазначене свідчить про те, що за подання цієї позовної заяви судовий збір у встановленому законом порядку не сплачено, підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» - «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Судом встановлено, що позивачем не надано підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Таким чином, вказана позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено ставки розміру судового збору, а саме за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характера у 2026 році сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 гривні.

Предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру: встановлення фактів батьківства та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Таким чином, розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачці за звернення до суду з наведеним позовом становить 2 662,40 гривень.

Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви до суду.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: розрахунковий рахунок отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA878999980313161206000020599, код класифікації доходів бюджету: 22030101, у призначенні платежу вказати: 101 _____(РНОКПП), Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ позивача), Дергачівський районний суд Харківської області.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статтей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, що є перешкодою для відкриття провадження у справі, позов слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Віськова частина НОМЕР_1 , Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про встановлення фактів батьківства та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків у 5 (п`ять) днів з дня вручення позивачу копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали у зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. С. Овсянніков