Решение № 140354487, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 жовтня 2026 р. справа № 520/26893/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.08.2026 №203040027502 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01 травня 2026 року та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплаченої пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2026 № 203040027502 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50 % від десяти мінімальних пенсії за віком, починаючи з 26.07.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Головними управліннями Пенсійного фонду України у Волинській та Одеській областях протиправно не враховано її право на призначення дострокової пенсії за віком та переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Позивачка просить визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 18.08.2026 № 203040027502 та ГУ ПФУ в Одеській області від 04.08.2026 № 203040027502, а також зобов`язати відповідачів призначити їй дострокову пенсію за віком з 01.05.2026 та перевести її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 26.07.2026. Позивачка вважає, що має право на зазначені види пенсій відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та спеціальних положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відмова органів Пенсійного фонду України порушує її право на пенсійне забезпечення, гарантоване статтею 46 Конституції України. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачка не має права на призначення дострокової пенсії за віком, оскільки має недостатній страховий стаж, а також не має права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Відповідач посилається на те, що у 2026 році для призначення пенсії за віком у 60 років необхідно мати не менше 33 років страхового стажу, тоді як страховий стаж позивачки становить 31 рік 9 місяців 2 дні. Також відповідач вважає, що переведення позивачки на пенсію у зв`язку з втратою годувальника неможливе через відсутність у неї права на власну пенсію за віком. У зв`язку з цим відповідач вважає свої дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно якої підтримала свої позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 зверталася до органів Пенсійного фонду України із заявами щодо призначення пенсії за віком та переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

07.04.2026 позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням від 14.04.2026 їй було відмовлено у зв`язку з недостатністю страхового стажу. 01.05.2026 позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії, після чого їй було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, виплату якої надалі було припинено.

26.07.2026 позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 04.08.2026 № 203040027502 у такому переведенні відмовлено. Крім того, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 18.08.2026 № 203040027502 позивачці відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком.

Позивачка вважає зазначені рішення протиправними, оскільки має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та спеціальних положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв`язку з цим вона звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості та у разі втрати годувальника.

Правові, економічні та організаційні засади загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Згідно зі статтею 9 Закону №1058-IV у солідарній системі призначаються, зокрема, пенсія за віком та пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.08.2026 №203040027502, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 115 Закону №1058-IV окремим категоріям осіб пенсія за віком може призначатися достроково за наявності визначених цією нормою умов.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком передбачено для визначених законом категорій осіб, у тому числі дружин військовослужбовців, які померли у зв`язку з обставинами, прямо визначеними цією нормою.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись, зокрема, на пункт 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

Судом встановлено, що страховий стаж позивачки становить 31 рік 9 місяців 2 дні. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.08.2026 №203040027502 позивачці відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю передбачених законом підстав для її призначення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на дострокове призначення пенсії за віком надається окремим категоріям осіб за наявності визначених цією нормою юридичних фактів та умов. Отже, для набуття такого права недостатньо самого факту досягнення особою відповідного віку чи наявності необхідного страхового стажу, а необхідним є також підтвердження належності особи до категорії, на яку поширюється зазначена законодавча гарантія.

Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивачки ОСОБА_2 у період з 21.04.1989 по 05.08.1989 перебував на учбових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 №4/299 від 18.08.1992.

Водночас, перебування особи на учбових зборах як військовозобов`язаного не є тотожним проходженню військової служби та саме по собі не свідчить про набуття такою особою статусу військовослужбовця у розумінні законодавства України.

При цьому пункт 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV пов`язує право на дострокове призначення пенсії з наявністю конкретного статусу та обставин, прямо визначених законом. Тому для поширення відповідної пільги на дружину померлого необхідно встановити, що померлий годувальник належав саме до тієї категорії осіб, членам сімей яких законом надано право на дострокове пенсійне забезпечення.

Сам по собі факт участі ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час учбових зборів не є достатнім для висновку про те, що він мав статус військовослужбовця, який є необхідною умовою для застосування до позивачки відповідної норми пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

Таким чином, надані позивачкою документи підтверджують факт перебування її чоловіка на учбових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не підтверджують наявності у нього статусу, з яким закон пов`язує право членів його сім`ї на дострокове призначення пенсії за віком.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено наявності всіх передбачених пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV умов для призначення їй дострокової пенсії за віком.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.08.2026 №203040027502 про відмову у призначенні позивачці дострокової пенсії за віком є обґрунтованим та прийнятим за відсутності встановлених законом підстав для призначення такої пенсії. Підстави для визнання зазначеного рішення протиправним та його скасування відсутні.

Щодо позовних вимог про переведення позивачки на пенсію у зв`язку з втратою годувальника суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника за наявності визначених законом умов.

До непрацездатних членів сім`ї, зокрема, належить дружина, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Як встановлено судом, позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та на момент звернення із заявою від 26.07.2026 досягла 60-річного віку.

Відтак, посилання відповідача на те, що відсутність у позивачки необхідного страхового стажу для призначення власної пенсії за віком автоматично виключає можливість набуття нею статусу непрацездатного члена сім`ї, є необґрунтованим.

При цьому поняття досягнення пенсійного віку та наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, не є тотожними юридичними категоріями.

Отже, сам факт недостатності страхового стажу позивачки для призначення їй пенсії за віком на загальних підставах не може бути самостійною та достатньою підставою для відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника за умови встановлення інших передбачених законом обставин.

Разом з тим, відповідно до статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника одному непрацездатному члену сім`ї призначається у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Таким чином, для вирішення питання щодо права позивачки на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника необхідним є встановлення, зокрема, факту наявності у померлого годувальника необхідного страхового стажу, обставин його смерті, причинного зв`язку смерті із захворюванням, пов`язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також інших обставин, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що під час звернення 26.07.2026 позивачкою порушувалося питання про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків відповідного пенсійного забезпечення померлого чоловіка.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що пенсійна справа ОСОБА_2 в органах Пенсійного фонду України відсутня, оскільки за життя він пенсію в органах Пенсійного фонду України не отримував. Документи, необхідні для повного визначення страхового стажу померлого годувальника та обчислення розміру пенсії, до заяви позивачки в повному обсязі не подавалися.

За таких обставин орган Пенсійного фонду України на момент прийняття рішення від 04.08.2026 №203040027502 не мав можливості здійснити остаточне обчислення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника без встановлення та перевірки відповідних обставин.

Водночас мотиви, наведені відповідачем у спірному рішенні щодо неможливості переведення позивачки на пенсію у зв`язку з втратою годувальника виключно з підстави відсутності у неї права на власну пенсію за віком, суд вважає помилковими.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2026 №203040027502 не може вважатися належно обґрунтованим, оскільки при його прийнятті відповідачем не було належним чином досліджено всі обставини, що мають значення для вирішення питання про право позивачки на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даному випадку суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести позивачку на пенсію у зв`язку з втратою годувальника саме з 26.07.2026 та визначити конкретний розмір такої пенсії, оскільки для цього необхідно встановити та перевірити низку обставин, які належать до компетенції органу Пенсійного фонду України.

Зокрема, необхідно перевірити документи щодо страхового стажу померлого годувальника, встановити наявність передбачених законом підстав для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та здійснити відповідні розрахунки.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2026 №203040027502 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.07.2026 про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

При повторному розгляді заяви відповідач зобов`язаний надати оцінку всім поданим позивачкою документам, перевірити наявність передбачених законом умов для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, встановити страховий стаж померлого годувальника та здійснити відповідний розрахунок пенсії.

При цьому, суд не вирішує наперед питання про наявність чи відсутність у позивачки права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки це питання має бути вирішене відповідачем за результатами повного та всебічного розгляду заяви і документів.

Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.08.2026 №203040027502 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком скасуванню не підлягає.

Водночас рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2026 №203040027502 про відмову у переведенні позивачки на пенсію у зв`язку з втратою годувальника підлягає скасуванню, а Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язанню повторно розглянути заяву позивачки від 26.07.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності пере законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактично обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляд справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2026 №203040027502 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 26.07.2026 про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ