Постановление суда № 140354468, 05.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

05 жовтня 2026 року Справа № 520/27445/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівні про зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить: - призначити справу до судового розгляду з викликом сторін; - для забезпечення об`єктивного розгляду справи, призначити проведення судово-економічної експертизи.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали. В ухвалі суду, зокрема суд зазначив, що клопотання про призначення справи до судового розгляду з викликом сторін та клопотання про призначення судової експертизи є процесуальними клопотаннями, які можуть бути заявлені в порядку статей 160, 161 КАС України або під час розгляду справи, проте не є позовними вимогами у розумінні статті 160 КАС України. Вони не визначають предмет спору і не становлять способу захисту права. У поданій позовній заяві відсутній зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Заява фактично складається лише з двох клопотань (про призначення справи до судового розгляду з викликом сторін та про проведення судово-економічної експертизи) і не містить змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують такі обставини. Необхідність обґрунтувати процесуальний строк звернення до суду із цим позовом, адже в обмеженому обсязі обставин у позовній заяві позивач зазначає, що його розмір пенсії невірно обчислений з 23.01.2018. Суд відмічає, що пенсія виплачується щомісячно, у зв`язку з чим позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з 01.02.2018 не пізніше 28.02.2018. Необхідність сплати судового збору.

29.09.2026 позивачем подана заява в якій просить відкрити провадження з викликом сторін. Наводить, що позовна заява відповідає вимога КАС України та містить позовні вимоги, які підлягають судовому захисту.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до позовної заяви документи (разом з заявою), а також обставини заяви про усунення недоліків, суд дійшов наступного.

Суд повторно відмічає, що позивачем пред`явлено до суду позовні вимоги: - призначити справу до судового розгляду з викликом сторін; - для забезпечення об`єктивного розгляду справи, призначити проведення судово економічної експертизи. Такі позовні вимоги, на переконання позивача, є вірними, чітким та такими, що підлягають судовому захисту шляхом подання позову до суду. Наведені обставини у позовній заяві та заяві про усунення недоліків, їх підтверджують.

Вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Положеннями частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог (предметом позову) розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу відповідно до частини першої статті 5 КАС України. Такий спосіб захисту має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло (наприклад: визнати протиправним і скасувати рішення/дію/бездіяльність суб`єкта владних повноважень; зобов`язати вчинити певні дії; зобов`язати утриматися від вчинення певних дій тощо).

Позовні вимоги формуються як конкретна прохальна частина позовної заяви, спрямована на захист прав, свобод та інтересів позивача у публічно-правових відносинах. Вони мають містити чітке зазначення того, яке саме рішення, дія чи бездіяльність оскаржується, які права позивача порушені, та який саме спосіб захисту просить застосувати суд.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України ).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналіз викладених норм процесуального права свідчить про те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі №640/29393/21.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач фактично не оскаржує рішення, дію чи бездіяльність відповідача, вчинену ним у межах реалізації владних управлінських повноважень, яка безпосередньо породжує, змінює або припиняє для позивача певні правові наслідки. Предметом звернення є: призначити справу до судового розгляду з викликом сторін; - для забезпечення об`єктивного розгляду справи, призначити проведення судово економічної експертизи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що між сторонами у цій справі відсутній спір у сфері публічно-правових відносин, який відповідно до положень КАС України може бути предметом розгляду адміністративного суду. Заявлена вимога не спрямована на відновлення або захист порушеного права, свободи чи законного інтересу позивача шляхом застосування визначеного законом способу судового захисту, а тому не утворює предмета адміністративного позову.

Крім того, характер заявлених вимог свідчить про відсутність підстав для її розгляду і в порядку іншого судочинства, оскільки позивач не заявляє вимог про захист цивільного, сімейного, трудового, земельного чи іншого приватного права або інтересу, які могли б бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства, так само як не заявляє вимог, що належать до юрисдикції господарського суду.

Фактично позивач звернувся із позовними вимоги, які самі по собі не є самостійним способом захисту права та не є самостійним публічно-правовим спором та не належить до предмета розгляду адміністративного суду.

Заявлений позивачем спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підлягає розгляду судами в порядку будь-якого іншого виду судочинства, оскільки фактично стосується оцінки змісту процесуального документа, поданого в іншій судовій справі, та не становить самостійного спору про право.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене вище приходжу переконання про те, що вимоги позивача не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, а відтак суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 170, 248, 256, 287, 293, 295 КАС України,

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 05.10.2026.

Суддя М. І. Садова