Решение № 140354450, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року справа №520/22251/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського політехнічного фахового коледжу до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Харківський політехнічний фаховий коледж (вул.Дмитрівська, буд.26, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61052, код 01393119) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул.Шевченка, буд.8, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ 38631015), в якому просить суд:

- скасувати заходи реагування, застосовані до Харківського державного політехнічного коледжу (теперішня назва: Харківський фаховий політехнічний коледж) відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 р. у справі № 520/3987/2020 у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Харківським державним політехнічним коледжем, за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Дмитрівська, 26, пров.Рубанівський, 1, просп.Любові Малої, 4-А, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель є лише наявність обставин, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню і створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а не сам факт порушення вимог пожежної безпеки. На момент ухвалення рішення суду від 07.10.2020 у справі №520/3987/2020 із 59 порушень залишалося 15, однак згідно з висновком комісійної судової пожежно-технічної експертизи від 30.10.2023 №18344 майже всі суттєві недоліки усунуто, а єдиний залишковий недолік (відсутність блискавкозахисту) за своєю сутністю не створює реальної загрози, інші порушення взагалі не можуть призвести до виникнення пожежі, при цьому позивачем виконано комплекс додаткових заходів (вогнезахист, вимірювання електропроводки, встановлення систем оповіщення та пожежної сигналізації, технічне обслуговування тощо), у зв`язку з чим підстави для продовження дії заходів реагування відсутні.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій виклав заперечення на позицію зазначену у відповіді на відзив та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримав позицію викладену у відзиві.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.09.2020 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт №67.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №520/3987/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківського державного політехнічного коледжу про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Харківським державним політехнічним коледжем, за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Дмитрівська, 26, пров.Рубанівський, 1, просп.Любові Малої, 4-А, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

14.05.2024 директор Харківського політехнічного фахового коледжу звернувся до ГУ ДСНС України у Харківській області із заявою про скасування заходів реагування/повідомлення про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей №112/164, в якій просив дозволити експлуатацію будівель Харківським політехнічним фаховим коледжем, за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Дмитрівська, 26, пров.Рубанівський, 1, просп.Любові Малої, 4-А з використанням електричної енергії та зняттям опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання.

Листом від 21.05.2024 №65030-4726/65680 ГУ ДСНС у Харківській області повідомило, що скасування заходів реагування суду та дозвіл на експлуатацію будівель коледжу не входить до їх повноважень. Відновлення експлуатації можливе лише після усунення всіх порушень пожежної та техногенної безпеки і отримання відповідного акта перевірки центральним органом.

Позивач, вважаючи, що порушення, які стали підставою для застосування заходів реагування рішенням суду у справі №520/3987/2020, усунені, звернувся до суду із цим позовом для скасування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Частиною перша статті 3 Закону № 877-V визначає, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою і четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За правилами частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом першим частини п`ятої статті 4 Закону №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (абзац другий частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V).

Відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V,у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Суд зазначає, процедура відновлення експлуатації (роботи) об`єктів після застосування заходів реагування до 15.12.2017 передбачала звернення суб`єкта господарювання до суду в порядку частини дванадцятої статті 183-2 КАС України (у редакції чинній до 15.12.2017), із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджувалося відповідними доказами. Така заява могла бути подана до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція КАС України не визначає процедуру скасування вжитих заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V (у редакції, що діяла на час звернення до суду з цим позовом, яка не зазнала змін і на даний час) відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Оскільки положення КАС України з 15.12.2017 не встановлюють особливості процедури скасування заходів реагування, а Закон № 877-V є спеціальним у спірних правовідносинах, суд вважає, що в такому випадку слід керуватися нормами цього Закону.

Наведений правовий висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 2340/5120/18, від 24.06.2020 у справі № 520/3948/19.

Комплексний аналіз наведених положень законодавства в контексті встановлених судом фактичних обставин дає підстави для висновку, що у даному випадку законодавець не наділив суд правом підміняти функції органу державного нагляду (контролю) та приймати рішення про скасування заходів реагування та поновлення експлуатації Харківського політехнічного фахового коледжу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували проведення посадовими особами відповідача перевірки, в ході якої було б підтверджено усунення виявлених під час перевірки та зазначених в акті порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення відповідача до суду для застосування заходів реагування, як і доказів того, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Водночас, поновити права позивача, обраним ним способом захисту, неможливо з причин недотримання останнім процедури скасування відповідних заходів реагування.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, врегульовані Кодексом цивільного захисту України.

Згідно пункту 5 статті 68 Кодексу цивільного захисту України відновлення роботи зупинених підприємств, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, суб`єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.

З аналізу наведених процесуальних норм КАС України слід дійти висновку, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки у суду відсутні докази проведення державного нагляду (контролю) посадовими особами відповідача, за результатами якого встановлено усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат на користь позивача відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Харківського політехнічного фахового коледжу (вул. Дмитрівська, буд.26, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61052, код ЄДРПОУ: 01393119) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про скасування заходів реагування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов