Постановление суда № 140354078, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 жовтня 2026 року Справа № 520/25898/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові клопотання Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 13.10.2023 по 23.10.2024 грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2684 грн., у 2024 році у розмірі 3028 грн;

- зобов`язати Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 13.10.2023 по 23.10.2024 (включно) з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року (3028,00 грн.) на відповідний коефіцієнт посадового окладу, з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 24.10.2024 по 24.06.2026 грошового забезпечення, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028 грн., у 2025 році у розмірі 3028 грн., у 2026 році у розмірі 3328 грн;

- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у м. Києві здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні, за період з 24.10.2024 по 24.06.2026 з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року (3328,00 грн), на відповідний коефіцієнт посадового окладу, з урахуванням раніше проведених виплат.

Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем пропущено строк на звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 по справі № 460/21394/23 прийшов до висновку, що період спірних правовідносин до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй грошового забезпечення без обмеження будь-яким строком. Зазначив, що спірні правовідносини у період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Для встановлення дат, з якими частина друга статті 233 КЗпП України пов`язує початок обчислення строку звернення до суду з відповідним позовом, суд повинен з`ясувати, чи виконав відповідач передбачений статтею 110 КЗпП України обов`язок щодо позивача (якщо так, то в якій формі), та коли позивач набув документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення за кожен місяць зазначених періодів. Крім того, для обрахунку передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду, суд повинен встановити дату одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2025 року у справі № 460/7194/24.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 по справі № 460/21394/23 погодився із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Також, Верховний Суд у постанові від 22.01.2026 по справі № 420/26951/24 зазначив, що чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Вказав, що саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Даний адміністративний позов сформовано в системі «Електронний суд» 19.08.2026 та зареєстровано судом 20.08.2026.

Так, заявник посилався на те, що позивач був ознайомлений з окладом, який підлягав йому до виплати відповідно до наказів Територіального управління БЕБ у Львівській області від 12.10.2023 №94-к/ДСК та від 09.04.2024 №10-к/ДСК (дати ознайомлення 13.10.2023 та 16.04.2024), про факт ознайомлення із зазначеним наказами свідчить зворотній листок-ознайомлення з особистим підписом позивача та проставленням дати ознайомлення. Вказано, що 23.10.2024 видано грошовий атестат №7, який позивач отримав 23.10.2024.

Проте, зазначені заявником документи не розкривають зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), з яких позивач може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат, зокрема застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб включений до розрахунку виплат.

При цьому, суд враховує, що позивач звільнений зі служби в Бюро економічної безпеки України 24.06.2026 на підставі наказу Територіального управління БЕБ у м. Києві від 17.06.2026 № 40-к/ДСК.

Таким чином, позивач міг мати сподівання про остаточний розрахунок з ним при звільнені зі служби в Бюро економічної безпеки України 24.06.2026.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2025 від 11.12.2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

У вказаному рішенні зазначено, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, не можна прийти до висновку щодо пропущення позивачем строку звернення до суду.

Тому, на думку суду, клопотання Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.121, ст. 240, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаєв А.І.