Решение № 140353243, 06.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29661/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - відповідач, Приморська районна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі - третя особа, Управління), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 1 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради виконати приписи передбачені рішенням ОМР від 09.10.2013 № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі» розділом 13, пунктом 13.7, а саме письмово листом-рішенням проінформувати заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 1 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: Україна, м. Одеса, пляж Ланжерон (біля ресторану Авокадо) за прив`язкою до місцевості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є фізичною особою - підприємцем та з 01.05.2017 здійснює підприємницьку діяльність з використанням елементів вуличної торгівлі (лотків, холодильного обладнання, вендингового апарату) за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон (біля ресторану «Авокадо») на підставі листів-рішень Приморської районної адміністрації та договорів на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, укладених з Управлінням, зокрема, на розміщення вендингового апарату площею 1,0 кв.м - на підставі листів-рішень від 31.10.2023 № 01-11/1/771/1вих та від 13.09.2024 № 01-11/1/918/1вих і договорів від 13.11.2023 № УТ-362/23 та від 24.09.2024 № УТ-310/24, строк дії останнього з яких - до 07.11.2025.

Позивач зазначає, що у 2025 році він неодноразово звертався через центр надання адміністративних послуг до Приморської районної адміністрації із заявами про узгодження розміщення елемента вуличної торгівлі - вендингового апарату площею 1 кв.м на тому самому місці, однак отримав однакові за змістом листи від 30.07.2025, 19.08.2025, 25.08.2025, якими йому відмовлено з посиланням на те, що місце розміщення знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, а також на пункт 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI. На думку позивача, такі листи не можуть вважатися мотивованою відмовою у розумінні пункту 13.7 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, оскільки не містять посилання на конкретну підставу відмови, суперечать восьмирічній практиці погодження відповідачем розміщення елементів торгівлі позивача на цьому ж місці та надані у період дії укладених з позивачем договорів, при цьому ширина пішохідної алеї складає понад 20 метрів, благоустрій території за весь період не змінювався, а площа вендингового апарату становить лише 1 кв.м.

Позивач вважає, що відповідач своєю бездіяльністю, яка полягає у неукладенні листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, протиправно втручається в його підприємницьку діяльність, гарантовану статтею 42 Конституції України, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.09.2025 відмовлено у відкритті провадження у цій адміністративній справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 420/29661/25 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом даного спору є виконання Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради приписів пункту 13.7 розділу 13 Правил щодо повідомлення позивача письмово листом-рішенням про можливість розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці або надання мотивованої відмови щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі, тобто спір стосується публічно-правових управлінських відносин.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.11.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Пекного А.С.

Ухвалою від 26.11.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано позивачу строк для усунення її недоліків. Цією ж ухвалою зазначено, що заявлене у позовній заяві клопотання про відстрочення сплати судового збору не підтверджене жодними доказами.

12.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено платіжну інструкцію від 12.12.2025 № 1A5A-287A-5AMP-5725 про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою від 17.12.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали, роз`яснено наслідки неподання відзиву, передбачені частиною четвертою статті 159 КАС України; встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких пояснень чи доказів на обґрунтування правомірності своїх рішень до суду не надав. Третя особа пояснень щодо позову також не подала.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 30.03.2004 № 2 545 017 0000 000769, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 412366.

Листом-рішенням Приморської районної адміністрації від 31.10.2023 № 01-11/1/771/1вих за результатом розгляду заяви та наданих позивачем документів щодо наміру про розташування елементу вуличної торгівлі - вендінгового боксеру (атракціону) за адресою: пляж «Ланжерон» (біля ресторану «Авокадо») згідно прив`язки до місцевості, у відповідності до пункту 13.7 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 № 3961-VI, відповідач вважав можливим розміщення такого елементу вуличної торгівлі загальною площею 1,0 кв.м на період роботи до двох років з дня укладення договору на право тимчасового користування місцем для розташування елементу торгівлі.

13.11.2023 між Управлінням та позивачем укладено договір № УТ-362/23 на право тимчасового користування місцем для розташування елементу вуличної торгівлі площею 1,00 кв.м за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон» (біля ресторану «Авокадо»).

Листом-рішенням Приморської районної адміністрації від 13.09.2024 № 01-11/1/918/1вих за результатом розгляду заяви та наданих позивачем документів щодо наміру про розташування елементу вуличної торгівлі - вендінгового апарату (надання послуг населенню) за адресою: пляж «Ланжерон» (біля ресторану «Авокадо») згідно прив`язки до місцевості відповідач також вважав можливим розміщення такого елементу вуличної торгівлі загальною площею 1,0 кв.м на період роботи до двох років з дня укладення договору на право тимчасового користування місцем для розташування елементу торгівлі.

24.09.2024 між Управлінням та позивачем укладено договір № УТ-310/24 на право тимчасового користування місцем для розташування елементу вуличної торгівлі площею 1,00 кв.м за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон» (біля ресторану «Авокадо»). Підставою для розміщення елементу торгівлі за цим договором є лист-рішення (позитивна відповідь) відповідної районної адміністрації Одеської міської ради щодо можливості розмістити елемент торгівлі за заявленою адресою. Строк дії договору визначено до 07.11.2025.

Крім того, листами-рішеннями Приморської районної адміністрації, зокрема, від 14.06.2022 № 01-11/1/166/1вих, від 28.04.2023 № 01-11/1/156/1вих, від 04.10.2023 № 01-11/1/710/1вих, від 13.09.2024 № 01-11/1/915/1вих, відповідач неодноразово вважав можливим розміщення на тому самому місці елементу вуличної торгівлі позивача - лотку площею 6,0 кв.м, на підставі яких між позивачем та Управлінням укладались відповідні договори, зокрема від 24.09.2024 № УТ-311/24.

У липні - серпні 2025 року позивач через Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради звертався до Приморської районної адміністрації із заявами про надання адміністративної послуги «Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР)», адреса об`єкта: м. Одеса, пляж «Ланжерон» (біля ресторану «Авокадо»), до яких додавались фотофіксація місця розташування з прив`язкою до місцевості, інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елементів вуличної торгівлі, реквізити замовника та копія виписки з Єдиного державного реєстру, що підтверджується описами вхідного пакету документів від 17.07.2025 № Ф1-171672-ю/о, від 31.07.2025 № Ф1-185638-ю/о, від 08.08.2025 № Ф1-193175-ю/о, від 20.08.2025 № Ф1-203917-ю/о та від 28.08.2025 № Ф1-212960-ю/о.

Листом від 30.07.2025 №№ 01-11/1/894/1вих, 01-11/1/895/1вих, 01-11/1/893/1вих, 01-11/1/905/1вих, підписаним першим заступником голови Приморської районної адміністрації, відповідач повідомив позивача про розгляд його звернень, які надійшли від 18.07.2025 №№ 01-11/1/894, 01-11/1/895, 01-11/1/893 та від 21.07.2025 № 01-11/1/905, щодо узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі - лотку площею 6,0 кв.м, холодильного обладнання площею 1,0 кв.м, вендінгового апарату площею 1,0 кв.м, літнього майданчику площею 9,0 кв.м за адресою: пляж Ланжерон (біля ресторану «Авокадо»).

У вказаному листі зазначено, що відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 № 3961-VI, в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив`язкою до місцевості, місця, заплановані для розміщення елементів вуличної торгівлі, знаходяться на пішохідному тротуарі загального користування, що буде обмежувати вільне пересування громадян та може негативно вплинути на збереження цілісності архітектурно-ландшафтного простору території, що призведе до безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості даної ділянки міського простору елементами торгівлі; додаткове розміщення на тротуарі загального користування лотку площею 6,0 кв.м, холодильного обладнання площею 1,0 кв.м, вендінгового апарату площею 1,0 кв.м, літнього майданчику площею 9,0 кв.м призведе до погіршення його пішохідних властивостей та може викликати негативну реакцію мешканців та гостей міста, що суперечить меті та завданням Правил. Далі у листі наведено зміст пункту 1.3 Правил, пункту 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, та пункту 1 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4065-VII «Про деякі питання розміщення елементів вуличної торгівлі на об`єктах благоустрою, закріплених за комунальними підприємствами Одеської міської ради, що здійснюють діяльність з благоустрою та утримання територій пляжів, узбережжя, парків та скверів», і зазначено, що на підставі викладеного, керуючись пунктами 1.3, 13.6 та 13.7 Правил, відповідач повідомляє позивача про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення зазначених елементів вуличної торгівлі, а надані пакети документів повертаються до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

Листом від 19.08.2025 №№ 01-11/1/950/1вих, 01-11/1/951/1вих, підписаним заступником голови Приморської районної адміністрації, відповідач за результатами розгляду звернень позивача від 04.08.2025 №№ 01-11/1/950, 01-11/1/951 щодо узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі - лотку площею 6,0 кв.м та вендінгового апарату площею 1,0 кв.м за адресою: пляж Ланжерон (біля ресторану «Авокадо»), з аналогічних підстав (без посилання на рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4065-VII) повідомив позивача про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення лотку площею 6,0 кв.м та вендінгового апарату площею 1,0 кв.м.

Листом від 25.08.2025 №№ 01-11/1/1010/1вих, 01-11/1/1015/1вих, 01-11/1/1016/1вих, підписаним заступником голови Приморської районної адміністрації, відповідач за результатами розгляду звернень позивача від 08.08.2025 № 01-11/1/1010 та від 11.08.2025 №№ 01-11/1/1015, 01-11/1/1016 щодо узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі - лотку площею 6,0 кв.м, вендингового боксеру площею 1,0 кв.м, відкритого літнього майданчику площею 9,0 кв.м за адресою: пляж Ланжерон (біля ресторану «Авокадо»), з тих самих підстав, що й у листі від 30.07.2025, повідомив позивача про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення вказаних елементів вуличної торгівлі.

Зміст мотивувальної частини листів від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025 є тотожним та відрізняється лише переліком елементів вуличної торгівлі, щодо яких надано відмову.

Відомостей про те, що на момент звернення позивача до суду (29.08.2025) відповідачем не розглянуто будь-яку заяву позивача, строк розгляду якої, встановлений пунктом 13.7 Правил, сплив, матеріали справи не містять.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з підпунктом 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 № 1328-VII «Про затвердження положень про районні адміністрації Одеської міської ради» затверджено положення про районні адміністрації Одеської міської ради, зокрема Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яка є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси згідно із Законом № 280/97-ВР.

Питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі на території міста Одеси врегульовані Правилами розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 № 3961-VI (далі - Правила № 3961-VI), розробленими на підставі Закону № 280/97-ВР, статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до пункту 1.2 Правил № 3961-VI вони регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі.

Пунктом 1.3 Правил № 3961-VI визначено, що їх метою та завданням є: запровадження єдиних процедур при розміщенні тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів торгівлі; створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у сфері розміщення тимчасових споруд та елементів торгівлі в комерційних цілях; упорядкування елементів міського середовища задля подолання проблем безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору тимчасовими спорудами та елементами торгівлі; створення передумов для можливості скерованого, прогнозованого розвитку міста за допомогою єдиної електронної бази даних тимчасових споруд в м. Одесі; забезпечення сприятливих умов для жителів міста щодо задоволення дрібних соціально-побутових потреб шляхом користування послугами, які надаються власниками (користувачами) тимчасових споруд та елементів торгівлі, що спрямовано на підвищення якості проживання, відпочинку та оздоровлення населення; планування потреб міста; застосування механізмів впливу на розвиток об`єктів інфраструктури міста.

Згідно з пунктом 1.4 Правил № 3961-VI елементи вуличної торгівлі (ЕВТ) - це окремо розташовані торгівельні автомати, лотки, ємності, торговельне обладнання, низькотемпературні прилавки, інші пристрої для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, платіжні термінали, паркомати, споруди соціально-культурного чи іншого призначення, що не відносяться до ТС, відкриті (літні) майданчики, у складі яких відсутні помости, огорожі, намети, шатри; уповноважений орган - управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, виконавчий орган Одеської міської ради, визначений Одеською міською радою для регулювання діяльності з дотримання фізичними та юридичними особами Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі; договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі - двосторонній договір, укладений між власником (користувачем) елементу торгівлі та Уповноваженим органом, що визначає їх взаємні права та обов`язки щодо користування місцями для розміщення елементів торгівлі, які перебувають у комунальній власності; заявник (замовник) - суб`єкт господарювання, який має намір розмістити або привести існуючу ТС, елемент торгівлі у відповідність до цих Правил; лист-рішення - це письмове повідомлення, яке надається особі, яка подала заяву на розміщення елементу торгівлі, відповідною за територіальною ознакою місця розміщення елементу торгівлі районною адміністрацією Одеської міської ради.

Порядок розміщення елементів вуличної торгівлі та повноваження районних адміністрацій Одеської міської ради при розгляді питань узгодження місць розміщення елементів вуличної торгівлі регулюється розділом 13 Правил № 3961-VI.

Пунктом 13.1 Правил № 3961-VI визначено, що встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа-рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом.

Відповідно до пункту 13.4 Правил № 3961-VI договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі укладається між Уповноваженим органом та Заявником.

Згідно з пунктом 13.5 Правил № 3961-VI заявник, який має намір встановити елемент торгівлі, звертається до відповідної районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про можливість розміщення елемента торгівлі, до якої додається фотофіксація місця розташування з прив`язкою до місцевості та інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елемента торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація та таке інше). У разі надання заяви фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою додатково надається витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 13.6 Правил № 3961-VI встановлено, що підставами для відмови у розміщенні елементу торгівлі є: подача неповного пакету документів, зазначених в п.13.5 цих Правил; в поданих документах виявлено недостовірну інформацію. Зазначені підстави не є вичерпними.

Відповідно до пункту 13.7 Правил № 3961-VI відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов`язана письмово листом-рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи.

Згідно з пунктом 13.9 Правил № 3961-VI у разі отримання листа-рішення, яке є дійсним протягом тридцяти календарних днів із дня реєстрації заяви про можливість розміщення елементів торгівлі, Заявник в межах зазначеного строку звертається до Уповноваженого органу через управління надання адміністративних послуг із заявою про укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі.

Пунктом 13.11 Правил № 3961-VI передбачено, що після укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі Заявник може встановити, розміщувати та експлуатувати належний йому елемент торгівлі.

Відповідно до пункту 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини.

Пунктом 1 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4065-VII «Про деякі питання розміщення елементів вуличної торгівлі на об`єктах благоустрою, закріплених за комунальними підприємствами Одеської міської ради, що здійснюють діяльність з благоустрою та утримання територій пляжів, узбережжя, парків та скверів» встановлено, що розміщення елементів вуличної торгівлі, розташованих на території об`єктів благоустрою, які закріплені за комунальними підприємствами Одеської міської ради, що здійснюють діяльність з благоустрою та утримання територій пляжів, узбережжя, парків та скверів, здійснюється відповідно до затвердження у встановленому порядку проектів благоустрою.

Відносини органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів регулює Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) (частина перша статті 1).

Відповідно до пунктів 1, 3, 7 частини першої статті 2 Закону № 2073-IX адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації; адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2073-IX принципами адміністративної процедури є, зокрема: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; рівність перед законом; обґрунтованість; добросовісність і розсудливість; пропорційність; ефективність; презумпція правомірності дій та вимог особи.

Частиною третьою статті 6 Закону № 2073-IX визначено, що здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Відповідно до статті 8 Закону № 2073-IX адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону. Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

Згідно з частинами першою, другою статті 72 Закону № 2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину. Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача суд зазначає, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та (або) іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, за наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Пунктом 13.7 Правил № 3961-VI на районну адміністрацію покладено обов`язок за результатами розгляду заяви про можливість розміщення елемента торгівлі прийняти одне з двох рішень: письмово листом-рішенням проінформувати заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи. Обов`язку надавати заявнику виключно позитивний лист-рішення зазначена норма не містить.

Як встановлено судом, заяви позивача щодо узгодження розміщення вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м відповідачем розглянуті, за результатами їх розгляду відповідачем складено та направлено позивачу листи від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025, якими позивачу відмовлено в погодженні реалізації наміру розміщення зазначеного елемента вуличної торгівлі. При цьому на момент звернення позивача до суду строк розгляду заяв від 20.08.2025 та від 28.08.2025, встановлений пунктом 13.7 Правил № 3961-VI (десять робочих днів), не сплив.

Таким чином, відповідач не ухилявся від розгляду заяв позивача, а реалізував свої повноваження шляхом прийняття рішень про відмову, тобто вчинив активні дії. Те, що прийняті відповідачем рішення не відповідають очікуванням позивача, не свідчить про бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Отже, підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині неукладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці відсутні.

Аналогічного висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.07.2026 у справі № 420/8974/26, зазначивши, що надання районною адміністрацією листів-рішень про відмову у розміщенні елементу вуличної торгівлі, яка не співпадає з очікуваннями заявника, не може вважатися протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Водночас суд звертає увагу, що відсутність бездіяльності відповідача не свідчить про відсутність порушення прав позивача. Порушення прав позивача у спірних правовідносинах полягає не в бездіяльності, а в прийнятті відповідачем рішень про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення елемента вуличної торгівлі, які оформлені листами від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025 і є актами індивідуальної дії, а тому саме ці рішення мають бути предметом судової перевірки.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд враховує, що з тексту позовної заяви чітко вбачається, що метою звернення позивача до суду є усунення перешкод в узгодженні розміщення належного йому елемента вуличної торгівлі, а підставою позову - саме незгода позивача з листами-відмовами відповідача від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025, які позивач вважає немотивованими, долучив до позовної заяви та на зміст яких детально посилається. Тобто фактично позивач оскаржує правомірність саме цих рішень відповідача, однак помилково кваліфікує поведінку відповідача як бездіяльність.

За таких обставин відмова у позові лише з мотивів неправильної юридичної кваліфікації позивачем поведінки відповідача призвела б до того, що права позивача, порушення яких підтверджується матеріалами справи, залишились би без судового захисту, а позивач був би змушений повторно звертатися до суду з тих самих фактичних підстав. Такий наслідок не відповідає завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною першою статті 2 КАС України, - ефективному захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та надати оцінку правомірності листів-рішень відповідача від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025 в частині відмови позивачу в погодженні реалізації наміру розміщення вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м, тобто в тій частині, яка стосується предмета цього позову.

Подібний підхід застосовано Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 20.01.2026 у справі № 420/38008/25, в якому за аналогічних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності районної адміністрації щодо неукладення листа-рішення суд вийшов за межі позовних вимог, визнав протиправним та скасував немотивований лист-рішення про відмову у розміщенні елементу вуличної торгівлі та зобов`язав районну адміністрацію повторно розглянути заяву позивача. Водночас П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.07.2026 у справі № 420/8974/26 зауважив, що вихід за межі позовних вимог є правом, а не обов`язком суду. У цій справі суд вважає за необхідне скористатися таким правом, оскільки без оцінки листів-відмов відповідача ефективний захист прав позивача є неможливим.

Надаючи оцінку листам відповідача від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025 в зазначеній частині, суд зазначає таке.

Повноваження районної адміністрації Одеської міської ради щодо узгодження місць розміщення елементів вуличної торгівлі, визначені пунктом 13.7 Правил № 3961-VI, є дискреційними, оскільки районна адміністрація визначає відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси, а пункт 13.6 Правил № 3961-VI не містить вичерпного переліку підстав для відмови. Тобто підставами для відмови можуть бути не лише подання неповного пакету документів чи виявлення недостовірної інформації, а й інші суттєві обставини, зокрема, локального характеру, що впливають на вирішення питання розміщення елементу торгівлі та узгоджуються з загальними принципами та цілями благоустрою населених пунктів.

Водночас наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційних повноважень не звільняє його від обов`язку діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не виключає судового контролю за їх реалізацією. Сам пункт 13.7 Правил № 3961-VI прямо вимагає, щоб відмова щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі була мотивованою.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Такі вимоги закріплені в статтях 8, 72 Закону № 2073-IX, згідно з якими адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину із зазначенням фактичних обставин справи, посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також детальної правової оцінки обставин, виявлених адміністративним органом, та чіткого зазначення висновків, зроблених на підставі такої оцінки.

Оцінюючи зміст листів відповідача від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025, суд зазначає, що вони не відповідають наведеним вимогам з огляду на таке.

По-перше, висновки відповідача про те, що місце, заплановане для розміщення елементів вуличної торгівлі, знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, а їх розміщення буде обмежувати вільне пересування громадян, «може» негативно вплинути на збереження цілісності архітектурно-ландшафтного простору та «може» викликати негативну реакцію мешканців та гостей міста, мають загальний, оціночний та припущувальний характер. Листи не містять жодних фактичних даних, на підставі яких відповідач дійшов таких висновків: не зазначено, які саме параметри пішохідної частини тротуару (ширина, конфігурація) встановлені відповідачем, на якій відстані від меж пішохідної частини планується розміщення елемента, яким чином елемент площею 1,0 кв.м обмежуватиме пересування громадян, у чому полягає порушення цілісності архітектурно-ландшафтного простору та на підставі яких даних відповідач дійшов висновку про перенасиченість саме цієї ділянки міського простору елементами торгівлі. Посилань на докази або інші матеріали (акти обстеження, схеми, звернення мешканців тощо), на яких ґрунтуються зазначені висновки, листи також не містять.

По-друге, листи містять лише відтворення змісту пункту 1.3 Правил № 3961-VI (мета та завдання Правил), пункту 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси та пункту 1 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4065-VII без зазначення того, яким чином ці норми співвідносяться з наміром позивача та в чому саме полягає невідповідність наміру позивача кожній із них. Зокрема, відповідачем не встановлено та у листах не зазначено, що місце розташування вендингового апарату знаходиться саме в межах пішохідної частини тротуару (на відміну від тротуару за межею пішохідної частини, де пункт 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси прямо допускає розміщення пересувних елементів вуличної торгівлі), а так само не зазначено, що територія, на якій заплановано розміщення елемента, є об`єктом благоустрою, закріпленим за комунальним підприємством Одеської міської ради, та що щодо неї відсутній затверджений у встановленому порядку проект благоустрою, з чим пункт 1 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4065-VII пов`язує порядок розміщення елементів вуличної торгівлі. Посилання на пункт 13.6 Правил № 3961-VI у листах також не конкретизоване: відповідач не зазначив, що позивачем подано неповний пакет документів чи що у поданих документах виявлено недостовірну інформацію.

По-третє, відповідач в оскаржуваних листах оцінив намір позивача сукупно щодо всіх заявлених елементів вуличної торгівлі (лотку площею 6,0 кв.м, холодильного обладнання площею 1,0 кв.м, вендингового апарату площею 1,0 кв.м, літнього майданчику площею 9,0 кв.м), вказавши, що «додаткове розміщення» всіх цих елементів призведе до погіршення пішохідних властивостей тротуару, однак не навів окремої оцінки можливості розміщення саме вендингового апарату площею 1,0 кв.м, хоча кожна із заяв позивача стосувалась окремого елемента вуличної торгівлі та потребувала самостійного вирішення.

По-четверте, суд враховує, що відповідач листами-рішеннями від 31.10.2023 № 01-11/1/771/1вих та від 13.09.2024 № 01-11/1/918/1вих вже вважав можливим розміщення на цьому самому місці вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м, а також неодноразово, щонайменше з 2022 року, погоджував позивачу на цьому місці розміщення лотку площею 6,0 кв.м. Станом на дату прийняття оскаржуваних листів договір від 24.09.2024 № УТ-310/24 на право тимчасового користування місцем для розташування елементу вуличної торгівлі площею 1,00 кв.м, укладений на підставі листа-рішення відповідача від 13.09.2024 № 01-11/1/918/1вих, був чинним (до 07.11.2025). Пункт 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси (рішення від 23.12.2011 № 1631-VI) та рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4065-VII, на які послався відповідач, існували і на час прийняття ним позитивних листів-рішень у 2023 - 2024 роках.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 та частини четвертої статті 8 Закону № 2073-IX здійснення дискреційного повноваження вважається законним за умови, що вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків, а у разі зміни оцінки та висновків в однакових чи подібних справах адміністративний орган зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

Проте в оскаржуваних листах відповідач не навів жодних обставин, які змінились порівняно з 2023 - 2024 роками (зміна благоустрою території, параметрів тротуару, планувальних рішень, затвердження проекту благоустрою тощо) та які б обґрунтовували відступлення від його попередніх рішень щодо можливості розміщення елемента вуличної торгівлі на тому самому місці. Відсутність такого обґрунтування суперечить принципам юридичної визначеності та обґрунтованості адміністративної процедури та свідчить про непередбачуваність рішень суб`єкта владних повноважень для особи, яка тривалий час здійснює підприємницьку діяльність на підставі виданих ним же погоджень.

Суд також враховує, що при оцінці правомірності реалізації районною адміністрацією дискреційних повноважень у сфері розміщення елементів вуличної торгівлі П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.04.2023 у справі № 420/16328/22 зазначив, що надаючи оцінку правомірності таких рішень, суду необхідно з`ясувати, зокрема, чи діяв відповідач з легітимною метою, чи відповідають такі рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, чи належно відповідач вмотивував спірні рішення, та чи не є вони свавільними або довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо юридичних фактів, необ`єктивними або явно несправедливими. При цьому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність листів-рішень про відмову, в яких не було жодним чином конкретизовано, чим намір позивача щодо розташування елемента торгівлі не відповідає вимогам діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси.

Крім того, П`ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 20.06.2023 у справі № 420/17728/22 та від 14.10.2025 у справі № 420/2036/25 з посиланням на постанову Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17 зазначив, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в листі, що оскаржується, оскільки за іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваних листах, зокрема щодо розташування місця розміщення вендингового апарату в межах пішохідної частини тротуару, обмеження ним пересування громадян чи перенасиченості ділянки елементами торгівлі, до суду не надав та правомірності прийнятих рішень не довів.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що листи Приморської районної адміністрації від 30.07.2025 №№ 01-11/1/894/1вих, 01-11/1/895/1вих, 01-11/1/893/1вих, 01-11/1/905/1вих, від 19.08.2025 №№ 01-11/1/950/1вих, 01-11/1/951/1вих та від 25.08.2025 №№ 01-11/1/1010/1вих, 01-11/1/1015/1вих, 01-11/1/1016/1вих в частині відмови позивачу в погодженні реалізації наміру розміщення вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон (біля ресторану «Авокадо») не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості, визначеним пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, пунктом 13.7 Правил № 3961-VI, статтями 8, 72 Закону № 2073-IX, не можуть вважатися мотивованою відмовою щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі, а тому є протиправними та підлягають скасуванню у зазначеній частині.

При цьому суд звертає увагу, що оскаржувані листи в частині відмови в погодженні розміщення інших елементів вуличної торгівлі (лотку, холодильного обладнання, літнього майданчику) предметом цього позову не є, а тому оцінка їм у цій частині судом не надається.

Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 820/4852/17 зазначив, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 18.05.2023 у справі № 380/1936/20 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій (прийнятті рішення) та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження, а тому доцільним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне питання, що не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Як зазначалось вище, визначення відповідності намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси пунктом 13.7 Правил № 3961-VI віднесено до компетенції районної адміністрації, яка за результатами такої оцінки обирає один з варіантів рішення - позитивний лист-рішення або мотивовану відмову. Суд не може перебирати на себе повноваження районної адміністрації щодо оцінки відповідності місця розташування елемента вуличної торгівлі вимогам законодавства, державних стандартів та актів органів місцевого самоврядування, оскільки такі питання потребують, зокрема, оцінки фактичних параметрів місця розташування елемента на місцевості, яка в межах цієї справи відповідачем не здійснена, а судом не може бути здійснена замість відповідача.

Протиправність оскаржуваних листів встановлена судом з огляду на їх невмотивованість та недоведеність викладених у них обставин, а не з огляду на встановлення судом того, що намір позивача відповідає всім вимогам законодавства та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси і єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача є надання позитивного листа-рішення. Відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача письмово листом-рішенням проінформувати позивача про можливість розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність його намірів, по суті є вимогою про зобов`язання відповідача прийняти рішення конкретного змісту на користь позивача, задоволення якої за встановлених обставин означало б втручання суду в дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на викладене, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який призведе до його реального відновлення та водночас не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, є визнання протиправними та скасування листів відповідача від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025 в частині відмови в погодженні реалізації наміру розміщення вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача щодо узгодження розміщення зазначеного елемента вуличної торгівлі, за результатами розгляду яких складено вказані листи, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При повторному розгляді заяв позивача відповідач, у разі встановлення підстав для відмови, зобов`язаний навести конкретні фактичні обставини, з яких він виходив, послатися на докази, на яких ґрунтуються такі висновки, надати оцінку можливості розміщення саме вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м, а також навести обґрунтування відступлення від своїх попередніх рішень щодо можливості розміщення відповідного елемента вуличної торгівлі на тому самому місці.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування листів відповідача від 30.07.2025, 19.08.2025 та 25.08.2025 в частині відмови в погодженні реалізації наміру розміщення вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідні заяви позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, із відмовою в задоволенні решти позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн за одну вимогу немайнового характеру. Суд враховує, що позивач звернувся до суду за захистом права на узгодження розміщення елемента вуличної торгівлі, порушення якого відповідачем встановлено судом, а часткове задоволення позову обумовлене не відсутністю порушення прав позивача, а визначенням судом іншого способу їх захисту, ніж той, про який просив позивач. За таких обставин сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати листи Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.07.2025 №№ 01-11/1/894/1вих, 01-11/1/895/1вих, 01-11/1/893/1вих, 01-11/1/905/1вих, від 19.08.2025 №№ 01-11/1/950/1вих, 01-11/1/951/1вих та від 25.08.2025 №№ 01-11/1/1010/1вих, 01-11/1/1015/1вих, 01-11/1/1016/1вих в частині відмови фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в погодженні реалізації наміру розміщення елемента вуличної торгівлі - вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134, код ЄДРПОУ 26303264) повторно розглянути заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо узгодження розміщення елемента вуличної торгівлі - вендингового апарату (вендингового боксеру) площею 1,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами розгляду яких складено листи від 30.07.2025 №№ 01-11/1/894/1вих, 01-11/1/895/1вих, 01-11/1/893/1вих, 01-11/1/905/1вих, від 19.08.2025 №№ 01-11/1/950/1вих, 01-11/1/951/1вих та від 25.08.2025 №№ 01-11/1/1010/1вих, 01-11/1/1015/1вих, 01-11/1/1016/1вих, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134, код ЄДРПОУ 26303264) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний